Кукляк М.Л. Металорізальні інструменти. Проектування

Подождите немного. Документ загружается.

Розё[л 3

3.4.1,.з9.

[|орстк!сть поверхонь

про1'я)кки та

основн! тех!]|чн;

умови

за }'Ф('[

9126-81[8]' гост

194з-63

[6]

та

рекоменда|{1ями [|2]

(до

розл.

3).

(реслення

протя)кки

повинно мати:

вигляд 11ротяжки

в план! (й1:1);

попе-

ренн!

перер!зи:

хвос'гово| час:т:тнгт

(Аля

клинового

патрона);

р!зальних

зубц|в

фасково!,

:шл!цьово['га

цгтл!гтдри,тно]

частр{л;

(й1:1;

й2:1;

й5:1), г:ередн!

та задн|

кути

р1зально|,

ка'т1брувально1

частин !

допом!>кних

р|зш;ьних

лез на

ос1'ружко-

д!лильних

р!вцях

.ги

я<олобках'

|1оказують

проф|ль протягуваного

отвору

(з

розм1-

рами

та

допустим|{ми

в|дхиленнями);

матер1ыт

детал!, довжину

протягування'

гшорс'гк1сть

обробл:оват{!.1х поверхонь

та

допуски

на найлваэклив!:::[

розм!ри;

форму

та

розм|ри

центров||х

отвор!в.

Ёа кресленпп!

написом вказують:

птатер|ал

.[астин

1|ротяжки.

тверА!сть, корот-

к1 техн!чн!

вимог!!,

маркува}{ня, таблицкэ

д!аметр|в

зубц!в

протя)кки,

долустим1

в!д_

хилення

д!аметр!в,

задн! кути; к!льк1сть

остру>кко21!л|.|льних

р!вц!в;

номер

тдл]г\ьо_

вого

зубшя, з якого по(||||"!аст!,ся

ц'1о:<ове :т|лр1заг'гтля.

йаркування

{1овин}{0 м!ститр::

ф!рмовийт

знак |]оз}]ачення

протяжки

за

[8];

номер

протяжки в к0м!1.,!ек1 !; гра:;пт:1!

довжиг{

протягува!{}ля,

ма'гер|ал

р!за-лтьно|

част1.!н|1

протя)кк!1 1'а |]е-|[и(!!.]|{у ||ере]1}!ього

кут1!_

3. 5. !{о мб! пл

ова на

ци.]-|

; ! |др и ч |!

о-!ш.]1!цьо ва

протя)кка

гру|!ово1

схеми

р!запхгпя

3. 5. /. 3ааольн! !1оня11'!пя

(ругл!

протяжки

прогресивного

зр!зання остружк!в

(рътс.

3.34,

л)

запропо_

нован!

[|.[. [Фнк!д;ипг. [-{е

удоскон.шена

конструкц|я

г:ротяжок,

як! прашю|оть

за

прин1{ипом

д!лення

ш]ир}|ни острухск!в та

глибини

зр1зуваних гшар1в.

|!ро'т'я>кки

такого типу

склада}оться

дек!лькох

груп

(секц|;*т)

з норновими

зубцями' зачищу_

вально[

част}!ни

та кат!брувальних

зубц|в.

!|аметри

чор|{ових

секц!й зб|льгшуються

в|д початку

протя}кки

до

:] к|нц8

але

д!аметри

зубц!в

ме)ках коя<но| норново|

секц!]

однаков1.

зубш! оснащу!оть

р!зальт-л+.:шли

шл|цьовими виступами,

ширина яких посл!довно

зб|льшусться так,

що

остаглн1й зубець секц!|

утворю€

повне коло

проф1лло

оброблюваного

отвору.

!|аметр

[1ершого зубця в секц1[

роблять

на 0,03

0,04

мм б|льт:пим в1д !нших

д-ця

зменшення тертя насту[н|1х

за н:ам зу6ц!в. [1осл!довна

зм|на

форми

зубц!в ко>кно1'

секц|| г|ок'шана

на

рис

3.34 на приклад!

нотиризубцево[

секц!|. Берхн!й

ряд

показус

зубц!

з суц|льними

р|зальнишси

виступам},|, нихсн|й

з виступами'

на яких

зроблен1

!60

[1роттаялсктс

'.!,'

\ц---

д')

3з'

2з.1_|пзу6ешь

2з

\!/

3з.

2з,

3з.

Роас.

1. 14.

(хе.туа

зр]зФ|ня осп1руъюк|в

цшц!1!оршчншмц

про!пя)!ска||ц

о ?

