Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

TЕMA 1 Походження, суть та функції грошей

4. Виберіть із змінних функцій ті, що характеризують гроші:

a) розподільча, б) міра вартості,

в) контролююча, г) засіб обігу,

д) акумулююча, є) засіб платежу,

є) засіб нагромадження; ж) загальний еквівалент;

з) світові гроші

5. Які форми грошей належать до повноцінних, а які до неповноцінних?

Відповідь подайте у табличній формі.

а) товарні гроші, б) чек,

в) вексель, г) металеві гроші,

д) банкноти, є) паперові гроші,

є) електронні гроші.

6. Дайте правильне визначення чека як однієї із форм кредитних

грошей:

а) письмовий наказ поточного рахунка банку про виплату певній особі вказаної

суми грошей,

б) цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника

оплатити після закінчення строку визначену суму грошей,

в) свій варіант

7. Яке з наведених нижче визначень найбільш точно виражає суть

неповноцінних грошей?

а) гроші, які виготовляються не з дорогоцінного металу,

б) гроші, які знецінюються,

в) гроші, які функціонують в обігу з власною вартістю

8. Які форми грошей належать до кредитних грошей?

а) металеві гроші, б) паперові гроші,

в) товарні гроші, г) банкнота,

д) вексель, є) чек,

є) електронні гроші.

9. У якому році відбувся процес демонетизації золота?

а) у 1929-1933 роках, б) у 1944 році,

в) у 1976-1978 роках, г) у 1914 році

10. Монопольне право на емісію банкноти в обігу належать

а) казначейству країни,

б) центральному банку країни;

в) казначейству і центральному банку країни,

г) уряду країни.

46 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

11. Визначте, які гроші перебувають у сучасних умовах у грошовому

обігу України:

а) повноцінні; б) неповноцінні; в) обидва види.

12. Паралельне виконання срібними і золотими монетами функцій

грошей називається:

а) монометалізмом; б) біметалізмом; в) демонеталізмом.

13. Розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з

дорогоцінного металу - це:

а) казначейська; б) білонна; в) повноцінна.

14. Гроші, обслуговуючи погашення боргових зобов'язань між

суб'єктами економічних відносин, виконують функцію:

а) засобу нагромадження; б) засобу платежу; в) світових грошей.

15. Банкнота надходить в обіг шляхом:

а) банківського кредитування держави;

б) банківського кредитування су б'єктів господарювання через комерційні банки;

в) обміну іноземної валюти на банкноти певної країни;

г) банківського кредитування фізичних осіб.

16. Яке з наведених нижче визначень відповідає терміну сеньйораж?

а) банк, який має право проводити емісію грошей;

б) прибуток, отриманий з різниці між номінальною вартістю випущених в обіг

грошей й витратами на їх емісію;

в) прибуток, отриманий з різниці між номінальною вартістю випущених в обіг

грошей і їх ринковою вартістю.

Література

1. Александрова М.М., Маслова C.O. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчально-

методичний посібник -2-е видання, перероблене і доповнене. — К. :ЦУЛ, 2002. - 336 с

2. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник.-К: Видавництво Соломії

Павличко "Основи ", 2001- 411с.

3. Гроші та кредит: Підручник /За редакцією проф. Б.С. Івасіва. - Тернопіль:

Карт-бланш, 2000.-510с

4. Гроші та кредит: Підручник. -3-тє вид., перероб і доп./'M.I. Савлук, A.M. Мороз,

М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. M.I. Савлука. - К :КНЕУ, 2002. - 598 с.

5. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/Е.Ф. Жуков, Л.М. Максинова, А.В.

Печникова и др.;Под. ред. академ. РАВНЕ.Ф.Жукова. ~2-еизд., перераб. идоп. -М..

ТЕMA 1. Походження, суть та функції грошей 47

ЮНИТИ-ДАНА, 2003.-600с.

6. Долан Э. Док., Кэмпбелл К. Дж., Кэмпбелп Р. Дж. Деньги, банковское дело и

денежно-кредитная политика. - СПб.: Санкт-Петербург Оркестр. 1994. - 25 с.

7. Дяченко Я.Я. Концептуальні аспекти раціоналізації державного споживання //

фінанси України, 2003, №7, 3-8 с.

8. Косой Р.Л. Современные деньги//Деньги и кредит. -2002. -№6. -45 с.

9. Костіна Н.І. Гроші і грошова політика: Навч. посібник. -К: НІОС, 2001. -224с.

10. КрасавинаЛ. Проблемы денег в экономической науке//Деньги и кредит. - 2001.

11. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. -5-те вид., стер. -К: Т-во

«Знания», КОО, 2003. - 199 с.

12. Маконнел К.Л., Брю С.Л. Экономика: принципы, проблемы и политика. -К:

Хачар-Демос, 1993. -263 с.

