Михайлов В.А., Курило М.В. та ін. Горючі корисні копалини України

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

Рис. 1.40. Вплив порід-напівпокришок на

Формування промислових покладів

Нафта і газ тісно пов’язані між собою. Кількість газу, розчиненого в

нафті, або кількість нафти, що переходить в газовий стан, змінюється

залежно від температури і тиску. Тому виникнення чи зникнення га-

зових шапок диктується термодинамічними умовами. Під час зану-

рення газові шапки можуть зникнути, а у разі зменшення глибини

за-

лягання – виникнути.

На початку струменевої міграції поклад у пастці формується зверху

вниз (рис. 1.41) незалежно від того, з одного боку чи з різних надхо-

дять струмені.

Рис. 1.41. Початок формування покладу за рахунок

струменевої міграції нафти

Утворення багатопокладових родовищ можливе за рахунок міграції

нафти і газу з материнських порід, які розділяють нафтонасичені ко-

лектори; під час вертикальної міграції з материнських товщ, що заля-

гають нижче продуктивних товщ або глибинних джерел; у разі пере-

токів нафти і газу з раніше сформованих покладів через тектонічні

порушення та системи

тріщин або завдяки прориванню їх через по-

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

роди-покришки. Поклади одного родовища можуть формуватися різ-

ними способами, а нафта і газ можуть надходити з різних напрямів.

У багатопластових родовищах з хорошим сполученням між пласта-

ми виникають масивно-пластові поклади з єдиним водонафтовим чи

газоводяним контактом (Долинське родовище в Передкарпатському

прогині, Шебелинське в ДДЗ). Властивості нафти і газу в

цих родови-

щах близькі за складом і закономірно змінюються з глибиною.

У разі обмеженого сполучення між пластами верхні поклади, як

правило, збагачені легкими компонентами і мають різне положення

водонафтових і газоводяних контактів.

За відсутності будь-якого сполучення серед нафтогазонасичених

пластів з’являються водоносні горизонти. Склад нафти і газу різних

горизонтів

неоднаковий. У розподілі нафтових і газових покладів від-

сутня певна закономірність (рис. 1.42).

Рис. 1.42. Приклад відсутності закономірностей

у розподілі покладів нафти і газу

Причинами появи водоносних горизонтів серед нафтогазоносних

можуть бути неякісні покришки над водоносним горизонтом; інтен-

сивні рухи води в даному пласті; гідродинамічна ізольованість пласта,

через яку в даний пласт не могли потрапити нафта чи газ. Все це ча-

сто спостерігається при виклинюванні горизонтів.

На процеси переформування покладів значно впливають поява но-

вих тектонічних порушень і зміна висотного положення пастки,

пов’язана з вертикальними рухами чи зміною регіонального нахилу

залягання порід. Це може зумовити перетікання нафти і газу між су-

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

сідніми пастками (рис. 1.43). Переформування покладів можливе й у

разі прориву порід-покришок або через порушення (рис. 1.44). Без

знання деталей геологічної будови кожного родовища правильно по-

яснити формування його покладів неможливо.

Рис. 1.43. Перетікання нафти або газу в сусідні пастки

у разі зміні нахилу залягання порід

Рис. 1.44. Переформування покладів:

а – у разі прориву порід-покришок; б – через порушення

Поклади нафти і газу в платформних і геосинклінальних умовах

формуються по-різному, що зумовлено відмінностями в геологічній

структурі, розвитку, масштабах і темпах міграції.

Для платформних басейнів характерна полога складчастість, обме-

жений розвиток розривних порушень, мала амплітуда складок, дже-

рела живлення можуть бути розташовані як в прилеглих геосинкліна-

льних прогинах, так

і у внутрішньоплатформних западинах.

Для геосинклінальних басейнів типовими є круті розірвані складки,

розвиток тектонічно екранованих покладів, джерела живлення зон

нафтогазонагромадження розташовані в межах басейну.

