Михайлов В.А., Курило М.В. та ін. Горючі корисні копалини України

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

337

Таблиця 8.2

Запаси нафти і газоконденсату найбільших компаній, 2005 р., млн т

Компанія Запаси

Saudi Arabian Oil Co. 35 540 Petrolеo Brasileiro 1555

National Iranian Oil Co. 17 209 Газпром 1358

Iraq National Oil Co. 15 732 Chevron Corp. (США) 1094

Kuwait Petroleum Corp 13 543 Exxon Mobil Corp. (США) 1069

Abu Dhabi Nat. Oil Corp. (ОАЕ) 12 613 Petronas (Малайзія) 1040

Petroleos de Venezuela 10 561 BP PLC (Велика Британія) 980

National Oil Corp. (Лівія) 5335 Oil India Ltd 927

Nigerian Nation. Petrol. Corp. 4823 Total (Франція) 902

ЛУКОЙЛ 2204 Татнафта 820

Роснафта 2047

etroleum Development

man

753

Petroleos Mexicanos 1870 Sonangol (Ангола) 741

Sonatrach (Алжир) 1614 Сібнафта 655

PetroChina (Китай) 1578 Royal Dutch/Shell (Нідер-

ланди)

634

Питання про нафтогазоносні провінції світу детально розглянуті в

працях О.О. Бакирова та ін. [1], В.П. Гаврилова [3], І.І. Нестерова та

ін. [12] і багатьох інших, підручниках І.В. Висоцького та ін. [2], Б.Й.

Маєвського та ін. [4, 5], О.О. Орлова та ін. [11] і багатьох інших, де

вони детально описані.

Найбільша частина

нафтових родовищ зосереджена в шести регіо-

нах світу і приурочена до внутрішніх материкових депресій і окраїн

материків:

• Перська затока – Північна Африка;

• Мексиканська затока – Карибське море (включаючи прибережні райо-

ни Мексики, США, Колумбії, Венесуели, о. Тринідад);

• острова Малайського архіпелагу і Нова Гвінея;

• Західна Сибір;

• Північна Аляска;

• Північне море.

Найважливішими нафтогазоносними провінціями Європи є: Півні-

чноєвропейська; Західноєвропейська, Британська, Піренейська, Пе-

редальпійська, Північно-Карпатська, Передкарпатсько-Балканська,

Мізійська, Альпійсько-Карпатська, Динарська, Апеннінська, Прибал-

тійська, Карпатська, Дніпровсько-Прип’ятьська, Причорноморсько-

Кримська, Волго-Уральська, Тімано-Печорська, Передуральська, При-

каспійська.

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

338

До нафтогазоносних провінцій Азії належать: Західносибірська,

Східносибірська, Лено-Вілюйська, Єнісейсько-Хатанзька, Охотська,

Японська, Аравійська, Месопотамська, Центральноіранська, Серед-

земноморська, Закавказька, Південнокаспійська, Туранська, Тянь-

Шань-Памірська, Західнокитайська, Центральнокитайська, Східноки-

тайська, Південно-Східнокитайська, Гобійська, Індоганзька, Індійсь-

ка, Аракан-Єменська, Індокитайська, Індонезійська.

До нафтогазоносних провінцій Африки належать: Сахарська, За-

хідноафриканська, Східноафриканська, Атласька; Північної Америки:

Західноканадська

, Західна Внутрішня, Примексиканська, Аляскинсь-

ка; Південної Америки: Маракайбська, Оріноцька, Венесуело-

Трінідадська, Магдаленська; Австралії: Західноавстралійська, Центра-

льноавстралійська, Великого Артезіанського басейну, Гіпсленд, Кар-

пентарія-Папуа; Нової Зеландії – Новозеландська.

Всі вони детально описані в численних монографіях, підручниках,

наукових статтях. Тому тут зупинимося лише на порівняно новому

питанні нафтогазоносності морських акваторій, який в останні

часи

набуває найважливішого значення.

Родовища нафти Світового океану

У Світовому океані знаходиться приблизно 70 нафтогазоносних ба-

сейнів і провінцій [13].

У Північному Льодовитому океані виділяють такі нафтогазонос-

ні басейни: Північно-Аляскинський, дельти р. Маккензі – моря Бофо-

рта, Свердрупський.

