Ніколаєв. Виконавче впровадження в Україні

Подождите немного. Документ загружается.

БЕЗКОШТОВНО

ВИКОНАВЧЕ

ПРОВАДЖЕННЯ

В УКРАЇНІ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

ВИКОНАВЧЕ

ПРОВАДЖЕННЯ

В УКРАЇНІ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Київ 2004

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ

НА МАЙНО БОРЖНИКА

Глава 1.1 Виявлення майна боржника

та накладення заборони на його відчуження . . . . . . . . . . . . .6

§ 1 Перевірка майнового стану боржника . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

§ 2 Звернення стягнення на рухоме майно . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8

§ 3 Опис та вилучення майна боржника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

§ 4 Зберігання описаного майна та звільнення його

зпід арешту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

§ 5 Специфіка звернення стягнення на нерухоме майно . . . . . . . .16

§ 6 Накладення та зняття заборони відчуження

нерухомого майна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17

Глава 1.2 Реалізація арештованого майна . . . . . . . . . . . . . . .22

§ 1 Оцінка майна боржника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

§ 2 Підготовка та проведення торгів для реалізації

рухомого майна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23

§ 3 Порядок реалізації нерухомого майна . . . . . . . . . . . . . . . . . .25

Глава 1.3 Розподіл стягнутих сум та повернення

боржнику нереалізованого майна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

§ 1 Розподіл стягнутих з боржника грошових сум . . . . . . . . . . . . .27

§ 2 Порядок задоволення вимог стягувача за рахунок майна,

що залишилося після реалізації, та повернення боржнику

нереалізованого майна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31

РОЗДІЛ 2. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ

СЛУЖБИ З БАНКАМИ

Глава 2.1 Надання банками органам ДВС на їх вимогу

інформації щодо клієнтів, яка є банківською таємницею .33

Глава 2.2 Виконання банками платіжних вимог органів

ДВС про примусове списання боргу з банківських рахунків

боржників та постанов про арешт коштів, що знаходяться

на рахунках боржників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35

Цей практичний посібник підготовлено в рамках проекту "Центр ко

мерційного права", що здійснюється компанією "Делойт Туш Томатсу" за

фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Він

продовжує серію видань для юристів з актуальних питань українського

законодавства. Вихід у світ цього посібника – ще один крок до створен

ня чіткого правового поля для забезпечення підприємницької діяльності в

Україні.

Посібник розраховано переважно на державних виконавців. Проте він

буде корисним для юристівпрактиків та підприємців, які при

здійсненні своєї діяльності змушені мати справу з Державною виконав

чою службою (ДВС), а також для широкого кола зацікавлених осіб.

Це видання знайомить читача з основними положеннями та новими

вимогами регулювання процедури звернення стягнення на майно борж

ника в рамках виконавчого провадження у зв'язку з прийняттям Верхов

ною Радою України змін і доповнень до Закону України (ЗУ) "Про виконав

че провадження", а також практики, що склалася в цій галузі. Крім то

го у посібнику висвітлюються питання взаємодії ДВС з банками та

особливості визнання і виконання рішень іноземних судів в Україні.

За змістом посібник наближено до практичного довідника, який міс

тить відповіді на проблемні питання, що виникають на практиці.

Всю друковану продукцію Центру комерційного права Ви можете

знайти на сайті www.commerciallaw.com.ua

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 5

РОЗДІЛ 3. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ

ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ

Глава 3.1 Загальний порядок визнання рішень

іноземних судів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40

Глава 3.2 Порядок примусового виконання рішення

іноземного суду та визнання рішення іноземного суду,

що не підлягає примусовому виконанню . . . . . . . . . . . . . . .44

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47

ВРАХУЙТЕ. Через завантаженість роботою вони досить часто надають

відповіді з великою затримкою.

ПОРАДА. Задля уникнення таких затримок необхідно у запиті вказува

ти строк (краще дату) для надання відповіді з обов'язковим посиланням

на статтю 6 ЗУ "Про виконавче провадження". Відповідно до положень її

частини першої вимоги державного виконавця є обов'язковими для всіх

органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на всій

території України.

УВАГА. Згідно з частинами 23 ст.6 Закону державному виконавцю в ус

тановлений ним строк мають бути безкоштовно надані документи або

їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. При цьому невико

нання законних вимог державного виконавця тягне за собою відпові

дальність згідно з законом.