У формуванні покладів нафти і газу в геосинклінальних умовах ос-

новна роль належить тектонічним процесам, які зумовлюють утво-

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

рення складок і розподіл навантаження між антиклінальними зонами

та зонами прогинів. У міжгірних западинах (прогинах) міграція відбу-

вається з центральних частин до бортів, де формуються основні родо-

вища нафти і газу. Значний вплив на формування родовищ мають

глибинні розломи, що супроводжуються прирозломними складками.

Часто вони є акумуляторами нафти і газу, які

поступають через вер-

тикальні розломи в породах.

Значний науковий та практичний інтерес має визначення часу,

тривалості й швидкості формування покладів нафти і газу.

Час формування скупчень нафти і газу визначити дуже важко,

оскільки важко визначити час завершення формування. Ситуація

ускладнюється можливістю багатостадійності формування покладів.

Для визначення часу формування покладів використовують

різні

методи та способи, найпоширенішими з яких є: палеотектонічний;

гелій-аргоновий (В.П. Савченко, А.Л. Козлов); визначення глибини

утворення нафтового покладу за тиском насичення газом (А. Левор-

сен, У. Гасоу); за величиною аномального пластового тиску (В.Ф. Ліне-

цький); літологічний або мінералогічний; визначення часу цементації,

розвитку вторинної пористості, виникнення аутигенних

мінералів

тощо; геохімічні методи, що базуються на зміні в часі складників на-

фти і газу (А.Н. Резников).

Палеотектонічний метод передбачає, що формування покладів на-

фти або газу може початися з часу появи пастки, місткість якої у часі

збільшується. Завершенням формування скупчення вважають час,

коли ємність пастки дорівнює об’єму

сучасного покладу. Зрозуміло,

що це лише припущення, бо формування може відбуватися і зараз,

якщо пастка неповністю заповнена нафтою і газом. Крім того форму-

вання могло припинитися ще до повного заповнення пастки. Напри-

клад, на рис. 1.45-а зображено приклад покладів в нижньокрейдових

відкладах, які могли почати формуватися не раніше кінця пізньо-

крейдової

епохи, а завершитися в палеогені. В іншому випадку (рис.

1.45 б), поклади могли виникнути не раніше неогенового часу, що ви-

тікає з аналізу стратиграфічних незгідностей (але якщо б нафта на

незгідному контакті мала сліди окиснення, це свідчило б, що поклади

існували ще в донеогеновий час і піддавались руйнуванню). Донеоге-

нові пастки

, заповнені покладами нафти палеогенового віку, зобра-

жено на рис. 1.45 в.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

Рис. 1.45. Визначення часу формування покладу

палеотектонічним методом

Гелій-аргоновий метод базується на визначенні відношення гелію,

що утворився внаслідок радіоактивних процесів, до аргону повітря-

ного походження. Вік газу (Т, млн років), розчиненого у водах, визна-

чається за формулою

115⋅=

млн р.,

а для вільного газу в покладах –

25⋅=

млн р.

З часом стало відомо, що аргон потрапляє у води не тільки з повіт-

ря, а й за рахунок радіоактивного ізотопу калію

К під час його роз-

паду, що, безумовно, впливає на точність методу. Цим методом мож-

на визначати вік лише відносно молодих покладів.

Визначення глибини формування нафтового покладу за величиною

тиску насичення базується на припущенні, що пастки заповнювалась

в момент їх найбільшого насичення газом, оскільки нафта при цьому

є найбільш рухливою. Якщо

тиск насичення (Р

нас

, МПа) відомий, то

глибина формування покладу (Н, м) визначається за формулою

нас

10⋅

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

де

– середня густина води, кг/м

Визначення часу завершення формування покладів газу можливе

на основі законів газового стану Бойля-Моріотта за припущення, що

об’єм порового простору пастки дорівнює об’єму газів.

