Непочатенко О.О. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Оподаткування підприємств

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

– «відсоткові» — які встановлюються у відсотках до обороту

з продажу тютюнових виробів і нафтопродуктів;

– «тверді» — встановлені у твердих сумах (у гривнях або

ЄВРО) з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах з одиниці

товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано залежно від

якісних характеристик товару і визначено в гривнях та в ЄВРО, а

сплачується у валюті України по курсу Національного банку.

Мито

В Україні застосовуються такі види мита:

– адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості

товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

– специфічне, що нараховується в установленому грошовому

розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкла-

даються митом;

– комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладен-

ня.

Мито нараховується митним органом України відповідно до

положень Закону України «Про єдиний митний тариф» і ставок

Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання мит-

ної декларації і сплачується як у валюті України, так і в іноземній

валюті.

Мито вноситься до державного бюджету України. При визначен-

ні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується

у валюту України за курсом Національного банку України, який

застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних опера-

ціях і діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів

та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових

відправленнях — підприємствам зв’язку. Порядок надання від-

строчки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною

митною службою України.

Допускається зниження ставок мита при ввезенні на митну тери-

торію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших

предметів:

– відремонтованих та раніше ввезених на митну територію

України або вивезених за межі цієї території;

Тема 5

Модуль 2

– пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України,

але придатних для використання як вироби або матеріали;

– в інших випадках, що визначаються Кабінетом Міністрів

України.

Мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію України

для складання, монтажу, переробки або обробки з подальшим зво-

ротним вивезенням протягом одного року, може бути повністю або

частково повернуто власнику товарів при їх вивезенні за межі мит-

ної території України та пред’явленні свідоцтв про використання

цих товарів для цілей, зазначених у цій статті.

Сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові

товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з

моменту митного оформлення.

Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та роз-

строчку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що

спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних

органів України у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачене мито стягується в повному обсязі забор-

гованості з одночасним нарахуванням пені в розмірі 0,2 % суми

недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

ПРЯМІ ПОДАТКИ

Податок на прибуток підприємств

Платниками податку на прибуток є резиденти та нерези-

денти.

Об’єктом оподаткування визначено прибуток, який визнача-

ється шляхом виключення із суми скоригованого валового доходу

скоригованих валових витрат платника податку, та нарахованих

амортизаційних відрахувань.

Валовий доход — це загальна сума доходу платника податку

від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом

звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній

формах як на території України, її континентальному шельфі,

виключній морській економічній зоні так і за її межами.

Основну ставку податку встановлено в розмірі 25 % до об’єкта

оподаткування.

Окремою категорією платників податку на прибуток визначено

нерезидентів. Прибуток таких платників оподатковується на за-

гальних підставах, тобто за ставкою 25 %.

Оподаткування підприємств

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

Платники податку у терміни, передбачені для квартальної звіт-

ності, подають Декларацію про прибуток підприємства за звітний

квартал, півріччя, 9 місяців; у терміни передбачені для місячної

звітності — за 11 місяців звітного року та в терміни, передбачені

для річної звітності — Декларацію за звітний рік.

Податок на прибуток обчислюється як різниця між скориговани-

ми валовими доходами та валовими витратами і сумою нарахованої

амортизації шляхом множення на ставку податку.

Для визначення податкового зобов’язання звітного періоду на-

рахована сума податку зменшується на суму:

– придбаних у звітному періоді торгових патентів за місцем

реєстрації платника податку в сумі, що не перевищує нара-

ховану суму податку;

– податку сплаченого від прибутку (крім пасивного), отрима-

ного за кордоном у розмірі, що не перевищує визначений

граничний розмір заліку;

– податку, сплаченого з пасивного прибутку за кордоном у разі

наявності міжнародного договору;

– сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів та пере-

вищення суми таких внесків над нарахованою сумою податку

минулих податкових періодів, у тому числі що відноситься

на зменшення нарахованої суми податку та підлягає перене-

сенню на наступні звітні періоди.