Північно-Аляскинський басейн площею 462 тис. км

містить

крайовий прогин Колвилл, западини Умнат і Чукотську, розділені

склепінням Барроу. Тут виявлено понад 30 родовищ вуглеводнів, на

16 з яких запаси нафти і газу становлять відповідно 1,5 млрд т і 750

млрд м

. Потенційні ресурси басейну оцінюють у 3 млрд т нафти і 1,7

трлн м

газу.

Поклади нафти родовища Прадхо-Бей зосереджені в пісковиках

тріасу (на глибині 2460–2650 м), юри (2060–2150 м) і вапняках карбо-

ну (2680–3190 м). Загальні запаси нафти становлять 3 млрд т (видо-

бувні – 0,97–1,32 млрд т), газу – 736 млрд м

. Родовище розробляється

з 1977 р., його експлуатація протягом 10 років принесла США доход

100 млрд дол.

На захід від родовища Прадхо-Бей в юрських пісковиках виявлено

велике нафтове родовище Купарук-Ривер, видобувні запаси нафти

якого становлять приблизно 200 млн т; у пісковиках тріасу, юри і

крейди – нафтове родовище Мілн-Пойнт; на сході, на узбережжі

– чо-

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

339

тири родовища в пісковиках палеогену і три – на шельфі, у відкладах

карбону, верхнього тріасу та крейди (Сег-Дельта, Дак-Айленд, Флак-

саман-Айленд).

Басейн дельти р. Маккензі – моря Бофорта. Площа 120 тис.

км

, розмір 120 х 500 км. Тут відомо 25 нафтових і газових родовищ.

Видобувні запаси газу найбільших газових родовищ на узбережжі Та-

глу і Парсонс становлять по 100 млрд м

. На шельфі моря Бофорта

виявлено газонафтові родовища Адю і Гаррі; нафтові Копаноар і Коа-

коак із видобувними запасами відповідно 247 млн т і 274 млн т; наф-

тогазові: Тарсют (54

–220 млн т нафти), Амаулігак (83–100 млн м

на-

фти і 42 млрд м

газу), а також Некторалік, Іссунгнак; газове Укалерк.

Усього на цьому узбережжі запаси нафти оцінюються в 720 млн т, га-

зу – в 210 млрд м

; на шельфі відповідно 500 млн т і 100 млрд м

. По-

тенційні ресурси басейну становлять від 4,5 до 9,6 млрд т нафти і 1,7

трлн м

газу.

Свердрупский басейн площею 280 тис. км

займає значну час-

тину Арктичного архіпелагу Канади. Тут відкрито 19 родовищ вуг-

леводнів, зокрема газові родовища Дрейк-Пойнт (142 млрд м

), Хек-

ла (198 млрд м

), Уайтфіш, Чар; нафтове Бент-Хорн; нафтогазові

Маклін, Скейт, Сіско. Видобувні запаси нафти басейну становлять

213 млн т, газу

– 600 млрд м

, потенційні ресурси нафти – 250 млн

т, газу – 1,13 трлн м

Потенційні ресурси південно-західної частини Північного Льодо-

витого океану (Арктичний басейн Північної Америки) становлять

2,5–4,2 млрд т нафти і 3,4–4,5 трлн м

газу. Тут виявлено 60 родо-

вищ, у тому числі 35 нафтових і нафтогазових, 25 газових і газокон-

денсатних.

У Північній Атлантиці знаходяться такі нафтогазоносні басейни:

Норвезький, Північноморський, Південно-Західної Європи, Лабрадор-

ський, Мексиканський, Карибський, Західно-Середземноморський,

Адріатичний, Східно-Середземноморський, Південно-Каспійський.

Норвезький басейн розташован на континентальному схилі Нор-

везького моря, де в

тріасових і юрських пісковиках виявлено газові

родовища Тролл, Тромсьо і Хейдрун.

