Молочко С.Р., Васильєва О.М. Українська література. Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання. Частина І

Подождите немного. Документ загружается.

«Золотий гомін» (1917)

Жанр: лірична поема; деякі дослідники визначають як ліричну ораторію, указують на

наявність у ній фрагментів епічних епізодів і драматичних сцен.

Ораторія - великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру,

написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання.

Історія написання

Поема передає святковий настрій від подій 10 червня 1917 p., коли Центральна Рада

проголосила І Універсал на Софійському майдані в Києві.

Ідейно-художній зміст

У поемі йдеться про золотий гомін над стародавнім Києвом. Радість національного

відродження розділяють навіть предки, які встали з могил. Невипадковим є образ Андрія

Первозванного, засновника Києва (у сиву давнину він поставив на наддніпрянських горах

свій хрест).

Радість народу, який визволяється, передає «дзвін Лаври і Софії», що плине ріками в со-

нячному піднебессі. Поема побудована на метафорах («засміялись гори, зазеленіли», «ріка

мутная сповнилася сонця і блакиті»). У творі присутня й тривога, викликана наявністю

ворожих сил (образ «чорного птаха», який упродовж століть спустошував людські душі,

«виймав живим очі»).

Твір пройнятий оптимістичним настроєм з приводу щасливих сподівань народу на право

жити вільним господарем на своїй землі.

«Скорбна мати» (1918)

Жанр: тетраптих.

Тетраптих чотири самостійні поетичні твори, об'єднані ідейним змістом.

Присвята

Присвячений пам'яті матері Тичини

Ідейно-художній зміст

Твір є свідченням братовбивчої трагедії. Образ матері є символічним: переростає в образ

Скорбної Матері, Божої Матері, Матері-України.

Ісус Христос символізує справедливість, Мати Божа - загальну любов, жито - життя.

Динамічна картина страждань української землі, що стікає кров'ю жертв громадянської

війни, вимальовується через однаковий початок кожної поезії тетраптиху («Проходила по

полю»). Автор переймається тим, що люди забули Спасителя, піднімає руку брат на брата.

Підтекст тетраптиху міститься у словах:

Як страшно!.. людське серце

До краю обідніло.

У них натяк на національну руїну України.

«Гей,

вдарте в струни, кобзарі...»

Поезія передає радість поета з приводу проголошення У

HP,

перемог українського війсь-

ка, восхваляє борців за вільну Україну.

«Хто це так із тебе насміяться смів?»

Поет торкається теми грабіжницької громадянської війни, коли «курки спустили в матір

і отця», «йшли брат на брата однімать, ділить»; гнівно засуджує її, викриває неправдивість

обіцянок нової влади побудувати для народу світле майбутнє, передає прозріння народу, не

згодного «ще й на волі у кайданах гнить».

«Похорон друга»

Жанр: поема, монументальний твір філософського масштабу, у якому втілено почуття,

що переповнювали поета з приводу подій Другої світової війни. Це своєрідний реквієм вої-

нам, що загинули на полі бою.

201 = •

Ідейно-художній зміст

У поемі звучить мотив унікальної цінності життя кожної людини, підноситься гімн без-

смертю народу. Поет об'єднує страждання від утрати близького друга із загальним горем

«осиротілих» сімей.

Твір вважають симфонією, оскільки відчувається багатоплановість, поліфонічність зву-

чання оповіді про захисника Вітчизни, життя якого перервала війна. Твір містить філо-

софські роздуми про смерть і безсмертя, рух як основу життя:

Усе міняється, оновлюється, рветься,

У ранах кров'ю сходить, з туги в груди б'є,

Замулюється мулом, порохом береться,

Землі сирій всього себе передає.

Наведені рядки повторюються у поемі декілька разів у кінці твору вони змінюються:

Усе підводиться, встає, росте й сміється...

Усе в нові на світі форми переходить,

І мертвому тобі - живих нас не убить.

Симфонія великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що

відрізняються одна від одної характером музики й темпом. (Образне значення:

гармонійне сполучення різноманітних звуків, кольорів, тонів та ін.)

Тест № 28

Хто з українських митців назвав поетичну творчість ТІ. Тичини музичною рікою?

А М. Рильський;

Б В. Сосюра;

В М. Бажан;

Г 0. Довженко. і—і

Укажіть назву населеного пункту, де народився П.Г. Тичина.

А С. Седнів на Чернігівщині;

Б с. Піски на Чернігівщині;

В с. Мотронівка на Чернігівщині;

Г с. Крути на Чернігівщині. Г~\

Визначте найточніше продовження речення.

«У поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...*:

А світ природи і світ людини зображуються як настроєво суголосні паралельні плани;

Б змальована картина місячної весняної ночі - з шелестом липи, туманами, місяцем,

зорями, солов'ями;

В на тлі розкішної ночі, окресленої кількома штрихами, постає образ сплячої

коханої;

Г на тлі яскраво зображеної весняної ночі показані роздуми ліричного героя над

проблемою збереження навколишнього середовища. Г]

Хто з українських поетів висловився про П. Тичину: «...Від кларнета твого - пофар-

бована дудка зосталась»?

А А. Малишко;

Б В. Сосюра;

В Є. Маланюк;

Г 0. Ольжич. •

З яким видом мистецтва найбільше споріднена збірка П. Тичини «Сонячні кларнети»?

А Живописом;

Б скульптурою;

В театром;

Г кіно;

Д музикою. П

= 202

6. У якому творі П. Тичини осмислюється трагедія під Крутами?

А «Десь на дні мого серця...»;

Б «Золотий гомін»;

В «Похорон друга»;

Г «Пам'яті тридцяти»;

Д «Скорбна мати». і—і

Яка поезія, прочитана П.Тичиною, відкрила його як поета (за словами М. Коцюбинсь-

кого)?

А «Розкажи, розкажи мені, поле...»;

Б «Ви знаєте, як липа шелестить...»;

В «Гаї шумлять...>

Г «Хор лісових дзвіночків»;

Д «Арфами, арфами...». г—\

8. Укажіть назву твору П. Тичини, рядки з якого наведені: «Не буть щколи раю у цім

кривавім краю*.

А «Голод»;

Б «Хто ж це так із тебе насміяться смів?»;

В «Скорбна мати»;

Г «Дума про трьох вітрів»;

Д «Загупало в двері прикладом...». г~і

9. Яка поезія містить образ весни «запашної, квітами-перлами закосиченої»?

А «Гаї шумлять....

Б «Десь надходила весна...»;

І В «Ви знаєте, як липа шелестить...>

Г «Арфами, арфами...»;

Д «Десь на дні мого серця...». ГП

10.

Укажіть назву твору П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни, у якому на пов-

ний голос звучить мотив.унікальної цінності життя кожної людини і водночас підноситься

гімн безсмертю народу. ""

А Тетраптих «Скорбна мати»;

Б поема-симфонія «Сковорода»;

В поема «Похорон друга»;

Г поема «Золотий гомін»;

Д поезія «Пам'яті тридцяти». ГП

11.

Установіть відповідність між жанром і назвою твору П. Тичини.

1 Тетраптих А «Листи до поета» 1

2 поема Б «Скорбна мати» 2

3 триптих В «Сковорода» ~3

4 балада Г «Три сини» ~4

5 поема-симфонія Д «Золотий гомін» ~5

12.

Розмістіть збірки П. Тичини у порядку їх виходу у світ.

А «Плуг»; _1

Б «Сонячні кларнети»; _2

В «Замість сонетів і октав»; 3

Г «Вітер з України»; _4

Д «Чуття єдиної родини». _5

Тема 23. Максим Рильський (1895 - 1964)

Максим Тадейович Рильський визначний поет, перекладач, фольклорист, літературо-

знавець, мовознавець.

Біографічі відомості

19 березня 1895 р. у Києві в родині відомого етнографа, діяча культури народився

Максим Тадейович Рильський.

1915 р. - закінчив приватну гімназію в Києві; навчався на медичному та історико-фі-

лологічному факультетах Київського університету.

Учителював на Житомирщині, у Києві, викладав в інституті лінгвістичної освіти.

У 15-річному віці видав першу збірку «На білих островах».

Увійшов до групи неокласиків; орієнтувався на античну класику й продовження гу-

маністичних традицій європейської літератури; працював в редакції журналу «Книгар»,

пізніше - у видавництві «Слово».

Збірки поезій: «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю

й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін»

(1929).

1931 p. M. Рильського заарештовано, був в ув'язненні півроку.

У роки Великої Вітчизняної війни видав поетичні книжки: «За рідну землю» (1941),

«Слово про рідну матір» (1942), «Світова зоря» (1942), «Світла зброя» (1942), «Велика годи-

ни» (1943), «Неопалима купина» (1944), «Жага», чимало віршів про трагічні події війни.

1943 р. - за видатні заслуги в галузі науки і культури М. Рильського було обрано ака-

деміком АН України.

1943 - 1946 pp. очолював Спілку письменників України.

1944 1946 pp. директор Академічного інституту мистецтвознавства, фольклору й

етнографії.

1957 р. - збірка «Троянди й виноград».

1958 р. - обрано академіком AH CPCP.

1959 р. - збірки «Голосіївська осінь», «Далекі небосхили».

1964 р. «Зимові записи».

24 липня 1964 р. - помер, похований на Байковому кладовищі в Києві.

Оглад творчості

Основні теми творчості:

кохання;

людина і природа;

- музика і слово;

любов до Батьківщини;

збереження української мови;

- тема «красивого й корисного» тощо.

Збірка «На білих островах» (1910)

Поет передає спогади свого дитинства, захоплення мінливістю природи, навколишнім

світом у його розмаїтті. Автор-юнак спостерігає за земним життям з «білих островів хмар»,

створює персоніфікований образ літа, дівчини з «росами-перлами» в косах; роздумує над

власним майбутнім.

Збірка «Під осінніми зорями» (1918)

Насичена прийомами художніх асоціативних зв'язків. Характерним є ясність і прозорість

поетичного малюнка, що розкриває єдність людини й природи рідної землі.

Поет в художньому розумінні перестав бути наївним учнем часів «білих островів». Від-

чувається орієнтація на інтимно-довірливий психологічний ліризм класиків (хоча виразних

елементів неокласицизму ще не спостерігається). Провідний мотив - щира людяність, зако-

ханість у світове життя, надія на добро і щастя.

Збірка насичена прийомами художніх асоціативних зв'язків. Характерним є ясність і

прозорість поетичного малюнка, що розкриває єдність людини й природи рідної землі

Центральні твори збірки:

- «На білу гречку впали роси»;

«Яблука доспіли» яблука червоні»;

- «Весною ми їздили в поле»;

- «Молюся і вірю», «Мені снилось» та ін.

Поезія «Яблука доспіли, яблука червоні» гімн коханню, споконвічними супутника-

ми якого є зажура і неспокій. Присутній мотив передчуття розлуки, стан ліричного героя

зіставляється з життям природи. Переживання закоханої людини поет поєднує із зображен-

ням осіннього саду: достигли яблука - почуття закоханих досягли апогею.

Закінчується афористичними рядками: «Вміє розставатись той, хто вмів любить», іусі є

підсумком роздумів поета про кохання.

***

Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду.

Ти мене, кохана, проведеш до поля,

Я піду - і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,

І її зірвали радісні уста, -

А тепер у серці щось тремтить і грає,

Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,

Плугатар у полі ледве маячить...

Поцілуй востаннє, обніми востаннє;

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

«Троянди й виноград» (1957)

Вмішує кращі зразки неокласичного етапу творчості М. Рильського. В однойменній по-

езії образи троянд і винограду символізують людське щастя, що має два рівноправні кри-

ла красиве і корисне. Людина прагне до краси, до гармонії буття, і це дарує їй окри-

леність і щастя.

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику палку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград - красиве і корисне.

«Слово про рідну матір» (1941)

Жанр визначають по-різному: лірична поема, ода, псалом, хорал, «слово».

Історія написання

26 листопада 1941 р. на антифашистському мітингу в Саратові М. Рильський прочитав

щойно написану поему «Слово про рідну матір», що виділялася своєю ідейно-емоційною

силою.

Ідейно-художній зміст

У творі на повну силу прозвучав голос великої слов'янської землі України, багатої і

красивої, безсмертної, вічної, уярмленої, але нескореної. Поет вірить, що не може загинути

земля, яку «сходив Тарас малими босими ногами», «скропив... дрібними росами-сльоза-

ми»,

яка осяяна мудрістю Григорія Сковороди, «гарячою думою Кобзаря», золотою зорею

Марії Заньковецької.

У поемі простежується ідея єдності народів («Благословенні ви, брати, що в сяйві друж-

би і свободи йдете до спільної мети...»).

Риторичні запитання створюють високий пафос твору:

Хто може випити Дніпро,

Хто властен виплекати море,

Хто наше злото-серебро

Плугами кривди переоре,

Хто серця чистого добро

Злобою чорною поборе?

Батьківщина не може вмерти в таку відповідальну хвилину, поет вірить у це:

Хіба умерти можна їй,

В гарячій захлинутись крові...

Настане день, настане час

—

І розіллється знов медами

Земля, що освятив Тарас

Своїми муками - ділами...

Тест № 29

Укажіть назву модерністського напряму, ознаки якого яскраво простежуються у твор-

чості М. Рильського.

А Імпресіонізм;

Б експресіонізм;

В неокласицизм;

Г неоромантизм. і—і

Укажіть, у якому віці М. Рильський випустив свою першу поетичну збірку «На білих

островах».

А у 15 років;

Б у 17 років;

В у 19 років;

Г у 25 років. г-|

У якій поезії М. Рильського простежується тема «красивого» і «корисного»?

А «Яблука доспіли, яблука червоні...»;

Б «Троянди й виноград»;

В «Шопен»;

Г «На узліссі». Г~\

Укажіть вид римування у творі «Слово про рідну матір».

А Перехресне;

Б суміжне;

В кільцеве;

Г білий вірш. [~]

До якої поетичної збірки М. Рильського увійшла поезія «Яблука доспіли, яблука чер-

воні...»?

А «Під осінніми зорями»;

Б «Синя далечінь»;

В «Крізь бурю й сніг»;

Г «Тринадцята весна». Ц

6. Визначте тему поезії М. Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні...».

А Пора достигання плодів - пора щедрості і краси;

Б прощання ліричного героя з коханою, кінець любові;

В зародження юнацького кохання ліричного героя;

Г розмірковування ліричного героя над етапом зрілості людини. Ц

206

У якому творі М. Рильського звучить ідея утвердження безсмертя України і впевне-

ності в перемозі над фашизмом?

А В ідилії «На узліссі»;

Б у поемі «Слово про рідну матір»;

В у поезії «Третє цвітіння»;

Г в елегії «Коли копають картоплю»;

Д у поезії «Поетичне мистецтво». ГП

8. Укажіть, до якої класичної форми звертається М. Рильський упродовж свого творчого

життя.

А Секстина;

Б терцет;

В тріолет;

Г рондель;

Д сонет. і—і

9. Визначте художньо-виражальний засіб, використаний М. Рильським у фрагменті по-

езії «Поетичне мистецтво».

Слова повинні буть покірні

Чуттям і помислам твоїм,

І рими мусять бути вірні...

А Метафора;

Б оксиморон;

В порівняння;

Г гіпербола;

Д епітет. г~\

10.

У кого пропонує вчитися мовній майстерності М. Рильський - автор поезії «Мова»?

А В упорядників словників Грінченка і Даля;

Б у Сковороди;

В у давньогрецьких ораторів;

Г у матері;

Д у народу. rj

11.

Розмістіть збірки М. Рильського в порядку їх виходу у світ. ____

А «Гомін і відгомін» _1

Б «Синя далечінь» 2

В «Під осінніми зорями» _3_

Г «Троянди й виноград» 4

Д «Далекі небосхили» | 5 |

12.

Установіть відповідність між наведеними рядками і назвою твору М. Рильського.

1 «Поцілуй востаннє, обніми востаннє; А «Троянди й виноград»

Вміє розставатись той, хто вмів любить» Б «Шопен»

2 «Настане день, настане час - В «Яблука доспіли, яблука

І розіллється знов медами червоні...»

Земля, що освятив Тарас Г «Слово про рідну матір»

Своїми муками-ділами»

р——і

3 «Люблю свій сон і вас люблю за нього, —

Примхливий худорлявий музиканте» —

4 «Ми працю любимо, що в творчість перейшла, —

т 4

І музику палку, що ніжно серце тисне» ' • '

Тема 24. Володимир Сосюра (1898 - 1965)

М. Стельмах назвав Володимира Миколайовича Сосюру «глибинно-бентежним березнем»,

«замріяно прозорим вереснем» української новітньої поезії.

Біографічні відомості

б січня 1898 р. - на станції Дебальцеве на Донеччині народився В.М. Сосюра.

Сім'я переїздить до с. Третя Рота (розповідь про рідний край в автобіографічному

романі «Третя Рота»).

8 1917 р. друкує свої поезії в газеті «Голос рабочего», журналі «Вільна думка». У

творах звучать соціальні мотиви. Етап переходу до українського віршування (поезія «Чи

вже не пора», де залунав мотив національної злагоди.

З 1918 р. В. Сосюра - у рядах повстанців, які піднялися за відновлення УНР, потім -

у Червоній армії.

1919 р. поранений.

1921 р. - збірка «Поезії».

1922 р. поема «Червона зима», у якій осмислюється історія людини на тлі глобаль-

них соціальних зрушень. Пафос боротьби, самозречення в ім'я загального щастя - домінан-

та твору.

Поезія В. Сосюри 20-х років продовжує українську традицію романсово-сентименталь-

ної лірики із її заглибленням у внутрішній світ особистості. Збірки: «1871 рік» (1923), «За-

лізниця» (1924), «Сьогодні» (1925), «Юнь» (1927), «Коли зацвітуть акації» (1928), «Серце»

(1931) та ін.; ліро-епічні поеми «Оксана» (1922), «Робітфаківка» (1923). «Воно», «Шахтар»

(1924).

Вплив сталінщини негативно позначився на творчості поета: у творах має місце штуч-

на декларативність, фальшивий пафос, переспівування колишніх мотивів (збірка «Червоні

троянди» (1932), «Люблю» (1939)).

1936 р. В. Сосюру приймають до Спілки радянських письменників.

1937 р. збірка «Нові поезії».

1940 р. - роман у віршах «Червоногвардієць» (увібрано автобіографічну основу поето-

вої творчості).

1941 р. - евакуація до Башкири.

1942 р. - працює в Українському радіокомітеті в Москві.

1943 р. - входить до складу фронтової газети «За честь Батьківщини».

8 січня 1965 р. - помер В.М. Сосюра.

Огляд творчості

Перу Сосюри належать близько 60-ти поетичних збірок, десятки поем, автобіографічна

проза.

Творчість воєнних років:

збірки «Під гул кривавий» (1942), «В годину гніву (1942), поема «Мій син» (1944),

поезія «Любіть Україну» (1944).

Післявоєнна творчість:

«Щоб сади шуміли» (1947), поеми «Вітчизна» (1949), «Україна» (1951), книги віршів

«Солов'їні далі» (1957), «Ластівки на сонці» (1960), поема «Розстріляне безсмертя» (1960),

збірки «Близька далина» (1960), «Поезія не спить» (1961), «Осінні мелодії» (1964) та «Вес-

ни дихання» (1964).

Провідні теми творчості В. Сосюри:

- тема України;

- драматична історія українського народу;

- трагічна сучасність;

- праця людей на рідній землі;

- духовність українського народу;

- кохання;

- любов до рідної мови, боротьба за її збереження;

- соціально-філософська тематика;

любов до природи тощо.

— 208 =

Характеристика творчості В. Сосюри

Рання лірика сповнена романтичною чутливістю.

Після подій 1917 р. у поезіях зазвучали соціальні мотиви, мотиви національної злаго-

ди (поезія «Чи вже не пора», «І пішов я тоді до Петлюри...»). В. Сосюра характеризував:

«О моя поезія повстання, золота поезія труда!»

У 20-ті роки цікавився славетним минулим України, захоплювався подвигами запо-

розьких козаків.

Як свідок політичних процесів, Сосюра вимушений пристосовуватися; відбувається

«переоцінка цінностей», поет активно підтримує комуністичні ідеали.

Поет працював у стані «двоїстості»: з одного боку - щирі патріотичні почуття, гіркий

біль за колоніальне становище українського народу, з другого - вимушена віра у фальшиві

ідеали (поезія «Два Володьки» із збірки «Серце»).

Поезія 20-х років продовжує українську традицію романсово-сентиментальної лірики

із її заглибленням у внутрішній світ особистості.

Одне з головних місць у творчості цього періоду займала інтимна лірика:

«Так ніхто не кохав...» - втілення мрії про духовно окрилену особистість, утвердження

права людини на свої глибокі почуття;

«Катрусі на спомин» почуття кохання асоціюється з музикою Гріга, Шопена.

У творах 30-х років Сосюра замислювався над причинами трагедії 1919 1920 pp.,

національними катастрофами. У цей період творчості переважає тема України, її драматич-

ної історії і трагічної сучасності. (Пройнята патріотичним пафосом поема «Мазепа», у якій

автор дотримується концепції патріотичної діяльності Мазепи і спростовує великодержав-

ницькі версії «зрадництва» гетьмана).

і Наприкінці 30-х років Сосюра заглиблюється в океан народної пісні й думи.

- Останні передвоєнні книжки («Журавлі прилетіли», «Крізь вітри і роки» (1940) спов-

нені мотивів любові до жінки, природи, Вітчизни, життя.

- Лірика воєнних років пройнята мотивами віри в перемогу, житейське щастя після вій-

ни,

але й неретушованого показу біди.

Післявоєнна лірика сповнена трудовим і духовним ритмом відбудови (збірка «Щоб

сади шуміли» 1947 p.).

- З появою книги «Солов'їні далі» (1957) починається останній світлий період творчості

поета, у якому звучать теми: праця на рідній землі, зачарованість світом, мелодії «осінньо-

го» незгаслого кохання та ін.

«Так ніхто не кохав..»

Поезія написана в 1922 р. Належить до інтимної лірики.

Володимир Сосюра - один з найніжніших і найщиріших співців кохання, яке набуває в

нього космічних розмірів.

Ліричний герой Сосюри вважає, що тільки він може так на повну силу віддатися га-

рячим почуттям, прагне переконати, що лише через «тисячі літ» «приходить подібне

кохання»(використана гіпербола).

Закоханий юнак ладен зірвати для коханої «Оріон золотий».

Поет втілює мрію про духовно розкрилену особистість, утвердження права людини на

своє почуття.

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання...

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки...

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки...

- 209

В'яне серце моє од щасливих очей,

Що горять в тумані наді мною...

Розливається кров і по жилах тече,

Ніби пахне вона лободою...

Гей ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..

Де ви бачили більше кохання?

Я для неї зірву Оріон золотий,

Я - поет робітничої рані...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі,

І земля убирається зрання...

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки...

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки...

«Любіть Україну»

Поезія написана у 1944 р. - році остаточного визволення України від німецько-фашист-

ських загарбників. Твір є великим проявом безмежної любові поета до рідної Батьківщини

і її культури.

Імпульсом для написання поезії стали факти цинічного, брутального ставлення компар-

тійних чиновників, шовіністів до української культури.

У центрі образ «вишневої» України, компонентами якого є все те, що оточує людину

з дитинства, дає натхнення, формує самобутню національну ментальність (краса природи,

звитяжна історія, волелюбний народ з багатою культурою і солов'їною мовою). Україна

усюди: «у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі», в «солов'їній мові», «у пісні у

кожній, у думі», «в дитячій усмішці, в дівочих очах».

В.

Сосюра, намагаючись осмислити саме поняття «любов до Батьківщини», підкреслює,

що воно підносить самоповагу людини.

Поезія має форму послання. Автор звертається до молоді, бо майбутнє держави саме в її

руках.

Анафора «Любіть Україну» робить твір щирим, композиційно завершеним. Головна ідея

поезії любіть, оберігайте, возвеличуйте рідну Батьківщину.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу Ті, вічно живу і нову,

І мову їі солов'їну.

За цей твір Сосюрі пізніше довелося витримати вал брутальних наскоків з боку крем-

лівської верхівки.

Анафора (від грец. «винесення нагору, повторення») єдинопочаток, повторення

на початку віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів,

синтаксичних конструкцій.

Градація - стилістична фігура, що полягає в поступовому нагнітанні засобів художньої

виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

210