Зауважуємо, що відмова у наданні відповіді на підставі того, що пра

цівники реєструючого органу завантажені або не оплачено його послуги

є незаконною.

ПОРАДА. В таких випадках державні виконавці повинні застосовувати

заходи реагування, передбачені Законом (стаття 88). Згідно з ним за не

виконання законних вимог державного виконавця громадянами чи поса

довими особами, неподання або подання неправдивих відомостей про

майновий стан боржника, якщо ці дії не мають ознак злочину, на винних

осіб накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

ВРАХУЙТЕ. Штраф накладається за вмотивованою постановою началь

ника відповідного відділу ДВС, згідно зі змінами, внесеними ЗУ від

10.07.2003 р. № 1095IV.

УВАГА. В разі виявлення ознак злочину в діях осіб, державний викона

вець має це задокументувати, склавши акт про порушення, та надіслати

до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення вин

ної особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч.2 ст. 88 Зако

ну (згідно зі змінами, внесеними ЗУ від 10.07.2003 р. № 1095IV).

При цьому постає запитання про те, скільки часу має державний вико

навець для складання акту та подання? Ці документи державний викона

вець має скласти негайно після виявлення ознак злочину.

Повідомлення про скоєний злочин, які містять акт та подання держав

ного виконавця, є приводами до порушення кримінальної справи

відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 94 Кримінальнопроцесуального кодексу

України (КПКУ).

Але слід пам'ятати, що справа може бути порушена тільки в тих випад

ках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (ч.2 ст.

94 КПКУ).

ПОРАДА. Виявивши в діях осіб ознаки злочину, треба негайно скласти

про це акт. В акті мають бути відображені дані, які будуть достатніми для

порушення кримінальної справи відповідним правоохоронним органом.

При цьому слід дуже чітко та ретельно задокументувати всі порушення

законодавства про виконавче провадження та інших нормативноправо

вих актів.

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 7

РОЗДІЛ 1.

ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ

СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО

БОРЖНИКА

Глава 1.1 Виявлення майна боржника

та накладення заборони на його відчуження

§ 1 Перевірка майнового стану боржника

Прийнявши рішення про відкриття виконавчого провадження та офор

мивши його відповідною постановою, державні виконавці постають пе

ред вибором:

1) чекати доки боржник виконає рішення в добровільному порядку;

2) або здійснити активні дії, спрямовані на виконання рішення.

У першому випадку події розгортатимуться приблизно так: державний

виконавець надсилає боржнику постанову про відкриття виконавчого

провадження з вимогою (на практиці це не більш як прохання) виконати

резолютивну частину рішення суду. Після цього настає пауза, протягом

якої боржник має право виконати рішення в добровільному порядку

(принаймні державний виконавець на це сподівається).

Але постає запитання, чому б цей час не використати з користю для ви

конання та, наприклад, не зробити запити до Міжрайонного реєстра

ційноекземенаційного відділу (МРЕВ), Бюро технічної інвентаризації (БТІ)

чи іншого органу, від якого державний виконавець може отримати відо

мості про наявність (або відсутність) майна у боржника. Доцільність таких

дій зумовлена тим, що від моменту, коли державний виконавець зробив

запит, до отримання відповіді минає чимало часу (іноді місяці), а через це

можна пропустити встановлені законом строки.

УВАГА. Час доки рішення залишається без руху може бути використа

ний боржником для того, щоб переховати чи відчужити майно, шляхом

звернення стягнення, на яке державний виконавець мав би забезпечити

швидке та реальне виконання.

ПОРАДА. Не чекаючи надходження (або ненадходження, як майже

завжди буває на практиці) відповіді від боржника про виконання рішен

ня у добровільному порядку, після відкриття виконавчого провадження

негайно здійснити заходи з виявлення майна боржника (можна надісла

ти запити до реєструючих органів).

6 ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА

2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у про

сторі (наприклад, побутова техніка, автомобілі, одяг).

Особливості звернення стягнення на рухоме майно полягають у тому,

що воно, як правило, ніде не зареєстроване. Це ускладнює роботу дер

жавного виконавця для його виявлення. На практиці воно виявляється

шляхом виходу за місцем проживання (якщо боржником є фізична осо

ба) або місцем знаходження (якщо боржником є юридична особа) з ме

тою перевірки майнового стану боржника.