13. Миллер Р.Л., Ван-ХузД.Д. Современные деньги и банковское дело. -М :ИНФРА,

2000.

14. Портной М. А. Деньги: их виды и функции. - М.: Издательство-консалтинговая

фирма «А нкил», 1998. -166 с.

15. РикардоД. Собрание соч.: В 5т.: Пер. с англ. Подредак. М.Н. Смит.-М.,1995.

-ТІ.-62 с.

16. Финансы, денежное обращение и кредит: Учебник. -2-е изд, переб и доп./В.К.

Сенчагов, А.И. Архиповидр.: Под.редак. В.К. Сенчагова, А.И. Архипова. -М.: ТК

Венби. Изд-eo Проспект, 2004. - 720с.

17. Ющенко В., Лисгщький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. - К. :

Скарби, 1998. -288 с.

2.1. Поняття грошового обороту та його економічна основа

Грошові відносини в суспільстві характеризуються рядом понять,

таких, як: грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит, маса грошей,

швидкість обігу грошей.

Ряд економістів [1, с.31; 3, с 111; 4, с.20] розглядають грошовий оборот

як сукупність усіх грошових платежів. Це фіксує лише кількісний бік

грошового обороту, його результативний аспект. Як вважає Савлук М.І.

[2, с 63], таке визначення має істотний недолік, тому що спричиняє

формальний підхід і до визначення поняття грошового обігу, який

трактується лише як готівкова сфера грошового обороту.

Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому

безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам собою цей

процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин

у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот [2, с.64].

* Грошовий оборот - безперервний рух грошей у процесі виробництва,

розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного

доходу, здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових

розрахунків.

ТЕМА 2

ГРОШОВИЙ ОБОРОТ

І ГРОШОВА МАСА

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

2.1. Поняття грошового обороту та його економічна основа.

2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків.

2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова

база.

2.4. Швидкість обігу грошей.

2.5. Суть закону грошового обігу.

Ключові слова та терміни

• грошовий оборот

• грошовий обіг

• маса грошей

• грошові агрегати

•грошова база

• грошові потоки

• швидкість обігу грошей

ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса

Грошовий оборот на макрорівні

1. Обслуговує кругооборот усього сукупного

капіталу на всіх стадіях суспільного

відтворення: виробництві, розподілі, обміні і

споживанні. Тому його називають сукупним

грошовим оборотом.

2. Гроші функціонують виключно як гроші і

не є функціональною формою капіталу.

Тому їх масу в обороті не можна вважати

частиною багатства країни, тобто її

зростання не збільшує сукупного капіталу

суспільства, подібного до капіталу

окремого індивіда.

3. Формування грошової маси, необхідної

для обслуговування сукупного грошового

обороту, відбувається за рахунок наявної в

обороті грошової маси, тобто тих грошей,

які є в розпорядженні окремих економіч -

них суб'єктів. Грошовий ринок перетво-

рюється у внутрішній елемент цього обо-

роту і забезпечує перерозподіл наявної

грошової маси з метою прискорення її обі-

гу та найповнішого забезпечення потреб

обороту в грошах у межах наявної їх маси.

Завдяки грошовому ринку значно посилю-

ється еластичність грошового обороту,

зростає здатність цієї маси грошей обслу-

жити стрімкі обсяги обороту.

Проте вказані можливості грошового

ринку не безмежні, і неминуче виникають

потреби у поповненні обороту додатковою

масою грошей. На відміну від кругообороту

індивідуального капіталу, ці потреби

можуть бути задоволені лише за рахунок

додаткової емісії грошей

Грошовий оборот на мікрорівні

1 .Обслуговує кругооборот окремого

індивідуального капіталу. Гроші є однією

з функціональних форм капіталу, його

складовою та елементом багатства, яким

володіє власник цього індивідуального

капіталу. У цьому випадку гроші явля-

ють собою капітал, вони вимагають для

себе відповідної норми прибутку (дохо-

ду) подібно до інших форм капіталу.

Чим більшою масою грошей володіє

індивідуальний власник, тим він

багатший, тим більші його можливості

„заробити" прибуток чи дохід.

2. Гроші є однією з функціональних

форм капіталу, складовою багатства, яким

володіє власник цього індивідуального

капіталу. Гроші являють собою капітал,

вони вимагають для себе відповідної

норми прибутку (доходу) подібно до

інших форм капіталу. Чим більшою

масою грошей володіє індивідуальний

власник, тим він багатший, тим більші

його можливості "заробити" прибуток чи

ДОХІД.

3. Грошові кошти, необхідні для

обслуговування кругообороту індивіду-

ального капіталу, значною мірою вже є

у розпорядженні відповідного власника,

тобто це його власні кошти. Якщо ж їх

недостатньо, то додаткові кошти

мобілізуються на грошовому ринку.

