Ліфарева Н.В. Психологія особистості
Подождите немного. Документ загружается.
.
2. Індивід. Особистість. Індивідуальність.
3. Множина різноманітних понять особистості: причини і наслідки.
4. Загальне поняття про психіку, основні форми її прояву.
Варіант Б
1. Навчання правил поведінки в групі.
2. Методика САН.
3. Методика «Проективний малюнок». Аналіз.
4. Завдання на творчу роботу (дод. І).
Теми рефератів
1. Поняття особистості в психології. Повсякденне розуміння феномена особистості.
2. Що об'єднує і відрізняє поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»?
3. У чому виявляється індивідуальність?
4. Я вважаю себе особистістю (поки не особистістю), тому що... Для відповіді на це
питання я використовував (ла) такі теоретичні аспекти...
Література
1. Асмолов А.Г. Психология личности. - М., 1990-
2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - М.,1968.
3. Годфруа Ж. Что такое психология. 1-2 т. - М.,1992.
4. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. - М., 1995.
5. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. - М., 1982.
6. Кон И.С. Открьітие «Я». - М., 1990.
7. Немов Р.С. Психология: В 3 т. - М., 1995. — Т.1.
8. Психология личности. Тестьі. - М., 1982.
9. Столяренісо Л.Д. Основьі психологии. - М. 1995.
10. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб, 1997.
Додаток 1 Творче індивідуальне завдання
Інструкція
Продовжити початок даного тексту в будь-якому жанрі з використанням ілюстрацій, кросвордів,
загадок, віршів, шарад тощо, вводячи в текст основні категорії і поняття психології (див.
«Психологічний словник») у метафоричній формі, розкриваючи їхній зміст образно, у дії, висловлю-
ваннях, процесі міркувань тощо. Можна використовувати такі поняття:
- індивід, індивідуальність, особистість;
- характер, властивості характеру (конкретні), акцентуація характеру;
- темперамент: холеричний, сангвінічний, меланхолійний, флегматичний;
- рівень домагань, самооцінка;
- здібності: задатки, обдарованість, талант, геній;
- фізіологічні (нижчі) потреби і соціальні (вищі) потреби (конкретно);
- психологічний захист (різні механізми);
- емоції, почуття (конкретні), афект, стрес, дистрес;
- психотерапія (різні напрямки і прізвища послідовників);
- самоаналіз, самоспостереження;
- несвідоме;
- інстинкти;
- вольова регуляція поведінки;
- фрустрація;
- фобія;
- адаптація;
- аутотренінг і т. д.
Текст:
«Жив-був цар. І було в нього три сини. Старший був вченим, середній - бізнесменом, а молодший -
хотів пізнати себе. І тоді цар наказав няньці покласти йому в рюкзак допитливість і терпіння,
спостережливість і чесність, уміння слухати, безстрашність і банку кільки в томатному соусі. Зі
сльозами на очах простився з улюбленим молодшим сином і відправив його на пошуки щастя і
самореал-ії в країну Психологія. Довго йшов Іван...
КЛАСИЧНІ ТА СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ
ОСОБИСТОСТІ
Розділ 2
На даний час не існує загальноприйнятої думки про те, який підхід варто застосовувати
персонологам до вивчення особистості для пояснення основних аспектів поведінки людини. На
цій стадіїрозвитку персонології'співіснують різноманітні альтернативні теорії, що описують осо-
бистість як інтегроване ціле і водночас пояснюють розбіжності між людьми. Тому насамперед
зупинимося на тому, що являють собою деякі з теорій, щоб як можна ширше і багатогранніше
уявити складність вивчення феномена особистості в психології.
2.1. Психодинамічний напрямок у теорії особистості: Зигмунд Фрейд
Жодний з напрямків не набув такої гучної популярності як психоаналіз 3. Фрейда (1856-3939).
Його ідеї зробили революційний вплив не тільки на розвиток самої психології, породивши безліч
теорій і гіпотез, наукових відкриттів і методів, але й на літературу, мистецтво, медицину та інші
науки, пов'язані з людиною. Для розуміння психоаналізу і фрейдистської теорії особистості
необхідно вказати основні положення навчання Фрейда.
Психічний детермінізм. Фрейд вважав, що душевне життя - це послідовний безупинний
процес. Закон збереження енергії застосовується до нього так само, як і до всіх інших процесів.
Кожна думка, почуття і дія мають свою причину, викликаються свідомим або несвідомим
наміром і визначаються попередньою подією. У випадку коли деякі прояви душевного життя
«здаються» виниклими безпри
чинно, спонтанно, Фрейд шукає і знаходить приховані
зв'язки, що поєднують один напрямок душевного життя з
іншим .
Свідоме, лередсвідоме,
несвідоме.
У душевному житті Фрейд віділлє три рівні: свідомість, перед свідомість і підсвідомість
(несвідоме), пов'язуючи усі психічні процеси між собою по горизонталі і по вертикалі. До
несвідомого належать багато інстинктів, узагалі недоступні свідомості, а також думки і
почуття, піддані «цен-иурі», яка розділяє свідомість і несвідоме та виконує дві
функції:
1)
витісняє в царину несвідомого неприйнятні та засуджувані особистістю власні
почуття, думки і поняття;
2)
чинить опір активному несвідомому, що прагне проявитися у свідомості.
Думки і почуття, піддані «цензурі», не втрачені, але не допускаються до спогадів, і
тому виявляються у свідомості не прямо, а опосередковано: в обмовках, описках,
сновідіннях, помилках пам'яті, неврозах, нещасливих випадках, захворюваннях і т. ін.
Відбувається також сублімація несвідомого - заміщення заборонених потягів соціально
прийнятними діями.
Те, що ми звикли називати свідомістю, являє собою, образно кажучи, айсберг, велику
частину якого займає несвідоме. У цій нижній частині айсберга і знаходяться основні
запаси психічної енергії, спонукання й інстинкти.
Передсвідомість - частина несвідомого, розташованого між свідомістю і власне,
несвідомим, що може стати свідомістю, будучи «складом» пам'яті, у якому свідомість має
потребу при виконанні своєї повсякденної роботи.
Спонукання, інстинкти і принцип рівноваги. Інстинкти - це сили, що спонукають
людину до дії. Фізичні аспекти, інстинкти, Фрейд називав потребами, психічні - ба-
жаннями. Інстинкт містить компоненти: джерело (потреби, бажання), мету, імпульс та
об'єкт. Мета інстинкту полягає в зменшенні потреби і бажання, тобто їх задоволенні.
Імпульс інстинкту - це ті енергія, сили або напруження
що використовуються для задоволення інстинкту. Об'єкт інстинкту - це предмети або дії, що
задовольняють початкову мету. Людина, яка відчуває потребу, буде продовжувати пошукову
діяльність доти, поки не задовольнить цю потребу і пов'язане з нею напруження. Напруження
змінюється релаксацією, релаксація - напруженням... І так до безкраю. При цьому мова йде не тільки
про безпосередньо фізіологічні потреби, але й про потреби, наприклад, опікувати когось,
домінувати, панувати, залежати, страждати, спілкуватися і т. д.
Ці основні положення вчення 3. Фрейда спираються на концепцію особливих «структур»
особистості (рис. 5).