223
При загальному локалізованому прийомі освітлення досить великих площ
фасадів або протяжних елементів будинків і споруд (головки і барабани церков,
фронтони портиків будинків, антенні частини телевеж), для одержання
світлових акцентів на об'єктах, використовують прожектори гостронаправленої
дії, основні представники яких показані на рис.11.17. Прожектори
встановлюються на значних (до сотень метрів) відстанях від об'єктів, частіше
всього на опорах, сусідніх будинках, у підземних світлових нішах або у
спеціально виготовлених наземних металевих конструкціях. Такий спосіб
освітлення завжди вимагає ретельного налагодження ОУ після її монтажу або
зміни в СП перегорілих джерел світла, що виключає нерівномірність
(плямистість) в освітленні об'єкта [44].
Крім загального освітлення досить активно використовується прийом
локального (місцевого) освітлення фасадів та архітектурних елементів
будинків, що створює найчастіше незвичайне (відносно денного) декоративне
освітлення з активним проявом художньо виконаних фрагментів будинку
(карнизи, фризи, капітелі колон, герби, барельєфи та ін.).
Сьогодні існує велика кількість світлових приладів прожекторного типу
для локального освітлення, окремі представники яких представлені на
рис.11.18. СП установлюються на кронштейнах з невеликим (0,3-0,5 м) виносом
від стіни під освітлюваним фрагментом будинку, вихідним отвором нагору.
Невеликий (5-10 градусів) нахил прожектора вбік фасаду забезпечує природний
змив зі скляного розсіювача міського пилу й бруду дощем або поталим снігом.
За допомогою силуетного освітлення досягається необхідний контраст
між затемненими скульптурними або архітектурними елементами і їхніми
композиціями, як правило, світлим фасадом будинку (рис. 11.15, Б).
Світлова графіка має на увазі угруповання на фасадах ОП, що утворять
характерний світлографічний малюнок у вигляді світних точок, плям,
пунктирних або суцільних світних ліній (рис.11.15, В). Вони відрізняються
підвищеною контрастністю й зоровою активністю, особливо при використанні
динамічних режимів роботи ДС.