Сплата податку здійснюється протягом 10-ти календарних днів

після настання граничного терміну подання податкової деклара-

ції.

Підприємства — виробники сільськогосподарської продукції

подають податкову декларацію за результатами звітного року у

терміни, передбачені для річної форми звітності.

Справляння податку здійснюється із осіб незалежно від віку,

громадянства, статі, раси, національності, соціального і майнового

стану, належності до громадських організацій та політичних пар-

тій. Платниками податку є також і неповнолітні громадяни.

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Єдиний податок відноситься до прямих загальнодержавних

податків. Він сплачується суб’єктами малого підприємництва за ра-

хунок власних коштів і включається в ціну товару на стадії вироб-

ництва у виробників незалежно від фінансового стану платника.

Тема 5

Модуль 2

Для переходу на спрощену систему оподатковування суб’єкт

малого підприємництва має подати письмову заяву в орган держав-

ної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше

ніж за 15 днів до початку наступного звітного податкового періоду

(кварталу), за умови сплати всіх установлених податків та зборів

за попередній звітний (податковий) період.

З метою переходу на єдиний податок новостворені й зареєстровані

юридичні особи — суб’єкти малого підприємництва, які подали за-

яву встановленого зразка на право користування спрощеною систе-

мою оподаткування до органу податкової служби, стають суб’єктами

цієї системи з того кварталу, в якому здійснено їхню державну реє-

страцію. Орган державної податкової служби протягом 10 днів з мо-

менту подання заяви повинен видати безоплатно Свідоцтво, а в разі

негативного результату платнику надається вмотивоване рішення

щодо відмови у його видачі в письмовій формі. Спрощену систему

оподатковування (установлення єдиного податку) запровадже-

но для таких суб’єктів малого підприємництва:

– юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності

будь-якої організаційно-правової форми власності, а в яких

за рік середньооблікова чисельність працівників не переви-

щує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів,

робіт, послуг) за календарний рік –1 млн гривень;

– фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність

без створення юридичної особи, якщо кількість осіб, які пере-

бувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи

членів її сім’ї, за календарний рік не перевищує 10 осіб та

обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по-

слуг) — 500 тис. гривень.

Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи мо-

жуть самостійно вибрати ставку єдиного податку:

– 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по-

слуг) без урахування акцизного збору з одночасною сплатою

податку на додану вартість;

– 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) без урахування акцизного збору, але зі включенням

ПДВ до складу єдиного податку.

Об’єктом оподаткування єдиним податком юридичних осіб —

суб’єктів малого підприємництва є виручка від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг).

Оподаткування підприємств

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи мають

право вибирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком,

одержуючи свідоцтво про сплату єдиного податку.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб установлюють міс-

цеві ради за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємниць-

кої діяльності з урахуванням виду діяльності в фіксованих сумах.

Ставка податку не може становити менше 20 та більше 200 гривень

за календарний місяць.

Якщо фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності

здійснює кілька видів діяльності, то вона отримує тільки одне сві-

доцтво і сплачує один податок, який не перевищує максимальної

ставки.

Для платника єдиного податку (фізичної особи), який провадить

підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або

коли участь у підприємницькій діяльності беруть члени його сім’ї,

ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Суми єдиного податку сплачуються фізичними і юридичними

особами до бюджету щомісяця до 20 числа місяця, наступного за

звітним, в якому одержано виручку, на окремий рахунок відділень

Державного казначейства України. Наступного дня після надхо-

дження коштів від юридичних осіб відділення Державного казна-

чейства України переказують суми податку в таких розмірах:

– до Державного бюджету України — 20 %;

– до місцевого бюджету — 23 %;

– до Пенсійного фонду — 42 %;

– на обов’язкове соціальне страхування — 15 % (у тому чис-

лі 4 % до Державного фонду сприяння зайнятості населен-

ня).

Суми єдиного податку, сплачені фізичними особами Державним

казначейством розподіляються наступним чином:

– до місцевого бюджету — 43 %;

– до Пенсійного фонду — 42 %;

– на обов’язкове соціальне страхування — 15 % (у тому числі

4 % до Державного фонду сприяння зайнятості населення).