Грошовий ринок займає важливе місце

у кругообороті індивідуального

капіталу, з нього починається оборот

грошей, що обслуговує індивідуальний

капітал, на ньому й завершується

кожний окремий цикл його

кругообороту. Частина грошового

доходу кожного економічного суб'єкта

спрямовується на погашення боргів і

повертається на грошовий ринок Інша

частина, що становить тимчасово

вільні кошти, спрямовується на

грошовий ринок як ресурс для

кредитування інших суб'єктів.

Таблиця 2.1.

Основні риси грошового обороту на макроекономічному рівні і мікрорівні

50 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Розглянемо грошовий оборот на макроекономічному рівні і мікрорівні

[табл. 2.1].

Проведений аналіз за допомогою таблиці 2.1. підтверджує висновок

Савлука М.І. [2, с.67] про те, що сукупний грошовий оборот не є

механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а

являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов'язане з

процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких,

абстрактних й узагальнених явищ економічного життя суспільства.

Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи,

які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового

суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського

господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального

господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та

організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення,

що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних

підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і

цим впливають на економічні процеси та стають економічними

суб'єктами суспільства.

Відмінності у характері економічних відносин між суб'єктами

грошового обороту дають підстави структурувати його на окремі

сектори, які характеризуються у таблиці 2.2.

Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він

поділяється на безготівковий і готівковий. Хоч критерій такої

структуризації грошового обороту досить формальний, проте між цими

його частинами є істотні відмінності, які мають важливі економічні

наслідки. Зокрема, у сфері готівкового обороту гроші рухаються поза

банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів.

У сфері безготівкового обороту гроші рухаються за рахунками у

банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює мож-

ливість контролювати його, а отже, впливати на відносини відповідних

економічних суб'єктів не тільки їм самим, а й третім особам - банкам.

Визначаючи законодавчі права та обов'язки банків щодо здійснення

такого контролю, держава може впливати на весь безготівковий

грошовий оборот, а відтак і на процес суспільного відтворення в цілому.

У цьому головна перевага безготівкового обороту над готівковим, тому

в міру завершення перехідного до ринкової економіки періоду,

забезпечення правової бази розвитку її приватного сектора

ТЕМА 2. Грошовий оборот і грошова маса

Таблиця 2.2.

Структуризация грошового обороту за окремими секторами

Вид сектору

/. Грошовий обіг

(сфера обміну)

2. Фінансовий,

фіскально-

бюджетний

3. Кредитний

Характерні риси

Рух грошей обслуговує сферу обміну (відносини обміну).

Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини, є:

- еквівалентність, оскільки назустріч грошам, які передає

покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої

номінальної вартості;

- безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші не

повинні повертатися до свого попереднього власника, вони

безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту;

- прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні

грошей від того суб'єкта обороту, який використав їх для

купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх

для нових закупівель.

Рух грошей здійснюється нееквівалентно. Характерним для

руху грошей, що обслуговує ці відносини є:

- нееквівалентність, тобто назустріч грошовому платежу

платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи

послуг, одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без

одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж

безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Це

відбувається, коли визначена законами частина заходів

економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та

інших обов'язкових платежів і надходить у розпорядження

держави, яка витрачає їх для виконання своїх функцій.

Рух грошей має зворотний характер.

Обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких

власність суб'єктів передається у тимчасове користування,

наприклад у разі внесення грошей на банківський депозит чи

під час купівлі цінних паперів. Для цих відносин характерне ще

, одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність

у тимчасове користування. Тобто рух грошей, що забезпечує

реалізацію цих відносин, має зворотний характер, коли власник

повертає свої гроші в обумовлений термін чи може їх

повернути, наприклад, під час купівлі акцій, і, крім того,

одержує дохід у вигляді процента чи дивіденду.

розширюватиметься сфера безготівкового обороту і звужуватиметься

готівкова.

* Таким чином грошовий обіг - це рух грошей, що обслуговує сферу

обміну (відносини обміну). Грошовий обіг - один із секторів грошового

обороту (інші сектори: фінансовий, фіскально-бюджетний,

кредитний), який виникає на підставі відмінностей в характері

економічних відносин між: субъектами грошового обороту.

52 ГРОШІ ТА КРЕДИТ

За станом на кінець 2004р. (див. табл.2.3.) питома вага готівки у

грошовій масі становила 33,6% (проти 48,9% у 1997р.). За останні роки

частка готівки у грошовій масі має позитивні тенденції до зниження.

Однак, порівняно із західними країнами, у структурі грошового обороту

питома вага готівкового обороту України все ж іще занадто висока.

Цей факт нерідко розцінюється як недолік грошового обороту та грошової

системи взагалі, як негативне явище у діяльності банківської системи,

зокрема НБУ. Проте це радше закономірна реакція грошового обороту

на проблеми і труднощі перехідної економіки України. У ситуації, що

склалася в економіці України у цей період, структура грошового обороту

і не могла бути іншою.

2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків

Вивчення закономірностей та особливостей руху грошей у процесі

суспільного відтворення неможливе без побудови моделі грошового

обороту.

У багатьох виданнях [1,2,3,4,5] автори пропонують групування

суб'єктів грошового обороту у чотири великі групи:

• фірми - суб'єкти (фізичні та юридичні особи), що забезпечують

створення та реалізацію валового національного продукту;

• домашні господарства - суб'єкти (усі сімейні одиниці, що мають

самостійні грошові доходи та витрати), які забезпечують виробництво

валового національного продукту основними факторами (робочою силою,

засобами виробництва тощо) і є кінцевими його споживачами;

• державні структури - суб'єкти (державні управління, уряд),

які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного націо-

нального доходу та національного продукту, впливаючи на реалізацію

та споживання останнього;

• фінансові посередники - суб'єкти (банки, страхові компанії,

інвестиційні фонди тощо) грошового ринку, які спрямовують потік

грошових коштів від їх власників до позичальників.

Крім того, грошові платежі здійснюються також між окремими

суб'єктами всередині кожної групи, зокрема між фірмами, між сімейними

господарствами.

Основна кількість грошових платежів здійснюється через ринки, яких

у моделі грошового обороту виділяють чотири [1,2):

1) ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами

національний продукт;

ТЕМА 2 Грошовий оборот і грошова маса

2) ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для виробництва

ресурси (робочу силу, капітал і природні ресурси);

3) фінансовий ринок, де реалізуються вільні грошові кошти;

4) світовий ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої

економічної системи із "зовнішнім" світом.

Класична модель кругообігу товарів та послуг, якими обмінюються

підприємства (фірми) і домашні (сімейні) господарства (населення),

врівноважена відповідним потоком грошових платежів, що здійснюються

під час обміну, представлена на рисунках 2.1,2.2,2.3.

Розглянемо простий приклад грошового кругообігу (рис. 2.1) підпри-

ємств і населення, які пов'язані між собою двома групами ринків:

продуктів та ресурсів.

Рис. 2.1. Грошовий кругообіг продуктів, грошей, товарів

Сімейні господарства, які безпосередньо чи опосередковано (через

торгово-промислові корпорації, що перебувають у їхній власності)

володіють всіма економічними ресурсами, постачають ці ресурси підпри-

ємствам. Підприємства мають попит на ресурси, оскільки останні є

засобами, за допомогою яких вони виробляють товари та послуги. Взає-

модія попиту та пропозиції великої кількості людських та матеріальних

ресурсів встановлює ціну на кожний з них. Платежі, які здійснюють

підприємства, купуючи ресурси, являють собою витрати цих підприємств,

але одночасно вони відображають потоки заробітної плати, ренти,

відсотків і прибутків сімейним господарствам від продажу ресурсів.

Грошовий дохід, одержаний сімейними господарствами від продажу

ресурсів, не має реальної цінності. У процесі витрачання грошового

доходу сімейні господарства виражають свій попит на велику кількість

товарів та послуг на ринку продуктів. Одночасно підприємства

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

поєднують придбані ними ресурси для виробництва та пропозиції товарів

і послуг на тих же ринках. Взаємодія цих рішень про попит та пропозицію

і визначає ціни продуктів. З точки зору підприємств потік розрахунків за

товари і послуги утворює виручку чи доходи від продажу товарів та

послуг.

Модель кругообігу демонструє складне, взаємопов'язане перепле-

тення процесів прийняття рішень й економічної діяльності. Слід звернути

увагу на те, що сімейні господарства і підприємства виступають на обох

основних ринках, але в кожному випадку на протилежних сторонах. На

ресурсному ринку підприємства виступають як покупці, тобто на стороні

попиту, а сімейні господарства - як власники ресурсів та постачальники.

На ринку продуктів вони міняються позиціями. Разом з тим кожний з

цих економічних суб'єктів і купує, і продає.

Коли до кругообігу додаються заощадження та інвестиції, виникають

два шляхи, якими кошти можуть перемішуватися від сімейних

господарств до ринків продуктів. Один шлях - прямий, що здійснюється

за допомогою затрат на придбання. Другий шлях - непрямий, коли кошти

рухаються через фінансові ринки, заощадження та інвестиції. На рисунку

2.2 показані лише потоки грошових засобів.

Рис.2.2. Вплив фінансових ринків на кругообіг коштів та товарів

Оскільки більшість заощаджень здійснюють сімейні господарства, а

більшість інвестицій - фірми, то необхідний певний набір механізмів,

який би приводив у рух потоку грошових коштів від перших до других.

Саме ці механізми створюються завдяки функціонуванню фінансових

ринків.