Курсовая работа - Автоматизовані земельно-інформаційні системи у землевпорядному виробництві

Подождите немного. Документ загружается.

технології набагато складніше. МарІnfо, як чисто об'єктна ГІС, або об'єктно

орієнтований продукт фірми ЕSRІ-МарОbject тут мають значні переваги.

Велике значення при виборі ГІС має "відкритість", масштабованість її

архітектури, що означає відкритість її для користувача для можливого

розширення системи, її модифікації при зміні постановки вирішуємо проблеми

(це пов'язано з продовженням кадастрової реформи), легку адаптацію до нових

форматів даних, встановлення зв'язків і обміну інформацією з існуючими

інформаційними системами.

При побудові систем підтримки управлінських рішень по управлінню

земельними ресурсами вимоги щодо вибору конкретної ГІС обумовлюються

конкретними задачами (планування розвитку територій, розмежування земель

державної та комунальної власності, планування заходів з охорони земель,

контролю за земельним податком та орендною платою тощо) та рівнем

прийняття управлінських рішень. Однак при цьому слід зауважити що ці

системи базуються в першу чергу на даних державного земельного кадастру.

3.6 Програмні засоби обробки даних польових вимірювань

Наявні програмні продукти, які використовуються, для обробки

геодезичних вимірювань можна умовно поділити на три класи:

а) автономні програмні комплекси геодезичного призначення. Вони

призначені для автоматизації специфічних геодезичних обчислень.

Більшість з них реалізовані як програмні додатки під Autocad. До них

відносяться такі програми, як:

1) "Калісто";

2) "ТОПОКАД";

3) "ПЛАНИКАД";

4) RGS;

5) "Інвент-Град";

6) "Топоград";

7) "Сігма".

Ці програми, як правило, прості у навчанні, а бібліотеки умовних знаків,

системи координат, картографічні проекції і форми вихідної документації

адаптовані під наявні стандарт.

б) До цього класу відносяться геодезичні модулі програмних

комплексів. В цих модулях, як правило, закладені рішення

стандартних задач, які виникають при обробці геодезичних даних:

відбракування грубих вимірювань, врівноваження геодезичної мережі,

трансформація результатів у різні системи координат, розрахунок

розбивочних елементів. Ці модулі розраховані тільки на отримання

координат у потребуємій системі, побудову цифрової моделі

місцевості і рельєфу, для розрахунку довжини ліній, площ тощо. До

цього класу програм відносяться:

1) CREDO;

2) Topocad;

3) Eagle Point’ 98;

4) Trimble survey Office;

5) Zeiss Map 500.

Деякі з цих модулів мають суттєві недоліки, пов'язані з тим, що в

якості алгоритму для врівноваження не завжди використовується метод

найменших квадратів, закладені в модуль алгоритми є недоступними до

внесення змін і їх адаптації, результати врівноваження не завжди є

однозначними, похибка може перевищувати припустиму межу.

в) Цей клас програм включає вбудоване програмне забезпечення

електронного геодезичного обладнання: тахеометрів, ОРЗ-приймачів,

яке орієнтоване на внутрішню обробку результатів вимірювань, тобто

отримання координат у вказаній користувачем системі. Це стосується

електронних приладів таких фірм, як:

1) Nicon;

2) Topocon;

3) Geodimeter;

4) УОМЗ;

5) Zeiss;

6) Leica;

7) Sokkia;

8) Trimble Navigation.

При цьому базовий комплект цього програмного забезпечення може

бути доповнений програмними засобами для проведення врівноважувальних

розрахунків, створення ЦММ, розрахунків довжин ліній, площ тощо.

Тому виникла нагальна потреба в створенні системи постпроцесорів, які

дозволяли б дозволили спряження комп’ютерів IBM PC і використовуваного в

нашій країні периферійного і технологічного обладнання. Їх призначення –

спряження ПЕОМ ІВМ і вітчизняного обладнання, в нашому випадку –

дигітайзера ПВГ 1-01.

При вирішенні цієї проблеми основна задача – розробка програм

спряження ПЕОМ ІВМ РС та дигітайзера ПВГ 1-01; основна мета – перевести

вирахування координат з ручного режиму в автоматичний.

Розроблюва програма спряження дигітайзера ПВГ 1-01 з IBM PC

повинна задовольняти наступні вимоги:

- операційна система – MS-DOS;

- мова програмування – Сі, Pascal;

- ввод інформації з дигітайзера – послідовний;

- порт вводу інформації – СОМ1;

- швидкість виконання програми (спряження) – не менше 50

команд/сек;

- об'єм оперативної пам'яті:

кодовий сегмент – 64К;

сегмент даних – 16К;

стековий сегмент – 8К;

- допустима похибка при виводі графічної інформації:

фотоплан – 0,01%;

креслення – 0,1%.

Висновок

Вище було доведено, що позитивні зрушення розвитку

автоматизованих земельно-інформаційних систем у

землевпорядному виробництві на даний час відбулися. І, поскільки

техніка весь час вдосконалюється, це лише проміжна ланка

прогресуючого процесу розвитку науки, і, відповідно, автоматизації

земельно-інформаційних систем.

ЛІТЕРАТУРА

1 .Земельний кодекс України (Редакція, що прийнята Верховною Радою України

25.10.2001р.).

2. Перший П.М, Нариси аграрних проблем будівництва соціалізму. - К.: Наукова думка,

1973.-С. 283.

3. Добряк Д.С. Концептуальні засади розвитку землеустрою / Землевпорядкування. -

2001.-С.27- 32.

4. Новаковський Л.Я., Пилипенко М.А. Земельні ресурси Української РСР. - К.: Урожай,

1973. -С.216-217.

5. Новаковський Л.Я. До 40-річчя організації Інституту землеустрою Української

академії аграрних наук. // Землевпорядна наука, видавництво і освіта XXI століття:

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 20 квітня 2001р.),

Інститут землеустрою УААН. - К.,2001. - 288 с, (С.5 - 6).

6. Внутрігосподарське землевпорядкування колгоспів і радгоспів / Горо-хов Г.І.,

Григоров В.І., Божок П.Т. - К.: Урожай, 1972.-244с.

7. Сільськогосподарське районне планування / За ред. д.е.н. Кірсанова В.О. -К.: Урожай,

1974.-271с.

8. Войтенко С.П., Володій М.В. Аналіз витоків землеустрою і чинників формування

сучасного землевпорядкування // Землевпорядна наука, видавництво і ос

віта XXI

століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 20 квітня

2001 р.), Інститут землеустрою УААН. - К.,2001.- 288 с, (С.87-

92).

9. Войтенко С.П., Володій М.О. Вітчизняні механізми територіального форму-

вання і планування землекористування через призму підготовки фахівців // Зем-

левпорядкування. - 2001. - №3.- С.31-36.

10. Лозовий О.Т. Землевпорядна освіта на зламі століть // Землевпорядна наука,

видавництво і освіта XXI століття: Матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (м.Київ, 20 квітня 2001р.), Інститут землеустрою УААН. -К,2001.-288с,

(С.83-87).

11. Горлачук В .В, Земля чекає фахівця.-Львів.

12. Панчук О.Я. Стан та проблеми підготовки фахівців-землевпорядників на сучасному

етапі // Землевпорядна наука, видавництво і освіта XXI століття: Матеріали міжнародної

науково-практичної конференції ( м.Київ, 20 квітня 2001р.), Інститут землеустрою УААН. -

К., 2001,

-288с,(С14).

13. Науково-виробничий журнал “ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ” № 2(6)

2002 рік, (с. 22-24,26-31,56).

14. Матеріали навчального семінару : ”Комп’ютерні технології в

землевпорядному виробництві” (Київ 2001 рік, с.4-6,10-11,57-69,72-73).