Податок з доходів фізичних осіб

Платниками даного податку є резиденти, тобто фізичні особи,

які мають місце проживання в Україні та отримують доходи як на

Тема 5

Модуль 2

території України, так із-за кордону та нерезиденти, фізичні особи,

які отримують доходи, джерелом походження яких є Україна.

Об’єктом оподаткування резидента є:

1. Загальний місячний оподатковуваний дохід.

2. Чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається

шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу

на суму податкового кредиту такого звітного року.

3. Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають

кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

4. Іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

1. Загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його

походження з України.

2. Загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його

походження з України.

3. Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають

кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Платники податку з доходів фізичних осіб мають право на по-

датковий кредит. Податковий кредит — це сума витрат, понесена

платником податку — резидентом, протягом року, підтверджена

документально за виключенням витрат на сплату податку на до-

дану вартість і акцизного збору, на суму яких дозволено зменшити

суму загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за

наслідками такого звітного року.

Підставами для нарахування податкового кредиту є суми поне-

сених витрат, які зазначені у річній податковій декларації та до-

кументально підтверджені, а саме: фіскальним або товарним чеком,

касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими

документами або договором, які ідентифікують продавця товарів

(робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Дані документи

підлягають зберіганню платником податку протягом строку, до-

статнього для проведення податковим органом податкової пере-

вірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.

Крім цього кожен платник податку має право на зменшення

суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримувано-

го з джерел на території України від одного працедавця у вигляді

заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Податко-

Оподаткування підприємств

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

ва соціальна пільга — це економічна категорія, яка дає право на

зменшення щомісячного оподатковуваного доходу на встановлену

законодавством суму.

Підвищена пільга в розмірі 150 % від суми загальної подат-

кової соціальної пільги надається:

– самотній матері або самотньому батьку (опікуну, піклуваль-

нику) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

– особі, яка утримує дитину-інваліда І або II групи — у розра-

хунку на кожну дитину віком до 18 років;

– особам, які мають троє чи більше дітей віком до 18 років — у

розрахунку на кожну таку дитину;

– вдівцю або вдові;

– особам, віднесеним законом до 1 або 2 категорії осіб, постраж-

далих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи

осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР

у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської

катастрофи;

– учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад’юнктам, вій-

ськовослужбовцям строкової служби;

– інвалідам І або II групи, у тому числі з дитинства;

– особам, яким присуджено довічну стипендію як громадяни-

ну, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність,

включаючи журналістів;

Підвищена пільга у розмірі 200 % від суми загальної податкової

соціальної пільги:

Герою України, Герою Радянського Союзу або повному кавалеру

ордена Слави чи Трудової Слави;

– учаснику бойових дій під час Другої світової війни або осо-

бі, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні

відзнаки;

– колишньому в’язню концтаборів, гетто та інших місць при-

мусового утримання під час Другої світової війни або особі,

яка визнана репресованою чи реабілітованою;

– особі, яка була насильно вивезена з території колишнього

СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що

перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окупо-

вані фашистською Німеччиною та її союзниками;

Тема 5

Модуль 2

– особі, яка перебувала на блокадній території колишнього

Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період

з 8 вересня 1941 року по 27 січні 1944 року.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого

місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним

місцем його нарахування (виплати). Рішення про місце застосуван-

ня податкової соціальної пільги приймається платником податку

самостійно, незалежно від основного місця роботи чи за сумісни-

цтвом. Рішення про застосування податкової соціальної пільги фік-

сується платником у заяві за формою, затвердженою центральним

податковим органом. У разі застосування підвищеної податкової

соціальної пільги, до заяви додаються відповідні підтверджуючі

документи.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отримано-

го платником податку у вигляді заробітної плати протягом звітного

податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячно-

го прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого

на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та окру-

гленої до найближчих 10 гривень. Ставка податку становить 15 %

від об’єкта оподаткування.