Північноморський басейн площею 660 тис. км

охоплює значну

частину акваторії Північного моря, де відкрито більш 100 нафтових і

80 газових родовищ, з яких видобувають 24 % нафти і 30 % газу від

світового морського видобутку. Сумарні видобувні запаси вуглеводнів

становлять 7,5 млрд т (з них більше 4 млрд т нафти). Основна частина

запасів тяжіє до Центрально-Північноморської рифової системи, де

вони приурочені до грабенів

Вікінг (нафтові родовища Статьфйорд,

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

340

Статвік, Брент, Нініан, Слейпнер, Беріл, Хеймдал, Фріг), Фортіз (наф-

тове родовище Фортіз) і Екофіск (газонафтові родовища Екофіск і Ел-

дфіск, газоконденсатні Албускіл і Валгалл). Щільність запасів вуглево-

днів коливається від 100 до 230 тис. т/км

. На іншій площі цієї риф-

тової системи середня щільність запасів нафти і газу становить 14

тис. т/км

. Низку родовищ виявлено на горстоподібних підняттях.

Так, у межах підняття Вікінг на сході від однойменного грабена у піс-

ковиках середньої юри відкрито велике нафтове родовище Озеберг з

видобувними запасами нафти 100 млн т, газу

– 50 млрд м

. У Захід-

но-Норвезькому грабені виявлено гігантське газонафтове родовище

Тролл, у Південно-Північноморській западині – газові родовища Ле-

ман, Індіфатігейбл, Хьюіт, Вайкінг, Пласід, на суші – газове родовище

Гронінген (близько 2 трлн м

газу).

Басейн Південно-Західної Європи охоплює Армориканский, Іс-

панський і Португальський шельфи. Ресурси цього басейну такі: 0,3–

0,6 млрд т нафти і 0,1–0,3 трлн м

газу. На іспанському шельфі від-

крито нафтове родовище Кантабрико-Мар і вісім дрібних газових ро-

довищ. Невеликі родовища виявлено на шельфі Ірландського моря:

газове Кінсейл-Хед (40 млрд м

)

і родовище нафти (40 млн т).

У Лабрадорському басейні виділяється ряд нафтогазоносних обла-

стей. Ресурси області Балтімор-Каньйон оцінюються в 81 млн т нафти і

116 млрд м

газу. Значні перспективи пов'язують з рифовим масивом

плато Блейк і банки Джорджес на схід від Балтімор-Каньйону. У Ново-

шотландській області в районі о-ва Сейбл відкрито кілька дрібних по-

кладів нафти і газу, зокрема Тебо (13,5 млрд м

), Венчур (47,6 млрд м

газу і 2 млн т конденсату). В області Великої Ньюфаундлендської банки

виявлено 15 газових і нафтових родовищ (Хібернія, Терра-Нова, Бен-

Невіс, Хеброн, Темпест та ін.) із сумарними запасами 177 млн м

нафти

і 150 млрд м

газу; в Лабрадорській області відкрито газові і газоконденса-

тні родовища (Б’ярні, Гудріч, Сноррі, Хопдайл) із сумарними запасами

1,4 млрд м

газу і 600 млн т нафти.

У Мексиканському басейні, площа якого становить 2 млн км

виділяють три нафтогазоносних області: північний (Голф-Кост), захід-

ний і південно-західний шельфи (затока Кампече).

На північному шельфі в межах Голф-Коста (разом із прилеглою

сушею) відкрито більше 1500 родовищ із видобувними запасами наф-

ти 7,7 млрд т і газу 4,3 трлн м

, які сконцентровані в зоні похованого

Міссісіпського рифту: Іст-Тексас (850 млн т), Бей-Марчанд, Тімбал’єр-

Бей, Бей-Кайю, Кейлу-Айленд, Соут-Пасс, Коньяк.

На західному шельфі розвинені викопні рифи, що утворюють гігант-

ське кільце («Золотий пояс») завдовжки 180 км і завширшки до 3 км,

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

341

західна частина якого розташована на суші, а східна – в акваторії. До

них приурочені великі родовища нафти, зокрема Аренке із запасами

141 млн т. Запаси західного шельфу оцінюються в 300 млн т нафті і 70

млрд м

газу, ресурси – у 100 млн т нафти і 30 млрд м

газу.

На шельфі затоки Кампече в межах горстоподібного підняття Кан-

тарел знаходяться родовища Кантарел (1,2 млрд т нафти), Чак, Нооч,

Акав, Бакай, Абкатун, Малуб. Початкові видобувні запаси нафти і га-

зу в затоці Кампече, разом із глибоководною частиною становлять 5

–

10 млрд т.

Крім того перспективними є шельфи півостровів Юкатан і Флори-

да, глибоководна частина Мексиканської затоки (западина Сігсбі). Ре-

сурси цієї затоки сягають 6,3 млрд т нафти і 4,8 трлн м

газу.

У Карибському басейні в затоці Маракайбо запаси нафти пере-

вищують 7 млрд т, більша частина яких (до 4,5 млрд т) концентруєть-

ся поблизу східного берега оз. Маракайбо, в надрах родовища Болі-

вар-Кост, де на площі 3,5 тис. км

відкрито більше 200 покладів наф-

ти у відкладах міоцену, олігоцену й еоцену. В басейні затоки Мара-

кайбо відкрито також два нафтових гіганти – Лама (запаси 285 млн т)

і Ламар (180 млн т), та декілька дрібніших родовищ. На південному

шельфі Карибського моря значні перспективи пов'язані з надрами

Венесуельської затоки, ресурси якої оцінюють в 800

млн т нафти і 200

млрд м

газу, та шельфами Колумбії, Панами і Нікарагуа. В Антильс-

кій складчастій зоні виявлено декілька дрібних нафтових родовищі (о.

Барбадос). На атлантичній окраїні Карибського басейну розташован

Трінідадський нафтогазоносний суббасейн, що охоплює затоку Парна,

о. Трінідад і його атлантичний шельф. У межах акваторії відкрито по-

над 30 родовищ вуглеводнів із видобувними запасами нафти 181

млн

т і газу 282 млрд м

У 3ахідно-Середземноморському басейні виявлено вісім нафто-

вих родовищ на шельфі Іспанії, у Валенсійському рифті (Ампоста-

Марино, Касабланка, Кастелон, Дорадо, Таррако та ін.), з початкови-

ми видобувними запасами близько 70 млн т нафти і 20 млрд м

газу.

В Адріатичному басейні відомо понад 40 газових родовищ із за-

пасами 160 млрд м

(Равенна-Маре, Порто-Корсині-Маре, Чезатіно-

Маре із запасами по 20–30 млрд м

) і дрібні нафтові родовища.

У Східно-Середземноморському басейні на шельфі Сицилії вияв-

лено родовища нафти (Джела, Перла, Мила, Вега, Ніде); на шельфі Ту-

нісу – нафти і газу (найбільше родовище Ашмардит із запасами нафти

103 млн т і газу 31 млрд м

); у дельті Нілу – газові (Чол-Кір, Абу-Маді,

Ель-Темзах та ін.) і нафтове (Елю-Тіну) родовища.

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

342

Усього в Середземному морі виявлено понад 40 нафтових і 60 газо-

вих родовищ з розвіданими видобувними запасами 500 млн т нафти і

понад 400 млрд м

газу. Перспективи Середземного моря оцінюються

в 1,5 млрд т нафти і 1 трлн м

газу.

У Південно-Каспійському басейні площею 250 тис. км

відкрито

понад 50 нафтогазових і 20 газових і газоконденсатних родовищ на

Апшеронському і Туркменському шельфах на глибині 2–3 км. Найгли-

бший нафтовий поклад міститься на площі Сангачлі (5240 м), газовий

– на площі Булла (5203 м). Родовища Апшеронського шельфу розроб-

ляють з 1923 р., найвідоміший промисел

– Нафтові камені.

У Південній Атлантиці найважливішими є Гвінейський, Амазон-

ський та Реконкаво-Кампус басейни

У Гвінейському басейні виявлено ряд суббасейнів:

• Абіджанський – на шельфі Кот-д'Івуар і Гани, де відомо декілька наф-

тових і газових родовищ, найбільші з яких Бельєр (87 млн т нафти) і

Еспуар (100–136 млн т);

• Того-Бенінський – на шельфі Беніну, де є нафтове родовище Семі в ту-

ронських вапняках;

• Нижньо-Нігерійський – в дельті р.

Нігер, де відомо понад 230 родовищ

вуглеводнів, у тому числі 70 на шельфі (Мерен, Окан, Дельта, Дельта-

Південь, Форкадос-Естуар); початкові видобувні запаси оцінюються в

3,4 млрд т нафти і 1,4 трлн м

газу, у тому числі на шельфі – 650 млн т

нафти і більше 130 млрд м

газу.

