Курсова робота - Виховання у дитини дошкільного віку почуття любові до рідного міста (села) (констатуючий екперимент)

Подождите немного. Документ загружается.

краєвидів у різні пори року [28, 6]. У сфері «Культура» з метою

виховання любові до рідного міста може слугувати зосередження уваги

дитини на рідній домівці, сімейних реліквіях, шанобливому ставлення до

них. Також, діти мають орієнтуватися у найближчому оточенні, знати

назву своєї вулиці, найближчої крамниці та аптек, місце роботи батьків,

дитячий садок). Дітей ознайомлюють з різними видами виробництва,

вчать об’єктивно оцінювати продукти праці земляків. Також

ознайомлюють з творами відомих діячів мистецтва рідного краю [28, 6].

Розвивати любов до рідного міста у сфері життєдіяльності дитини

природа пропонується через виховання поваги до родини, шанобливого

ставлення до рідних, турботу про них, вивчення родинних традицій,

дослідження родоводу. Сфера «Я сам» може запропонувати такі засоби

розвитку краєзнавчих знань, як власне ім’я, прізвище, по-батькові, вплив

навколишнього середовища на здоров’я, небезпечні чинники довкілля.

Концепція дошкільного виховання в Україні, сповідуючи

історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку,

актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На

це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.

Найпоширенішими програмами, що до недавнього часу

застосовувалися дитячими садочками були програми «Малятко»,

«Дитина», «Дитина в дошкільні роки» тощо. Крім того, деякі садочки

працювали за різними іноземними програмами, як то «Крок за кроком»,

«Радуга», «Витоки», «Пралеска». До 2009 року дитячі садочки мало

право обирати програму, за якою будуть розвиватися. Розглянемо як

питання ознайомлення дошкільників з професіями розглядалося у

основних програмах.

Авторами програми «Малятко» є науковці Інституту педагогіки,

Інституту психології Академії педагогічних наук України, педагогічних

університетів України. Затверджена була колегією Міністерства освіти

України 1991 році (друге видання – 1999 р.). Вона визначає завдання і

зміст виховання і навчання дітей віком від двох до семи років [26, 125].

Програма «Дитина» створена у 1992 році працівниками Київського

міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів ім.EБ.Грінченка

Містить орієнтовний зміст виховання і навчання дітей віком від трьох до

семи років, метою яких є становлення особистості дитини через

розвиток її психічних процесів [26, 126]. «Дитина в дошкільні роки» -

програма, розроблена в 1991 році запорізькими науковцями і

педагогами-практиками [26, 127]. Програма «Українське дошкілля»

створена колективом Львівського обласного інституту удосконалення

учителів на основі «Програми виховання та навчання в дитячому садку»

(1986).

Розглянемо детальніше як деякі з наведених програм розкривають

питання виховання любові до рідного краю.

Згідно з програмою «Малятко» діти старшого дошкільного віку ще

з середньої групи повинні знати назву рідного міста, її походження,

визначні місця, а також розуміти зв’язок понять «батьки»,

«Батьківщина», «рідний край». Для досягнення цих знань педагогам

рекомендується розвивати знання дітей про рідне місто: назву,

походження назви, головні визначні місця, назви головних вулиць.

Формувати уявлення, що в кожної людини, крім батьків та інших рідних

людей, є батьківщина — місце, де вона народилась і живе, де

народилися й живуть її батьки [18, 150-152]. Безпосередньо для старшої

групи завданнями виховання слугують «виховувати любов до рідного

краю, розширювати уявлення дітей про Батьківщину, Поглиблювати

знання дітей про визначні місця рідного міста (села)» [18, 153].

Результати навчально-виховної роботи: орієнтуються в приміщенні

дитячого садка, на його території, вулиці; розуміють значення народних

традицій, шанують народну мудрість, знають окремі зразки усної

народної творчості; розрізняють особливості української культури;

знають визначні місця України, її столицю, державні символи [18, 155-

156].

Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, - це

народ, а ті, що народилися і живуть в Україні - український народ. У

народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов

до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей

уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв

вулиць, географічні та історичні пам’ятки рідного краю. Важливим

напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства -

вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників

ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і

народу, пояснюють зв’язок людини з минулими і майбутніми

поколіннями, виховують інтерес до родинних і народних традицій.