е с1|в

н !!х к

1 ! с п1

ру

к1| [;!

!]оздов)кн!

р|вц!

для

змен|1!ення

периметра

р;зальн|!х

ле3 ! змен!шен}{я с!]л!1 терт'я п0

обробле:;!й поверхн| ти.\

д!лянок

ле3. як1 г!с зр|зають с'т'ружку. !|ерш:у <]:орм1

зубц|в викор|!стовують

для

протяжок. шири!!а

р|3&льних

вис1'уп|в як|'х не персв||-

щус

18 мшт,

другу

конструкц;|о-для

протяжок

31!]|{р1{1|о}о.

що

перев|.1щус 1{ю

межу. чорн}|м11 сегментам}|

на

рис.

3.35

пока3ан; по!!ере||н1 перер|з!| остр}')кк|в.

зр|за['{их

ко)к1]им

зубцем

секц!т.

!-}рипуск на

д!аметр'

що

в|дноситься

до

(!ор|{ових

зубг1|в,

досягас

0,8

0,9

мпп

в|д

усього

припуску на протягування.

подача на зубець в секц|| коливасться в

]\'ежах в!д 0. !

до

0,4 м|и залежно в!д оброблюва!!ого

матер|алу. м!цност! протяжки.

у1!{ов

спр|!ятливого

розта1цування

остру)кк!в

р|вц1

м|>к

зубцями

та

тягово] силг:

протя)кного верстата.

(1льк!сть

р[зальних

висцп!в на кожнош{у зубш1 та к|льк|сть

зубш1в

секц1ях

кол1{вае'!'ься

в!д 3

до

пр:аному менш! 3начення 3астосовують

для

в;дносно корот-

кг;х отвор!в

! великих

д!аметр|в.

|6|

Роз0].ц

Ршс. 3.35. Фор'псш

зубц!в ё.пя

!1роп1я?ування

о!пвор))

за ?рупово!о схе.,''!ою

р!зання

(схе.+та

!€т+к!на [1.|[.)

}1а гшл!цьових

вис'гупах

зубц;в, коли вони

зр!зають остру)кки 11]ирино}о

понад 12

мм,

роблять

звичай}|! остру)ккод]]|ильн!

р!вц|'

що

разом

гострими кута-

ми на краях

цих

виступ|в }{але)|(ать

до

1стотних недол!к1в

розглядуваних

протя)кок

{арактер

! особтгипзост! прогресив:|их

протяжок:

кож}{ий

,:орт]овий:

р!за.л:ьглий

зубег1ь зр!зас остружки |{е вс|м периметропц

лише його части1!о1о;

увесь

припуск зр|засться

секг\!ям:.: з

дек|лькох

зубц1в однакового

д!ап:етр4

але з зубцями,

що

роз1ш!.1ря}оться'

або з! зм!щен|!м|1 секторами

}!а ко>кному зубц!:

чистов| зубц! мають т:1д!ймання

на кожному

них |

забезпечен| вузькиш{и

чорнов|

р1зальн!

зубц! |нколг{ також мають вузьк!

остру)ккод|лильн|

р|вц!;

форма

спинки зубця прямол1н|йна

(остружковий

р!вець

однорад1усний);

як ! в протяжок

п1д|г"тманням

на ко)кний зубець, прогресивним

протя)ккам

властива

велика к1льк!сть

поверхонь !з задн!ми нульовими

кутаь,!и;

до

таких повер-

хо|-!ь нале)кать

цил|ндричн!

фаски

на

задн|х

поверхнях

кал!брувальних

зубц|ц

боков| поверхн!

остррккод!ли_пьних

р!вц!в

р!зальних

сектор!в.

3а схемокэ

р1зання

прогресивн!

протял(ки на']е)кать

до

комб1нованик

|!еревагг.: протя}(ок

прогресивного

р!зання

пор!вняно

з протяжкамиэ

що

мають п1дн!мання гта

кожний зубець:

ме}{ша к1.гтьк1сть зубц!в як насл1док

застосування великих п!д|ймань

на

зубець. [ак! протяжки ;-та 40

корот;п! в1д

протя>кок з п!д|йманням

на ко>кний

зубець;

краща ст!Ё.:к1сть протя)кки в

рсбот!

