Лесная О.И. Декоративно-художественное освещение архитектурной среды (на укр. языке)
Подождите немного. Документ загружается.
261
тимчасові ОУ можуть працювати в режимах: буденний-недільний-святковий
або літній-осінній-зимовий-весняний.
Метою світлокольорової диференціації може бути зорове виявлення
функціонально-планувальної структури міста, його основних
структуроформуючих систем і елементів за рахунок забезпечення помітних
розходжень у рівнях і кольоровості, а також прийомах динаміки їхнього
освітлення [62].
Динамічне декоративне освітлення – це, насамперед, використання
кольорів, світлокольорової динаміки й світлопроекції, а також створення
світлових ефектів за допомогою лазерних і прожекторних пучків світла.
При всій привабливості цих прийомів освітлення, до них варто
підходити з обережністю. Варто розрізняти власне установки декоративно-
художнього освітлення, як довгострокові системи з відповідними вимогами
до їхньої естетики, експлуатації, безпеки, екології, економічності та ін. й
установки для світлових спектаклів, вистав. Останні установки досить
короткочасні й відбивають у значній мірі індивідуальні смакові особливості
автора. Дуже обережно слід ставитися до вибору об'єкта динамічного
освітлення.
11.11. Проектування установок ДХО
Розробка проекту ДХО (залежно від складності обсягу і його розмірів)
здійснюється відповідно до технічного завдання в одну або дві стадії.
Одностадійний проект можливий на розробку ДХО окремого будинку,
споруди, монумента.
На допроектній стадії роботи збирається інформаційний матеріал по
об'єкті, у тому числі – історичний для пам'ятників архітектури. Аналізується
розташування об'єктів, креслення, фотографії фасадів, плани поверхів,
покрівлі, генеральний план у масштабах міської забудови і геопідоснова.
Оцінюються характеристики навколишнього середовища в денний і нічний
262
час. Експертиза існуючого зовнішнього функціонального освітлення,
світлової реклами, яскравих вітрин допоможе при визначенні рівнів
освітленості і яскравості об'єкта.
Для складних і відповідальних об'єктів рекомендується проводити
натурне моделювання, що дозволить вибрати світлокомпозиційні прийоми
освітлення, типи ОП, потужності й спектральний склад ДС, оцінити розподіл
освітленості та яскравості на поверхнях об'єкта.
Вибір схеми освітлення здійснюється з урахуванням візуального
сприйняття об'єкта з різних точок спостереження, при цьому визначається
світлова ієрархічна супідрядність об'єктів в ансамблі з урахуванням їх
архітектурної, історичної і містобудівної значимості.
На першому етапі проектування досліджуються пішохідні зони і
під'їзди для можливого використання при монтажі та експлуатації
пересувних автовишок та іншого збірно-підйомного устаткування,
визначається необхідність консультацій і погоджень з різного роду міськими
службами та управліннями, основні з яких: Управління охорони пам'ятників
історії й архітектури, ДАІ, Геотрест, Міськтранс, Міськсвітло.
Оформляються технічні умови на приєднання електричних потужностей
установок АТ.
На підставі отриманого інформаційного матеріалу архітектором
спільно зі світлодизайнером і світлотехніком розробляється концепція ДХО.
У ній визначаються основні завдання й особливості ДХО об'єкту, обираються
ефективні прийоми й засоби ДХО з місцями розташування ОП,
програмуються композиційні, світлові й колірні параметри освітлення,
уточнюються режими функціонування установки ДХО.
Ці дані відбиваються в образотворчій частині проекту на кольоровій
ілюстрації загального виду об'єкта при штучному освітленні, виконаної на
комп'ютері із застосуванням спеціальних програм, і пояснювальній записці.