Крім цього діють інші ставки податку відповідно до норм За-

кону:

1. Ставка податку становить 5 % від об’єкта оподаткування,

нарахованого податковим агентом як:

– процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову

установу відповідно до закону (крім страховиків);

– процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним)

сертифікатом;

– в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами

цього Закону.

2. Ставка податку становить подвійний розмір загальної став-

ки — 26 % від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи

приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких

інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних

осіб.

Оподаткування підприємств

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

Особливості оподаткування доходів громадян,

які займаються підприємницькою діяльністю

Важливим аспектом податкового регулювання є справляння

прибуткового податку у фіксованому розмірі з придбанням па-

тенту з фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. В

сучасних умовах ця система оподаткування стала найпоширені-

шою при оподаткуванні суб’єктів малого бізнесу. Це зумовлено,

насамперед, невеликими розмірами податкових ставок і простотою

застосування.

Основним нормативним документом, що регулює справляння

фіксованого прибуткового податку є Декрет Кабінету Міністрів

України від 26.12.92 р. № 13–92 «Про прибутковий податок з гро-

мадян» з відповідними змінами і доповненнями.

Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, можуть

самостійно обрати оподаткування фіксованим прибутковим по-

датком. Однак, існують певні обмеження щодо застосування фік-

сованого податку:

– неперевищення валового доходу платника податку від само-

стійного здійснення підприємницької діяльності або з ви-

користанням найманої прані за останні 12 календарних мі-

сяців, що передують місяцю придбання патенту, семи тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні

119000 грн);

– продаж товарів і надання супутніх послуг на ринках зі спла-

тою ринкового збору;

– кількість працівників, які перебувають із платником подат-

ку в трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, які

беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує

п’яти;

– відсутність торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими ви-

робами.

Ставки фіксованого прибуткового податку встановлюються ор-

ганами місцевого самоврядування у фіксованій сумі в межах від

20 до 100 грн на місяць. Критерієм диференціації щодо визначення

розміру ставок виступає територіальне розташування місця тор-

гівлі. При цьому на розмір фіксованої ставки не впливають площа

торгового залу, асортимент товару та інші параметри торговельної

діяльності.

Тема 5

100

Модуль 2

Якщо підприємець використовує працю найманих працівників

то розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожного на-

йманого працівника. У випадку, якщо патент уже оформлений, але

залучаються додаткові працівники, за умов відповідної доплати,

в нього вносяться зміни протягом трьох днів після повідомлення

платником податкового органу про такі зміни.

Суб’єкти підприємницької діяльності які сплачують фіксований

прибутковий податок звільняються від сплати таких податків і

зборів:

– податку на промисел;

– плати за торговий патент та внесків до фондів соціального

страхування в частині нарахувань на фонд оплати праці на-

йманих працівників.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового

органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити

інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності, пе-

релік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником по-

датку та їх ідентифікаційні номери або членів його сім’ї, які беруть

участь у здійсненні підприємницької діяльності та їх ідентифіка-

ційні номери, інформацію про доходи суб’єкта підприємницької

діяльності — фізичної особи від здійснення підприємницької діяль-

ності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Крім

поданої заяви, підставою для видачі податковим органом патенту є

документ, що засвідчує сплату фіксованого податку не менше ніж

за один календарний місяць.

Наказом ДПА України під 25.03.98 р. № 137, зареєстрованим

у Міністерстві юстиції України 25.0 З.98 р. за № 196/2636, за-

тверджений Порядок заповнення патенту про сплату фіксованого

розміру прибуткового податку з громадян.

Патент видається на строк від одного до дванадцяти кален-

дарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі

продовження терміну дії патенту — на зворотному боці оригіналу

патенту за підписом керівника, а в разі його відсутності заступни-

ка керівника державної податкової інспекції, що видала патент,

робиться відмітка про продовження патенту на підставі документа

про сплату фіксованого податку. У заяві на одержання (продовжен-

ня) патенту такий суб’єкт підприємницької діяльності повинен

зазначити суму одержаного валового доходу за попередні перед

одержанням (продовженням) патенту 12 календарних місяців або