• Камерунський – на шельфі Камеруну, де відкрито 16 нафтових і 10 га-

зових родовищ (Колеві, Південна Сайга);

• Габонський – де відомо 48 нафтових і 2 газових родовища, з яких 32

розташовані на шельфі (наприклад, Гронден із запасами 70 млн т наф-

ти), їхні розвідані запаси становлять 150 млн т нафти і 40 млрд м

су-

путнього газу;

• Конго-Кабінда – на шельфі Габону, Конго, Анголи і Заїра, де виявлено 39

дрібних і середніх родовищ вуглеводнів із видобувними запасами 310

млн т нафти і 70 млрд м

газу (Емерод, Малонго з запасами нафти 152

млн т).

Загальні потенційні видобувні запаси на атлантичному шельфі Аф-

рики оцінюються в 5,1 млрд т вуглеводнів.

В Амазонському басейні промислова нафтогазоносність установ-

лена на шельфі Бразилії, у суббасейнах дельти р. Амазонки (газове

родовище Пірапема), Маражо-Барейрін’яс і Сеара-Потігур, де у крей-

дових породах є дрібні нафтові та газові родовища (Ксареу, Курима

Убарана, Агулья).

У басейні Реконкаво-Кампус на східному шельфі Бразилії виді-

ляють суббасейни: Реконкаво (понад 60 родовищі вуглеводнів, зокре-

ма, ВА-37 і ВА-38); Сержипі-Алагос (30 нафтових родовищ, зокрема

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

343

Гуарисема і Кайоба, загальні запаси яких становлять 31 млн т нафти і

10 млрд м

газу), Еспіриту-Санту (дрібні родовища нафти, зокрема

Касау) і Кампус – основний морський нафтогазовидобувний район

Бразилії, розвідані запаси якого становлять 100 млн т нафти і 14

млрд м

газу, де відомо 14 нафтових і одне газове родовище, зокрема

Гароупа (запаси 82 млн т нафти), Паргу, Намораду (55 млн т нафти),

Еншова, Багрі, Черне, Мерлуза.

Усього на Атлантичному шельфі Південної Америки відкрито біль-

ше 60 родовищ нафти і газу з початковими видобувними запасами

понад 250 млн т нафти і близько 200 млрд м

газу.

У західній частині Індійського океану найбільшими нафтогазо-

носними басейнами є Червоне море, Перська і Бомбейська затоки.

Основні ресурси вуглеводнів Червоного моря приурочені до Суе-

цького нафтогазоносного суббасейну, де відкрито 44 нафтові родови-

ща, зокрема Ель-Морган (запаси 115 млн т нафти), Рамадан (100 млн

т), Белаім (78 млн т), Джулай (82 млн т), Октобер.

Площа Перської затоки разом із сухопутною частиною становить

720 тис. км

. Тут виявлено 70 нафтових і 6 газових родовищ. Безпо-

середньо в затоці розташовані гігантські родовища нафти Сафанія-

Хафджи (запаси 2,6–3,8 млрд т), Маніфа (1,5 млрд т), Абу-Сафа (568

млн т), Умм-Шейф (707 млн т), Зулуф (780 млн т), Зукум (744 млн т),

Лулу-Есфаідіяр (4 млрд т), Ель-Букуш, Ферейдун-Марджан, Беррі.

У Бомбейський затоці на

західному шельфі Індійського субкон-

тиненту відомо 9 нафтових і газових родовищ: Бомбе-Хан (250 млн т

нафти), Дну, Тарапур, Північний Басейн (2 млн т нафти), Південний

Басейн, Алібаг, Ратнагрі, Дом, У-57. Загальні запаси нафти Бомбейсь-

кої затоки 400 млн т.

У східній частині Індійського океану відомі Бенгальський і Захі-

дно-Австралійський нафтогазоносні басейни.

Нафтогазові ресурси

Бенгальського басейну вивчені недостатньо.