Перша перешкода, яка постає на шляху державного виконавця, – це за

чинені двері. З огляду на те, що візит останнього для боржника не є ба

жаним, а ПРО ЦЕ ТРЕБА ПАМ'ЯТАТИ ЗАВЖДИ, можливо натрапити на про

тидію. Остання може бути виражена як у "тихому протесті" – двері зали

шаться замкненими, так і в активних діях, аж до застосування фізичного

насильства.

ПОРАДА. Треба забезпечити особисту безпеку та безпеку осіб, які бе

руть участь у проведенні виконавчих дій. Робити це необхідно ще до по

чатку таких дій. При цьому важливо враховувати різні чинники, які виз

начають складності виконання конкретного рішення, наприклад, велика

сума боргу; боржник притягався до кримінальної відповідальності,

криміногенний район тощо.

ВРАХУЙТЕ. Відповідно до змін, які було внесено в ЗУ "Про виконавче

провадження", державний виконавець має право безперешкодного

входження в приміщення боржника, або в приміщення, де знаходиться

майно, що йому належить. Раніше державний виконавець мав право

"входження". Різниця, без сумніву, є, але на практиці зміна цієї норми за

кону не завжди є дієвою. Пов'язано це з тим, що відповідно до статті 30

Конституції України кожному громадянину гарантована недоторканість

житла: не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння

особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим

рішенням суду. Лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуван

ням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які

підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, установлений зако

ном, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, про

ведення в них огляду і обшуку.

Таким чином, державний виконавець отримує змогу ввійти до житло

вого приміщення боржника, як правило, лише за згоди останнього. Для

примусового ж входження необхідне вмотивоване рішення суду. Хоча

можна припустити, що коли державний виконавець виконує рішення су

ду, наприклад, про стягнення суми заборгованості, він уже має таке вмо

тивоване рішення.

УВАГА. Під час проведення перевірки майнового стану боржника для

здійснення опису майна, або складання акту про відсутність майна у

боржника необхідно залучати понятих. Порядок залучення понятих до

провадження виконавчих дій врегульовано ст. 16 ЗУ "Про виконавче про

вадження". При цьому будьякі виконавчі дії можуть провадитися у при

сутності понятих, але є випадки коли їх присутність є обов'язковою.

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 9

Акт державного виконавця може не містити висновків про те, ознаки

якого саме злочину вбачає державний виконавець, але в поданні на це

треба вказати.

Шляхи виявлення майна боржника:

1) запити до відповідних органів (МРІВ, БТІ, ДПІ тощо);

2) перевірка майнового стану за місцем проживання боржника;

3) перевірка майнового стану в інших місцях, де може знаходиться

майно боржника (наприклад, на дачі чи в гаражі фізичної особи; в

складських приміщеннях, орендованих юридичною особоюборж

ником).

При цьому слід пам'ятати про те, що державний виконавець зобов'яза

ний вживати всіх можливих заходів (у тому числі примусового характе

ру) щодо своєчасного і повного виконання рішення. Ця вимога випливає

зі змісту ЗУ "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провад

ження" та сутності виконуваної роботи.

Виходячи з цього неможливо окреслити все коло заходів для виявлен

ня майна боржника. Пов'язано це з тим, що кожне виконавче проваджен

ня є унікальним. Тому й майно можна виявити різними способами в

будьякому місці.

Досить дієвими є бесіди зі стягувачем та боржником, сусідами остан

нього (по житлу, гаражу), колегами по роботі тощо. Такі бесіди не можуть

мати характер примусових (наприклад, допитів). Інформація, яку отри

мав державний виконавець у результаті цього не можна вважати

офіційною та достовірною. Її завжди слід перевіряти ще якимось шля

хом, наприклад, вийти за вказаною адресою для безпосереднього вияв

лення майна.

Законодавчо неможливо передбачити всі життєві ситуації, які можуть

виникати в практиці державного виконавця. Тому йому надається певна

процесуальна свобода для прийняття найбільш вдалого щодо ситуації,

яка склалася, рішення.

