Індивідуальна робота - Грошово-кредитна система Китаю

Подождите немного. Документ загружается.

фінансових посередників у 90-і роки згорнули свою діяльність у сфері

традиційного кредитування та інвестування й активізували порівняно

ризиковані операції з майном і акціями, а також операції по наданню гарантій

по позичках.

У цілому по групі чотирьох найбільших банків країни вартість майна за

відрахуванням зобов'язань у середині 90-х років позначалася негативним

числом, що свідчить про їхню неплатоспроможність. У більшості інших

кредитно-фінансових установ Китаю вартість зобов'язань також перевищувала

вартість активів. Так, у Банку розвитку Китаю наприкінці 1996 р. сума

прострочених позичок у 12,4 рази перевищила власний капітал, а в

сільськогосподарських кредитних кооперативах — у 4,37 рази.

Незважаючи на неплатоспроможність, більшість державних банківських і

небанківських установ не втрачають ліквідності і продовжують операції. Це

пояснюється трьома чинниками:

— високими темпами зростання заощаджень у період реформ (на рівні 40

% у середині 90-х років проти 30% у роки до реформи);

— зміною структури заощаджень — збільшенням частки заощаджень

родин до майже 50% загальної суми заощаджень проти декількох відсотків у

дореформений період;

— обмеженістю форм сімейних заощаджень: через слабкий розвиток

ринку цінних паперів і неконвертованості національної валюти заощадження

здійснюються або в іноземній валюті, або за допомогою депозитних рахунків

банків у вітчизняній валюті. Перераховані чинники обумовили приплив

родинних заощаджень, що зростає постійно, у банки.

На думку експертів, банківські проблеми Китаю значною мірою пов'язані з

відсутністю істотних джерел фінансових ресурсів, альтернативних родинним

заощадженням. Банківські зобов'язання по депозитах у 90-ті роки зростали в

середньому щорічно на 30%, у 1997 р. вони досягли суми, рівної 140% ВВП.

Внаслідок приплив готівки до банківської системи перевищує її відтік,

незважаючи на значне зростання суми прострочених позичок.

Джерело: http://ksh.dp.ua/?p=835

8. Експерти стурбовані політикою кредитування Китаю

Дата: 21-07-2009 The Epoch Times

The Epoch Times Україна ( Велика Епоха ) - міжнародний інформаційний

проект: www.epochtimes.com.ua

Деякі фахівці стурбовані тим, що при глобальній фінансовій кризі

китайська влада буде послідовно застосовувати вільну грошово-кредитну

політику. Вони вважають, що Пекін перестарався, і що це подібно до бомби

уповільненої дії, яка може призвести до нульових активів.

Китайський прем'єр Вень Цзябао на днях два рази проводив семінари з

економічної ситуації Китаю. У рамках семінарів він заявив, що у зв'язку з

нестабільністю економічного відновлення та продовженням негативного

впливу глобальної фінансової кризи, Китаю необхідно послідовно

застосовувати активну фінансову та помірну вільну грошово-кредитну

політику.

За повідомленням гонконгської газети "Мінбао", багато експертів

розчаровані заявою Вень Цзябао. На їхню думку, вільна грошово-кредитна

політика надмірна, що може погіршити ситуацію щодо інфляції, а це аналогічно

до бомби уповільненої дії. Вони також вважають, що ця політика приведе до

нульових активів.

У червні цього року банківський сектор Китаю ще раз побив рекорд за

обсягом видачі кредитів, який досяг 1 трлн 530 млрд юанів (224 млрд. доларів

США). Таким чином, обсяг видачі кредитів у першому півріччі в цілому склав 7

трлн. 40 млн. юанів (1,0307 трлн. доларів США), що побила всі рекорди за 60

років існування КНР.

За повідомленням газети, банки підвищили прогноз за загальним обсягом

видачі кредитів поточного року з 8 трлн. юанів (1,171 трлн. доларів США), що

були визначені 3 місяці тому до 10 трлн. юанів.

Чи означає підвищення кредитування сильний попит реального сектору

економіки? Чи призведе це до стабільного і швидкого зростання китайської

економіки?

Заступник керівника відділу макроекономічних розрахунків Науково-

дослідного центру розвитку при Державній раді Вей Цзянін прогнозував, що

20% доданого в першому півріччі кредитування потрапило на фондовий ринок,

30% - на ринок паперів, таким чином, половина грошей потрапили у фінансову

сферу і сферу цінних паперів .

