всесвітньовідомої опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Семеновича
Гулака-Артемовського. Пам’ятник, який стоїть у центрі міста перед
другою школило діти ніколи не обожнювали з конкретною особистістю,
про існування музею на його честь також не знали.
Достатньо хороші та одностайні знання діти виявляли під час
розповіді про Пагорб Слави у місті. Усі діти знали його значення,
відвідували 9 травня та покладали квіти на граніт. Знають вони і хто такі
ветерани. Проте мало хто розповів про ветеранів у своїй родині. Так
само мало хто знав ім’я та по-батькові своїх дідусів і бабусь, що
померли, рід їхніх занять.
Виходячи з проведеного вище дослідження, можна зробити
висновки про знання дітей з історії рідного міста. Дітям відомі тільки ті
дані та події, з якими вони вже зустрічалися раніше: від вихователів, від
батьків, від оточення, спостерігали самі. Разом з тим, вони добре
засвоюють та відтворюють інформацію подібного змісту, але іншого
контексту, яку вони отримали від вихователів. Так, діти впізнають
зображення Тараса Шевченка та говорять про його значення для
української культури. Так же само вони могли б знати і Гулака-
Аремовського, якби вихователі зосередили свою та їхню увагу на цій
особистості.
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що знання дітей про
рідний край у експериментальної групи відповідають програмі та
Базовому компоненту, вихователі добре впроваджують ці пропозиції у
життя. Проте через е, що програма «Я у світі» не наголошує на
важливості історичних знань дітей про рідне місто (село), вихователі не
відтворюють цього аспекту у своїй діяльності.
Неодмінність поданням дітям дошкільного віку відомостей про
конкретні історичні події, пов’язані з їхнім містом, а також історію
заснування міста, видатних його особистостей є очевидно, адже одним із
завдань виховання дитини дошкільного віку є долучення її до