§ 2 Звернення стягнення на рухоме майно

Слід відзначити, що залежно від того, з яким майном маємо справу, ру

хомим чи нерухомим, різними будуть і проблеми, пов'язані з його вияв

ленням та зверненням на нього стягнення. Стаття 181 Цивільного кодек

су України (ЦКУ) від 16.01.2003 р. № 435IV містить легальні поняття не

рухомих та рухомих речей.

1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать зе

мельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці,

переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх при

значення (наприклад, будинки, квартири, гаражі, склади, вироб

ничі споруди). Режим нерухомої речі може бути поширений зако

ном на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання,

космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають дер

жавній реєстрації;

8 ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА

обхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на

проведення виконавчих дій.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржникаюридич

ної особи, що знаходяться у фінансових установах, у порядку, передба

ченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржникаюридичної

особи рахунків і вкладів у банках чи інших кредитних організаціях не

має, державний виконавець одержує такі дані у податкових органах, які

зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3денний строк.

Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти

боржникаюридичної особи у банках чи інших фінансових установах

боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки в

банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направ

ляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення

винних осіб до кримінальної відповідальності (ст. 63 ЗУ "Про виконавче

провадження")

У разі відсутності у боржникаюридичної особи коштів, достатніх для

покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне

боржниковіюридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за

винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) не

залежно від того, хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій чер

говості:

1) у першу чергу – майно, яке безпосередньо не використовується

у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахун

ках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети

дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу – інші матеріальні цінності, які безпосередньо не

використовуються у виробництві;

3) у третю чергу – об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання,

інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для

здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить борж

никуюридичній особі, державний виконавець у 3денний строк повідо

мляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління яко

го належить майно, та у разі необхідності – Фонд державного майна Ук

раїни (ФДМУ) про накладення арешту на майно боржникаюридичної

особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт,

і про розмір вимог стягувача.

На пропозицію відповідного органу управління чи ФДМУ державний ви

конавець за рахунок коштів на фінансування ДВС публікує у пресі повідо

млення про звернення стягнення на майно боржникаюридичної особи.

У разі накладення арешту на майно підприємствборжників, які мають

стратегічне значення для економіки й безпеки держави, державний вико

навець у 3денний строк повідомляє ФДМУ про накладення арешту на

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 11

Випадки, коли присутність понятих обов'язкова. При вчиненні

виконавчих дій, пов'язаних із:

1) примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, що в

них зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або

майно стягувача, яке має бути повернуте йому в натурі;

2) примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпе

чення примусового виселення та вселення в них;

3) примусовим входженням до будинків, квартир та інших примі

щень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим

особам відповідно до рішення суду;

4) при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Хто може бути понятим? Як поняті можуть бути запрошені будьякі

дієздатні громадяни.

Хто не може бути понятим? Особи, які мають особисту заінтересо

ваність у провадженні виконавчих дій, або пов'язані між собою чи з учас

никами виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю або

підконтрольністю.

Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше

двох, але більше двох – може. Тобто, понятих має бути двоє, троє чи

більше, на розсуд державного виконавця.

УВАГА. Державний виконавець ще перед початком виконавчих дій, в

яких беруть участь поняті, має роз'яснити їх права і обов'язки.

Права понятих:

1) знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій їх запрошено;

2) на підставі якого виконавчого документа ці дії здійснюються;

3) робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. УВАГА. За

уваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної вико

навчої дії;

4) на компенсацію витрат, пов'язаних із виконанням обов'язків поня

тих. Зазначені витрати належать до витрат на проведення виконав

чих дій.

Обов'язки понятих: засвідчити факт, зміст і результати виконавчих

дій, під час провадження яких вони були присутні.

Певну специфіку має порядок звернення стягнення на грошові кош

ти боржникаюридичної особи. Згідно з вимогами законодавства

готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або

інших сховищах боржникаюридичної особи, підлягає невідкладному

вилученню після її виявлення та складення відповідного акта держав

ним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржникаюри

дичної особи.

УВАГА. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного

дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача

для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та

на покриття витрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній ва

люті в такий самий строк здається державним виконавцем банку або

іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на

внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, не

10 ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА

Докладніше з цього питання див. Розділ 2.

статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 ЗУ "Про віднов

лення платоспроможності боржника або визнання його банкру

том" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної

процедури і продажу майна підприємства.

