Михайлов В.А., Курило М.В. та ін. Горючі корисні копалини України

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

Лише шість родовищ нафти (Бугруватівське, Глинсько-

Розбишівське, Бориславське, Гнідинцівське, Долинське, Леляківське)

мали початкові видобувні запаси більше 20 млн т. Вони забезпечують

24 % загального видобутку нафти; запаси понад 50 % родовищ менше

1 млн т. Більше 80 % газових родовищ мають початкові видобувні за-

паси менше 10 млрд м

. Лише чотири родовища (Яблунівське, Єфре-

мівське, Західно-Хрестищенське, Шебелинське) мали початкові видо-

бувні запаси газу більше 100 млрд м

. Ці родовища забезпечують бі-

льше 24 % поточного видобутку природного газу.

КАРПАТСЬКА

НАФТОГАЗОНОСНА ПРОВІНЦІЯ

Карпатська нафтогазоносна провінція знаходиться на заході Украї-

ни, на території Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей,

її загальна площа 20 тис. км². Це один із найстаріших нафтодобувних

районів Європи. Видобуток нафти розпочато тут ще у XVIII ст. колодяз-

ним способом в районі Слободи Ругнурської, пізніше – неглибокими све-

рдловинами. Перші нафтові родовища – Бориславське

і Покутське, де

спочатку видобували лише озокерит, а з 60-х рр. XIX ст. – і нафту; мак-

симальний видобуток в 1909 р. становив 1920 тис. т, напередодні дру-

гої світової війни він зменшився до 312 тис. т. Видобуток природного

газу в регіоні розпочато на Дашавському родовищі, відкритому в 1920

р.; у 1924 р. з його надр отримали 37,7 млн

м³, у 1940 р. – вже 297 млн

м³. У перші повоєнні роки завдяки газопроводам Дашава–Київ–Москва

та Дашава–Мінськ район був провідним для газопостачання суміжних

територій СРСР. Значні обсяги регіональних пошукових, геофізичних

робіт, опорно-параметричного й пошуково-розвідувального буріння при-

звели до відкриття ряду газових родовищ (Угерське, Рудківське) у Зов-

нішній

зоні Передкарпатського прогину та покладів нафти у Внутрі-

шній зоні в межах Долинської (1949 р.) та Битківської (1950 р.) струк-

тур, а також у піднасувній складці Бориславського родовища (1953 р.).

У 1949 р. в регіоні видобували 266 тис. т. нафти з конденсатом і 1,26

млрд м³ газу; до 1965 р. видобуток виріс відповідно до 2,75 млн т і 10,9

млрд

м³, у 1968 р. газу – до 14 млрд м³. З початку 70-х років ХХ ст. ви-

добуток нафти і газу невпинно зменшувався у зв'язку із скороченням

обсягів пошуково-розвідувального буріння і у 1998 р. становив відпові-

дно 0,616 млн т і 1,512 млрд м³. Всього більш як за 200 років у провінції

видобуто 107 млн т

нафти з газовим конденсатом і понад 280 млрд м³

газу.

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

Початкові видобувні ресурси регіону становили понад 710 млн т

нафти і газового конденсату і понад 1040 млрд м³ вільного і супутньо-

го газу – приблизно 20 % від загальноукраїнських. Розподіл запасів

видобутку по родовищах представлено в табл. 2.2 і 2.3.

Таблиця 2.2

Запаси газових і газоконденсатних (ГК) родовищ Карпатської

провінції (на 1.01.1994 р.) [1, 13]

Родовища

Запаси

початкові,

А+В+С

, млн м

Видобуток

газу,

млн м

Відбір

початкових

запасів, %

Угерське 42269 42240,7 99,9

Більче-Волицьке 40797 38820,0 95,2

Рудківське 32824 29885,76 91,0

Залужанське Г

27938 3808 13,6

Хідновицьке 17018 15611,5 91,7

Пинянське 15612 8140,9 52,1

Летнянське ГК 15160 186,7 1,2

Опарське 12657 12601 99,6

Дашавське 12320 12262,7 99,5

Космацьке ГК 9224 6530,3 70,8

Локачинське 6972 у консервації

Свидницьке 6901 6141,6 89,0

Вижомлянське 4731 у консервації

Грушівське ГК 4001 164,4 4,1

Гринівське 3849 1022,0 26,6

Гайське ГК 3374 у консервації

Никловицьке 3035 у консервації

Меденицьке 2770 розробка завершена

Яблунівське 2640 37,587 1,42

Богородчанське 2319 2280,3 98,3

Садковицьке 2307 306,3 13,3

Грудівське 2045 у консервації

Русько-Комарівське 2044 розробляється

Південно-Угерське 1642 1113,8 67,8

Вишнянське 1565 у розвідці

Кавське 1309 1294,3 99,6

Малогорожанське 1272 992,0 78,0

Сусолівське 1100 у консервації

Кадобнянське 1013 1013,2 100,0

Майницьке 1000 у розвідці

Ковалівське 750 111,1 14,8

Східно-Довгівське 723 у консервації

Монастирчанське ГК 711 142,9 20,1

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

Новосілківське 702 у консервації

Чорногузьке 593 34,8 5,9

Глинківське 536 у консервації

Косівське 519 386,6 74,5

Красноїльське 420 у консервації

Макунівське 382 у консервації

Солотвинське 372 12,8 3,4

Південно-Грабинське 327 у консервації

Великомостівське 285,3 у розвідці

Городоцьке 276 у розвідці

Тинівське 157 у розвідці

Черемхівсько-Струпківське 132 у консервації

Шереметівське 117 у консервації

Королівське 100 у розвідці

Пилипівське 72 у розвідці

Дебеславицьке 50 у розвідці

Станівське 50 у розвідці

Таблиця 2.3

Запаси нафтових, нафтогазоконденсатних (НГК), газонафтових (ГН) і

нафтогазових (НГ) родовищ Карпатської провінції (1.01.1994 р.) [1]

Запаси початкові ви-

добувні категорії

А+В+С

Накопичений

видобуток

Родовище

нафти,

тис. т

кон-

денса-

у, тис.

розчи-

ненного

газу,

млн м

нафти,

тис. т

Кон-

денса-

ту,

тис. т

супут-

нього

газу, млн

Відбір

почат-

кових

видо-

бувних

запасів,

Бориславське НГК 39292 88 17195

32162,5

н/зв н/зв 82,1

олинське 38320 - 12963 34828,1

- 10067,1 90,9

Битків-Бабченське

НГК

12442 1829 55921

6869,7

893,5

46577,2

71,48

Північно-Долинське

НГК

6756 302 7567

***

6540,8 6434,8

***

94,0

Струтинське ГН 6081 - 2804 2969,5

- 998,5 73,5

Пасічнянське 5089 - 1836 338,1 - 1284,0 6,64

Орів-Уличнянське 4524 - 2853 3166,7

- 2434,0 70,0

Бистрицьке 4174 - 427 415,3 - 246,8 9,9

Східницьке 3812 - 407 3804,4

- н/зв 99,8

Заводівське 3793 - 1724 614,4 - 245,3 31,5

Сатросамбрівське 3719 - 440 1662,6

- 150,8 44,7

овбушанське Н

3350 - 675

76,7 - 63,42 2,37

Семигинівське 3200 - 995 у консервації

Спаське 2228 - 493 1458,0

- 314,0 73,84

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

уквинське ГН 1548 - 824 539,3 - 235,3 35,76

Гвіздецьке 1297 - 459 1168,0

- 428,6 90,1

Південно-Гвіздецьке

1276 218 1402

218,42

97,9 583,04

17,72

Блажівське 1016 - - 1,339 - 0,007 0,42

ечвинське 981 - 135 13,04 - 3,0 13,3

Ріпнянське 924 - 34 858,9 - 88,90 н/зв

анявське НГК 852 176 4039

114,34

60,5 455,67

13,42

Вигодсько-

Витвицьке

845 - 214 41,9 - 12,5 4,89

Мельничанське 806 - 5 12,866

- 5,011 1,6

Стинавське 800 - 1326 754,7 - 1311,8 94,3

Новосхідни

ьке 788 - 1288 718,0 274,7 91,12

Спаське-Глибинне 468 - - у консервації

Пнівське 423 - 494 97,3 - 47,42 23,16

Соколовецьке 380 - - у консервації

Стрільбицьке 353 - 13 68,6 - н/зв 96,6

Південно-

Монастире

ьке

350 - 29 3,401 - 0,271 0,97

Південно-

Станівславське

340 - н/зв у розвідці

Підлісівське 285 - 55 13,96 - 54,544 5,0

Росільнянське НГК

141 339 6428

69,32 112,6

4173,2

49,16

****

Страшевицьке 110 - н/зв у розвідці

Микуличинське 103 - - 3,18 - 0,38 3,1

нківське 100 - н/зв у розвідці

Рудавецьке 33 - 2 9,2 - 1,130 27,96

Рожнятівське 20 - 15 18,27 - 13,02 91,4

Іваниківське НГК 4 704 3162

розробка завершена

– сума запасів розчиненого та вільного газів,

– сума видобутку газу та видобутку

накопиченого газу,

***

– разом з газом газової шапки

У структурно-тектонічному відношенні Карпатська провінція охоп-

лює Передкарпатський передовий прогин, складчасті споруди Східних

Карпат і Закарпатський внутрішній прогин. Відповідно прийнято виді-

ляти нафтогазоносні області (НГО) Передкарпатську і Складчастих Ка-

рпат і газоносну – Закарпатську [20]. Провідною в промислово-

економічному відношенні є Передкарпатська; в двох останніх видобу-

ток вуглеводнів є досить незначним,

їх можна розглядати скоріше як

перспективні. До перспективних можна віднести також Волино-

Подільську нафтогазоносну область, яка межує з Карпатською провін-

цією з північного сходу і охоплює Львівський палеозойський прогин,

Стрийський юрський прогин і Львівську крейдову западину на захід-

ному схилі Східноєвропейської платформи. Всього в Карпатській про-

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

вінції налічується 91 родовище, з них 44 у Зовнішній, 39 – у Внутрі-

шній зоні Передкарпатського прогину, 4 газові – в Закарпатській, 2 – у

Волино-Подільській нафтогазових областях, 2 нафтові – у Складчастих

Карпатах. 6 з них вважаються великими, 8 – середніми, 77 – дрібними.

Передкарпатська нафтогазоносна область

Область відповідає Передкарпатському передовому прогину, розта-

шованому між складчастими Карпатами і Волино-Подільською плитою.

Ширина його становить 50 км і простягається він у межах України з

південного сходу на північний захід майже на 300 км.

Геологічна будова

Передкарпатський передовий прогин формувався на різновіковому

фундаменті – переважно каледонському, у південно-східній частині –

архей-палеопротерозойському, а у північно-західній – рифейському.

Його глибина залягання зростає від 1–2 км у прибортових частинах

прогину до 10–18 км поблизу складчастих Карпат. За особливостями

геологічної будови Передкарпатський прогин розділений на дві зони –

Внутрішню, з нафтовими і нафтогазоконденсатними

родовищами, і

Зовнішню (Більче-Волицьку), де переважають газові родовища.

Внутрішня зона з амплітудою 15–20 км насунута на Зовнішню по

Стебницькому насуву, а на Внутрішню зону по Береговому насуву з ам-

плітудою до 25 км насунуті утворення Скибової зони Складчастих Кар-

пат (скиби Берегова, Орівська, Сколівська та ін.). Початкові етапи роз-

витку прогину супроводжувалися

зануренням його південно-західної

частини (Внутрішня зона), завершуючі – північно-східної (Зовнішня).

Внутрішня зона є крупним похованим синклінорієм, виповненим

дислокованим крейда-палеогеновим карпатським флішем, перекритим

моласово-соленосним комплексом порід нижнього міоцену. Фундамент

в її межах опущений на глибину 10–18 км. Загальноприйнятим є виді-

лення у Внутрішній зоні Самбірської північно-східної та Бориславсько-

Покутської південно-західної підзон [17, 20, 24, 25, 27, 28].

Самбірська підзона являє собою тектонічний покрив, затиснутий

між карпатським флішем Бориславсько-Покутської підзони, яка насу-

нута на неї по Самбірському насуву, і автохтонними середньоміоцено-

вими відкладами (верхнім моласовим комплексом) Більче-Волицької

зони. Підзону складають зім'яті в лінійні складки породи нижнього мо-

ласового комплексу нижнього міоцену, представлені

поляницькою, во-

ротищенською, стебницькою і балицькою світами, де флішеві відклади

відсутні. Максимальна ширина підзони зафіксована на північному за-

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

100

ході – до 24–29 км за потужності до 4–5 км [1]. Скупчення вуглеводнів у

Самбірській підзоні невідомі.

Бориславсько-Покутська підзона є внутрішнім елементом Передкар-

патського прогину. Вона складена в основному крейда-палеогеновим

флішем, перекритим нижньоміоценовими відкладами. Ширина підзони

сягає 15–18 км по поверхні і 25–27 км у частині, перекритій насунутою

Скибовою зоною Карпат. ЇЇ внутрішню будову визначають

лежачі скла-

дки з пологими південно-західними і крутими, часто підвернутими,

ускладненими розривами, північно-східними крилами. Складки розви-

нені по флішових утвореннях крейди (спаська і стрийська світи) і па-

леогену (ямненська, манявська, вигідська, бистрицька і менелітова сві-

ти). Насувами другого порядку складки розподілені на яруси (від двох

до чотирьох). Підзона

поперечними розломами розбита на ряд зануре-

них і піднятих ділянок.

В межах Зовнішньої зони потужний (до 4 км) міоценовий чохол за-

лягає на складчастих палеозойських і рифейських утвореннях, пере-

критих платформними теригенно-карбонатними породами юри і крей-

ди потужністю до 1000 м і більше. Міоценові відклади представлені

слабодислокованим комплексом теригенних порід баденію і

сармату

(верхня моласа). В центральній частині зони переважають баденські

відклади, на північний захід і південний схід зростає потужність сар-

матських. Міоцен здебільшого незгідно залягає на породах юри і верх-

ньої крейди, в межах Крукеницької западини – на філітах фундаменту.

У Зовнішній зоні розвинені скиди північно-західного і меридіональ-

ного простягання з

амплітудами від 50–100 до 1000–1200 м. Попере-

чними розломами зона поділена на три частини, які в осадовому чохлі

виражені як Косівська (південно-східна) і Крукеницька (північно-

західна) западини та Івано-Франківське підняття, що їх розділяє.

Плікативні структури представлені двома типами складок. Перший

об'єднує крупні брахіантиклінальні підняття, складені міоценовими ві-

дкладами з

виходами мезозойських порід у склепіннях. До них часто

приурочені газові родовища. Розміри піднять 6–10 х 10–14 км, ампліту-

ди 200–400 м. Подекуди в межах піднять відклади сармату і баденію

залягають безпосередньо на рифейському фундаменті, розвинені вони

переважно у північно-західній частині Зовнішньої зони. Другий тип

представлений вузькими складками вздовж Стебницького насуву з по-

логими

північно-східними крилами; південно-західні крила зрізані на-

сувом; їх розміри 3–5 х 15–20 км, амплітуди 100–150 м (рис. 2.1).

У розрізі Передкарпатської НГО присутні породи від протерозойсь-

ких (рифей) до кайнозойських; доальпійський фундамент представле-

ний утвореннями протерозою й палеозою, осадове виповнення альпід

– мезозою і кайнозою [25].

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

101

Рифей розкритий нечисленними свердловинами, представлений

філітами, хлорит-серицитовими сланцями, слабометаморфізованими

аргілітами, дрібнозернистими пісковиками.

Палеозой розвинений у приплатформній частині прогину, пред-

ставлений кембрієм (пісковики і алевроліти з прошарками темних ар-

гілітів, потужністю більше 1200 м), ордовіком (темно-сірі вапняки, сі-

ро-зелені аргіліти, 10–150 м), силуром (аргіліти й мергелі з прошарка-

ми алевролітів і

пісковиків, більше 1000 м), девоном (континентальні

аргіліти, алевроліти й пісковики, до 270 м).

Рис. 2.1. Карпатська нафтогазоносна провінція і Волино-Подільська

нафтогазоносна область [20]

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

102

Родовища: 1 – Локачівське, 2 – Великомостівське, 3 – Східнокоханівсько-

Свідницьке, 4 – Хідновицьке, 5 – Рудківське, 6 – Опарське, 7 – Більчеволицьке,

8 – Богородчанське, 9 – Косівське, 10 – Старосамбірське, 11 – Бориславське,

12 – Північнодолинське, 13 – Долинське, 14 – Битків-Бабченське, 15 – Лопуш-

нянське, 16 – Солотвинське, 17 – Русько-Комарівське, 18 – Дашавське

Мезозой включає платформні формації юри і крейди Зовніщньої

зони прогину, геосинклінальні – крейди Внутрішньої зони (рис. 2.2).

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

103

Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України

104

0 100

0 450

0 53

0 123

0 60

150 500

150 400

0 60

0 50

0 250

0 800

0 1400

0 1500

Рис. 2.2. Стратиграфічна колонка Більче-Волицького

нафтогазоносного району

Цифрами позначені:

відділи: 10 – нижній, 13 – середній;

яруси: 3 – карпатський, 4 – маастрихтський, 5 – кампанський, 6 – сантон-

ський, 7 – конякський, 8 – туронський, 9 – сеноманський;

серії, світи: 1 – тираська, 2 – баранівські шари, 11 – рудківська, 12 – яво-

рівська, 14 – коханівська