Михайлов В.А., Курило М.В. та ін. Горючі корисні копалини України

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

347

океану, Перської затоки. Зараз на шельфах морів і океанів видобува-

ється більше однієї третини нафти.

Частка країн з перехідною економікою (без Росії) у світових запасах

нафти становить 6,9 %, видобутку – 7,2 %, у тому числі частка Китай

– відповідно 3,3 % і 5,1 %, країн СНД – 3,3 % і 1,6 %.

З країн СНД (крім Росії) найбільшими запасами нафти володіють

Казахстан (більше 2 млрд

т), Азербайджан (1 млрд т) і Туркменістан

(300 млн т). Видобуток нафти у цих країнах становить близько 40

млн т на рік (25 млн т у Казахстані, більш 10 млн т в Азербайджані

та до 5 млн т у Туркменістані). Перспективи розширення видобутку

нафти у Казахстані пов'язані насамперед з родовищем Тенгіз, де

розвідані запаси категорій

А+В+С

становлять більше 1 млрд т, С

–

1 млрд т, а можливий видобуток – 50 млн т на рік, а також з родо-

вищами на акваторії Каспію. На родовищах Каспію в Азербайджані

видобувають 9–10 млн т нафти, а можливий видобуток оцінюється в

15–20 млн т.

Забезпеченість розвіданими запасами сучасного рівню видобутку

нафти становить: у розвинених країнах – 8,5 років, в країнах, що

розвиваються, – 62

роки, в країнах з перехідною економікою (без Ро-

сії) – 45 років.

Видобуток нафти, газоконденсату і розчиненого газу найбільшими

нафтовидобувними компаніями світу в 2005 р. наведений в табл.

8.5.

Таблиця 8.5

Видобуток нафти, газоконденсату і розчиненого газу найбільшими

нафтовидобувними компаніями світу, 2005 р., млн т

Компанія Видо-

бу-ток

Компанія Видобу-

ток

Saudi Arabian Oil Co. 454 Iraq National Oil Co. 90

National Iranian Oil Co. 194 ЛУКОЙЛ 88

Petroleos Mexicanos 188 Chevron Corp. (США) 83

Petroleos de Venezuela 154 National Oil Corp. (Лівія) 82

BP PLC (Велика Британія) 128 Total (Франція) 81

Kuwait Petroleum Corp. 121 ТНК (Росія) 75

Nigerian Nation. Petrol. Corp. 120 Роснафта 75

PetroChina (Китай) 112 Sonatrach (Алжир) 67

Exxon Mobil Corp. (США) 107 Сургутнафтагаз 64

Abu Dhabi National Oil Corp.

102 Sonangol (Ангола) 61

Royal Dutch/Shell 100 ENI SpA (Італія) 55

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

348

Petroleo Brasileiro 92

Росія видобуває 13 % світового видобутку нафти, а споживає лише

4 %. В Росії видобуток нафти збільшився з 300 млн т у 1999 р. до 480

млн т у 2006 р. Нафту видобувають більше 100 компаній, запаси на-

фти найбільших із них, а саме компаній ЛУКОЙЛ, Сургутнафтогаз,

ЮКОС, Татнафта, Тюменська нафтова компанія (ТНК), СІДАНКО, Сі-

бнафта, Роснафта становлять 13 млрд

т, а обсяг їх виробництва –

80 % (табл. 8.6).

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

349

Таблиця 8.6

Видобуток нафти на найкрупніших родовищах Росії, млн т

Родовище 2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р. 2005 р.

Самотлорське 21,5 22,4 25,3 30,0 31,0

Приобське 6,4 11,9 18,2 21,9 23,3

Ромашкинське 14,6 14,5 14,6 14,8 15,0

Тевлінсько-Руськинське 10,4 10,4 11,1 12,1 12,4

Федорівське 9,0 10,0 10,4 10,7 12,2

Сугмуцьке 4,1 4,8 8,5 8,5 9,5

Ват’єганське 8,0 7,9 8,0 8,1 8,2

Лянторське 8.1 8,1 8,3 8,4 8,0

Мамонтовське 7,8 8,0 9,0 8,3 7,7

Червоноленінське 3,0 3,0 3,9 3,9 6,2

Повховське 5,2 5,2 5,4 5,6 5,8

У Росії за період 1991–1998 рр. розвідані запаси скоротилися на

13 %, а видобуток – більш ніж на третину. Однак, на початку XXI ст.

Росія суттєво збільшила видобуток нафти і газоконденсату (див. табл.

8.4), що дозволило їй у 2006 р. випередити Саудівську Аравію і вийти

на перше місце у світі з видобутку нафти. Видобуток нафти в

Росії за

весь час становить 15,3 млрд т (13,5 % світового). Перше місце за

розвіданими запасами і обсягом видобутку нафти (приблизно 70 %)

належить Західному Сибіру, друге – Урало-Поволзькому регіону (17,2 і

26,6 %). В інших регіонах частка запасів і видобутку нафти стано-

вить: на півночі Європейської частини Росії – відповідно 8 і 3,7 %, у

Східному Сибіру – 2,0 і 0,01 %, на Далекому Сході – 2,2

і 0,62 %, на

Північному Кавказі – 0,01 і 0,01 %.

Розвідані запаси нафти характеризуються високим ступенем про-

мислового освоєння – у розробці перебувають більше 1250 родовищ,

що вміщують не менше 77 % від сумарних запасів категорій А+В+С

При цьому вилучено більше ніж 50 % початкових сумарних запасів

розроблювальних родовищ і від 65 % до 90 % – найбільших і унікаль-

них (Самотлорське, Приобське, Ромашкинське, Тавлінсько-

Руськіинське, Федорівське тощо). Виснаження запасів нафти супро-

воджується ростом обводненості, що становить 80 %.

На російському нафтовому ринку діють іноземні нафтові корпора-

ції Agip, British Petroleum, British Gas, ChevronTexaco, Conoco,

ExxonMobil, Neste Oil, Nirsk Hidro, McDermott, Mitsubishi, Mitsui, RD

Shell, Statoil, TotalFinaElf, однак їх сумарний обсяг виробництва не

перевищує 6–7 %, а інвестиції в паливно-енергетичний сектор росій-

ської економіки становлять приблизно 10 %.

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

350

Сира нафта і нафтопродукти становлять приблизно 40 % сумарного

експорту Росії і є істотним джерелом доходів бюджету. Росія – найбіль-

ший експортер нафти після Саудівської Аравії. Серед 10 найбільших

експортерів світу Росія, Норвегія і Мексика – країни, що не входять в

ОПЕК. У 2000 р. Росія експортувала 145 млн т сирої нафти і 50 млн т

нафтопродуктів. За прогнозами

в 2010 р. експорт сирої нафти збіль-

шиться майже до 300 млн т. Основні країни-імпортери сирої нафти з

Росії – Велика Британія, Франція, Італія, Німеччина, Іспанія.

Ріст експорту сирої нафти стримується транспортними проблемами і

низькою якістю нафтопродуктів. У 2002 р. 55 % російської нафти екс-

портували морським шляхом, 40 – трубопроводом «Дружба» (пропускна

спроможність якого 60 млн т), 5 % –

залізничним транспортом. Нині

Росія розвиває трубопровідну мережу на Сході. Компанія ЮКОС будує

трубопровід пропускною спроможністю 25–30 млн т від Ангарська до

Дацина в Маньчжурії. Компанія ExxonMobil – оператор проекту "Саха-

лін-1" – пропонує будівництво 250 кілометрового підводного трубопро-

воду через Татарську протоку до порту Де-Кастрі в Хабаровському краї

з пропускною спроможністю 12–15 млн т. Консорціум "Сахалін

-2", очо-

люваний RD Shell, планує експорт нафти в Японію, Південну Корею і

Тайвань, для чого пропонує побудувати 800 кілометровий трубопровід

через Сахалін до порту Приміське.

Найбільшими експортними нафтовими терміналами Росії є: Новоро-

сійськ на Чорному морі; Приморськ, Калінінград, Санкт-Петербург – на

Балтійському; Варандей, Архангельськ, Мурманськ – на Північному.

Крім того для транспортування російської нафти

використовують лат-

війський порт Вентспілс і Талліннський порт на Балтійському морі.

В Україні частка нафти в загальному балансі енергетичної сирови-

ни наближається до 20 % [5]. Ресурси нафти і газоконденсату сягають

1,1 млрд т, вони зосереджені переважно у Дніпровсько-Донецькій за-

падині, Прикарпатській нафтогазоносній області, акваторіях Чорного

й Азовського морів. Щорічний видобуток нафти становить

приблизно

4 млн т, найбільший видобуток досягнуто у 1972 р. – 14,4 млн т. За

більш ніж 100-річну історію експлуатації з надр України вилучено по-

над 315 млн т нафти [11]. За прогнозами перспективні потреби Укра-

їни становлять 50–60 млн т нафти на рік, що на порядок перевищує

показники власного видобутку та зумовлює нагальну потребу пошуків

розвідки нових ресурсів нафти. Особливі перспективи пов’язуються

з акваторіями Чорного й Азовського морів, де за прогнозами сконцен-

тровано не менше 20 % ресурсів нафти. Додатковим джерелом видо-

бутку нафти можуть бути поклади, що очікуються на значних (4500–

7000 м) глибинах у відомих промислових районах Дніпровсько-

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

351

Донецької западини. За оцінкою фахівців такі ресурси становлять від

30 до 50 % наявних запасів [5].

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

352

Ринок нафти

Наприкінці XX ст. світова нафтова промисловість потерпала від кризи,

зумовленої погіршенням кон'юнктури, зниженням попиту та падінням цін

на нафту до 9–10 дол./барель, що призвело до скорочення світового видобу-

тку, згортання геологорозвідувальних робіт, скорочення запасів нафти. Од-

нак у 1999 р. у зв'язку зі скороченням складських запасів виник дефіцит

нафти, попит перевищив пропозицію. Ціни на нафту швидко зростали і під

кінець року становили 24–25 дол./барель. До середини 2004 р. світові ціни

на нафту трималися на рівні 20–30 дол./барель, а споживання сирої нафти

поступово збільшувалося на 2–3 % на рік (табл. 8.7). Найбільшими спожива-

чами нафти в світі є США, Китай, Японія і Росія.

Таблиця 8.7

Споживання нафти, млн т

Країна 2001 2002 2003 2004 2005 2006

США 896 897 912 949 951 939

Китай 228 247 271 319 328 350

Японія 247 243 249 241 244 235

Росія 122 124 123 124 123 129

Німеччина 132 127 125 124 122 124

Індія 107 111 113 120 120 120

Південна Корея 103 105 106 105 105 105

Канада 88 92 96 101 100 99

Франція 96 93 93 94 93 93

Саудівська Аравія 72 73 78 84 87 93

Італія 92 94 94 90 87 86

Бразилія 82 80 80 85 85 85

Велика Британія 78 78 79 82 83 82

Іран 64 68 72 75 77 79

Іспанія 73 74 76 78 79 78

Мексика 85 82 84 85 88 64

Тайвань 47 47 51 51 52 53

Нідерланди 44 44 44 46 50 50

Індонезія

52 53 54 55 55 49

Сінгапур 36 36 34 38 41 44

Таїланд 39 40 43 48 47 44

Бельгія і Люксембург 32 34 36 38 40 41

Австралія 38 38 38 39 39 40

Інші країни* 522 719 892 760 778 791

ВСЬОГО 3375 3599 3683 3831 3874 3873

* Від 20 до 30 млн т – Аргентина, Венесуела, Греція, Єгипет, Ірак, Малайзія, Південна Аф-

рика, Польща, Туреччина; від 10 до 20 млн т – Австрія, Алжир, В’єтнам, Гонконг, Данія,

Ізраїль, Казахстан, Колумбія, Кувейт, Лівія, Нігерія, Норвегія, ОАЕ, Пакистан, Португалія,

Пуерто-Рико, Румунія, Сирія, Україна, Філіппіни, Фінляндія, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

353

Зрозуміло, що країни, які видобувають найбільше нафти, більше її

й експортують. Тому основними експортерами нафти є Саудівська

Аравія, Росія, ОАЕ, Іран, Норвегія, Нігерія та інші країни (табл. 8.8).

Треба зазначити стрімке зростання експорту Росії на початку XXI сто-

ліття, яке збігається зі збільшенням видобутку нафти.

Таблиця 8.8

Найбільші експортери нафти, млн т

Країна 2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р. 2006 р.

Саудівська Аравія 302 264 326 341 360 351

Росія 162 168 192 223 238 211

ОАЕ 89 81 102 109 110 121

Іран 109 105 120 134 120 119

Норвегія 142 136 127 124 107 116

Нігерія 104 90 108 117 116 112

Мексика 88 86 92 94 91 90

Канада 71 71 77 81 82 89

Венесуела 108 100 77 78 89 87

Кувейт 61 57 62 71 83 86

Ірак 86 75 19 72 74 73

Лівія 49 49 56 64 65 71

Казахстан 32 39 43 52 50 57

Велика Британія 87 87 76 65 54 55

Ангола 35 35 41 43 47 51

Алжир 22 28 37 44 48 47

Оман 45 45 45 38 39 39

Катар 30 29 27 27 34 31

Інші країни* 274 286 292 294 293 309

ВСЬОГО 1896 1831 1914 2071 2100 2115

* Від 10до 20 млн т – Австралія, Азербайджан, Аргентина, Бразилія, В’єтнам, Га-

бон, Данія, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Ємен, Індонезія, Колумбія, Конго, Ки-

тай, Малайзія, Сирія, Судан

Найбільшими імпортерами нафти є країни з розвиненою промис-

ловістю: США, Японія, Китай, Німеччина, Південна Корея, Франція,

Індія, Італія та інші (табл. 8.9). Для більшості з них характерне посту-

пове повільне зростання показників імпорту нафти, пропорційно збі-

льшенню її споживання. Однак на цьому фоні вирізняється Японія,

яка, починаючи з 1995 р., поступово скоротила

рівень споживання й

імпорту нафти, очевидно, внаслідок введення нових прогресивних

ресурсозберігальних технологій виробництва. Значно збільшили ім-

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

354

порт нафти Китай та Індія, промисловість яких набула стрімкого роз-

витку на рубежі XX і XXI ст.

Таблиця 8.9

Найбільші імпортери нафти, млн т

Країна 2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р. 2006 р.

США 466 457 483 504 506 506

Японія 209 198 208 212 210 209

Китай 60 100 91 123 127 146

Німеччина 134 125 127 123 124 121

Південна Корея 116 109 113 110 108 109

Франція 94 93 93 95 95 92

Індія 79 82 90 97 99 89

Італія 86 84 84 84 81 81

Іспанія 73 74 75 77 80 79

Велика Британія 54 57 54 63 59 59

Тайвань 38 38 38 50 51 53

Сінгапур 41 37 41 37 40 53

Нідерланди 60 55 49 46 51 50

Канада 46 45 46 48 47 42

Таїланд 36 36 39 44 41 41

Бельгія і Люксембург 32 32 34 33 33 33

Туреччина 23 30 30 32 29 29

Австралія 22 19 19 20 28 29

ПАР 19 19 23 24 24 24

Польща 18 19 21 21 22 24

Інші країни* 433 421 411 428 437 451

ВСЬОГО 2139 2130 2169 2271 2292 2320

* від 10 до 20 млн т – Австрія, Бахрейн, Білорусь, Бразилія, Гонконг, Греція, Ізраїль, Ін-

донезія, Малайзія, Португалія, Україна, Філіппіни, Фінляндія, Чилі, Швейцарія, Швеція

Починаючи з середини 2004 р. почалося стрімке зростання цін на

нафту, які у 2007 р. досягли 80–90 дол./барель, а на початку 2008 р.

перевищили 100 дол./барель. Такі фактори, як високі ціни на нафту,

скорочення запасів нафти та нафтопродуктів, наявність вільних по-

тужностей зумовили дестабілізацію нафтового ринку. Однак, напри-

кінці 2008 р. у зв’язку

зі світовою економічною кризою відбулось різ-

ке падіння цін до рівня 40–50 дол./барель, які лише у другому квар-

талі 2009 р. почали повільно підійматися до 45–55 дол./барель.

Таким чином, починаючи з 2004 р. ринок увійшов у період, який

характеризується нестабільністю, непевністю, різким коливанням ва-

ртості нафти, що підсилюється низьким рівнем запасів нафти, обме

женою кількістю вільних потужностей і скороченням морських транс-

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

355

портних перевезень. Ці обставини обмежують гнучкість системи та її

здатність швидко реагувати на зміни умов.

Треба відмітити, що величезний вплив на світовий ринок нафти

має організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), що виникла в

1960 р., до складу якої входять Алжир, Венесуела, Габон, Індонезія,

Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Мексика, Нігерія, ОАЕ,

Саудівська

Аравія. Спочатку економічна вага і політичний вплив ОПЕК були не-

значними, однак на початку 70-х рр., у період нафтової кризи, вона

почала активно формувати цінову політику й обсяги видобутку наф-

ти. Країни ОПЕК належать до різних угруповань. До радикального –

Іран, Лівія, Венесуела, які виступають за встановлення цін на можли-

во

більш високому рівні. Інші країни можна віднести до помірних,

вони виступають за помірну цінову політику. Періоди, протягом яких

учасники ОПЕК проводили єдину ринкову політику, чергуються з

розбіжністю позицій країн ОПЕК, коли деякі з них нарощують рівень

видобутку й експорту для вирішення поточних фінансових проблем,

порушуючи узгоджену політику квот і цін,

не зважаючи на небезпеку

дестабілізації ринку. Тобто проблемою цієї організації є неузгодже-

ність дій. У зв’язку з цим вплив ОПЕК на ринок то слабшає, то зрос-

тає, що зумовлює значні коливання цін. Ключовим фактором, що ви-

значає ситуацію не лише в ОПЕК, а й на світовому ринку нафти в ці

лому, є політика Саудівської Аравії – найбільшого у світі продуцента й

експортера нафти.

Газ

Роль газу як високоефективного і відносно екологічно чистого енер-

гоносія продовжує зростати. В 1999 р. у світовому паливно-

енергетичному балансі частка природного газу становила 24 % (у

1988 р. – 22 %), у балансі СНД – 53 %, Європи – 22 %, Північної Аме-

рики – 26 %, регіону Ближнього і Середнього Сходу – 42 %, Африки –

17 %, Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) – 10 %.

Світові розвідані запаси газу перевищують 170 трлн м

(табл. 8.10).

Таблиця 8.10

Світові розвідані запаси газу, 2006 р., млрд м

Країна Запаси

Росія 47 544 Індія 771 Бахрейн 92

Іран 27 310 Оман 766 Конго 91

Катар 25 640 Велика Британія

481 Судан 85

Саудівська

Аравія

6891 Аргентина 605 Данія 72

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

356

ОАЕ 6067 Болівія 680 Намібія 62

США 6037 Таїланд 648 Нова Зеландія 56

Нігерія 5226 Тринідад і Тоба-

го

531 Руанда 56

Алжир 4547 Ємен 481 Філіппіни 53

Венесуела 4270 Мексика 452 Афганістан 50

Австралія 3382 ПНГ 388 Сербія 48

Туркменістан

2900 М’янма 358 Ангола 46

Індонезія 2767 Бруней 340 Японія 40

Ірак 2377 Бразилія 336 Ізраїль 39

Норвегія 2358 Перу 247 Угорщина 34

Єгипет 1892 Сирія 241 Габон 34

Казахстан 1840 В'єтнам 192 Хорватія 30

Малайзія 1641 Колумбія 190 Кот-д'Івуар 28

Узбекистан 1620 Німеччина 187 Чилі 26

Кувейт 1613 Італія 170 Ефіопія 25

Канада 1520 Польща 145 Гана 24

Китай 1509 Бангладеш 141 Танзанія 23

Лівія 1457 Румунія 127 Австрія 15

Нідерланди 1429 Мозамбік 127 Словаччина 15

Україна 1105 Камерун 110 Франція 10

Пакистан 852 Туніс 110 Інші країни* 230

Азербайджан 849 Екваторіальна

Гвінея

Всього 174

720

* від 1 до 10 млрд м

– Бенін, Білорусь, Болгарія, Гватемала, Греція, Грузія, Еквадор,

Йорданія, Ірландія, Іспанія, Киргизстан, Куба, Марокко, Сомалі, Таджикистан, Тай-

вань, Туреччина, Чехія

Світовий видобуток газу сягає 3,6 трлн м

(табл. 8.11).

Таблиця 8.11

Видобуток природного газу, млрд м

Країна 2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р. 2006 р.

Росія

597

614 641 654 665 679

США

693

678 683 678 664 667

Канада 221 220 215 218 220 221

Алжир 160 161 165 173 179 175

Іран 114 121 129 149 158 170

Норвегія 94 106 118 128 139 144

Індонезія

87 89 91 88 88

Велика Британія 115 113 112 105 96 87

Саудівська Аравія

60 68 76 83 86

Нідерланди 78 76 73 86 79 78

Малайзія

53 63 68 70 70