§ 3 Опис та вилучення майна боржника

Загалом арешт майна боржника, на яке державний виконавець має

намір звернути стягнення, полягає у проведенні його опису, оголошенні

заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби – в обмеженні права ко

ристування майном або його вилученні у боржника та передачі на

зберігання іншим особам. При цьому види, обсяги і строк обмеження

встановлюються державним виконавцем з урахуванням у кожному кон

кретному випадку властивостей майна, його значення для власника чи

володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або ко

ристуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою

відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає по

дальшій передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що

належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб (ст. 55

ЗУ "Про виконавче провадження").

Опис майна боржника. Під час опису рухомого майна перед дер

жавним виконавцем постають питання про те, що описувати, та яку

вартість цього майна вказати в акті опису.

УВАГА. Поперше, слід пам'ятати, що законодавчо визначено майно, на

яке не може бути звернене стягнення. Стаття 54 ЗУ "Про виконавче прова

дження" встановлює, що не допускається звернення стягнення на майно,

зазначене в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути зверне

но стягнення за виконавчими документами. Перелік є додатком до Зако

ну. Таким чином, опису підлягає будьяке майно не вказане в Переліку.

Досить часто постає питання про опис холодильників, коли їх виявле

но більше одного. Справді, згідно з п. "е" ч. 1 ст. 1 Переліку стягнення за

виконавчими документами не може бути звернене на "один холодильник

на сім'ю". Тобто, якщо державним виконавцем під час перевірки майно

вого стану боржника за місцем проживання виявлено, наприклад, два

холодильника або більше, опису підлягають усі холодильники крім одно

го, який залишається боржнику.

ПОРАДА. В акті опису при цьому важливо зазначити, скільки холодиль

ників виявлено, описати кожен з них та зробити позначку в акті про те,

що один холодильник залишено боржнику, вказавши який саме.

Законодавством про виконавче провадження боржнику надано право на

визначення першочерговості звернення стягнення на предмети (види май

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 13

майно підприємствборжників, а також дані про склад і вартість майна,

на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи ФДМУ

про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрут

ство боржникаюридичної особи, державний виконавець звертається до

суду із заявою про відстрочку виконання відповідно до статті 33 цього За

кону. В разі порушення судом провадження у справі про банкрутство

боржникаюридичної особи державний виконавець виносить постанову

про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження

по зверненню стягнення на заставлене майно (ст. 64 ЗУ "Про виконавче

провадження").

Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та

ліквідації боржникаMюридичної особи. У випадку реорганізації (злит

тя, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржникаюридич

ної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та

інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено

відповідальність за зобов'язаннями боржникаюридичної особи.

У випадку ліквідації боржникаюридичної особи, в тому числі

внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ пере

дається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для

вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у вста

новленому законодавством порядку. В разі направлення виконавчого до

кумента до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з

майна боржника знімається за постановою державного виконавця, за

твердженою начальником відповідного відділу ДВС. При направленні ви

конавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючо

го виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановлено

му цим Законом (ст. 65 ЗУ "Про виконавче провадження").

УВАГА. Слід пам'ятати, що ЗУ "Про введення мораторію на примусову

реалізацію майна" від 29 листопада 2001 року № 2864III (Відомості Вер

ховної Ради (ВВР), 2002, № 10, ст.77 ) в Україні встановлено мораторій на

застосування примусової реалізації майна державних підприємств та гос

подарських товариств, частка держави у статутних фондах яких становить

25 відсотків і більше.

Діє цей мораторій від дня опублікування Закону і до вдосконалення

визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Але коли таке "вдосконалення" відбудеться – невідомо.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств

розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних за

собів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими

підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні

інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих

підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:

a) звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підля

гають виконанню ДВС;

б) продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство,

визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою

12 ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним корис

туватися, якщо особливості цього майна у разі користування ним не при

зведуть до його знищення або зменшення цінності. Зберігач, якщо ним

призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання

майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з дер

жавним виконавцем.

Порядок і умови зберігання майна, на яке накладено арешт, зазначено

го в частині п'ятій статті 55 цього Закону, визначаються НБУ, а щодо іншо

го майна – Міністерством юстиції України.

УВАГА. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися

або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою

відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Звільнення майна зMпід арешту.

При цьому особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, на

лежить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про виз

нання права на майно і про звільнення майна зпід арешту.