За повідомленнями китайських ЗМІ, більшість кредитів, які потрапили в

реальний сектор економіки, вкладені в залізну дорогу, автомобільні дороги та

інфраструктуру. Кредити в основному отримані великими державними

підприємствами й підприємствами ангажованою місцевою владою. Приватним,

середнім і малим підприємствам дуже важко отримати фінансування.

Таким чином, утворена така негативна тенденція, що урядові підприємства

отримують підтримку, а народні підприємства - ні. Останнім часом чисельні

державні підприємства з рекордною ціною на торгах придбали землі в

престижних регіонах, що свідчить про те, що нульові активи в нерухомості

збільшуються, а також те, що державні підприємства, використовуючи

переваги щодо отримання кредиту, несправедливо конкурують з іншими.

Газета вважає, що Вень Цзябао добре розуміє негативний наслідок вільної

грошово-кредитної політики, але, все-таки, приймає такі заходи. Це свідчить

про те, що економічна ситуація Китаю досить похмура, і йому довелося

помилковими способами вирішувати проблему.

Джерело: http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/4/12652.html

9. «Китайська бульбашка» на фондовому ринку лопне вже

наступного року

Дата: 11-12-2009 The Epoch Times

The Epoch Times Україна ( Велика Епоха ) - міжнародний інформаційний

проект: www.epochtimes.com.ua

Китай продовжує надувати бульбашки на своєму фондовому ринку. Фото:

TEH ENG KOON / AFP / Getty Images

«Китайська бульбашка» лопне вже наступного року. З такою заявою

виступив виконавчий директор азіатського підрозділу банку «Морган Стенлі»

Джеррі Лоу. Наскільки серйозні ризики такого розвитку подій і чим викликане

посилення критики дій Китаю? Подробиці у журналіста Бізнес ФМ Інарі

Халмієвої.

Заяви про те, що Китай продовжує надувати бульбашки на своєму

фондовому ринку, у цінах на житло і в промисловому секторі з кожним днем

стають все голосніше. Великі західні інвестбанки один за одним виступають із

жорсткою критикою фінансової і монетарної політики Китаю. Експерти БіЕнПі

Паріба заявили, що Китай ризикує повторити долю Японії 80-х років, якщо

регулятори не скоротять обсяг надання кредитів і не вживуть заходів по

боротьбі з ризиками інфляції.

За прогнозами банку “Морган Стенлі” замість “золотого десятиліття” на

Китай можуть чекати куди більш важкі часи. На думку експертів Торгової

палати Євросоюзу, інвестиції в зайві потужності лише посилюють дисбаланси у

світовій економіці і підвищують ризики збільшення поганих активів.

На цю тему в інтерв'ю телеканалу CNBC розмірковує співпрезидент

глобального фонду облігацій ПІМКО Білл Гросс:

“Китайці все ще сподіваються на відновлення світового попиту в колишніх

масштабах і особливо - з боку США. Рівень споживчої активності в самому

Китаї незрівнянно менший, ніж у Штатах і внутрішнього попиту не вистачить

на покриття тих пропозицій і зайвих потужностей, в які вони продовжують

інвестувати . Рано чи пізно їм доведеться розбиратися з наслідками своїх

рішень, а поки що надування цього міхура триває”.

Сама китайська влада вже визнавала, що ризики перегріву ринку акцій і

надування бульбашок в нерухомості й промисловості ростуть. Про це в

інтерв'ю телеканалу Блумберг заявив голова Народного банку Китаю Жу

Сяочуань:

“Продовжувати політику держінвестування треба з великою обережністю.

Не можна не визнати, що в китайській економіці накопичуються зайві

потужності, особливо в екпортно оріентованних галузях і в промисловому

секторі".

Віце-президент азійського відділення “Морган Стенлі” Стівен Роч

відзначив, що Китаю потрібні не заяви, а реальні дії для того, щоб зупинити

ризики подальшого роздування бульбашок на своїх ринках.