завдяки

р1занню

окремими

секторамц

що

мають

форму

гшлртц!в, як|

запоб!гають

уведенню

протя>кки

в б1к;

162

[1ротття:;тска

велик| п!дн!мання

3убц|в забезпе'|у1оть

в процес|

роботгт

по в1длит|й

поверхн| шв}{дке проникнення зубц1в

п1д скориг:ку' 1ому

р!зальн|

леза зубця

прогресивно[ протяжкгт

прац!о}оть з

незабруАне[!им мет'шом.

3. 5.

[|ропояэккш 3.т'||нно?о

р'3ання

!-{| протя>кк[1 запропонували

.{.(.

Р1оргу.гл|с, А.А. 3алесов та €.А' |]леханов.

Бонтт нале>кать тако)к

до

групи прогрес1,1вн!{х

цил!ндричних

протяжоц як1 працю-

ють за пр|!|.|ципом

д!лення

остружк!в.

|1ротяжки зм|нного

р|заплня

зр|зають припуск

групам!{

зубц!в

р!зальниш:и

секц1ями,

тобто нале>кать

до

секц|йнр:х.

3убц1

таких протя)кок

д|ляться

на чотири групи: норнов! ни

обдирн!,

як|

зр!зають основну частину припуску' перех|дн|

для

попереднього зачищення

утво-

рено|

л-говерхн!, чистов! та кал1брувальн1

(рис.

3.36' а).

9орнов!

зубц!

розтагшовуються

окремими

групами

секц1ями.

[!аметри

зуб-

ц!в, що

входять в ко)|(}{у

секц!ю, однаков!,

за винятком

остаг!нього зубця, який

в[|конують на

0'03

0,05 мм

меншим в1д

реглти.

![аметри

самих

секц[й

(в|д

пергшо?

до

оста}]ньо}) поступово

зб|льгпуються.

(о>кний

зубець зр1зае остружки

не по всьому проф|лю

кол4 а

дещо

вузьким!1

с|\'у)кками.

!ля

утворення

повного кола

д|.ттянки

р!зальних

частин на

окрем1.|х

зубцях

взасм}{о

зм1щен!

(рис.

3.36)'

Фстанн]й зубець в секц!| мас суц|льне колове лезо.

Фог<е, коя(}{а секц1я

ч0рнов1|х

зубц1в зр!зас остружки по всьому

колу.

Бзасмне

розта[1]ування р|зальн.их

вг.:стугт!в хга зубцяц 1цо входя1'ь

тризуб-

цеву

секц1хо, та

схеми

протягування

показан|

!!а

рис.

3.34, е'

[арактерною

особлив!стю

форми

!|орнових

зуб:т!в с наявн!сть

на них

дуг0вих

заглибттн

жолобк!в, як|

д|лять

остру)кк!,[

за

!!|ири|!о1о.

3авдякгт жолобкам !

на'|вн!.1м на г{их

задн|м

кутам

6') знанно зм!г1нюлот'ься кра|

р!зальнгтх

виступ1в

полсгшуються

умови р!зання.

1ак| протяжкгт

забезпечують високу як|сть поверхн!

без

поздовжн!х

сл|д1в

завдяки

ду)ке

}{ацому п|д!йманню

(0,01

-0,02

мм

)

на ч'{стових

зубцях.

3авдяки

зв})!(енню остружк!в та зм!ц:.ленн*о

р|зальних

лез мо)кна

|стотно

гл!двищгтти

п|д|Ё.:мання чорнових секц1т1 та зна1{}{о скоротити

довжину

протя)кок

[1одача на

зубець 5.

на

норнових секц!ях

колива€ться

перева)кно в1д 0.12

до

0,3 мм

для

оброблення стал! 1 в!д

до

0,4 [,|м

для

протягування

чавуну.

]

[6з

А.

ч;

[1ропся;хска

[1овл+ий припуск на

оброблювання

ц|сю

протяжко1о

д|литься

м!ж окремгтми

групап{1| :1 зубц!в так.

[1риг:уск на зр|зання

чорновими чи

обдирними зубцями

являс

собото

р|зницю

м!х< лтовним припуском А9 | припусками'

що

пр!{пада}оть на перех1дн| А9, 1 нистов1

А6'.

зубц!, тобто Ар,,

Ао

(Ао,+

Ао'').

[1рипуск на перех|дн[

зубг11

Ацр

3сш€)кить

в!д величини подач|,

що

припада€

на кожну чор!'|ову секц1ю,

що

пов'язано

необх|дн!стю

усунення

з поверхн|

утворено1

чорново}о частиною, грубих

дефект!в,

як| зб|льгшуються

|з зб!льтшенням подач!.

