Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

організації (як правило, зі встановленням реалістичної верх,

ньої межі відшкодування).

4. Широка диференціація за різними критеріями ставок

внесків кредитних організацій у відповідний фонд.

5. Активна участь державних органів в організації, наступ,

ному функціонуванні, регулюванні і розвитку ССД.

6. Наявність у відповідного фонду певних прав, часом

значних, по нагляду і регулюванню діяльності своїх членів,

проведенню за необхідності щодо них оздоровчих заходів.

19.3. Ñòðàõóâàííÿ áàíê³âñüêèõ êðåäèò³â

Страхування банківського кредиту поділяється на два ви,

ди:

• страхування ризику непогашення кредиту;

• страхування відповідальності позичальника за непога,

шення кредиту.

І в тому, і в іншому випадку основною проблемою страху,

вання є оцінка фінансового стану і репутації позичальника з

точки зору його платоспроможності. Цей етап, що передує

обом видам угод – кредитних і страхових – є одним із видів

ризик,менеджменту як банку, так і страховика, а отже, і

своєрідним страхуванням від відповідних ризиків. У міжна,

родній практиці з цією метою використовуються різні методи,

ки.

Методик – аналізу фінансового становища клієнта і його

надійності багато. Існують також методи класифікації кре,

дитів комерційних банків за ступенем ризику непогашення

кредитів і прогнозу фінансових труднощів. Крім досить про,

стих і відомих, застосовуються математико,статистичні мо,

делі, а також модель САКТ, яка має назву “рекурсивна розбив,

ка”, яку застосовували економісти Маре, Паттел і Вольфсон,

Фрідмен, Альтман і Као. Привабливість моделі САКТ полягає

у використанні різноманітного аналізу [28]. У цілому перевага

віддається простим і доступним.

471

Ãëàâà 19 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÁÀÍÊ²ÂÑÜÊÈÕ ÐÈÇÈÊ²Â

Оцінка передумов для укладення договору

Оцінка надійності, платоспроможності, репутації і мо,

рального обличчя клієнта є основною умовою надання креди,

ту, безумовним елементом керування банківськими ризиками

і самострахуванням банку від ризику його неповернення.

Насамперед, банк має знати ціль кредиту. Ця вимога

відповідає й інтересам дебітора. У деяких випадках саме ціль

дає можливість позичальнику одержати пільги. При

вирішенні питань про надання кредитів для нових або венчур,

них підприємств обов’язково приймається до уваги ступінь

невизначеності кінцевих результатів їхньої діяльності,

оскільки для таких клієнтів існує велика імовірність руйну,

вання.

Для, банку важливим є також джерело погашення креди,

ту. Іноді клієнт просить кредит, погашення якого планується

не з регулярних доходів. Частими є ситуації, коли позика при,

значена для погашення раніше отриманих кредитів. У цьому

випадку банк може рефінансувати ці борги і взяти на себе

обов’язки єдиного кредитора. Звичайно банки через високий

ризик відмовляються надавати позики на такі цілі, навіть як,

що відсоток по них набагато перевищує базовий і заставу або

будь,яке інше матеріальне забезпечення більш ніж достатні.

Крім того, банк повинен знати реальні потреби клієнта, то,

му що розмір позики, зазначений у кредитній заявці, часто не

відповідає його дійсним потребам. Тому банк уточнює реальні

потреби клієнта для тієї цілі, яка зазначена в заявці. Це, насам,

перед, необхідно у разі надання позики на пільгових умовах.

Якщо в заявці зазначена сума, менша від необхідної, то банк

має передбачити можливість виникнення у клієнта потреби в

одержанні додаткового кредиту.

Крім джерел погашення позики, велике значення мають

також термін повернення кредиту і періодичність виплат по

ньому. Термін повернення кредиту на покупку товарів трива,

лого користування має бути меншим або хоча б дорівнювати

передбачуваному часу їх служби. Якщо клієнт бере кредит на

472

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

проведення відпустки, то очевидно, що максимальний термін

подібної позики має бути не більше року. Умови погашення

позики враховують і віковий фактор: банк не видасть великий

кредит клієнту на 20 років, якщо його вік близький до похило,

го.

Остаточний результат роботи з оцінки платоспромож,

ності і репутації має складатися в цифровому відображенні за,

стосовуваних критеріїв оцінки будь,якого позичальника.

Тільки за цієї умови можна порівнювати характеристики

дебіторів з нормативами або загальноприйнятими, приймати

зважені рішення щодо їх кредитоспроможності, встановлюва,

ти для них процентні і тарифні ставки, вибирати найбільш

надійні.

