265
зазначити, що в архітектурі комплексу собору й дзвіниці зустрілися,
доповнюючи один одного, стилі двох епох минулого – барокко й класицизм.
Центральна дзвіниця Успенського собору є не тільки елементом
архітектурного ансамблю Успенського собору, але й одним із
представницьких образів (символіки) Харкова. Тому основна мета її ДХО
полягала в активному виділенні дзвіниці на нічної панорами міста, а також у
підкресленні її структури й архітектурних особливостей.
На підставі детального аналізу інформації з обробки фасаду, натурних
робіт і відповідного комп'ютерного моделювання була визначена концепція
освітлення (сполучення світла, що заливає, з колірним виділенням віконних
прорізів), що дозволяє створити виразний вигляд дзвіниці в темний час доби.
Ця концепція й лягла в основу розробки установки ДХО, що вирішує
поставлене завдання. Світлотехнічна комплектація ОУ наведена у зведеній
табл.11.8. Вид центральної дзвіниці Успенського собору в нічний час з боку
Московського проспекту представлено на рис.11.53, а, схема розміщення ОП
– на рис.11.53, б.
Комплектація ОУ високоефективними ОП з сучасними газорозрядними
лампами не тільки забезпечила активне світлове виділення об'єкта освітлення
із загальної панорами міста в темний час доби, але й дозволила мінімізувати
енергоспоживання ОУ (споживана потужність – 8 кВт).
Будинок Управляння Південної залізниці, побудований у 1912-
1914 рр., також є пам'ятником архітектури. Його центральний фасад відіграє
основну роль у формуванні архітектурного ансамблю Привокзальної площі.
Стиль будинку підкреслюють ритмічний ряд колон і пілястр, виконаних у
доричному стилі; аркові віконні прорізи, обрамлені білосніжними
елементами декору; окремі архітектурні елементи, розташовані вздовж
карнизів фасаду будинку. Будинок вінчають центральний і два бічних
куполи, що надають йому монументальності і завершеності. Центральний
купол доповнюють малі скульптурні форми, розташовані симетрично до
головної осі фасаду будинку.