Програма «Дитина», розкриваючи засоби розвитку у дитини знань

про рідний край, пропонує з допомогою художньої літератури, музики,

народної пісні, образного слова виховувати у дітей любов до рідного

краю, його історичних місць. Учити розуміти та поважати споконвічні

традиції, звичаї символи українського народу. Крім того, вихователі у

цьому віці знайомлять дітей з назвою рідного краю, міста села, з

відомими пам’ятками культури, легендами оповідками, бувальщинами

рідного краю[11, 162]. Як результат такого виховання, діти знають назву

свого міста (села), своєї країни, міста чи села, де живуть родичі [11,

167].

Державна базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у

світі» одним із завдань пізнавального розвитку визначає: «…прилучати

до культури минулого та сучасності свого народу» [1, 212]. Загалом,

програма «Я у світі», спираючись на Базовий компонент дошкільної

освіти, намагається означити усі описані нами вище сфери. Окремої

деталізації необхідного рівня знань про рідне місто у програмі, так як і в

Базовому компоненті не винесено, проте аналізуючи усі складові, можна

дійти висновку, що діти старшого дошкільного віку повинні знати назву

свого міста, вулиці, на якій живе тощо. Також мати усвідомлення

поняття «рідний край» як частина великої «Батьківщини». Сама назва

програми передбачає ознайомлення дитини зі світом, а способом

ознайомлення дитини зі світом і є якраз вивчення усіх аспектів життя

людини на основі прикладів з рідного краю, сфери життєдіяльності

«Культура», «Природа» також неможливі без унаочнення, яке

здійснюється на базі доступних для презентації речей саме в рідному

місті (селі). Тому виховання почуття любові до рідного краю

здійснюється неопосередкованим шляхом під час усього процесу

виховання дитини.

Отже, аналіз усіх видів літератури з даного питання дозволяє

з’ясувати значення виховання любові до рідного міста у дошкільнят.

Воно є складовою частиною національного виховання, сприяє

усвідомленню понять «Батьківщина» через просте до складного.

РОЗДІЛ ІІ

Визначення педагогічних умов виховання у дітей почуття

любові до рідного міста

2.1. Програма та зміст експерименту

За своїм змістом педагогічний експеримент є впроваджувальним

видом дослідницької діяльності, значення якої полягає в

цілеспрямованому переведенні ідеї в практику з метою перетворення

останньої.

Педагогічний експеримент передбачає активний вплив на

педагогічне явище чи процес шляхом створення нових умов, що

відповідають меті дослідження. Сутнісний зміст експерименту полягає в

розкладанні цілісного педагогічного явища на складові елементи;

внесенні змін до умов, в яких ці елементи функціонують;

відслідковуванні окремих досліджуваних сторін і явищ; фіксуванні

результатів навчально-виховного процесу в умовах експерименту. Отже,

експеримент у загальній системі методів дослідження допомагає

встановити наукові факти, пояснити та узагальнити нові дані з позицій

більш загальних теорій; будувати на базі одержаних результатів нові

гіпотези та теорії [30, 12].

Констатуючий експеримент полягає в тому, що дослідник

експериментальним шляхом встановлює лише стан педагогічної

системи, що вивчається: констатує наявність зв`язків, залежностей між

явищами, визначає вихідні дані для подальшого дослідження.

Відповідно до методичної літератури, експеримент передбачає

складання програми, що включає в себе означення теми експерименту,

визначення його актуальності, об’єкту, предмету, мети та завдань, опис

гіпотези тощо.

Софія Русова, звертаючись до методів педагогічного дослідження,

наголошувала на обов’язковій об’єктивності та відстороненості

експериментатора. «Експеримент – це осібне спостереження, що

проводиться в певних витворених наукою умовах, яке відрізняється від

звичайного спостереження ще тим, що останнє носить випадковий

характер, і щоб його повторити, треба часом дуже довго чекати, а

експеримент робиться по волі експериментатора, що по своїй потребі

може міняти умови, щоб поширити своє спостереження. Для

експерименту беруть прості явища – процеси пам’яті, гостроти

сприйняття, втоми дітей. Малі діти, що не розуміють експерименту, не

повинні йому підлягати» [29, 235].