У Західно-Австралійському басейні виділяють нафтогазоносні суб-

басейни: Перт з газовим родовищем Гейдж-Роудз; Дампір з родовища-

ми Гудвін (140 млрд м

газу і 50 млн т конденсату), Норд-Ренкін (150

млрд м

газу і 22 млн т конденсату), Енджел (68 млрд м

газу і 24 млн т

конденсату); Броуз з нафтовим родовищем Пуфін, газовим Скот-Риф

(180 млрд м

газу), Бонапарт-Галф, де відкрито чотири газових родо-

вища та нафтове родовище Джабіру, а також суббассейн Карнарвон.

У західній частині Тихого океану виділяють басейни: Явано-

Суматринський, Південно-Китайський, Східно-Калімантанський, Па-

пуа, Новозеландський.

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

344

Явано-Суматринський басейн поділяється на Суматринський і

Яванський суббасейни з найбільшими нафтовими родовищами Мінас

(700 млн т) і Дури (270 млн т). Морські родовища сконцентровані в

Яванському суббасейні, де відкрито 67 родовищ, з яких 40 нафтових,

зокрема Арджупа (більше 50 млн т нафти), Синта, Рама, Селатан (по

20–25 млн т нафти) та ін.

Південно-Китайський басейн

поєднує Сіамський, Саравакський,

Тайванський і Меконгський нафтогазоносні суббасейни, де виявлено

125 нафтових і газових родовищ з початковими розвіданими запаса-

ми близько 900 млн т нафти і більш 900 млрд м

газу, наприклад ро-

довище Ераван із запасами газу 57 млрд м

Східно-Калімантанський басейн містить 231 нафтове і газове

родовища з запасами нафти більше 1,2 млрд т і газу 1,1 трлн м

. Про-

гнозні ресурси становлять 1,2–2,7 млрд т нафти і 1,7–4,2 трлн м

газу.

У басейні Папуа, площею 532 тис. км

, відкрито газові родовища

Ураму, Паски, Ямаро.

У Новозеландському басейні, площею 230 тис. км

, відкрито де-

кілька родовищ, у тому числі велике газоконденсатне Мауі (148 млрд

газу, 24 млн т конденсату).

У східній частині Тихого океану основними нафтогазоносними

басейнами є Південно-Аляскинський, Південно-Каліфорнійський, Гу-

аякіль-Прогрессо.

Південно-Аляскинський басейн містить велике нафтове родови-

ще Макартур-Рівер (запаси 72 млн. т), газове Кенай (152 млрд м

). По-

чаткові видобувні запаси нафти басейну оцінюються у 145 млн т, газу

– у 230 млрд м

, ресурси – 1 млрд т нафти і 0,54 трлн м

газу.

Південно-Каліфорнійський басейн приурочений до продовження

рифтової долини Східно-Тихоокеанського серединно-океанічного хре-

бта, де знаходиться нафтогазоносний басейн Грейт-Валлі, грабенопо-

дібні западини Лос-Анджелес, Вентура–Санта-Барбара і Санта-Марія

із запасами більше 1,5 млрд т нафти, у тому числі 600 млн т в морсь-

ких родовищах (Елвуд, Дос-Куадрос,

Ринкон). Ресурси басейну оці-

нюються у 140–900 млн т нафті і 30–220 млрд м

газу.

У басейні Гуаякіль-Прогрессо на шельфі Еквадору і Перу відкри-

то 60 нафтових родовищ (найбільше Ла-Бреа-Паринас на узбережжі

Перу із запасами 140 млн т нафти) і газове родовище Амістад (163

млрд м

) на шельфі Еквадору. У південній частині затоки Гуаякіль ви-

явлено 17 морських родовищ нафти (Гумбольдт, Літораль, Провидіння

та ін.).

Видобуток нафти

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

345

Загальний світовий видобуток нафти за всю історію людства оці-

нюється в 115 млрд т. З 1950 р. видобуто 85 % від цього обсягу. Роз-

відані світові запаси нафти в 45–46 разів перевищують рівень видо-

бутку (3,3 млрд т). Майже 90 % світових розвіданих запасів нафти

(без Росії) зосереджено в країнах, що розвиваються, у тому числі 70 %

(90 млрд т) – у

країнах Ближнього і Середнього Сходу, що входять в

Організацію країн – експортерів нафти (ОПЕК). Найбільші запаси зо-

середжені в Саудівській Аравії, значні – в Іраку, Кувейті, Ірані (по 12–

13,5 млрд т). Ці країни видобувають приблизно 60 % світового видо-

бутку нафти.

