Хіросіму й Нагасакі. Наслідки застосування Я. з. були жахливі. З то-
го часу людство неодноразово перебувало на межі ядерної війни.
Страх перед загрозою ядерної війни став домінуючим політичним
чинником другої пол. XX ст.
У період «.холодної війни» Я. з. були оснащені збройні сили США,
СРСР, Великої Британії, Франції й Китаю. Внаслідок гонки озбро-
єнь ядерними державами було накопичено понад 50 тис. ядерних
зарядів, що створило реальну загрозу існуванню людської цивіліза-
ції. Фундаментальні зміни доктринально-концептуальних основ зов-
нішньої політики СРСР дали можливість наприк. 80-х pp. нормалі-
зувати радянсько-американські відносини і почати реальний про-
цес роззброєння. З розпадом СРСР (1991 р.) ядерними державами
стали Російська Федерація, Білорусь, Казахстан, Україна. Роз-
повсюдження радянських ядерних арсеналів викликало занепо-
коєння в країнах Заходу. Проте всі нові ядерні держави — колишні
республіки СРСР — підписалися під Договором про нерозповсю-
дження Я. з. (ДНЯЗ) і вивезли її до Росії або ліквідували. Нато-
мість деякі держави світу прагнуть мати власну Я. з. Так. у 1998 р.
Індія та Пакистан здійснили ядерні випробування, що викликало
осуд світової громадськості.
С. Пивовар
ЯЗИЧНИЦТВО — первісна релігія східних слов'ян, сутність якої
полягала в обожненні сил природи й культі предків. Єдиним най-
вищим богом. богом-«громовиком», був Перун. Уособленням неба
взагалі був Сварог. Інші вищі боги вважалися його синами — Сва-
рожичами: сонце і вогонь — Дажбог і Хоре, Велес — «скотій бог».
У волинян найвищим богом вважався ще Святовит — Триглав.
Імена цих богів дійшли до нас із фольклору — народних казок і пі-
сень, сутність яких зводиться до боротьби світлих сил природи з
темними: родючості з неродючістю (безплідністю), літа із зимою,
життя зі смертю. Східні слов'яни (русини) уявляли собі весь круго-
обіг пір року як безперервну боротьбу й чергування перемог світ-
лих і темних сил природи. Висхідним пунктом цього кругообігу є
новий рік — народження нового сонця (Ярила); відзначали також
початок весни й літнє сонцестояння (Купала). Із цими уявленнями
тісно пов'язані уявлення про потойбічне життя й культ предків. Вва-
жалося, що душі померлих перебувають у країні, де знаходиться
сонце. В цю країну померлого потрібно споряджати, що й виявля-
лося в належному обряді поховання. Якщо ж належного обряду не
здійснено, душа небіжчика нібито приречена на вічне поневіряння
(напр., душі дівчат-утоплениць — русалки, мавки). Щоб полегши-
ти померлому шлях до країни вічного спочину, вдавалися до обряду
спалення: вогонь очищав душу, відокремлював її від тіла. Душі пред-
ків ставали домашніми богами, охоронцями домашнього вогнища,
сім'ї й роду (Род, Чур, Дід-домовик).
У слов'ян не було вироблено чітких форм культу, не було громад-
ських кумирів, храмів, жерців. Жертви родовим і небесним богам
приносили старійшини родових громад. Лише під впливом варягів
почали споруджувати або зображати бовванців (ідолів). Князь Во-
лодимир уперше поставив у Києві над Дніпром ідоли Перуна, Хора
й Дажбога. Є згадки, що Володимир побудував і перший храм, у
якому приносили жертви богам.
Із запровадженням християнства язичницький культ на Русі зане-
падає, хоч християнство ще тривалий час не могло витіснити залиш-
ки язичницьких вірувань. Деякі язичницькі обряди були об'єднані
з християнськими святами (свято Різдва Христового з Колядою.
Воскресіння з Великоднем та ін.).
Л. Мельник
ЯКОБІНЦІ — 1. У період Великої французької революції члени Яко-
бінського клубу (від назви приміщення в монастирі Св. Якова в
Парижі, де розміщувався клуб). Виражали інтереси революційно-
демократичної буржуазії, яка в союзі з селянством і міською бідно-
тою боролася проти феодалів і монастирів. Вождями цієї політич-
ної течії були: Ж.-П. Марат, Ж.-Ж. Дантон. Л.-А. Сен-Жюст та ін.
Під час якобінської диктатури (1793— 1794 pp.) посилилася боротьба
в середовищі Я.: правим Я. — дантоністам — протистояли ліві,
тісніше пов'язані з народними низами (П.-Г. Шометт. Ж.-Р. Еберт
та ін.), з яких узимку виокремилися ебертисти. Більша частина яко-
бінців пішла за М. Робесп'єром. Термідоріанський переворот (ли-
пень 1794 р.) поклав край владі якобінців.
2. У переносному значенні — революціонер, налаштований на рі-
шучі дії.
ЯЛТИНСЬКА (КРИМСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 р. — конферен-
ція голів урядів трьох союзних у другій світовій війні держав: И. Ста-
ліна (СРСР), Ф. Рузвельта (США), У. Черчілля (Велика Британія),
що відбулася 4—11 лютого в Ялті. На конференції було визначено
й узгоджено військові плани союзних держав в остаточному роз-
громі гітлерівської Німеччини та її сателітів, принципи повоєнної
політики з метою забезпечення миру й системи міжнародної безпе-
ки. Було також прийнято рішення про створення в Німеччині зон
окупації трьох держав (а також Франції у разі її згоди) і загально-
німецького контрольного органу, про стягнення з Німеччини ре-
парацій, створення Організації Об'єднаних Націй тощо. СРСР ви-
словив згоду за певних умов вступити у війну проти Японії після
завершення військових операцій у Європі.
В. Гусєв
ЯНИЧАРИ (тур. уепі сеті — нове військо) — особливі підрозділи ту-
рецької армії, створеної султаном У рханом у 1330 р. на базі регуляр-
ної піхоти з метою виховання для війська християнських дітей.
Спершу комплектувалася з полонених міцних юнаків, пізніше —