Аномально високі тиски не можуть тривати довгий час, а поступо-

во знижуються. В.Ф. Лінецький [50] запропонував формулу, за якою

можна розрахувати час (Т) акумуляції нафти

−

⋅=

де b – товщина глинистої покришки, м; k – коефіцієнт фільтрації глин, м/с;

Н – аномальний напір в ізольованій пастці, м; Н

– сучасний напір в пастці,

м; h – гідростатичний напір для умов пастки, м

Розрахунки за цією формулою доводять, що максимальний час

зникнення аномальних тисків становить 10–15 млн рр. Тому і вік фо-

рмування покладів з аномальними пластовими тисками має бути в

межах кількох мільйонів років.

Можна визначити час надходження нафти в пастку на основі ви-

вчення аутигенних мінералів порід-колекторів. Склад, кількість і

морфологія

таких мінералів відображає фізико-хімічні умови пород-

ного середовища, а послідовність виділення – їх зміни. Вивчаючи ви-

падіння вторинних цементів, виникнення вторинної пористості,

утворення аутигенних мінералів, катагенетичні перетворення порід

можна встановити початок надходження нафти в пастку, після чого

припиняються постседиментаційні перетворення порід-колекторів.

Геохімічний метод базується на уявленнях про спрямованість про-

цесів

перетворення нафтових вуглеводнів у зоні катагенезу. Ступінь

перетворення нафт (Пн) характеризується співвідношенням вмісту у

фракції (початок кипіння – 200

С) ароматичних (Аr), метанових (Ме) і

нафтенових (Nа) вуглеводнів

)(

MeAr

fПн

⋅

Встановлено прямий зв’язок між Пн і добутком абсолютного віку

нафтоносних порід на величину пластової температури (t

пл

). Це дало

змогу визначити геохімічний вік нафти (Тн) і газу (Тг):

( )

пл

Пн

Тн

242.0

7450

±3 млн р.;

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

40.1

12000

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

пл

Пн

млн р.;

Вважається, що коли геохімічний вік нафти (газу) відповідає абсо-

лютному віку нафтоносних порід, то нафта сингенетична цим поро-

дам, а її формування відбулося за рахунок латеральної міграції. Якщо

вік нафти давніший за вік порід, то поклади сформувалися за раху-

нок вертикальної міграції. Якщо вік нафти молодший за вік продук

тивної товщі, це вказує на інтенсивне руйнування покладу.

Найточніше тривалість формування покладів може бути встанов-

лена для родовищ, структурні форми (пастки) яких виникли та розви-

вались протягом пізнього кайнозою й антропогену, а процес форму-

вання покладів вважається закінченим.

Тривалість формування молодих покладів вивчалась багатьма до-

слідниками у різних регіонах світу.

Тривалість формування покладу

родовища Кетлмен-Хілс в Каліфорнії визначена в 0,1–1 млн р. (А. Ле-

ворсен); для Апшеронського півострова – 0,78–0,97 млн р. (Ф.М. Ба-

гир-Заде); плейстоценових покладів узбережжя Мексиканської затоки

– менше 1–1,5 млн р. (М. Хелбуті); покладів меотису родовищ Плоеш-

тинського району Румунії – не більше 2–3 млн р. (І.В. Висоцький). Для

гігантських родовищ тривалість формування покладів може сягати

10–12 млн р.

Швидкість формування покладів нафти і газу визначається відно-

шенням геологічних запасів до тривалості (часу) їх формування. Зро-

зуміло, що найщвидше формувалися поклади родовищ з величезними

запасами. За даними І.В. Висоцького і В.І. Висоцького [19], швидкість

формування покладів в кайнозойських відкладах

становила в серед-

ньому 12–25 т/рік, а у родовищах-гігантах – до 700 т/рік. Зауважимо,

що гігантські скупчення нафти утворювалися переважно за рахунок

збільшення швидкості, а не за рахунок тривалості формування. Не-

має підстав вважати, що швидкість формування покладів у мезозой-

ський і палеозойський час відрізнялась від швидкості формування у

кайнозойський час

. Таким чином, не має підстав припущення, що

процес утворення скупчень нафти і газу відбувається протягом дуже

довгого часу за рахунок безперервно працюючого генератора, що по-

стійно підживлює поклади нафти.

ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ

РОДОВИЩ НАФТИ І ГАЗУ

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

У світі відомо приблизно 50 тисяч нафтових і газових родовищ, се-

ред яких близько 40 унікальних, які вміщують більше половини всіх

розвіданих запасів нафти і газу. В 1400 найбільших родовищах (2,8 %

від загальної кількості) міститься 95 % усіх світових запасів.

Родовища нафти і газу виявлені у всіх частинах світу, окрім Анта-

рктиди, де буріння на нафту

і газ ще не проводилось, а також на ак-

ваторіях усіх океанів. Розвідані запаси нафти і газу, як і кількість ро-

довищ, розподілені нерівномірно: найбільші запаси нафти (68 % сві-

тових) зосереджені в районі Перської затоки, газу – на півночі Захід-

ного Сибіру (32 % світових), в районі Перської затоки (35 %).

За весь період промислового видобутку на

початок ХХІ ст. з надр

видобуто понад 115 млрд т нафти і понад 70 трлн м

газу. Збільшення

запасів нафти і газу забезпечується розширенням географії пошуко-

во-розвідувальних робіт, зростання їх обсягів і глибини буріння сверд-

ловин. Найбільші глибини виявлених покладів поки що становлять:

для нафти – 6543 м, для газу – 8088 м. За даними статистики макси-

мальна кількість запасів нафти і газу приурочена до глибин 1–3 км.

За віком

вміщуючих порід запаси нафти і газу розподіляються так:

мезозой – 58 %, кайнозой – 22 %, докембрій та палеозой – 20 %.

Донедавна закономірності розміщення родовищ нафти і газу ви-

вчались переважно на континентах. Однак за останні десятиліття

з’ясовано, що потенційні ресурси надр Світового океану становлять

половину світових ресурсів нафти і газу. Загальна площа всіх нафто-

газоносних басейнів оцінюється

в 77,6 млн км

, у тому числі 51,2 млн

км

на континентах і 26,4 млн км

в океанах.

Родовища нафти і газу зустрічаються в межах прогинів і западин

земної кори, які заповнені осадовими породами. На частку платформ

припадає 68 % запасів нафти і газу, на крайові прогини – 25 %, на

складчасті області та міжгірні прогини – 7 %.

Переважна частина промислової нафтогазоносності пов’язана з

осадовими породами фанерозою. Невеликі поклади відомі також в

тріщинуватих та пористих магматичних i метаморфічних породах. За

підрахунками 58 % нафтових покладів пов'язано з піщаними порода-

ми-колекторами i 42 % – з карбонатними, а газових – відповідно 75 i

25 %. Частка інших порід-колекторів становить менше 1 %.

Докембрійські щити вважаються безперспективними в нафтогазо-

носному відношенні, наприклад, УЩ. Відсутні родовища нафти i газу

i в окремих зонах гірських споруд, де породи інтенсивно

дислоковані

та відсутні умови збереження покладів, наприклад, Кримські гори.

На давніх платформах нафтогазоносними є переважно палеозойсь-

кі породи, в передових i мiжгiрних прогинах – кайнозойські, на моло-

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

дих платформах і в передових прогинах – мезозойські. В Україні па-

леозойські породи продуктивні в ДДЗ, палеоген-неогеновi – в Перед-

карпатському та Закарпатському прогинах. У Передкарпатському

прогину нафтогазоносними є також породи мезозойського віку.

Встановлено, що чим більша площа i глибина осадового басейну,

тим значніші його запаси, а чим більше перерв в осадконагрома-

дженн

i, тим вони менші (рис. 1.46). Величину запасів пов'язують зі

швидкістю осадконагромадження, що з позиції органічного похо-

дження пояснюється кiлькiстю можливого нагромадження та захоро-

нення органіки, а з позиції неорганічного походження – наявністю

глибинних розломів та їх тривалим розвитком.

Основними факторами формування гігантських родовищ є:

- великий об'єм осадових порід, сприятливих для формування родовищ;

- наявність пасток значних розмірів;

- наявність якісної регіональної покришки;

- приподняті частини басейнів, їх борти, великі валоподібні i склепінні

підняття у внутрiшнiх частинах басейнів;

- наявність регіональних незгідностей, які забезпечують стратиграфічне

екранування покладів.

Рис. 1.46. Залежність концентрації запасів нафти і газу від кількості

регіональних перерв в осадконагромадженні

(за І. Нестеровим, В. Потеряєвою, 1971)

Є території з осадовими породами незначної потужності, де відсу-

тні поклади нафти і газу. Мінімальна товщина осадового чохла, при

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

якому відсутні перспективи нафтогазоносності, дорівнює 1,2–1,5 км

за умови, що поряд відсутні більш занурені частини басейну.

Наявність нафтогазоносності верхніх горизонтів свідчить про те,

що перспективними за інших сприятливих умов є всі горизонти, що

залягають нижче, включаючи фундамент.

Важливе значення для утворення родовищ має будова фундамен-

ту. Депресії та підняття фундаменту зумовлювали закономірності

розподілу фацій та формування сприятливих для нафтогазонакопи-

чення структур. Важливу роль відіграють також регіональні поздов-

жні та поперечні тектонічні порушення.

Для морських родовищ характерним є зв’язок з рифтогенними

западинами, розташованими серед континентальної кори (Червоне

море, Суецька, Арабська, Каліфорнійська затоки, рифти Північного

моря); приуроченість більшості запасів нафти і газу до

пасивних

окраїн континентів; концентрація основних ресурсів нафти у від-

кладах верхньої юри і нижньої крейди, а газу – у породах пермсько-

го віку [57].

Часто масштаби нафтогазоносності пов’язують з інтенсивністю

органічного життя у водних басейнах, кількістю органічної маси в

осадках, однак, існують басейни, де породи збагачені органічною

речовиною, але немає значних родовищ

(Балтійський, Уілмінгтонсь-

кий басейни), або, навпаки, є гігантські родовища (Орінокський, За-

хідноканадський басейни), а немає товщ, збагачених органікою.

Інколи масштаби нафтогазоносності пов’язують з геотермічним

режимом надр. Встановлено, що значні за запасами родовища ви-

никають в регіонах як з підвищеними геотермічними градієнтами,

так і зниженими, хоча в межах родовищ геотермічні

градієнти зав-

жди вищі, ніж за їх межами. Величину геотермічного градієнту час-

то використовують як пошуковий критерій.

Існують такі типи зональності у розташуванні скупчень: глибинна,

геоструктурна, літолого-стратиграфічна, латеральна (площова).

Глибинна (вертикальна) зональність найчастіше проявлена у ло-

калізації газових покладів у верхній частині розрізу, нафтових – на

більших глибинах, а на великих

глибинах – знову газових (газокон-

денсатних). Однак, ця закономірність інколи порушується, напри-

клад, вона не характерна для ДДЗ, хоча й спостерігається в окремих

районах. Причиною вертикальної зональності можуть бути термоба-

ричні умови, тектонічні рухи, фаціальні особливості порід, склад ор-

ганічних речовин, ступінь катагенетичних перетворень, характер

міграції та формування родовищ. Незаперечним є

одне – на знач-

них глибинах за високих температур відбувається деструкція вугле-

воднів з утворенням низькомолекулярних сполук і, особливо, метану.