ВРАХУЙТЕ. Досить часто боржник застосовує це як спосіб звільнення сво

го майна зпід арешту, шляхом звернення до суду з позовом від імені близь

ких чи родичів, у якому зазначається, що саме їм належить таке майно.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна зпід арешту або

сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до ре

алізації арештованого майна боржника, майно звільняється зпід арешту

за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли

йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення

майна зпід арешту надсилається боржникові та до органу (установи),

якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно борж

ника на виконання.

Крім того, майно боржника може бути звільнене зпід арешту за поста

новою начальника відповідного відділу ДВС, якому підпорядкований

державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги борж

ника виявлено порушення встановленого ЗУ "Про виконавче проваджен

ня" порядку накладення арешту.

Слід пам'ятати, що копія постанови начальника відділу ДВС про

звільнення майна боржника зпід арешту не пізніше наступного після її

винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (устано

ви) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника зпід

арешту – боржнику.

Також зауважимо, що за наявності письмового висновку експерта що

до неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна борж

ника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли

витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошо

ву суму, за яку воно може бути реалізоване, майно боржника може бути

звільнене зпід арешту за постановою державного виконавця, яка затвер

джується начальником відповідного відділу ДВС. Копія постанови дер

жавного виконавця про звільнення майна боржника зпід арешту не

пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до

відповідного органу (установи) для зняття арешту.

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 15

на). Відповідно до цього під час проведення опису боржник може вказати

на ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чер

гу. Але при цьому слід пам'ятати, що державний виконавець зобов'язаний

задовольнити вимоги боржника лише в тому випадку, коли вони не пору

шують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.

Деякі відмінності має порядок звернення стягнення на рухоме майно

боржникаюридичної особи. По виконавчому провадженню, в якому

боржником є юридична особа, важливо ще до виходу за адресою вста

новити – чи зможе держаний виконавець самостійно визначити майно,

яке доцільніше описати та встановити його вартість.

На практиці опис майна буде ефективнішим у разі залучення для про

ведення цієї виконавчої дії експерта.

Поперше, потім експерту все одно доведеться оглядати це майно при

складанні висновків.

Подруге, експерт допоможе визначити майно, яке можна швидко ре

алізувати.

Потретє, експерт допоможе визначити вартість майна, яку державний

виконавець укаже в акті.

Законодавчо визначено, що вилучення арештованого майна з переда

чею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним

виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення ареш

ту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передають

ся для продажу негайно після накладення арешту.

УВАГА. В разі накладення арешту при відкритті виконавчого проваджен

ня майно передається на реалізацію не раніше ніж через 10 днів, тобто,

після закінчення строку для оскарження постанови державного виконав

ця про відкриття виконавчого провадження.

При цьому цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота,

срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів та

перлів, а також брухт і окремі частини таких виявлених під час опису ви

робів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню та

негайно передаються на зберігання установам Національного банку

України (НБУ). Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначено

му Кабінетом Міністрів України.

ВРАХУЙТЕ. Державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпе

чення умов реалізації майна боржника, які не порушують його законних

інтересів.

§ 4 Зберігання описаного майна та звільнення його зMпід арешту

Зберігання майна, на яке накладено арешт.

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ча

стині п'ятій статті 55 ЗУ "Про виконавче провадження", передається на

зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним ви

конавцем (далі – зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису

майна видається боржникові, а у випадках, коли обов'язок зберігання

майна покладено на іншу особу, – також зберігачеві.

14 ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА

§ 6 Накладення та зняття заборони відчуження нерухомого

майна

На нинішньому етапі розвитку суспільства об'єкти нерухомого майна

забезпечують повноцінне існування і життєдіяльність фізичних та юри

дичних осіб. Чинне законодавство України передбачає, що до нерухомо

го майна відносяться: земельні ділянки; житлові будинки; квартири; не

житлові будинки; нежитлові приміщення.

Іноді в процесі експлуатації цих об'єктів виникають суперечки між

співвласниками, які вирішують в судовому порядку, а іноді – на підставі

вироків суду, і внаслідок цього об'єкти нерухомого майна підлягають

конфіскації, або стають забезпеченням повернення боргу.

