координатного опису суміжних границь.
Нажаль, шлях оцифрування наявних картографічних матеріалів
(оцифрування за допомогою дигітайзера або сканування і векторизації по
растру) не забезпечує потребного рівня якості. Традиційні карти і плани на
твердих носіях - це модель місцевості, при створенні якої вже внесені певні
похибки в залежності від технології їх створення. Крім того, реальні просторові
об'єкти, які зберігаються в ГІС у вигляді крапок, ліній, полігонів часто
відображаються на картах у вигляді немасштабних знаків, фактичне
розміщення яких не відповідає реальним координатам.
При оцифруванні топографічної карти оператор повинен не просто
оцифровувати наявну ситуацію, а відновити логіку співвідношень між
об'єктами для забезпечення задовільної якості карти з точки зору здорового
глузду - наприклад, квартали населених пунктів не можуть знаходитись на
річці, шляхи не можуть проходити через край озера, тощо. Ситуація ще
ускладнюється тим, що традиційні карти і плани створювались, орієнтуючись
на по планшетне використання, тому проблема нестикування об'єктів на
границях планшетів потребує додаткових витрат і забезпечення статусу
отриманого результату.
Вже не викликають колишнього ентузіазму і захоплення заклики по
створенню "багатоцільового кадастру", муніципального кадастру, а також
багатьох інших кадастрів без чіткого розуміння, що стоїть за цими назвами,
структури інформаційної бази, джерел для збору первинної інформації,
власників і споживачів інформації, тощо.
Крім того, перераховані системи мають різну орієнтацію з точки зору
орієнтації та кінцевого споживача, вимог до точності і ступеню узагальнення
даних. Їх можна розділити на управлінські системи для підтримки прийняття
рішень, для чого вимагається інформація більш якісного, узагальненого
характеру, хоча і дуже широкого спектру та предметні системи (прикладні), які
містять в собі більш детальну і точну інформацію по якомусь вузькому