Для визначення поточного стану знань про рідне місто наше

дослідження передбачає проведення констатуючого експерименту.

Педагогічний експеримент про водиться на базі дошкільного

навчального закладу №E3 «Веселка» м.EГородище Черкаської області.

Експеримент проводиться у старшій групі ДНЗ. Розглянемо детальніше

програму експерименту.

Тема експерименту – «Почуття любові до рідного міста як насідок

цілеспрямованого виховання». Актуальність даного експерименту

обумовлена важливістю вивчення педагогічних умов виховання у дітей

старшого дошкільного віку почуття любові до рідного краю. А любов до

рідного міста є його невід’ємною частиною.

Гіпотеза – методична література не достатньо звертає увагу на

виховання у дитини любові до рідного міста через історію краю, в якому

він народився.

Об’єктом експерименту виступає виховання у дітей дошкільного

віку національної самосвідомості, а предметом – виховання любові до

рідного міста як його складова.

Мета експерименту – виявлення педагогічних умов виховання у

дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста. Для

досягнення поставленої мети, експериментатору потрібно виконати

наступні завдання:

проаналізувати методичну базу експерименту;

з’ясувати рівень знань дітей про рідне місто у різних аспектах

виховання;

визначити рівень знань дітей про історію рідного міста, його

відомих людей, історичні місця.

Методи та засоби успішного проведення експерименту: бесіда з

дітьми, анкетування вихователів на тему розкриття ними краєзнавчого

контексту у виховному процесі, проведення заняття «Подорож рідним

містом».

Терміни проведення експерименту 20-22 травня 2011 року на базі

старшої групи дошкільного навчального закладу №3 «Веселка» міста

Городище.

Очікуваним результатом проведення експерименту є

підтвердження гіпотези та виявлення перспектив для подальшого

дослідження у цій сфері.

2.2. Виявлення результатів проведення констатуючого

експерименту

Констатуючий експеримент було проведено відповідно до

запропонованої вище програми.

В результаті аналізу наукової літератури з даного питання було

визначено, що виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття

любові до рідного краю є складовою національного виховання. Цю ж

думку підтверджує і нормативна база забезпечення дошкільної освіти в

Україні. Аналіз методичної літератури допоміг з’ясувати основні вимоги

до знань дитини дошкільного віку про своє місто. Так, згідно з

програмою «Я у світі» практично усі сфер життєдіяльності дитини

можуть реалізовуватися через призму вивчення рідного краю, його

природи, культури, людей, що живуть і працюють у ньому, споруд, що

розташовуються на території міста.

З метою з’ясування рівня виховання у дітей любові до рідного

краю було проведено аналіз роботи вихователів у досліджуваній групі.

Вивченню підлягала уся документація вихованого процесу, а також

безпосередня вихована діяльність шляхом спостереження. Було

проведено і анкетування. Таким чином було достеменно з’ясовано, що

виховна діяльність педагогів відповідає сучасні програмі «Я у світі».

Вихователями добре розкриваються усі аспекти, передбачені змістом

програми. Анкетування дозволило встановити рівень усвідомлення дій

вихователя, спрямованих на засвоєння дітьми знань про своє рідне

місто, а також на перенесення свого власного бачення на нові

програмові положення. Загалом, вихователі мають добру методичну та

практичну підготовку, орієнтується у досліджуваному питанні, не

виходять за межі завдань, виконання яких передбачає Базовий

компонент дошкільної освіти та програма «Я у світі».

З дітьми було проведено заняття «Подорож моїм містом» [Додаток

1], метою якого було визначити рівень відповідності фактичних знань

дітей досліджуваної групи про рідне місто з регламентованим у програмі

та описаним у документах вихователів. Таким чином вдалося з’ясувати

рівень знань дітей по кожній із запропонованих програмою сфер

[Додаток 3]. У Додатку № 3 подано графічне відображення результатів

проведеного аналізу та означення знань по кожній зі сфер числом від

одного до чотирьох. Так, найкращі знання у дітей досліджуваної групи

виявилися по сфері життєдіяльності «Природа». Діти добре

орієнтуються у природному середовищі рідного міста, називають

рослини, тварини, гриби, які поширені на його території. Висловлюють

власне ставлення до природних багатств міста, знають як оберігати річку

від забруднення, розуміють своє значення у цьому процесі. Впізнають

природні утворення міста на зображенні.

Так само добре орієнтуються діти у питаннях, пов’язаних з

реалізацією сфери життєдіяльності «Люди». Дошкільнята називають

професії батьків, відомих їм дорослих, знають значення цих професій

для них самих та для рідного міста. Називають транспорт, що

популярний у місті, та людей, що на ньому працюють. Також знають

суспільно важливі професії, обумовлюють їхню необхідність для

існування міста. Називають підприємства, що існують у місті, знають,

що виконують люди, які там працюють, пояснюють значення цих

підприємств для розвитку маленького містечка.

Трохи гірше знання про рідний край репрезентуються у

досліджуваної групи через сферу «Я сам». Діти знають своє ім’я,

прізвище та по батькові. Знають про свою родину, чим родина важлива

та потрібна для них. Розуміють, що природне середовище рідного краю

має безпосередній вплив на їхнє здоров’я.

Найгірше представлена сфера життєдіяльності «Культура». Хоча

таке означення виглядає дуже суб’єктивно, бо через цю сферу

реалізується більшість необхідних для виховання почуття любові до

рідного краю засобів.

Починається реалізація краєзнавчих знань через усвідомлення

власної домівки як частини свого міста, з чим діти дуже добре

справляються. Також, діти знають назву вулиці, де знаходиться їхній

дім, садочок, пояснюють походження цих назв. Відома їм і назва

центральної вулиці міста та основні будинки, що по ній розташовані.

Діти знають про існування місць відпочинку у місті, впізнають палац

культури та називають заходи, що проводяться у ньому. Зазвичай це ті,

на яких їм довелося побувати. Але на питання, які пропонували дати

відомості про відомих людей свого краю, їхнє значення для держави та

світу діти не змогли дати конкретної відповіді. Саме через недостатнє

знання історичних моментів життя рідного міста сфера «Культура»

виявилася неповною та заслужила найнижчу оцінку за чотирибальною

шкало нашого ранжування.

Таким чином ми плавно переходимо до з’ясування стану знань

дітей досліджуваної груп стосовно історії рідного міста, що буде

підтвердженням чи спростуванням нашої гіпотези. На основі анкети,

поданої у додатку № 2 проводився аналіз знань дітей старшого

дошкільного віку про історію свого міста. Як з’ясувалося, ці знання

дуже незначні. Результати опитування 14 дітей групи подані у додатку

№ 4. Ми бачимо, що більшість дітей (дев’ять з чотирнадцяти) знають

відповіді на запропоновані питання погано, троє – посередньо, і лише

двоє – добре). Із запропонованих питань лише на кілька діти знали

відповідь точно (найочевидніші), на деякі – здогадалися. Так, усі

називали назву місто, проте ніхто з дітей не зміг розповісти про

походження цієї назви чи час існування міста. Така ж ситуації і з

знаннями про річку – усі діти назвали її назву, проте ніхто не знав

історію її утворення (річка – це канал штучного походження), ні

походження назви. Кілька дітей відгадали по зображенням Михайлівську

православну церкву міста городище (пам’ятка архітектури середин

ХІХEст., збудована у непритаманному для цієї території неготичному

силі. Вона мала драматичну історію у радянський час, лише за останні

роки була відреставрована і зараз виступає окрасою міста). Пам’ятники,

із зображенням Тараса Григоровича Шевченка діти упізнали. Це

свідчить насамперед про те, що особа самого поета їм знайома, і

вихователі добре розвивали знання дітей про видатних особистостей

рідної країни. Дітям також вдалося встановити розташування двох з них

– один біля третьої міської школи (школа знаходиться недалеко від

садочку), другий – поперед будівлі лікарні. Проте ні історію цих

пам’ятників (вони були виконані на замовлення підприємців Терещенків

та вилиті на місцевому Городищенському металургійному заводі), ні час

їх встановлення вони не знають. Не відоме дітям і ім’я уродженця міста

Городище, найвідомішого його жителя, знають якого не тільки на

теренах нашої держави, а й далеко за її межами, автора