Михайлов В.А., Курило М.В. та ін. Горючі корисні копалини України

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

Геоструктурна зональність зумовлена особливостями процесів

генерації та акумуляції нафти і газу в межах великих структурних

елементів платформ, передгірських і міжгірських прогинів. Так, на

Скіфській і Туранській плитах позитивні структурні елементи (Ста-

вропольське і Центрально-Каракумське склепіння) характеризують-

ся переважно газоносністю, а негативні – нафтоносністю; у внутрі-

шній зоні Передкарпатського прогину (Бориславсько-Покутській

)

зосереджені переважно нафтові родовища, а в зовнішній – газові.

Літолого-стратиграфічна зональність проявлена в чергуванні у

розрізі газо- і нафтоносних комплексів. Так, у Ферганській та Афга-

но-Таджицькій міжгірських западинах нафта локалізована перева-

жно у морських відкладах палеогену, а основні запаси газу – в кон-

тинентальних вугленосних мезозойських породах.

Латеральна зональність представлена

чергуванням ділянок з пе-

реважно газовими або нафтовими родовищами. Часто вона пов’язана

з геоструктурною або літолого-стратиграфічною зональністю.

Нафтогазогеологічне районування – це поділ осадово-породних

басейнів на нафтогазоносні об’єкти різного масштабу з метою виді-

лення в межах континентів і океанів нафтогазоносних, потенційно

нафтогазоносних, можливо нафтогазоносних і безперспективних те-

риторій. Розробка

методів нафтогазогеологічного районування є ва-

жливим завданням геології нафти і газу. Вона базується на законо-

мірностях просторового розташування та особливостях процесів фо-

рмування родовищ нафти і газу, з урахуванням уявлень про їх похо-

дження. Це районування є основою для проведення пошуково-

розвідувальних робіт. Основними факторами класифікаці нафтога-

зоносних територій є

тектонічні, літологічні, структурні та історичні.

Класифікація нафтогазоносних територій базується на тектоніч-

ному принципі, передбачає поділ нафтогазоносних територій на ка-

тегорії і групи за приуроченістю до великих геоструктурних елемен-

тів платформних, складчастих і перехідних структур, схожих за гео-

логічною будовою та історією геологічного розвитку [4, 10]

(рис. 1.47).

Найважливішими структурними одиницями нафтогазоносних те-

риторій

є пояси, провінції (басейни), області та райони.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

Рис. 1.47. Схема нафтогазогеологічного районування

(за А.А. Бакіровим, 1982)

Нафтогазоносний пояс – сукупність нафтогазоносних провінцій у

межах складчастої системи, генетично пов’язаних з її формуванням.

Нафтогазоносна провінція – територія, що об’єднує суміжні нафто-

газоносні області з подібною геологічною будовою, включаючи стра-

тиграфічне положення основних нафтогазоносних відкладів у розрізі.

Нафтогазоносний басейн – область стійкого і тривалого занурення

ділянки земної кори, в процесі

якого формується комплекс осадових

порід, склад, будова, літогенез і умови залягання якого зумовлюють

утворення, нагромадження і збереження в них промислових скупчень

нафти і газу. Нафтогазоносні басейни відрізняються геотектонічним

положенням, особливостями геологічної будови, історією геологічного

розвитку, характером і морфологією облямування.

Нафтогазоносні провінції і басейни поділяють на три типи: плат-

формні, передгірські (

перехідні), міжгірські (внутрішньоскладчасті).

Нафтогазоносна область (НГО)– територія, приурочена до одного з

великих геоструктурних елементів (складчаста область, западина, пе-

редовий прогин), що характеризується спільністю геологічної будови і

розвитку, включаючи палеогеографічні та літолого-фаціальні умови

утворення та нагромадження нафти і газу впродовж значних періодів

геологічної історії.

Нафтогазоносний район – частина нафтогазоносної області, що

об

’єднує відповідну асоціацію зон нафтогазонакопичення, котра виді-

ляється за геоструктурною ознакою.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

В нафтоносних районах виділяють зони або площі нафтогазонаг-

ромадження, які об’єднують родовища нафти і газу, пов’язані з одно-

типними структурами (антикліналями, солянокупольними підняття-

ми, зонами виклинювань, стратиграфічних незгідностей, рифовими

масивами) [13, 38, 48, 65]. Виділення зон нафтогазонагромадження є

одним з елементів нафтогазогеологічного районування і використову-

ється при порівняльній оцінці перспектив їх нафтогазоносності.

Висновки

Таким чином, з викладеного матеріалу можна зробити такі основні

висновки.

1. Серед горючих корисних копалин (каустобіолітів) виділяють три

ряди: сапропелевий (природний газ, нафта та її похідні), гумусовий

(торф, буре і кам’яне вугілля, антрацит) та ліптобіолітовий (деякі види

вугілля і бурштин).

2. Нафта і газ у поровому середовищі типових покладів утворюють

суцільну фазу і контролюються пастками. Поклади класифікують за

різними параметрами, зокрема, за типами природних резервуарів і

пасток, з якими вони пов’язані, виділяють пластові та масивні покла-

ди, що у свою чергу поділяються на склепінні, екрановані та поклади,

обмежені зі всіх сторін. Родовища можуть бути нафтовими, газовими,

газоконденсатними або комплексними,

складатися з одного або декі-

лькох покладів. Найважливішим параметром родовища є величина

його запасів. Родовища утворюються в платформних, складчастих і

перехідних областях. Основні типи родовищ: антиклінальних піднять,

монокліналей та гомокліналей, рифогенних та ерозійних виступів,

синклінальних прогинів.

3. Міграція нафти і газу в земній корі відбувається в пористих сере-

довищах у газовому,

рідинному, водорозчиненому станах, а також у ви-

гляді окремих молекул або груп молекул. Можливість міграції зумовлена

розмірами пор і молекул. Найважливішими факторами міграції є гео-

статичний і геодинамічний тиски, гравітаційні і гідравлічні сили,

дифузія та енергія газу. Міграційні процеси класифікують за формою,

масштабами, шляхами та напрямом руху. Формування покладів нафти і

газу в земній корі є складними процесами, що відбуваються у різні

періоди геологічної історії завдяки міграції флюїдів у зонах або на

шляхах розвантаження підземних вод. Поклади нафти і газу форму-

ються протягом 1–2 млн років зі швидкістю 12–25 т/рік, а для унікаль-

них родовищ – до 700 т/рік. Локалізація покладів нафти і

газу

зумовлена положенням порід-покришок та екранних поверхонь.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

4. Родовища нафти і газу виявлені у гірських породах усіх епох фане-

розою як на континентах, так і в акваторіях океанів. Вони пов’язані з

прогинами і западинами земної кори, заповнених осадовими породами.

Чим більша площа і глибина (об’єм порід) осадового басейну, тим більше

у ньому запасів нафти і газу.

У розташуванні родовищ нафти і газу іс-

нує вертикальна, геоструктурна, літолого-стратиграфічна, латеральна

зональність. Нафтогазоносні території поділяють на нафтогазоносні

провінції (басейни), області та райони.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Що таке сапропель?

2. Які утворення належать до гумусового ряду?

3. Назвіть основні класифікації каустобіолітів.

4. Що таке природні бітуми?

5. Охарактеризуйте асфальти.

6. Як утворюється озокерит?

7. З чого складаються горючі сланці?

8. Назвіть аналітичні типи бітумоїдів?

9. Що називають покладом нафти чи газу?

10. Нарисуйте пластовий склепінний поклад

і позначте на ньому всі елементи.

11. Охарактеризуйте масивні поклади.

12. Як поділяють поклади нафти і газу за їх фазовим станом?

13. Дайте визначення родовища нафти і газу.

14. Що покладено в основу класифікації родовищ?

15. Чим відрізняються родовища платформних областей від складчастих?

16. Нарисуйте родовище, пов’язане із захороненою

антиклінальною складкою.

17. Нарисуйте родовище на монокліналі, пов’язане з зонами розломів.

18. Які спостереження свідчать про існування міграції нафти і газу в природі?

19. Які сполуки нафти мають найбільший ефективний діаметр молекули?

20. Які сили протидіють міграції?

21. Що таке дифузія і яка її функція в міграційних процесах?

22. Назвіть

види міграційних процесів.

23. Що розуміють під поняттям формування покладів і родовищ?

24. Назвіть основні принципи формування покладів.

25. У чому полягає суть селективного вловлювання нафти і газу?

26. Перерахуйте основні методи визначення часу формування покладів.

27. Як розрахувати швидкість формування покладів?

28. В яких за віком породах трапляються промислові

скупчення нафти газу?

29. З якими геотектонічними зонами земної кори пов’язані родовища нафти і газу?

30. У чому полягає суть глибинної (вертикальної) зональності у розташуванні

скупчень нафти і газу?

31. Які принципи покладено в основу районування нафтогазоносних терито-

рій?

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

32. Охарактеризуйте поняття нафтогазоносна провінція, область, район.

Література

1. Алексин А.Г. Классификация залежей нефти и газа // Новые дан-

ные о нефтеносности Кавказа. – М.: ГОСИНТИ, 1962.

2. Атлас родовищ нафти і газу України: В 6 т. / Ред. М.М. Іванюта,

В.О. Федишин, Б.І. Денега та ін. – Львів: УНГА, 1998.

3. Аширов К.Б. Причины негоризонтальности водонефтяных конта-

ктов // Геология

нефти и газа, 1961. – № 12. – С. 39–42.

4. Бакиров А.А. Геологические основи прогнозирования нефтегазо-

носности недр. – М.: Недра, 1973.

5. Бакиров А.А., Бакиров Е.А., Мелик-Пашаев В.С. и др. Теоретичес-

кие основи и методи поисков и разведки скоплений нефти и газа.

– М.: Высшая школа, 1968.

6. Барановский Н.Ф., Сухарев

М.Ф. Озокерит (его добыча, перерабо-

тка, применение). – М., 1959.

7. Берето Я.А, Невская Г.А. Залежи газа в стратиграфических лову-

шках. – М.: ВНИИЭГАЗПРОМ, 1977.

8. Большаков Ю.А. Капилярно-экранированные залежи нефти и га-

за. – Новосибирск: Наука, 1987.

9. Брод И.О. Залежи нефти и газа (Формирование и классификация).

– Л.: Гостоптехиздат, 1951.

10. Брод І.О. Основы учения о нефтегазоносних басейнах. – М.: Не-

дра, 1964.

11. Бурштар М. С. Основы теории формирования залежей нефти и

газа. – М.: Недра, 1973.

12. Быков В.Ф., Дубинина И.А. Атабаска – самое крупное в мире мес-

торождение твердых битумов // Нефтяное х-во, 1973. – № 9. – С.

66–68.

13. Васильев Ю.М.,

Каламкаров Л.В. Типы залежей нефти и газа со-

лянокупольных областей Голф Коста и Прикаспия // М.: Тр.

МИНХ и ГП, 1965. – Вып. 43. – С. 217–232.

14. Вассоевич Н.Б. Микронефть // М.: Тр. ВНИГРИ, 1959. – Вып. 132.

15. Витенко Ю.М., Кабышев Б.П. Закономерности строения и форми-

рования тектонически-экранированных залежей нефти и газа. –

Львов: Львів

. ун-т, 1971.

16. Возможные ресурсы растворенных газов подземных вод и перс-

пективы их промышленного использования // Геология нефти и

газа, 1981. – № 11. – С. 53–56.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

17. Войтов Г.И. Об изотопном составе углерода угля, углекислоты и

метана в Донбассе // Геол. журн., 1988. – № 1. – С. 30–42.

18. Войтов Г.И., Микадзе Э.И., Пузич И.Н. О генерации органических

структур нефтяного ряда в свете механохимической модели син-

теза в сейсмических процесах // Геохимия, 2005. – № 6. – С. 661–

672.

19. Высоцкий И. В.,

Высоцкий В. И. Формирование нефтяных, газо-

вых и конденсатногазовых месторождений. – М.: Недра, 1986.

20. Гаврилов В.П. Геология и минеральные ресурсы Мирового океана.

– М.: Недра, 1990.

21. Газовые и газоконденсатные месторождения: Справочник. – М.:

Недра, 1975.

22. Газовые и газоконденсатные месторождения: Справочник. – М.:

Недра, 1983. – 375 с.

23. Газовые месторождения СССР: Справочник / Ред. Васильев В.Г. –

М.: Недра, 1968.

24. Галимов Э.М. Геохимия стабильных изотопов углерода. – М.: Не-

дра, 1968.

25. Галимов Э.М. Изотопы углерода в нефтегазоносной геологии. – М.:

Недра, 1973.

26. Геология и нефтегазоносность рифовых комплексов. – М.: Мир,

1968.

27. Геология и геохимия нефти и газа / Баженова О.К., Бурлин Ю.К.,

Соколов Б.А., Хаин В.

Е. – М.: МГУ, 2000.

28. Геология нефтяных и газовых месторождений Украинской ССР/

Глушко В.В., Клиточенко И.Ф., Краморенко В.Н. и др. – М.: Госто-

птехиздат, 1963.

29. Грязевые вулканы Азербайджанской ССР: Атлас. – Баку: ЭЛМ АН

Азерб. ССР, 1973.

30. Дегенс Э., Ройтер Дж. Аналитические методы исследования в ор-

ганической геохимии // Органическая геохимия. – М

.: Недра,

1967.

31. Доленко Г.Н. Закономерности нефтегазонакопления в земной ко-

ре, свидетельствуюшие о глубинном происхождении нефти и газа

// Происхождение нефти и газа и формирование их промышлен-

ных залежей. – К.: Наук. думка, 1971. – С. 3–36.

32. Доленко Г.Н., Кітик В.І. Геологія нафтових родовищ України. – К.:

АН УРСР, 1959.

33. Дурмишьян А.

Г. Газоконденсатные месторождения. М.: Недра,

1979.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

34. Еременко Н.А. Классификация месторождений и залежей нефти и

газа // Геология нефти и газа, 1961. – № 3. – С. 12–20.

35. Еременко Н.А., Михайлов И.М. Пластовые тектонические экрани-

рованные залежи //Геология нефти и газа, 1972. – № 10. – С. 46–

51.

36. Жемчужников Ю.А. Общая геология каустобиолитов. – М.: ОНТИ

НКТП, 1935.

37. Залежи нефти и газа

в ловушках неантиклинального типа: Аль-

бом-справочник / Ратнер В.Я. и др. – М.: Недра, 1978.

38. Залежи углеводородов неантиклинального типа Припятско–

Донецкого авлакогена / Шахновский И.М. и др. – М.: Наука, 1986.

39. Ігнатенко. Метаморфізм сапропелітів // Геол. журнал, 1972. – Т.

32, вып. 4. – С. 73–78.

40. Карапетов А.М. Классификация залежей нефти и газа // Нефте-

газовая геология

и геофизика, 1986. – № 11. С. 48–57.

41. Козлов А.Л. Формирование и размещение нефтяных и газовых за-

лежей. – М.: Гостоптехиздат, 1959.

42. Козлов В.П., Токарев Л.В. Основы генетической классификации

каустобиолитов. – М.: Гостоптехиздат, 1957.

43. Колодий В. В., Доленко И. Н., Штогрин О. Д. и др. Роль подземных

вод в формировании нефтяных и газовых

месторождений (на

примере нефтегазоносных провинций Украинской ССР) // Тез.

докл. республ. сов. “Происхождение нефти и газа, их миграция…”

– Львов, 1981. – С. 66–67.

44. Корценштейн В.И. К оценке глобальных ресурсов растворенных

газов подземной гидросферы// Докл. АН СРСР, 1977. – Т. 235, №

2. – С. 458–459.

45. Кротова В.А. Гидрогеологические факторы формирования нефтя-

ных месторождений. – М.: Гостехиздат, 1962.

46. Кротова В. А. Роль зон разгрузки подземных вод в формировании

углеводородных скоплений и их нефтьпоисковое значение //

Сов. геол., 1966. – № 3. – С. 95–105.

47. Кузьмина Е.М., Кучерук Е.В. Новый тип неструктурных залежей

нефти и газа. – М.: ВНИИОЕНГ, 1978.

48. Кузнецов В.Г. Геология рифов и их нефтегазоносность. – М.: Не-

дра, 1978.

49. Леин

А.Ю. Потоки метана из холодных метановых сипов Черного

и Норвежского морей: количественные оценки // Геохимия, 2005.

– № 4. – С. 438–453.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

50. Линецкий В. Ф. Миграция нефти и формирование ее залежей. –

К.: Наук. думка, 1973.

51. Лукін О.Ю., Піковський Ю.І. Про роль глибинних і надглибинних

флюїдів у нафтогазоутворенні // Геол. журн., 2004. – № 2. – С.

21–33.

52. Маєвський Б.Й. Експериментальні дані по витяганню водою біту-

моїдів з порід менілітової світи Українських Карпат // Геологія

геохімія горючих копалин, 1991. – № 4 (81). – С. 79–83.

53. Маєвський Б.Й., Євдощук М.І., Лозинський О.Є. Нафтогазоносні

провінції світу. – К.: Наук. думка, 2002.

54. Макаревич В.П. Об определении понятия ”нефтяное месторожде-

ние “// Тр. Ин-та нефти АН СССР. – Л.: Изд-во АН СССР, 1956.

55. Месторождения природных битумов. – М.: Недра, 1983.

56. Мишунина

З.А. Литогенез органического вещества и первичная

миграция нефти в карбонатних формациях. – М.: Недра, 1978.

57. Мончак Л.С. Геологія і нафтогазоносність моря. – Івано-

Франківськ: Факел, 1999.

58. Мончак Л.С., Омельченко В.Г.Основи геології нафти і газу: Підру-

чник для вузів. – Івано-Франківськ: Факел, 2004.

59. Муратов В.Н. Органические минералы (

группы нафтидов й наф-

тоидов) // Спутник полевого геолога-нефтяника. Т.1. – Л.: Гостоп-

техиздат, 1954. – С. 291–311.

60. Муратов В.Н. Образование озокерита и формирование его зале-

жей. – Л., 1954.

61. Муратов В.Н. Геология каустобиолитов. – М.: Высшая школа,

1970.

62. Нивин В.А., Коноплева Н.Г., Трейлер П., Икорский С.В. Формы

нахождения, взаимосвязь

и проблемы происхождения углеродис-

тых соединений в породах Хибинского щелочного массива //

Плюмы и проблема глубинных источников щелочного магматизма.

– Иркутск–Хабаровск, 2003. С. 126–143.

63. Основы генетической классификации битумов / Успенский В.А.,

Радченко О.А., Глебовская Е.А. и др. – Л.: Недра, 1964.

64. Основные пути преобразования битумов в природе и вопросы их

классификации //

Тр. ВНИГРИ. Вып.185. – Л.: Гостоптехиздат,

1961.

65. Панченко А.С. О дифференциальном распределение залежей неф-

ти и газа // Геология нефти и газа, 1973. – № 6. – С. 71–76.

66. Проблемы происхождения нефти / Ред. В.Б. Порфирьев. – К.: На-

ук. думка, 1966.

Розділ 1. Загальні проблеми геології нафти і газу

67. Савченко В. П. Условия формирования залежей нефти и газа при

их струйной миграции водонасыщеных породах // М.: Труды

ВНИИ, 1958. – Вып. 14. – С. 86–117.

68. Салманов Ф.К. Закономерности распределения и условия форми-

рования залежей нефти и газа. – М.: Недра, 1974.

69. Сауков А.А. Геохимия. – М.: Наука, 1966.

70. Снарский А.Н. О связи первичной

миграции с уплотнением пород

// Геология нефти и газа, 1961. – № 7.– С. 63–79.

71. Снарский А.Н. Первичная миграция нефти // Геология нефти и

газа, 1961. – № 11. – С. 52–54.

72. Соколов И.А. Роль почв в биосфере Земли // Энциклопедия. Нау-

ки о Земле. – М.: МАГИСТЕР-ПРЕСС, 2000.

73. Тези доповідей Міжнародної конференції. “Генезис нафти і газу та

формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та

пошуків нових скупчень. – Чернігів, 2001.

74. Успенський В.А. Баланс углерода в биосфере в связи с вопросом о

распределении углерода в земной коре. – М.: Гостоптехиздат,

1956.

75. Успенская Н.Ю., Табасаранский З.А. Нефтегазоносные провин-

ции СССР. – М.: Недра, 1966.

76. Химическая природа

горючих ископаемых. – М.: АН СССР, 1955.

77. Чекалюк Э.Б. Нефть верхней мантии Земли. – К.: Наук. думка,

1967.

78. Чекалюк Б.Е., Филяс Ю.И. Водонефтяные растворы. – К.: Наук.

думка, 1977.

79. Yussow W. C. Migration of reservair fluids // Journul of Petroleum

Technology, 1968. – № 4. – P. 353–365.

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

РОЗДІЛ 2

НАФТОГАЗОНОСНІ ПРОВІНЦІЇ УКРАЇНИ

На території України виділяються 3 нафтогазоносні провінції: Кар-

патська, Дніпровсько-Прип’ятська і Причорноморсько-Кримська [23-

26]. На початок 2005 р. балансові запаси категорії А+В+С

і С

дорів-

нювали 152 млн т нафти, 87 млн т газового конденсату, 1,36 трлн м

вільного природного газу, 34 млрд м

природного газу, розчиненого у

нафті; позабалансові – 69 млн т нафти, 2,4 млн т газового конденсату,

40 млрд м

вільного природного газу, 10 млрд м

природного газу, роз-

чиненого у нафті; ресурси складали: 705 млн т нафти, 323,9 млн т га-

зового конденсату, 4,1 трлн м

вільного природного газу, 316,4 млрд

газу, розчиненого у нафті (табл. 2.1). Однак реальні запаси вугле-

воднів, які можуть розглядатись як ресурсна база видобутку, склада-

ють близько 600 млрд м

газу та близько 100 млн т нафти. Ці запаси

не можуть забезпечити стабільний розвиток власного видобутку вуг-

леводнів в Україні. Тому приріст розвіданих запасів вуглеводнів є

стратегічною задачею нафтогазової промисловості України.

Таблиця 2.1

Мінерально-сировинна база горючих корисних копалин України

Родовища Запаси на 01.01.2005 р.

Балансові,

Корисна копалина

Всього

Розроб-

ляють-

ся

А+В+С

Позаба

лансові

Ресур-

си

Газ природний вільний, млрд м

203+81*

93+63*

1023,8

338,9 39,9 4122,8

Газ розчинений у нафті, млрд м

121* 99* 26,8 7,5 10,2 316,4

Нафта, млн т 152 100 116,0 36,3 68,6 705,1

Газовий конденсат, млн т 180* 120* 69,8 17,6 2,4 323,9

Метан вугільних родовищ, млрд

158 80 165,3 163,4 - 144,6

Вугілля всього, млн т 740* 172* 45275 11336 17388 43375

Вугілля коксівне, млн т 302 71* 13372 4065 5089 3968

Антрацит, млн т 161 41 6330 1382 3153 2948

Примітки: *– об`єкти обліку запасів, які входять до складу комплексних родовищ