З іншого боку, є думки, що по суті мова йде про наростаючий тиск з боку

Заходу, який хоче домогтися від Китаю ревальвації юаня і лібералізації

внутрішнього ринку країни. Про це в інтерв'ю телеканалу Блумберг говорить

головний валютний стратег інвестбанку BNP Paribas Ханс-Гюнтер Редекер:

"На мій погляд, розмови про ревальвацію юаня в 2010 році так і

залишаться тільки розмовами. Китай з 2007 року інвестує в експортний сектор і

в економіці країни як і раніше залишається великий обсяг надлишкових

потужностей. Китай не піде на зміцнення юаня - такий крок тільки зменшить

конкурентоспроможність китайських товарів в умовах, коли ми можемо

побачити повторне уповільнення світової економіки”.

Жорстка прив'язка курсу юаня до долара в умовах, коли американська

валюта продовжує слабшати - це прихована субсидія для китайських

промисловців. Багато в чому, саме це викликає основне роздратування на

Заходу. Крім того, внутрішній ринок країни є ласим шматком для багатьох

інвестбанків. Можливо, Китай погодиться на невелике зміцнення курсу юаня

наступного року на 4 - 5%. Однак на більше навряд чи варто розраховувати.

Джерело: Business FM

http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/4/14557.html

10.Китайська економіка - мішень міжнародної торговельної

війни

Дата: 22-12-2009 Цзянь Тяньлунь

The Epoch Times Україна ( Велика Епоха ) - міжнародний інформаційний

проект: www.epochtimes.com.ua

Китай висловив невдоволення тарифами США на експорт шин і оголосив,

що проведе розслідування з метою виявлення можливих незаконних прийомів у

експорті США, загострюючи цим і без того натягнуті відносини. Фото: LIU

JIN / AFP / Getty Images

Глобальна економічна криза важко вдарила по багатьом людям більшості

країн світу, зачіпаючи повсякденне життя кожного. Оскільки, все більша

кількість країн переживає втрати робочих місць, банкрутство підприємств і

торговий застій, спори про нові принципи торгівлі стали звичайною справою.

Падіння купівельної спроможності призвело до все більшого загострення

торгової війни на міжнародній арені, і Китай став основною її мішенню.

За останні два-три десятиліття роль експорту в економічному розвитку

Китаю постійно зростала, складаючи близько однієї третини ВВП. По суті,

Китай став головним виробником споживчих товарів для світу.

Протягом останніх декількох років європейські країни, США та Японія

висловлювали протест політиці КНР, що використовує демпінг, занижує курс

національної валюти і надає дотації на експорт. Вони наполегливо

переконували Китай підняти курс юаня, який десятиліттями був жорстко

зафіксований щодо долара США і чия вартість, на загальну думку, була

занижена на 40% у 2005 р.

Під тиском міжнародного співтовариства, Центральний банк Китаю

вирішив змінити систему обмінного курсу та підтримувати його не у

відповідності до курсу долара США, а відповідно до вартості споживчого

кошика. У липні 2005 р. юань почав свій керований плаваючий курс, повільно

підвищуючись щодо долара США, який падав з початку 2002 р. через

величезний дефіцит. Але, все ж, у липні 2008 р. курс юаня знову був

встановлений у відповідності з падаючим доларом. Іншими словами, так само

як і долар, юань почав падати по відношенню до інших світових валют, даючи

китайським експортерам великі переваги в світовій торгівлі.

У результаті, цього року Китай отримав ще більше претензій від своїх

торгових партнерів. І в період із січня до серпня 17 країн провели переговори з

Китаєм з питань експорту, включаючи демпінг, дотації і занижений курс юаня.

Справа в тому, що завжди, з початку економічної реформи 1978 року, експорт

був пріоритетним напрямком в китайській економіці. Китайський Уряд

використовував експортні субсидії та низький курс юаня, щоб вийти на

світовий ринок. І тільки нинішній загальний економічний спад виявив усі

втрати цієї політики для інших країн.

Опір багатьох країн може пошкодити китайському експорту, який вже

помітно знизився за останній рік через глобальний економічний спад. Тільки за

вересень експортні показники впали на 15% у порівнянні з минулим роком.

Очікується, що ця тенденція продовжуватиметься. У таблиці шанхайського

«Securities News» (29 вересня 2009 р.) наводяться 70 великих торгових

китайський компаній. Щонайменше, 60% їхніх доходів - це доходи від

експорту. Очевидно, що ці компанії і їхні ділові партнери зазнають великих

збитків через зниження експорту. Транспортні компанії, порти, авіалінії і т. д.,

теж постраждають. Якщо продукти виробництва не зможуть бути експортовані,

вони будуть продані в Китаї, що може призвести до залишків товарів і

обладнання, і викличе гостру конкуренцію.