Обсяг світового видобутку нафти становить приблизно 3,7 млрд т.

Видобувають її 95 країн, причому 70 % продукції припадає

на долю

15 з них, а саме: Росію (13 %), Саудівську Аравію (12 %), США (7 %),

Іран (5 %), Китай (5 %), Мексику (4 %), Венесуелу (4 %), Кувейт (4 %),

Об'єднані Арабські Емірати (4 %), Норвегію (3 %), Канаду (3 %), Ніге-

рію (3 %), Ірак (3,0 %) (табл. 8.3, 8.4).

Таблиця 8.3

Видобуток нафти по регіонах, млн т

Регіон 1999 р.

2000 р.

2001 р. 2002 р. 2003 р.

2004 р.

Середній Схід 1057 1117 1092

1026

1110 1189

СНД 369 392 423 463 511 560

Латинська Америка 517 529 534 541 539 558

Північна Америка 474 478 477 478 481 480

Африка 374 389 390 381 411 437

Азія 345 344 345 347 349 354

Європа 331 335 325 322 303 295

Країни ЄС 170 163 151 154 144 136

Японія та Океанія 28 37 37 35 30 26

Таблиця 8.4

Видобуток нафти і газоконденсату, млн т

Країна 2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р. 2006 р.

Росія 348 380 421 458 470 480

Саудівська Аравія 394 355 439 445 468 455

США 290 289 284 271 259 257

Іран 185 171 189 192 205 195

Китай 165 170 170 175 181 184

Мексика 156 159 168 169 167 164

Розділ 8. Геолого-економічний огляд світової мінерально-

сировинної бази паливно-енергетичного комплексу

346

Країна 2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р. 2006 р.

Венесуела 140 122 132 150 151 145

Кувейт 97 87 108 114 129 133

ОАЕ 106 95 114 117 119 131

Норвегія 163 157 140 148 142 129

Канада 103 111 116 121 125 126

Нігерія 117 99 116 122 125 119

Ірак 130 106 69 105 96 98

Бразилія 65 73 75 74 82 86

Лівія 66 60 72 79 85 86

Велика Британія 117 116 106 95 85 77

Ангола 35 45 44 49 62 70

Алжир 42 43 47 66 68 67

Казахстан 40 47 51 59 61 65

Індонезія 61 56 57 55 53 47

Катар 34 32 34 38 38 41

Оман 44 41 41 39 39 37

Малайзія 37 38 40 43 39 37

Аргентина 38 37 35 37 36 36

Індія 32 33 33 34 33 34

Єгипет 38 38 38 35 35 34

Еквадор 20 20 21 27 28 28

Колумбія 30 29 27 27 27 26

Австралія 32 31 26 22 24 23

Сирія 26 26 26 25 23 21

Інші країни* 224 231 210 260 265 279

Всього 3375 3298 3465 3651 3720 3710

* від 1 до 20 млн т – Азербайджан, Бахрейн, Білорусь, Болівія, Бруней, В'єтнам,

Гватемала, Екваторіальна Гвінея, Ємен, Габон, Данія, Демократична Республіка

Конго, Італія, Камерун, Конго, Кот-д’Івуар, Куба, Нідерланди, Німеччина, Нова Зе-

ландія, Пакистан, Південна Африка, Пакистан, Перу, Папуа-Нова Гвінея, Румунія,

Судан, Таїланд, Трінідад і Тобаго, Туніс, Туреччина, Туркменістан, Угорщина,

Узбе-

кистан, Україна, Франція, Чад

Частка розвинених країн у світових запасах нафти незначна

(4,6 %) за обсягів видобутку більше 23 %. Те саме можна сказати і про

США, запаси яких становлять 2,2 % світових, а видобуток сягає

9,8 %. Залежність цих країн від імпорту нафти постійно зростає і за

оцінками експертів у 2010 р. становитиме 65–68 %. Однак останнім

часом у ряді країн існує тенденція

до розширення геологорозвідува-

льних робіт, нарощування запасів і видобутку в акваторіях, у тому

числі й у глибоководних зонах шельфу Південної та Північної Атлан-

тики, Мексиканської затоки, Аляски, Північного моря, Індійського