У рамках дилеми “ризик – прибутковість” позичальники,

які мають слабші фінансові позиції, а отже, більше піддаються

ризику, повинні платити і за кредит, і за страхування більше,

ніж надійні позичальники. Майже всі нижче наведені правила

дозволяють оцінити репутацію і платоспроможність клієнта в

цифровому вираженні.

У практиці кредитного аналізу застосовуються добре

відомі показники фінансової стійкості і платоспроможності

клієнта – юридичної особи: коефіцієнти ліквідності, заборго,

ваності, погашення боргу, ділової активності, рентабельності.

Правило “п’яти сі”. У практиці американських банків за,

стосовується широко відома система “п’яти сі” (у деяких ре,

дакціях – “5 С”), у якій критерії добору клієнтів позначені сло,

вами, що починаються на букву “сі”:

• character (характер позичальника);

• capacity (фінансові можливості);

• capital (капітал, майно);

• collateral (забезпечення);

• conditions (загальні економічні умови).

Рейтингова оцінка кредитоспроможності позичальника –

фізичної особи має на меті поставити кожному з позичаль,

ників числові характеристики їхньої платоспроможності і ре,

путації.

473

Ãëàâà 19 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÁÀÍÊ²ÂÑÜÊÈÕ ÐÈÇÈÊ²Â

У Німеччині для одержання споживчого кредиту пози,

чальник повинен надати документи, що свідчать про його осо,

бисті якості і платоспроможність. Дані, які бажають мати бан,

ки, охоплюють наступні відомості:

1) особисті якості підприємця: характер, манери, по,

ведінка, зовнішність, виразність мови, ступінь відвертості

(щодо свого економічного і фінансового становища), вік, роди,

ний стан, сімейні обставини, соціальна роль поза

підприємництвом, почесні посади, хоббі;

2) загальна освіта, кваліфікація, підприємницький склад

розуму, ставлення до ризику (азартність), інтерес до еко,

номіки й організації виробництва, здатність до планування;

3) фахова освіта (професіоналізм), підвищення квалі,

фікації, професійний досвід, спеціалізація в роботі;

4) стан здоров’я (з урахуванням минулих і хронічних захво#

рювань), межі навантаження, заняття спортом;

5) майновий стан: ступінь участі у справах підприємства,

власне майно, нерухомість, додаткові джерела доходу, осо,

бисті доходів з прибутку підприємства, борги, включаючи по,

даткові, а також майновий стан членів родини, інтенсивність

відносин з кредитними установами, участь у конкурсах.

Крім того, банк на основі інформації клієнта проводить роз,

рахунки його щомісячних доходів і витрат. Співставивши доход

клієнта і порівнявши його зі щомісячною сумою по обслугову,

ванню боргу, банк визначає його кредитоспроможність. Якщо

сума по обслуговуванню боргу перевищує розмір доходу, то за,

ява клієнта відхиляється. Кредитоспроможність потенційного

позичальника оцінюється банком як задовільна, якщо сума по

обслуговуванню боргу складає 60% і менше.

Метод кредитного скоринга Дюрана. Його запропонував

американський економіст Д. Дюран на початку 1940,х років

минулого століття. Метод заснований на бальній оцінці харак,

теристик позичальника. Перевага методу полягає в його опе,

ративності. Експрес,аналіз заявки на кредит можна провести в

присутності клієнта за кілька хвилин. Дюран використовував

наступні оцінки в балах:

474

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

• вік: 0,01 бала за кожний рік понад 20 років (максимум –

0,30 бала);

• стать: для жінок – 0,40; для чоловіків – 0;

• термін проживання: 0,042 за кожний рік проживання в

даній місцевості (максимум – 0,42 бала);

• професія: 0,55 – за професію з низьким ризиком, 0 – за

професію з високим ризиком і 0,16 – для інших про,

фесій;

• робота в галузі: 0,21 – підприємства суспільного кори,

стування, державні установи, банки і брокерські фірми;

• зайнятість: 0,059 – за кожний рік роботи на даному

підприємстві (максимум – 0,59 бала);

• фінансові показники: 0,45 – за наявність банківського

рахунка, 0,35 – за володіння нерухомістю, 0,19 – за на,

явності поліса по страхуванню життя.

На основі цих коефіцієнтів Дюран визначив межу, що

розділяє “хороших” і “поганих” клієнтів: 1,25 бала. Клієнт,

який набрав більше 1,25 бала, вважався кредитоспроможним,

менше 1,25 – небажаним для банку.

Поряд з використанням анкет клієнтів банки можуть

одержати інформацію про них з місцевих кредитних бюро.

При цьому в західних країнах закон передбачає можливість

для клієнта перевіряти інформацію, що стосується його фінан,

сового становища і знаходиться в кредитному бюро. При вияв,

ленні помилки клієнт заявляє про це в бюро для її виправлен,

ня, а бюро повідомляє всім кредиторам, які одержали помил,

кову інформацію. Якщо точність інформації викликає сумніви

і суперечності, клієнт може постійно вносити в базу даних

свою інтерпретацію помилки.