Б|дпов|дно

до цього

припуск на перех!дну групу, а тако)к к1льк!сть

двозубцевих

секц1йт в н!й мо>кна ви6ратп затабл.3.24.

7аблшт1я 1.24

[1рипуски на перех|дн!

зубш!

ф,

мм

! к!льк!сть перех|дних

секц1п_л

9 кожн|г':!

протях<ц1 перша секц!я, як правило' бувас

двозубцевото,

пр1.{чому

пр!|пуск

на не[ А6ч1 ||е|€88жно приймають мен!шим, н!>к Ё!а

ре1лта

чорнових

секц!й, зокрема

(1,5...).5,'

А€

$''

г1ода1{а

на зубець

на

ос}[овних

чорнових

секц|ях; 2".

к1льк|сть

зубц!в в

основних чор|{ових секц1ях.

[1одача на

зубешь

чорнових

секц!й

9орнов! секц|| з одного'

двох

| трьох зубш|в

9оргтов|

секц!! з чотирьох

| п'яти зубш1в

Ао' 1п Ао, 1п

81д 004

до

006 0.06

||онад

0,06

до

0,08 0,08

0,10 1

0,08

0,10 0,16

0,18 2

006

0,10

0,12 о'22 2

ш8

0,12

0,14

0.24 2

008

0,14

0,16 0'з4

016 2

0,16

0,1в 0,38

018 2

0,18

0.20 0,46 3 022

0.20

0,22 0,50 3 о24

0,22

0,24 о'52

о24

0.24

0.26 0,64 4

034 3

0,26

0,28 0.66

0з4

0,28

0,30 0,70 4 03б з

165

Розё!л

Б!дпов!дно

до цього

подача

на

зубець

першот

секц!т

дор;вн}оват}-,ш{е

полови-

!{!

А9,1.

! кожн1й

секц;т

як

дво-'

так

! багатозубцев!й,

останн!й

зубець

в}|ко!{у!оть

ко'|овим

з суц|льним

лезом

! називають

зачистним'

Решта

зубц|в

мають

дугов!

р;вц;

називаготься

прор|зн

им:т.

||рипуск

на

чистов!

зубц!

А9',

досягас

0,14

0, 15

мшл

для

протягуван}"!я

отвор!в

7 квал!тету

тонност!;0,

_0,12

мпп

-для

обробл}овання

отвор!в

9 ква-

л|тет|в

0'04

0,06

для

оброблювання

отвор!в

1 !

квал!тету.

!(!льк!сть

зубц!в

кох<н|й

норнов1й (обдирн!йт)

секц11

становить

перев'ш(но

два.

9 випадку

протягування

деталей

вел;тко|

дов)кини

застосову}оть

протяжки

зм|нного

р!зання

з 3-, 4-

| 5-ма

зубцями

в секц!|.

Фпке,

основна

в1дм1нн!сть

протя)кок

зм!нного

р1зання

в!д прогресивних

полягае

тому'

що:

д|аметри

зубц|в'

що

входять

одну

секц!то,

не

однаков1.

!!аметр

остан-

нього

зубця

секц1|

менш-:ий

за

д|аметром

в1д

попередн|ц

при

цьому

його

р|зальне

лезо суц1льне;

под|л

остру>кк!в

зд!йс:;гос:ться

']ико}'а}{ими

по

дуз!

кола

1широкими

жоло(1-

ками'

що

мають

задн!й

кут !!о

всь0му

про(:!лк:;

спинки

зубц|в кргтво.гт1н1и":н!,

'гоб':'о

вгткот;ан!

за

дуго1о

кола.

Фстру>кковий

р!вець

дворад|ус

н л{

й,

що

забезпе.тус

в |л ьне

ви |]адан

ня

ос.грух<к|

в;

кал;брувальн!

зубц1 !{е

п.1ають

цг:л!;;дринних

стр!ноц

як|

змегпгпутоть

ст1й-

к!сть.

3бере)кення

розм!ру

протя;кки

забезпенусться

тим,

що

кал!брувальн|

зубц1

загострують

не п!д

час

к0)кного

перезагострення

не вс!

однонаснц

а почергово,

за

потреби;

чистов!

та

кал1брувальн|

зубл11

оброблено[

ловерхн!;

ус!

л|лянки

р!зальних

лез як

б!льгш!

в1д нуля.

3. 5.3.

[|ос:у!0овн!сгпь

ро3рахунку

ко|?'б'новано[

цшл'!|оршчно-

!!]л'цьово[

прогпяэккш

ерупово[

схел4ц

р!зання

[1риклад

(за

завд. 9,

табл.