Критична ситуація з експортом зробить серйозний вплив на китайську

економіку. Можливі наступні варіанти розвитку подій: зниження експорту,

ймовірно, триватиме до кінця цього або наступного року. Тому що за останні 5-

10 років експорт становив значну частину ВВП (близько 30%), падіння

експорту негативно вплине на ВВП. Поточні доходи Китаю досягли свого піку

в 2007 р., склавши 11% ВВП, знизилися до 9,8% в минулому році і, за

прогнозами, знизяться до 6% в 2009 р. (за прогнозами IMF - 7,8% і за

прогнозами World Bank - 5,6%). Доходи компаній, що цілком залежать від

експорту, впадуть. З кінця липня до кінця жовтня, фондовий індекс

Шанхайської фондової біржі знизився з 3,500 до 3,100, тоді як промисловий

індекс Доу-Джонса спочатку підстрибнув до 9,500, а потім повільно піднявся до

9,800 протягом того ж періоду. Це могло бути результатом зниження експорту.

Ціни на виробничі і сільськогосподарські товари в Китаї вже продовжують

падати з кінця 2008 р. Отже, гостра конкуренція за вітчизняний ринок і

надлишкову пропозицію приведуть до ще більшого зниження цін на

вітчизняному ринку.

http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/4/14659.html

11.Характер, перспектива та проблеми розвитку українсько-

китайських відносин

Останнім часом дедалі частіше порушується питання про напрями

зовнішньої політики України. Так, часто можна почути твердження про

пріоритетність відносин із країнами НАТО. Водночас інші політики говорять

про можливості вступу нашої країни до Європейського Союзу. Третя ж сторона

вважає, що український зовнішньополітичний вектор повинен бути

спрямований у бік Російської Федерації та країн СНД. Отже, Україна черговий

раз постала перед важливим вибором, від вирішення якого багато в чому

залежить її майбутнє. Саме тому питання вибору стратегічних партнерів

залишається для нашої держави найактуальнішим.

До розв’язання подібного питання треба підходити передовсім з позиції

забезпечення національних інтересів і за цього враховувати реальні можливості

та перспективи нашої країни. На мою думку, одним із найвигідніших

стратегічних партнерів для України виступає КНР. Привабливість цього

напрямку зовнішньої політики нашої держави визначається багатьма

чинниками, серед яких не останнє місце посідає постійно зростаюча політична

та економічна вага КНР у світі і насамперед в АТР. Впливовим чинником є й

певна сумісність економік та технічних стандартів наших країн у багатьох

галузях народного господарства.

Китай та Україна, як відомо мають чимало спільного. Це стосується і

геополітичного чинника, котрий значною мірою визначає роль і місце України

та КНР не тільки в Євразійському регіоні, а у більш широкому, глобальному

геополітичному контексті на основі взаємних економічних інтересів і

спільності або близькості позицій обох країн щодо ключових проблем

сучасного політичного розвитку. Не можна не сказати й про те, що Україна та

КНР володіють величезним науково-технічним та культурним потенціалом.

Разом з тим перед обома державами стоять близькі або схожі соціально-

економічні проблеми. Обидві держави є державами євразійського регіону,

сусідами Росії, знаходяться в колі інтересів єдиної на сьогодні супердержави –

США. В обох країнах відбувається перехід до ринкової економіки, відчувається

прагнення до політики відкритості. Між нашими державами не було і на наше

переконання не було суперечностей.

Дипломатія обох країн ґрунтується на реалістичному врахуванні їх

національних інтересів. Україна посідає друге місце за розміром території та

сьоме місце за чисельністю населення серед країн Європи і є важливим

чинником європейської та світової політики. Вона з повагою ставиться до

зростаючої ролі КНР у сучасних міжнародних відносинах. Обидві країни

займають схожі або такі, що співпадають позиції щодо таких питань, як

багатополярність сучасного світу, встановлення нового міжнародного

економічного та політичного порядку, недопустимість релігійного екстремізму,

національного сепаратизму, втручання у внутрішні справи. Україна і КНР

плідно й послідовно працюють і координують свою політику в ООН, інших

міжнародних організаціях.