Система CAMPARI розроблена економістом П. Роузом.

Система складає альтернативу правилу “п’яти сі”. Її назва ут,

ворюється з початкових букв слів:

З (character) – репутація, характеристика клієнта;

А (ability) – здатність до повернення позики;

М (marge) – маржа, прибутковість;

Р (purpose) – цільове призначення позики;

475

Ãëàâà 19 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÁÀÍÊ²ÂÑÜÊÈÕ ÐÈÇÈÊ²Â

А (amount) – розмір позики;

R (repayment)– умови погашення кредиту;

I (insurance) – забезпечення, страхування ризику непога,

шення позики.

Система в основному призначена для оцінки кредитоспро,

можності при видачі споживчих позик і більш уважна до цілей

і умов позики.

Основні принципи страхування

Об’єктом страхування ризику непогашення кредиту є

відповідальність всіх або окремих позичальників перед бан,

ком за своєчасне і повне погашення кредитів і відсотків за ко,

ристування кредитами протягом терміну, встановленого в до,

говорі страхування.

Страхувальниками є банки. Страхове відшкодування вип,

лачується в розмірі від 50 до 90% суми непогашеного пози,

чальником кредиту і відсотків по ньому. Таким способом пе,

редбачається доля участі страхувальника у відшкодуванні

збитку. Можливий варіант страхування на 100% суми кредиту

без обліку процентних платежів.

Можливі варіанти страхування, що визначаються страху,

вальником – банком:

• сума кредиту з відсотками;

• тільки сума основного боргу;

• відповідальність усіх позичальників;

• відповідальність кожного позичальника окремо.

Страховик несе відповідальність у тому випадку, якщо

страхувальник не одержав обумовлену кредитним договором

суму протягом певного часу після настання терміну платежу,

передбаченого кредитним договором, звичайно від 10 до 20

днів, або терміну, встановленого банком при невиконанні по,

зичальником умов кредитного договору. Конкретна межа

відповідальності страховика і термін настання його

відповідальності визначається договором страхування.

476

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Страхова сума встановлюється пропорційно визначеному

в договорі страхування відсотку відповідальності страховика,

виходячи з усієї суми заборгованості, що підлягає поверненню

за умовами кредитного договору. При страхуванні ризику не,

погашення кредитів по всіх позичальниках страхова сума

збільшується на суму кредитів, наданих після укладення дого,

вору страхування, якщо страхувальник сплатить по цих кре,

дитах страхові платежі. У цьому випадку страхова сума визна,

чається, виходячи із суми заборгованості на певну дату, без

урахування кредитів з простроченою заборгованістю.

Період страхування встановлюється виходячи з термінів

повернення сум кредиту. При страхуванні всіх виданих кре,

дитів договір страхування ризику непогашення кредитів укла,

дається на один рік.

Тарифна ставка залежить від ряду факторів: терміну кори,

стування кредитом; суми кредиту і величини процентної став,

ки; рівня ризику; виду забезпечення й у кожному випадку виз,

начається страховиком.

При страхуванні відповідальності позичальника за непо,

гашення кредиту в якості страхувальників виступають самі

позичальники. Об’єктом страхування є відповідальність пози,

чальника перед банком за своєчасне і повне погашення кре,

дитів, або за погашення кредитів, включаючи відсоток за кори,

стування ними. Основні правила й умови страхування в ціло,

му аналогічні правилам і умовам страхування ризику непога,

шення кредиту.

Відповідальність страхової організації виникає тоді, коли

страхувальник не повернув банку,кредитору обумовлену кре,

дитним договором суму, звичайно протягом трьох днів після

настання терміну платежу, без факту пролонгації кредитного

договору. Як правило, відшкодуванню підлягає певна частина

відповідальності позичальника – від 50 до 90%. Інша частина

покладається на страхувальника.

477

Ãëàâà 19 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÁÀÍÊ²ÂÑÜÊÈÕ ÐÈÇÈÊ²Â

Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Назвіть основні банківські ризики.

2. Які види страхування пропонуються в розвинутих країнах

світу для страхового покриття банківських ризиків?

3. У чому полягає комплексне страхування банківських ри,

зиків? Яким полісом воно охоплюється?

4. Чим обумовлене й у чому полягає страхування від ризиків

комп’ютерних та інформаційних злочинів?

5. У чому суть страхування депозитів?

6. Які функції, завдання, класифікаційні ознаки, джерела

коштів систем страхування депозитів, які функціонують у

розвинутих країнах?

7. Дайте характеристику страхуванню банківських кредитів.

8. Як здійснюється оцінка передумов для ухвалення рішення

про видачу банківського кредиту?

9. Що таке правило “п’яти сі”?

10. У чому полягає суть рейтингової оцінки позичальника, яка

застосовується в Німеччині?

11. У чому полягає суть методу кредитного скоринга Дюрана?

12. Дайте характеристику системи CAMPARI?

13. Що загального між методом “п’яти сі”, рейтинговою оцінкою,

методом Дюрана і системою CAMPARI?

14. У чому полягають основні відмінності між тлумаченням

страхового ризику за видами страхування ризику непога,

шення кредиту і відповідальністю позичальника за непога,

шення кредиту?

15. Хто є страхувальником при страхуванні ризику непогашення

кредиту і страхуванні відповідальності позичальника за не,

погашення кредиту?

478

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÍÈÕ ÄÆÅÐÅË

1. Абалкина И.Л. Страхование экологических рисков. –

М.: ИНФРА, 1998. – 180 с.

2. Аленичев В.В., Аленичева Г.Д. Страхование валютных

рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов. –

М.: Ист,Сервис, 1994. – 208 с.

3. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические

связи: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 512 с.

4. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Страхование. – С,Пб:

Питер, 2001. – 256 с.

5. Большая книга афоризмов. / Под ред. К.В. Душенко. –

М.: “Эксмопресс”, 2000 г. – 1056 с.

6. Борисова Е. Жизнелюбивый подвид //Турбизнес, № 7,

2003. – С. 6–8.

7. Гинзбург А.И. Экономический анализ. – С,Пб: Питер,

2003. – 240 с.

8. Гнедыш И. Попробуй укради. Это же Эльдорадо // Биз,

нес, №34 (449), 20 августа 2001 года – С. 18–21.

9. Гнедыш И. Цена террора // Бизнес, №40 (455),

1.10.2001. С. 19.

10. Головная боль США // Медичне страхування,

Washington Profile, 11.02.2004.

11. Дема Д.І. Державне регулювання соціального захисту

населення у країнах з ринковою економікою // Фінанси Ук,

раїни. – 2000. – № 9. – С. 59–62.

12. Залетов А.Н. Страхование в Украине / Под ред. докто,

ра экон. наук О.А. Слюсаренко. – К.: Международная агенция

“BeeZone”, 2002. – 452 c.

13. Зубарев В. Страховое мошенничество и как с ним бо,

роться // Посредник, № 16, 20.04.98. – С. 46.

14. Зубарев В. Ллойд – мифы и реальность // Посредник,

№ 32. – С. 40.

479

ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÍÈÕ ÄÆÅÐÅË

15. Качалова Е.Ш. Актуальные макроэкономические про,

блемы российского страхования // Финансы, №12, 2002. – С.

15–18.

16. Коваль А., Яковлева Т. Будущее медико,социального

страхования // Страховое ревю. – 2001. – №7. – С. 4.

17. Куценко В., Богуш Л. Потенциал сферы здравоохране,

ния: региональные аспекты // Экономика Украины. – 1999. –

№3. – С. 61–68.

18. Лисицын Ю.П., Стародубов В.И., Савельева Е.Н. Меди,

цинское страхование: Учеб. пособие. – М.: Медицина, 1995. –

144 с., ил. (Учеб. лит. для студ. мед. ин,тов).

19. Лукин А. Принципы организации и обеспечения стра,

хования космических рисков в России // Финансы. – 1999. –

№1. – С. 3.

20. Маренков Н.Л., Косаренко Н.Н. Страховое дело / Серия

“Высшее образование”. – М.: Национальный институт бизне,

са. Ростов,на,Дону: Изд,во “Феникс”, 2003. – 608 с.

21. Машина Н.И. Экономический риск и методы его изме,

рения: Учебн. пособие. – Донецк: ООО “Юго,Восток. Лтд”,

2004. – 192 с.

22. Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірю,

вання: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної літератури,

2003. – 188 с.

23. Машина Н. Глобальные вопросы развития страхования

в Украине на рубеже тысячелетий // Прометей. – 2000. – №1

(2). – С. 185–195.

24. Медведчиков Д. Страхование космических рисков. //

Страховое дело. – 1999. – № 5. – С. 56–46.

25. Минго Дж. Секреты успеха великих компаний, 52 исто,

рии из мира бизнеса и торговли. – М.: Питер, 1995. – 243 с.

26. Моткин Г.А. Основы экологического страхования. –

М.: Наука, 1996. – 192 с.

27. Нечипоренко А. Ноги за миллион долларов // Коррес,

пондент, №48 (87) 13.12.03. – С. 58–60.

28. Никитина Т.В. Страхование коммерческих и финансо,

вых рисков. – С,Пб.: Питер, 2002. – 240 с.

480

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß