Лекция - Пухлини

Подождите немного. Документ загружается.

тенденцію поширюватися по шляху найменшого опору; пізніше відбувається руйнування

тканини. Механізми, які беруть участь в інвазії, ще недостатньо вивчені. До них, як

припускають, відносяться синтез протеаз, втрата контактної інгібіції і зменшення адгезивних

властивостей клітин. Розмір поля інфільтрації значно варіює; наприклад, при раку шлунка

проводиться резекція більшого об’єму тканин, ніж при лейоміосаркомі, так як епітеліальні

ракові клітини володіють більшим інфільтруючим потенціалом, ніж пухлинні гладкі міоцити.

Апозиційний ріст пухлини відбувається за рахунок неопластичної трансформації

нормальних клітин в пухлинні, що спостерігається в пухлинному полі. Прикладом такого

росту можуть служити десмоїди передньої черевної стінки.

По відношенню до просвіту порожнистого органа розрізняють ендофітний та екзофітний

ріст пухлини. Ендофітний ріст — це інфільтративний ріст пухлини в глибину стінки органа.

Екзофітний ріст — це експансивний ріст пухлини в порожнину органа.

Зовнішній вигляд пухлини. Розрізняють чотири основних види пухлини за

макроскопічною картиною:

— вузол;

— інфільтрат;

— виразка;

— кіста.

Вузол являє собою компактне новоутворення з чіткими межами. Вузол може мати вигляд

шапки гриба на широкій ніжці, поліпа. Поверхня його може бути гладкою, горбистою або

сосочковою і нагадувати цвітну капусту.

Інфільтрат — це компактне новоутворення без чітких меж.

Виразка — макроскопічно пухлина у вигляді дефекту тканини з валоподібними краями,

горбистим дном та інфільтруючим ростом.

Кіста — новоутворення з чіткими межами, має порожнину.

За зовнішнім виглядом пухлини не можна визначити ступінь її зрілості, хоча, безсумнівно,

доброякісні пухлини частіше ростуть у вигляді вузла або кісти, а злоякісні —у вигляді

інфільтрату або виразки, однак точної однозначної залежності не існує.

Розміри пухлини. Величина пухлини може варіювати від декількох міліметрів до десятків

сантиметрів. Також різна може бути і її маса — в літературі описана пухлина з жирової

тканини — ліпома — вагою понад 100 кг. Розміри пухлини визначаються швидкістю її росту,

тривалістю існування, локалізацією. За розмірами пухлини не можна судити про ступінь її

злоякісності, тому що дуже маленькі пухлини (наприклад, маленький рак легені — рак

Пенкоста, має розмір вишневої кісточки) можуть бути вкрай злоякісними і вперше

проявлятися у клініці своїми метастазами.

Кровопостачання пухлини. Кровопостачання пухлини здійснюється з кровоносного

русла організму за допомогою існуючих у навколишній тканині судин. Крім того, під

впливом продукуючої пухлинами речовини білкової природи — ангіогеніну — відбувається

новоутворення капілярної сітки строми пухлини. Судини пухлини також характеризуються

атипізмом — найчастіше вони представлені судинами синусоїдного типу з тонкими стінками

і широким просвітом; стінка пухлинних судин часто представлена одним шаром

ендотеліальних клітин, які розташовані безпосередньо на тканині новоутворення, або

складена клітинами самої пухлини (незамкнута система кровообігу в пухлині). Відзначається

також виражена нерівномірність розподілу судин у пухлинній тканині.

Відзначені особливості кровопостачання пухлин сприяють трофічним порушенням і

розвиткові в тканині новоутворення вторинних змін у вигляді крововиливів, венозного

застою, набряку, тромбозу судин, некрозів, різних видів дистрофій, запалення.

Номенклатура пухлин. Назва доброякісної пухлини в більшості випадків утворюється

шляхом додавання латинського або грецького найменування тканини і закінчення -

oмa. Наприклад, фіброма, папілома, лейоміома, аденома. Назва злоякісних пухлин з

епітеліальної тканини формується шляхом додавання до латинської або грецької назви

тканини слова карцинома (канцер, або рак). Наприклад, аденокарцинома, плоскоклітинний

рак. Для злоякісних неепітеліальних пухлин іншим словоутворюючим елементом служить

термін саркома або бластома. Наприклад, ліпосаркома, гангліонейробластома.

Принципи класифікації пухлин

1. За клінічним перебігом всі пухлини діляться на доброякісні і злоякісні. Доброякісні

пухлини - зрілі, вони ростуть експансивно, не інфільтрують навколишню тканину, формуючи

псевдокапсулу із здавленої нормальної тканини та колагену, в них переважає тканинний

атипізм, не метастазують. Злоякісні пухлини - незрілі, ростуть інфільтративно, переважає

клітинний атипізм, метастазують.

2. Гістогенетичний — заснований на визначенні належності пухлини до певного

тканинного джерела розвитку. У відповідності з цим принципом розрізняють пухлини:

— епітеліальної тканини;

— сполучної тканини;

— м’язової тканини;

— судин;

— меланінутворюючої тканини;

— нервової системи та оболонок мозку;

— системи крові;

— тератоми.

3. Гістологічний за ступенем зрілості (згідно класифікаціям ВООЗ) — в основу

класифікації покладений принцип вираженості атипії. Зрілі пухлини характеризуються

домінуванням тканинного атипізму, незрілі — клітинного.

4. Онконозологічний — згідно Міжнародній класифікації хвороб.

5. За поширеністю процесу — міжнародна система TNM, де Т (tumor) — характеристика

пухлини, N (nodus) — наявність метастазів у лімфатичних вузлах, М (metastasis) — наявність

віддалених метастазів.