Висновки
У цій роботі зроблено спробу дослідити та проаналізувати
функціональні стилі японської мови та їх узуальні відмінності. Виявлено
основні особливості функціональних стилів та, де можливо, їх історичний
розвиток.
У ході роботи виявили, що існують перехідні жанри, які знаходяться
на перетині кількох стилів. Наприклад, жанри електронного письма та
короткого текстового повідомлення, спілкування засобами MSN та skype
можна віднести одночасно до епістолярного та розмовного стилю, оскільки
вони мають ознаки обох. Жанр наукових дискусій та конференцій
«дзаданкай» (プププ) є граничним жанром між науковим та публіцистичним
стилями. Таке взаємопроникнення функціональних стилів мовлення є
наслідком того, що стилі не є відірваними від життя та практики, а, навпаки,
знаходяться під їх впливом та повністю підпорядковані своєму практичному
призначенню.
Підкреслимо важливість та актуальність вивчення стилістики
японської мови так само, як, наприклад, її граматики з самого початку
навчання, оскільки деякі особливості будови мови можуть виявитися
критичними. Наприклад, згідно Жукової, з артистами перед їх виходом
необхідно вітатися тільки на «Охайо: годзаімасу», і ніяк не «Комбанва»,
навіть увечері, оскільки так в їх осередку прийнято. Цим мовець підкреслить
бажання працювати та енергійність, перед вечірньою зйомкою або нічним
записом, так, наче всі бадьорі як вранці і можуть забути про втому та думати
лише про глядача, публіку. Дуже важливо володіти подібними тонкощами
мови для перекладача.
Безмірне значення у японському суспільстві мають також категорії
ввічливості та гендерні відмінності у мовленні. Письмові стилі загалом
використовують форми на プ プ プ , які у усному мовленні можуть бути
неввічливими, але так само можуть и не бути. Наприклад, сьогодні у
мовленні дітей звичайна відсутність нейтрально-ввічливих або ввічливих