Для збереження прав власності на такі об'єкти за фізичними та юридич

ними особами, які є сторонами у вирішенні проблемних питань во

лодіння, користування та розпорядження об'єктами нерухомого майна,

накладаються арешти та заборони на їх відчуження.

Відповідно до ЦКУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1

січня 2004 року, статей 73, 74 ЗУ "Про нотаріат" від 02.09.1993 р. (надалі

– Закон), пунктів 250252 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних

дій нотаріусами України (надалі – Інструкція), затвердженої Наказом

Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за № 20/5 та зареєстрова

ної в Мін'юсті 03.03.2004 р. за № 283/8882 у випадках передбачених

чинним законодавством накладається заборона на відчуження нерухомо

го майна, а саме, під час нотаріального посвідчення ряду правочинів і ви

дачі свідоцтв, наприклад, таких як:

 договорів застави, ренти житлового будинку, квартири, дачі, садо

вого будинку, гаража, земельної ділянки, нежитлових приміщень,

іншого нерухомого майна, якщо це передбачено договором;

 при посвідченні договору довічного утримання (догляду);

 при посвідченні договору дарування з обов'язком передати майно

в майбутньому, якщо це передбачено договором;

 при видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям фізич

ної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років);

 при посвідченні спадкового договору.

ВРАХУЙТЕ. Право на арешт або накладання заборони на відчуження

об'єктів нерухомого майна мають лише визначені законодавством органи

та їх посадові особи:

1. Відповідно до вимог глави 4А Цивільного процесуального кодек

су України (ЦПКУ) від 18.07.1963 р. передбачені запобіжні заходи,

яких вживають судді в місцевих судах.

2. Посадові особи слідчих органів.

3. Посадові особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської

ради.

4. Державні та приватні нотаріуси.

5. Органи ДВС.

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ | АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 17

УВАГА. У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих проваджен

нях арешт з майна чи коштів може бути знятий тільки за рішенням суду.

Зазначені постанови начальника відділу ДВС та державного виконавця

можуть бути оскаржені сторонами до суду в 10денний строк.

§ 5 Специфіка звернення стягнення на нерухоме майно

Особливості звернення стягнення на нерухоме майно, що належить

боржнику, з метою виконання рішення суду зумовлені його специфікою.

Виявити таке майно можна, як правило, зробивши запит до БТІ за місцем

проживання боржника.

УВАГА. Не можна вважати арешт нерухомого майна здійсненим лише

на підставі винесення відповідної постанови державним виконавцем.

Пов'язано це з тим, що зареєстрований об'єкт може не відповідати фак

тично тим відомостям, які містять документи БТІ.

На практиці трапляються непоодинокі випадки перепланування, пере

будови, добудови або руйнування будинків, квартир, гаражів.

ПОРАДА. Об'єкт нерухомості має бути описано так само, як і рухоме

майно, тобто, фактично.

Під час проведення опису нерухомого майна перед державним вико

навцем постають проблеми, аналогічні викладеним раніше. Щоправда з

певними додатковими чинниками. Так, наприклад, квартиру неможливо

вилучити та передати на зберігання сторонній особі. Пов'язано це з тим,

що таке майно неможливо перемістити у просторі, а також тому, що

боржник та його сім'я використовують його як житло.

Ще однією проблемою є звернення стягнення на нерухоме майно, як

що боржнику належить лише його частка. Наприклад, як звернути стяг

нення на 1/3 частину однокімнатної квартири, що належить боржнику?

Реалізувати таке "майно" майже неможливо. Чи не єдиним виходом є за

пропонувати викупити таке майно його співвласникам.

Однією з перешкод для звернення стягнення на нерухоме майно є

відсутність його реєстрації. Тобто коли будинок фактично є, але його не

зареєстровано в БТІ. У цьому разі виникає низка проблем та запитань.

ПОРАДА 1. Для звернення стягнення на таке майно необхідно:

1) здійснити його опис (по факту);

2) замовити в БТІ виготовлення технічної документації на будинок;

3) реалізувати у встановленому для нерухомого майна порядку.

Докладніше про реалізацію нерухомого майна див. § 3 Глави 1.2

посібника.

ПОРАДА 2. У випадку, коли виготовити технічну документацію немож

ливо (незалежно від причин), такий будинок можна реалізувати як рухо

ме майно – будівельні матеріали.

16 ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА