Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса

2.4. Швидкість обігу грошей

Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна

одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) викорис-

товується у середньому для реалізації товарів і послуг за певний період

(рік, квартал, місяць) [2, с 8].

Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера, величину швидкості

обігу грошей можна визначити за формулою:

де V- швидкість обігу грошей;

Р- середній рівень цін на товари та послуги;

Q - фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані у певному періоді;

М- середня маса грошей, що перебуває в обороті за певний період.

Таким чином, величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно

пов'язана з номінальним обсягом виготовленого національного продукту

(Р х Q) й обернено пропорційно -з обсягом маси грошей, що є в обороті.

Охарактеризує насамперед інтенсивність використання запасу грошей

в обороті (М) для оплати товарів та послуг, що реалізуються, тобто цей

показник пов'язаний переважно з грошовим обігом. Тому величина V

залежить передусім від частоти й обсягів товарних операцій кожного

суб'єкта грошового обороту. Однак нетоварні платежі (фіскально-

бюджетні, кредитні) теж впливають на показник швидкості обігу.

Особливо помітний цей вплив у показнику середньої тривалості одного

обороту гривні. Вона складається із тривалості зберігання грошей у

розпорядженні безпосередніх покупців на ринках продуктів, а також із

тривалості перебування їх у розпорядженні фіскально-бюджетних

установ, банків та інших фінансово-кредитних інститутів, через які

розподіляється і перерозподіляється частина національного доходу як

головного джерела формування платіжного попиту на ринках. Якщо ця

друга група суб'єктів обороту затримує гроші у своєму розпорядженні,

несвоєчасно здійснює платежі за своїми зобов'язаннями, то збільшу-

ватиметься тривалість цієї частини обороту грошей і зменшуватиметься

вся швидкість їх обігу.

Показник швидкості обігу грошей можна визначати:

• за середньою частотою використання грошової одиниці в оплаті

доходів населення, тобто у формуванні національного доходу;

• за середньою частотою використання грошової одиниці у

здійсненні всіх видів платежів;

66 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

• за частотою проходження готівки через каси банків.

Перший із цих показників може бути визначений діленням обсягу

національного доходу на масу грошей в обороті. Кількісно він майже

збігатиметься з показником V, визначеним за ВВП. Другий з них може

визначатися діленням загального обсягу грошового обороту на М. Цей

показник істотно відрізнятиметься від показника V, визначеного за ВВП,

бо в ньому будуть враховані всі нетоварні платежі (фіскально-бюджетні,

кредитні, спекулятивні тощо). Оскільки офіційна статистика загального

обсягу грошового обороту не визначає, розрахувати цей показник V

практично неможливо. Третій показник може визначатися діленням

загального обсягу касових оборотів усіх комерційних банків за рік на

середньорічну суму готівки в обороті.

Швидкість обігу грошей перебуває під впливом багатьох чинників з

різнонаправленим характером дії. Усіх їх можна поділити на дві групи:

•=> ті, що діють на боці платоспроможного попиту;

•=> ті, що діють на боці пропозиції товарів та послуг.

Серед чинників першої групи головними є:

> зміна попиту на гроші;

> розвиток структури споживання;

> культурні потреби населення тощо.

Основні чинники другої групи:

> суспільне виробництво;

> ринкові відносини;

> інфраструктура ринку тощо.

Зміна попиту на гроші виявляється у зміні бажання економічних

суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей як високо-

ліквідних активів. Якщо таке бажання збільшується, то витрачання

грошей буде менш інтенсивним, ніж їх надходження, і грошовий обіг

уповільниться. І навпаки, якщо попит на гроші зменшується, то витра-

чання їх буде інтенсивнішим за надходження, і грошовий обіг

прискориться. Тому швидкість обігу грошей та попит на гроші можна

розглядати як два взаємозв'язані показники з оберненою залежністю.

Вплив на швидкість обігу грошей з боку товарної пропозиції

визначається головни-: чином інтенсивністю тих економічних пр эцеав,

які він обслуговує: змінами обсягу, структури й ефективності суспільного

виробництва, величини і швидкості товарних потоків на стадії обміну,

розвитком ринкових зв'язків, збалансованістю ринку та ін. Зростання

ефективності суспільного виробництва скорочує період нагромадження

вартості для цілей відтворення, прискорюючи повернення в обіг грошей,

TЕMA Грошовий оборот і грошова маса 6_7

що обслуговують цілі нагромадження в межах окремих індивідуальних

капіталів. Велике значення у подоланні стримуючого впливу грошових

нагромаджень на обіг грошей має розвиток кредитних відносин і

банківської системи. Завдяки йому навіть незначні за обсягами

нагромадження грошей знову спрямовуються у сферу обігу, прискорюючи

свій рух у межах обороту всього суспільного капіталу.

Певний вплив на швидкість грошового обігу справляє розвиток

економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі (оптової і

роздрібної), банківської справи (зокрема автоматизації безготівкових

розрахунків), ринку цінних паперів тощо. Поліпшення справ на кожному

з цих напрямів сприяє прискоренню доставки товарів від продавця до

покупця і передачі грошей від платника до їх одержувача.

Швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на економічні процеси

не своєю абсолютною величиною, а її зміною протягом певного періоду

- прискоренням чи сповільненням.

Зміна швидкості обігу грошей має істотні економічні наслідки:

збільшує чи зменшує пропозицію грошей в обігу і цим впливає на

платоспроможний попит та на витрати обігу; ускладнює чи полегшує

регулювання грошового обігу; дає узагальнююче відображення зміни

інтенсивності економічних процесів, що становлять основу грошового

обігу. Зміна швидкості обігу грошей впливає на платоспроможний попит

прямо пропорційно: у разі її збільшення за умови сталості товарообороту

платоспроможний попит відносно збільшується, і навпаки. Прискорення

обігу грошей компенсує їх масу, що може мати позитивне значення в

умовах збільшення обсягів товарообороту, коли зростаюча потреба у

грошах задовольнятиметься без додаткового їх випуску. Проте за умови

розбалансованості економіки, коли платоспроможний попит випереджає

товарну пропозицію, прискорення грошового обігу стає додатковим

інфляційним фактором.

Уповільнення грошового обігу розширює місткість його сфери, тобто

збільшує попит на гроші і зменшує платоспроможний попит, що позитивно

впливає на його стан навіть за незмінності обсягу товарообороту. Тому

заходи щодо сповільнення грошового обігу завжди входять до анти-

інфляційних програм як їх складова, а економічна ситуація, що характе-

ризується уповільненням обігу грошей, є найсприятливішою для

реформування грошової системи країни.

Швидкість обігу грошей - явище об'єктивне, надзвичайно складне,

його важко прогнозувати та регулювати. Тому практика не виробила

Дійових інструментів оперативного регулювання швидкості обігу грошей

68 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

для впливу на кон'юнктуру ринку. Будучи пов'язаною оберненою

залежністю з попитом на гроші, швидкість обігу грошей так само чутлива

до зміни процента, як і попит на гроші. Оскільки ж рівень процента

постійно й істотно коливається, швидкість обігу грошей, за Кейнсом,

теж постійно і непрогнозовано змінюється. М. Фрідман - засновник

сучасної монетаристської теорії - слідом за Кейнсом визнав здатність

швидкості обігу грошей до коливання. Проте він не погодився з Кейнсом

щодо неможливості їх прогнозувати, що дало йому підстави відновити

пріоритетну роль монетарної політики у державному регулюванні

економіки. Передбачення зміни V дає можливість нейтралізувати її вплив

на економіку шляхом адекватної зміни маси грошей в обороті.

2.5. Суть закону грошового обігу

Грошовий обіг підпорядковується своєму специфічному закону.

Сутність його полягає у тому, що протягом певного періоду часу для

безінфляційного обігу необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса

купівельних і платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього закону,

то вона може бути виражена рівнянням: Мф = Мн, де Мф - фактична

маса грошей в обігу, а Мн - об'єктивно необхідна для обігу їх маса.

Якщо Мф перевищує Мн - значить в обігу з'явилися зайві гроші, і

навпаки, якщо Мф менше від Мн - спостерігається їх нестача.

Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного

часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено

пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність

можна виразити формулою [2, с.90]:

(2.4)

де Р х Q - сума цін товарів, що реалізуються за певний період;

V- середня кількість оборотів грошової одиниці за цей же період.

Проте не всі товари, які реалізуються, оплачуються негайно. Частина

товарів продається у кредит, і для їх реалізації гроші у певний момент

не потрібні, що відповідно зменшує величину Мн. Водночас в обігу гроші

обслуговують не тільки реалізацію товарів чи послуг, виконуючи функцію

купівельного засобу, а й забезпечують погашення різних боргових

зобов'язань, передусім щодо купівлі товарів у кредит, виконуючи функцію

платіжного засобу. Для цього в обігу необхідна додаткова маса грошей

понад ту, яка обслуговує реалізацію товарів і послуг. Однак не всі боргові

ТЕМА 2 Грошовий оборот і грошова маса 69

зобов'язання погашаються реальними грошима. Якщо вони мають

зустрічний характер, то можуть взаємно зараховуватися без участі

реальних грошей.

Якщо врахувати всі ці додаткові фактори, що діють на грошову масу,

то величину Мн можна виразити так [2,с.91]:

зарахування боргів.

Величина Мн як об'єктивний центр, навколо якого змінюється Мф,

за всіх умов (за різних економічних систем і різних форм грошей)

визначається одними й тими ж факторами, що надає закону грошового

обігу загального значення. Скрізь, де є гроші і грошовий обіг, об'єктивно

діє і цей закон - закон вирівнювання Мф до рівня Мн. Проте зі зміною

економічних умов та форм грошей у механізмі дії закону виникають

певні особливості.

Закон грошового обігу діє за умови функціонування різних форм

грошей. Однак механізм його дії за різних умов має певні особливості.

В умовах золотого стандарту вирівнювання Мф і Мн забезпечувалося

автоматично. Якщо Мф >Мн, мінова вартість золотих грошей повинна

знизитися порівняно з реальною вартістю, і власники їх, щоб не мати

втрат, вилучали зайві суми грошей з обігу та спрямовували їх у скарби.

І навпаки, за нерівності Мф < Мн, коли в обігу відчувався брак грошей,

власники скарбів спрямовували золото в обіг доти, доки не досягалося

рівняння Мф = Мн.

Зі скасуванням золотого стандарту зміна величини Мф набуває

тенденції випереджаючого зростання порівняно з Мн, оскільки випуск

грошей без внутрішньої субстанціональної вартості дає значний дохід

емітенту. Це провокує бажання збільшувати пропозицію грошей за межі

Мн. Автоматичне вирівнювання Мф і Мн обмежується вузькими

рамками уповільнення обігу грошей. Вирішального значення у вирівню-

ванні набувають інструменти зовнішнього впливу на обіг грошей, пере-

дусім на їх масу.

70 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Якщо сферу обігу обслуговують казначейські гроші, то порушення

закону (Мф > Мн) стає хронічним, оскільки держава випускає їх

відповідно до своїх потреб, а не потреб обігу, які визначають величину

Мн. Поступове знецінення грошей набуває постійного характеру і є

зовнішнім проявом порушення закону грошового обігу. Отже, хронічне

порушення закону грошового обігу - закономірність обігу казначейських

грошей. Таким чином, знецінення грошових знаків є наслідком порушення

закону грошового обігу і проявом об'єктивності його дії в умовах обігу

казначейських грошей.

Стримування зростання маси таких грошей з метою вирівнювання

Мф до Мн можливе лише як тимчасове явище і може здійснюватися

державними заходами, спрямованими на ліквідацію чи зменшення

бюджетного дефіциту до прийнятного рівня. Якби це завдання було

вирішено остаточно і державі не потрібно було емітувати казначейські

гроші для покриття своїх витрат, то це створило б передумови для

забезпечення рівності Мф = Мн. Але водночас можна було б

відмовитись і від казначейського механізму емісії і перейти до

банківського механізму емісії, що надає грошам іншої якості.

При обслуговуванні обігу банківськими грошима розширюються

можливості для вирівнювання Мф і Мн у разі збереження сталості

грошей. Вони зумовлені тим, що кредитному механізму емісії цих грошей

характерна передумова повернення їх з обігу через погашення позичок.

Якщо випуск грошей в країні прямо не використовується для покриття

бюджетних витрат, а здійснюється суто на основі банківського

кредитування, то вимоги закону Мн можуть бути забезпечені завдяки

дотриманню принципів і закономірностей кредитного процесу.

Розширенням кредитування можна збільшити Мф до рівня Мн, оскільки

обсяг виданих позичок певний час перевищуватиме обсяг погашених.

Обмеженням кредитування величину Мф можна зменшити до

необхідного рівня, бо випереджаюче погашення позичок вилучає частину

грошей з обігу. Тут також діє певний автоматизм пристосування грошової

маси до потреб обігу, проте він базується на економічно обґрунтованій

кредитній політиці.

Отже, специфікою дії закону Мн в умовах обігу банківських грошей є

те, що вже під час випуску таких грошей створюються передумови для

вилучення їх з обігу і підтримання грошової маси в обігу на об'єктивно

необхідному рівні.

ТЕМА 2 Грошовий оборот і грошова маса 71

Закон грошового обігу був і є об'єктом активного дослідження у

науковій літературі з теорії грошей. У сучасній західній літературі

проблема балансування Мф і Мн взагалі не аналізується. У розвинутих

країнах ринкової економіки центральною є проблема дослідження шляхів

забезпечення стабільності грошей. Однак вирішується вона із суто

ринкових позицій - через регулювання співвідношення між попитом і

пропозицією грошей на грошовому ринку.

? Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Охарактеризуйте секторну структуру грошового обороту.

2. Поясніть методику агрегування грошової маси.

3. Окресліть особливості грошового обороту на макро- та мікрорівні.

4. Охарактеризуйте модель грошового обороту.

5. Дайте характеристику поняттю "грошова маса".

6. Поясніть роль кожного із суб'єктів моделі грошового обороту.

7. З яких компонентів складається "грошова база"?

8. Яким чином може поповнюватися маса грошей, необхідна для

обслуговування сукупного грошового обороту?

9. Які чинники впливають на зростання в обігу грошової маси?

10. Охарактеризуйте особливості виконання закону грошового обігу

за умов функціонування різних форм грошей.

Практичні завдання

Задача 1.

Визначити величину окремих грошових агрегатів за такими даними:

- готівка на руках у населення - 140 млрд. грн.;

- кошти на розрахункових та інших поточних рахунках -160 млрд. грн.;

- строкові депозити - 180 млрд. грн.;

- безготівковий обіг - 80 млрд. грн.;

- кошти за трастовими операціями - 40 млрд. грн.;

- готівка у касах банків - 112 млрд. грн.;

- готівковий обіг -100 млрд. грн.

Задача 2.

Визначити величину грошової маси, якщо:

- строкові депозити -120 млрд. грн.;

- агрегат М

- 90 млрд. грн.;

72 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

- кошти на розрахункових рахунках 70% від агрегату М

;

- кошти на спеціальних карткових рахунках клієнтів - 70 млрд. грн.;

- кошти за трастовими операціями - 14 млрд. грн.

Задача 3.

Визначити кількість грошей, необхідних як засіб обігу, якщо відомо:

-сума цін за реалізовані товари, роботи, послуги - 5100 млрд. грн.;

- сума цін товарів, робіт, послуг, що реалізовані з відтермінуванням

платежу, - 117 млрд. грн.;

- сума платежів за зобов'язаннями, термін оплати яких настав, - 130

млрд. грн.;

- сума платежів, що взаємно погашаються, - 240 млрд. грн.;

- середня кількість оборотів грошової одиниці за рік - 8.

Задача 4.

Визначити середньорічну швидкість обігу грошей якщо відомо;

- річний обсяг ВВП - 1020 млрд. грн.;

-агрегат М

становить 130млрд. грн.;

- депозити до запитання - 190 млрд. грн.;

- строкові вклади - 150 млрд., грн.;

- кошти за трастовими операціями - 50 млрд. грн.;

- кошти на спеціальних карткових рахунках —115 млрд. грн.

Задача 5.

Визначити величину грошової маси, якщо:

- розмір строкових депозитів становить 120 млрд. грн.;

- агрегат М

- 90 млрд. грн.;

- кошти на розрахункових рахунках 70% агрегату М

;

- кошти на спеціальних карткових рахунках клієнтів - 70 млрд. грн.;

- кошти за трастовими операціями - 14 млрд. грн.

*** Тестові питання для контролю знань студентів

1. Яким чином збільшення пропозиції грошей впливає на швидкість їх

обігу?

а) із збільшенням пропозиції грошей зростає швидкість їх обігу;

б) із збільшенням пропозиції грошей зростає їх купівельна спроможність;

в) із збільшенням пропозиції грошей зменшується швидкість їх обігу;

г) із збільшенням пропозиції грошей не зростає їх купівельна спроможність.

ТЕМА 2 Грошовий оборот і грошова маса 73

2. Чим являються гроші, обслуговуючи грошовий оборот на

мікрорівні?

а) однією з функціональних форм капіталу;

б) формою узагальненого суспільного багатства;

в) загальним мірилом вартості всіх благ.

З.Швидкість обігу грошей - це:

а) частота переходу грошової одиниці від одного економічного суб 'єкта до іншого

у процесі розширеного відтворення;

б) кількість обмінних операцій, що здійснюються у касах банків за одиницю часу;

в) тривалість обороту грошової одиниці за звітний рік.

4. Яке із тверджень відповідає дійсності?

а) дохідність грошових форм в агрегаті М

найвища;

б) ризики втрати прибутку зменшуються від М

до М

;

в) грошові агрегати формуються залежно від ліквідності різних форм грошей

5. Яким чином може бути задоволена потреба у додатковій масі

грошей для обслуговування сукупного грошового обороту?

а) розширення кредитних ліній юридичних осіб;

б) додаткова емісія грошей;

в) запозичення на грошовому ринку.

6. Якому із секторів грошового обороту притаманні такі риси -

нееквівалентність та зворотність?

а) грошовий обіг;

б) фінансовий;

в) кредитний

7. Знайдіть швидкість обігу грошей та тривалість одного обороту

грошової одиниці, якщо обсяг ВВП становить 250 млрд. у. о., наявна

грошова маса-50 млрд. у.о.:

а) 50;

дні;

в) 5;

дні.

8. Яке із тверджень правильне?

а) середня ліквідність М

менша за ліквідність М

;

б) у складі М

є елементи з ліквідністю, яка дорівнює

в) середня дохідність М

більша, ніж М

74 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

9. Який сектор грошового обороту опосередковує формування доходів

держави?

а) грошовий обіг;

б) фінансовий;

в) кредитний.

10. Грошовий агрегат М

невключає:

а) готівку на руках населення;

б) готівку у касах комерційних банків;

в) готівку у касах юридичних осіб

11. Яке з тверджень є правильним?

а) за часів золотого стандарту вирівнювання М

до М

відбувалось автоматично;

б) обслуговування грошового обороту банківськими кредитними грошима надає

розширені можливості для дотримання рівності М

та М

в) під час казначейської емісії грошових знаків перевищення М

надМ

набувало

хронічного характеру,

г) демонетизація золота призвела до постійного дотримання рівності М

та М

12. Грошовий потік - це:

а) безперервний окремо взятий рух грошей;

б) сукупність платежів, які обслуговують окремий етап процесу розширеного

відтворення;

в) процес переходу грошової одиниці від одного суб'єкта до іншого на певному

етапі розширеного відтворення.

Література

1. Александрова М. М., Маслова С. О Гроші. Фінанси. Кредит: Навчально-методичний

посібник. -2-ге видання, перероблене і доповнене. -К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с

2. Гроші та кредит: Підручник /М.І Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін/За

заг.ред. М.І. Савлука -К..КНЕУ, 2001 -602 с

3. Денежное обращение и кредит /Подред. В. С. Геращенко. ~ М., 1986.

4. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг - К, 1998.

5 Любунь О С., Любунь В. С., Іванець І.В Національний банк України: основні функції,

грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник.

- К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 351 с