!.5)

Б!дг:равн|

парап{е1'ри

(в!ддпов!дно

до

завд.

9, табл.

д5' д

9 та

| 0);

еск|з

проф!л:о

о|вору

розм!рап:и:

довжина

протягування

1-;

мають

зм[нг-лий

кроц

що

усувас

хвиляст!сть

головн|,

так

допом!х<н1

мають

задн!

кут.и

(э(>

!/роп:я.хскст

!\,1атер|2ш

детал!;

моде]1ь протяжного

верстата.

Бттконати

розрахунки

протяжки

за

пункта1\,!|1

з.4.1. 1

3.4.1.20

(пр:тклад

за

завд.

8, табл.

д.5.

3.5.3.2\.

Бдтзна.тення

розм!ру

до

(:аски

та

д1аметра

04, зубця, на якому

зак1ннусться

фаска

(за

форштулами

л.3.4.1.А.

приклад

табл.

!.5).

|-1рийнята

величина

д|аметра

останнього

фаскового

зубця

6,р'

(0,3

0,4) мм .

3.5.3.22. Беличт.:на

подач!

для

чорнових секц|т:{

5.,,.=.*

А€

(п!п

м!н!мальне значення

коеф|ц1снта

запасу на

розташування

острул<к1в.

(оеф|ц|снт

заповнення

остру)ккових

р1вц!в

в процес!

протягування

ста-л:!

та

чавуну

з 52 понад

0,07

до

0,1 мм

досягас

з 5,

понад

0,1

до

0,15 мм

2,5

| з 5,

понад

0,15

до

0,4

2'2.

[1рийняту

вел!|чину

52.,с

заокруглити

до

ц!лого

ч!.{сл4

кратного

0,05 ппм.

3.5.3.2з.1{|льк!сть

зубц|в

чорн0вих

секц|ях

фасково|

2""4,

шл1шьово[

7"",,,.

цптл|ндр+тннот

2чс!!' настин

[12].

(|льк!сть

ч0рнов|4х

зубц!в

шил1ндричн!й

частин! вибираготц

виходяч!.1

розм!ру

|1]ир].{ни прошт|жку

шт|лс гшл|цами

та

д1аметра

.п0

ь"^=Ё_(Б г2с;.

якщо

ь'а

10' 7"".,

ь,'0

>10

7,",'=2.

|1ротя>кки,

виконан|

за першою

та

дру1'ою

комб!нац|ями

(лив.

рис.

3'29),

маю'гь

конструкц|по

зубц1в таку

саму, як

цил!ндрич:-д1

та глл[цьов!

прогресивн!

протя)кк11 (в!дпов|дно),

при г1ьому норнов1

(|аст'||!!и

виготовляють

секц|ями

!з

двох

зубц!в,

проте

б!ля основ}1 пер!ших

шл!цьових

зубц!в, якщо потр!бно,

можна

зробттти

лугов!

леза. як|

утворюватимуть

на

вер1!]инах шл!цьових

вг:ступ!в

отвор| п;евелик|

заокруглеп*|

пр!!туплення.

161

]'суф!л

|!рсггяжки

другот

комб|нац!т

забезпечують

дв}трифасков}[ми

зубцями з

п!д!:]!манням

в 0,3

0,6

мм на ко}кний зубець |

кроком,

що

дор1вню€

кроку

к;ш1брува.гпьних зубц|в. 3!дстань м!эк останн!пт тшл!цьовим

пергшим

фасков!'1м

зубцями необх!дно приймати' як 16 мм,.ше не мен1пе н!>к крок обдирних зуб1{;в,

який

необх1дний

для

в1льного виходу гшл|фувального круг4

що

обробляс

фасков!

зубц1. Фск!льки протя)кки з такими комб|нац!ям!1 частин

досить довг|

то перш|у

комб!нац|ю

рекомендують

приймати

для

отвор|в

дов)киною

*24

мм' а тако)к

для

протягування

дета_л:ей

пакетом заг:шьнот

довжини

в1д24

до

мм.

Аругу

комб!нац1то

доц|льно

використовувати

для

протягування отвор!в в!д

до

мм.

1ретю та четверту комб1нац1|

рекомендують

застосовувати

для

отвор!в

велико|

довжини

(понад

27 мм),

оск!льки

в процес! протягування коротких отвор!в

детал!

перекошу}оться п!д час переходу !г |з гшл|цьово[ частини на

цил1ндринну.

{ил|ндринну

частину протяжок

третьо[ та четверто] комб|нац|й викону}оть

круглими зубцями без жолобк!в з в1дносно

великим

п!д!йманням

на ко>лсний

зубець

зв'язку з мш]ою шириною зр!зуваного

1!]ару

металу який залишився п1сля

проходу

гшл1цьових

зубц1в.

1ому протяжки

цих

комб!нац1й отриму}оться в|дносно

короткими. 1!льки за ширини пром|>кк!в м!ж шл]цьовими

р|вцями

понад 10 мм

потр!бно кругл| норнов! зубц! виготовлятр: секц|ями

по

два

зубц!'

приному жолобки

на кожному першому зубц! треба

розта1]]овувати

та|(э

щоб

р!зальн!

виступи

знаходились

м!х< прор!заними

ран!тпе

шл|цьовими

р1вцями.

Б1дстань м|ж окремими част}|нами протяжок

розглядуваних

комб!нац1й

необх!дно зб1льтшувати

до

20 мм.

|1ротя:кки п'ято| коьцб!нац|[ мають

кругл1

зубц!

тако|

само1

конструкц!!, як 1

протя:т(ки третьо| та четвсрто]

комб|нац!й; тому вони недовл'1. Разом

тим

ц|

протяжки технолог|чн|гш!' оск!льки гш"п|фувапьнттй

круц

що

обробляс штл|цьову

частину, впирасться в спинку останнього

круглого зубця,

що

мен|;] небезпечно з

огляду

1!а по1шкод)кення останнього круглого.

|[роте протя)кки п'ято| комб|нац1|

необх!д:-ло

3астосовувати

т1льки

тому

випадку, якщо

дов)кина

протягувано[ по-

верхгл| б!льгла, н1>к

довхсина

ка_л!брувально|

частини

цил|ндринних

зубц!в.

цьому

раз1

протя>кки п'ято]

комб!нац1| потр!бно використовувати

для

протягування отвор|в завдов)кки

не мен1ше 45

50 мм' за яко| переваэкно витри-

муеться заз|'|а1|ена вище

умова.

з.5.3.24. 3усилля протяцвання:

на

фасков!й

,дастин!

ср5)'(ь

+ 2е)7.7'

.кт

.к"ор

.кз,

7,.,,

Ро=

168

[!роптяэюка

на ш.|л!1{ьов!й

частин!

ср5)"Б''а7.

!(",,,

(

------

чс1ц

на

цил1ндричн!}"1

частин!

('5),,\7.7,

.ку

.к"ор .к,,,

7,,'',

де

ср приймають

таким,

як

для

|].|л|цьовот

та

фасковот

частин.

9кщо отриман1

значення

зусилля

протягування

будуть менш:!,

н1ж

зусилля

Р^''

лопустимого

за м|цн!стго

хвостовика

протя)кки,

то напру)|(ення

в матер!а-лп!

протя}кки

не п!драховутоть.

3.5.3.25.

|1рипуски:

на

фаскову

част}'ну

]

А'4=66'-)о|

на:шл|цьову

частину

А'.

0'.*

6-1

6,1

6,ро

0,05

мм,

]

Ае

6-1

д|аметр

першого

|шл!цьового зубця;

0ц'

А|аметр

останнього

фаскового

зубця

(див.

п. з.5'з.21розрахунку)

||рипуск

на перех|дн| зубш|

А', вибираготь

за;е)[(но

в!д вели.пил':и

подач|,

що

припадас !{а кожну

чорнову секц1то,

пов'язаг-пий

з необх|дн1стю

усуг|ення

з поверх-

н!,

утворено|

норновою части|{о}о,

грубих

дефект|в,

що

зб|.пьшуст'ься

|з к!льк!стго

двозубцевих

секц| й в н|:";

(мохсн

а вибрати за

табл. 3.24).

|!рийнята

величина припуску

А'*,,,

=.-.мм.

Биб!р величини

припуску на чистов|

зубц! зале>кно

в!д квал;тету точност1

д1аметра

|12].

||рипуск на

чистов1

зубц|

А','

досягас

0,14

0,15

мм

для

протяцвання

отвор1в 6 ква_лп!тету;

0,10

о,12

мм

для

оброблтовання

отвор|в 7

квал!те'ц

0,04

0'05 мм

отвор!в 8 та ни>кчих

квал!тет!в

тонност1

[12].

[1рийнята

величина припуску

на нистов1 зубц1

А'

.... мм;

169