Таким чином, до складу концептуальної частини проекту світлового
ансамблю включаються:
263
− основна світлопанорама забудови;
− перспективне зображення фрагмента світлового ансамблю або
освітлюваного об'єкта при святковому й повсякденному режимах
освітлення із вказівкою рівнів яскравості й кольоровості в основних
точках і зонах світлопанорами, ансамблю, об'єкта;
− плани й фасади об'єктів з місцями розташування ОП і точками
націлювання їхніх осьових променів;
− світловий генплан з відображенням світлокольорового зонування
території й об'єктів ансамблю з вказівкою типів ОП і ДС;
− ескізи й фотографії розроблювальних або існуючих малих архітектурних
форм;
− пояснювальна записка, у яку крім історичного й архітектурного розділів,
включаються світлові й електротехнічні характеристики установки ДХО
з коротким економічним обґрунтуванням за укрупненими показниками.
Концептуальну стадію проекту необхідно узгодити з Управлінням
охорони пам'ятників історії й архітектури і Художнім фондом міста.
На другій стадії розробляються детальні робочі креслення для кожного
освітлюваного об'єкту.
Кольорове мальовниче зображення освітлюваного об'єкта необхідно
розглядати як яскравісну композицію – основу світлотехнічного розрахунку
ОУ [52].
Вибір параметрів завершується розрахунками.
У даному посібнику методи розрахунків ДХО не розглядаються,
передбачається окрема частина посібника «Розрахунки в установках
архітектурного освітлення». Однак повинні бути виконані всі підготовчі
роботи для виконання світлотехнічних розрахунків, а саме:
•
ознайомлення з освітлюваним об'єктом, аналіз його архітектоніки, планів
поверхів і характерних розрізів;
•
аналіз розміщення робочих поверхонь, виявлення можливих об'єктів, що
затемнюють;
264
•
визначення цільового завдання ОУ (наприклад, створення світлового
ритму, заданого розподілу яскравості, контрасту, рівномірного освітлення
і т.д.);
•
встановлення інтегральних (спектральних) коефіцієнтів відбиття
поверхонь приміщення (стелі
п
ρ
, стін
с
ρ
, підлоги
р
ρ
) або
оздоблювальних матеріалів архітектурних об'єктів;
•
оцінка впливу скління на вибрані коефіцієнти відбиття поверхонь;
•
встановлення колірних характеристик обробки інтер'єрів або
архітектурних об'єктів (координат, кольору, кольоровості);
•
виявлення направлено відбиваючих поверхонь для обмеження відбитої
блиск якщо при проектуванні ОУ.
•
вибір типу ДС (з урахуванням спектру випромінювання Т
ц
і
кольоропередаючих властивостей);
•
вибір рівня освітленості Е в відповідності з діючими нормами, при цьому
уточнюють обрані ДС на відповідність Е и Т
ц
і значення коефіцієнта
запасу;
•
вибір системи освітлення й прийому архітектурного освітлення;
•
вибір СП і способу їхнього розміщення;
•
визначення відповідно до діючих норм граничних значень циліндричної
освітленості Е
ц
, показника дискомфорту, коефіцієнта пульсації К
п
для ОУ,
що розраховують.
11.12. Приклади ДХО
До числа перших об'єктів у м.Харкові, освітлених установками ДХО,
відносяться центральна дзвіниця Успенського собору і будинок Управління
Південної залізниці. Ці об'єкти спроектовані корпорацією «Світлові
технології».
Центральна дзвіниця Успенського собору, побудована в 1844 р., стала
домінантою історичного центра й дотепер є найвищим будинком міста. Слід
265
зазначити, що в архітектурі комплексу собору й дзвіниці зустрілися,
доповнюючи один одного, стилі двох епох минулого – барокко й класицизм.
Центральна дзвіниця Успенського собору є не тільки елементом
архітектурного ансамблю Успенського собору, але й одним із
представницьких образів (символіки) Харкова. Тому основна мета її ДХО
полягала в активному виділенні дзвіниці на нічної панорами міста, а також у
підкресленні її структури й архітектурних особливостей.
На підставі детального аналізу інформації з обробки фасаду, натурних
робіт і відповідного комп'ютерного моделювання була визначена концепція
освітлення (сполучення світла, що заливає, з колірним виділенням віконних
прорізів), що дозволяє створити виразний вигляд дзвіниці в темний час доби.
Ця концепція й лягла в основу розробки установки ДХО, що вирішує
поставлене завдання. Світлотехнічна комплектація ОУ наведена у зведеній
табл.11.8. Вид центральної дзвіниці Успенського собору в нічний час з боку
Московського проспекту представлено на рис.11.53, а, схема розміщення ОП
– на рис.11.53, б.
Комплектація ОУ високоефективними ОП з сучасними газорозрядними
лампами не тільки забезпечила активне світлове виділення об'єкта освітлення
із загальної панорами міста в темний час доби, але й дозволила мінімізувати
енергоспоживання ОУ (споживана потужність – 8 кВт).
Будинок Управляння Південної залізниці, побудований у 1912-
1914 рр., також є пам'ятником архітектури. Його центральний фасад відіграє
основну роль у формуванні архітектурного ансамблю Привокзальної площі.
Стиль будинку підкреслюють ритмічний ряд колон і пілястр, виконаних у
доричному стилі; аркові віконні прорізи, обрамлені білосніжними
елементами декору; окремі архітектурні елементи, розташовані вздовж
карнизів фасаду будинку. Будинок вінчають центральний і два бічних
куполи, що надають йому монументальності і завершеності. Центральний
купол доповнюють малі скульптурні форми, розташовані симетрично до
головної осі фасаду будинку.
266
а б
Рис. 11.53
В основу концепції ДХО фасаду Управління Південної залізниці
покладена комбінація загального і локального освітлення, при якому гра
світла й тіні забезпечує зорове сприйняття колон, пілястр й елементів декору
об'ємними, а простінків між ними втопленими в площину фасаду. Загальне
освітлення забезпечує:
− біле світло, що заливає, центрального й бічного куполів;
− золотаво-жовте спрямоване світло центрального входу й бічних під'їздів;
− біле світло, що заливає, правих і лівого закруглених боків будинку,
починаючи з рівня третього поверху.
Локальне освітлення забезпечує:
− чітке світлове (блакитний колір) виділення віконних прорізів третього
поверху центральної площини фасаду;
− світлове акцентування колон та елементів декору на центральній площині
фасаду, починаючи з рівня другого поверху;
− світлове акцентування ряду пілястр й елементів декору на рівні п'ятого
поверху і бічних площин фасаду, починаючи з рівня третього поверху.
267
Таблиця 11.8
Назва ОП Тип ОП Назва і тип И З
Потуж-
ність
ДС, Вт
Кіль-
кість
ОП, шт.
Центральна дзвіниця Успенського собору
Прожектор
круглосиметричного
світлорозподілу
OMNIEKA 1000/W МГЛ МВID 1000/H
1000 5
ТОРЕКА400/W МГЛ МВID 400/U/H
400 4
ТОРЕКА250/W МГЛ МВID 250/T/H 250 4
Світлові прилади WOLMAUNT НЛВД U 100/T/H/E4
0
100 1
EUROBAY 250/5/4
НЛВД
LU150/Т/Н/Е40 150 2
Управління Південної залізниці
Прожектор світла, що
заливає, з вузьким
асиметричним
світлорозподілом
ЕF 15/70 МА МГЛ ARC70/Т/V/730
70 12
ЕF 15/1 00 МА МГЛ МХ100/U/27 100 10
ЕF 15/150 МА МГЛ МВID 50 150 3
Прожектор світла, що
заливає, з середнім
асиметричним
світлорозподілом
ЕF 25/250 МА МГЛ МВID 250 250 34
Прожектор світла, що
заливає, із середнім
симетричним
світлорозподілом
ЕF 25/150 SSМ НЛВД LU 150/40 150 5
Прожектор світла, що
заливає, з середнім
світлорозподілом
ТОРЕКА 400 М МГЛ МВID 400 400 6
ТОРЕКА250М МГЛ МВID250 250 2
Світильник
люмінесцентний
NРР136
ЛЛ ТL' 36W/BLUE
(блакитний колір)
36 17
Світлотехнічна комплектація ДХО будинку Управління Південної
залізниці представлена у зведеній табл.11.8.
В електропостачанні ОУ передбачена можливість автономного
живлення й роздільної комутації окремих груп ОП, а також повсякденний і
святковий режими роботи.
При повсякденному режимі роботи висвітлюються центральна й бічна
частини фасаду, центральний вхід і бічні під'їзди, центральний і бічний
куполи. Цим досягається єдине зорове сприйняття образу будинку у світлий і
темний час доби, а також відтворення колірної гами фасаду без
перекручувань.
268
У святковому режимі роботи додатково висвітлюються блакитними
кольорами віконні прорізи центральної площини фасаду на рівні третього
поверху.
Вид будинку Управління Південної залізниці у вечірній час з боку
привокзальної площі показано на рис. 11.54, схема розміщення ОП – на
рис.11.55.
Рис. 11.54
– напрям осьової сили світла світлового приладу;
● – місце установки світлового приладу.
Рис. 11.55 – Схема розміщення ОП на фасаді
269
Запитання для самоконтролю
1. Предметно-просторове середовище.
2. Архітектурне середовище.
3. Інтер'єр.
4. Екстер'єр.
5. Зовнішнє освітлення, як багаторівнева система освітлення міста.
6. Світлотехнічний компонент світлового середовища.
7. Проаналізувати схему «Основні компоненти формування штучного
світлового середовища міста».
8. Можливі напрямки творчого пошуку при розробці вечірнього світлового
зразка об'єкта.
9. Формування світлового середовища міста.
10. Критерії вибору об'єктів освітлення.
11. Фактори, які необхідно враховувати при проробленні СЦС міста.
12. Перелічити вимоги до ДХО міста.
13. Проаналізувати вимоги до ДХО міста.
14. Функції ДХО міста.
15. Типи просторів пішохідної зони.
16. Простір спілкування.
17. Простір пішохідного руху.
18. Простір відпочинку.
19. Категорії масштабів сприйняття.
20. Проаналізувати підхід при освітленні об'єктів, для яких характерний
«ландшафтний» масштаб сприйняття.
21. Проаналізувати підхід при освітленні об'єктів, для яких характерний
«ансамблевий» масштаб сприйняття.
22. Проаналізувати підхід при освітленні об'єктів, для яких характерний
«камерний» масштаб сприйняття.
23. Цілісність сприйняття об'єкта.
24. Засоби художньої виразності в колірній композиції.
270
25. Специфічні засоби художньої виразності в колірній композиції.
26. ОП, використовувані для ДХО міста.
27. Прийоми створення художнього образу об'єкту або ансамблю.
28. Від чого залежить вибір прийому ДХО?
29. Прийом загального освітлення, що заливає.
30. Локальне освітлення.
31. Фасади, що світять, силуетне освітлення, світлова графіка.
32. Ілюмінаційне освітлення. Контурне освітлення.
33. Ландшафтне освітлення.
34. Динамічне освітлення.
35. Установка світильників і прожекторів.
36. Вимоги до ОП, використовуваних у ДХО міського середовища.
37. Технологія освітлення фасадів будинків.
38. Технологія освітлення циліндричних і багатогранних об'єктів.
39. Освітлення дахів, колон.
40. Освітлення мостів.
41. Освітлення культових споруд.
42. Освітлення скульптур, монолітів, прапорів.
43. Освітлення фонтанів і водойм.
44. Ландшафтне освітлення.
45. Критерії оцінки СЦС міста.
46. Розробка проекту ДХО міста.
47. Вибір концепції освітлення об'єкта.
48. Проаналізувати ДХО дзвіниці Успенського собору в м. Харкові.
49. Проаналізувати ДХО будинку Управління Південної залізниці у
м.Харкові.