Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

згідно указу МК, з 13 жовтня 1766 р. військовий то-

вариш згідно указу МК.

Карагод Григорій Васильович – шляхтич, значковий

товариш Чернігівського полку (1781), житель с. Бу-

жанки.

Каракаш Кирило (? – ран. 1774) – значковий товариш

(? – 1749), сотник Уцтавицький (1749 – 1764 – ?).

Мав хутір поблизу Уцтавиці. Племінник Василя

Капніста. 1751 р. на зміну білоцерківському сотнику

командирований на лінію. Д.: Ганна NN (? – 1779 –

?), проживала в Устивиці.

Каранда Йосип Михайлович (1764 – 1790 – ?) – абши-

тований військовий товариш Чернігівського полку

(1788). Д.: Марина Іванівна Городиська, донька ти-

тулярного радника.

Каранда Михайло Овсійович (1705/1710 – ?) – служив

з 1737 р., був у походах очаківському і хотинському

і комісіях. Значковий товариш Чернігівського

полку. З 1755 р. хворів, 19 вересня 1761 р. пішов у

відставку у званні абшитованого військовий това-

риш (1761 – 1774 –?). У 1774 р. абшитований знач-

ковий товариш Іван Мороз захопив його млин.

Мав житловий двір в м. Березні, 2 шинкових

двори.

Каранда Овсій – козак березненський, отримав за

службу у 1740 р. чин значкового товариша в Черні-

гівському полку. Потім хворів і за нього служив син

Михайло серед значкових товаришів.

Каранда Юхим – міщанин, козак Березненської сотні,

значковий товариш Чернігівського полку (1740.3.07.

– 1751 – ?). Володів у Березненській сотні 2 шинко-

вими і 1 житловим дворами (1743).

Каранджа Овсій – шляхтич, військовий товариш (1693).

Висланий полковником переяславським Мирови-

чем, щоб вручити корогву Бубнівської сотні.

Карасевич Леонтій (? – ран. 1747) – козак монастири-

щанський. Підполковник Новотроїцького полку

Шнак захопив у нього двір з будівлями і садом.

Значковий товариш Прилуцького полку Д.: Ганна

Юріївна N (? – 1747 – ?).

Карасевич Павло Левкович (? – 1700 – 1732 – ?) – онук

і син сотника монастирищанського, сотник наказ-

ний монастирищанський (1725, 1727), значковий то-

вариш Прилуцького полку (? – 1731 – 1732 – ?). У

1731 р. мав 39 підсусідків і 13 дворів. Був найбіль-

шим власником у Монастирищанській сотні.

Карасевський Олексій (1752 – ?) – з чиновничих дітей.

Службу розпочав 2 квітня 1780 р. військовим това-

ришем в Лубенському полку.

Карасенко Павло – значковий товариш Прилуцького

полку, вільними голосами обраний наказним сот-

ником монастирищанським (1728). За ревізією

1728 р. у с. Грабів 12 хат підсусідків належали Анд-

рію Горленко, Павлу Карасю і «попадді Суханскій».

За ревізією 1731 р. тіж підсусідки показані в кіль-

кості 10 хат, з них 4 – «попа Петра Суханського» і 6

– значкового Павла Карася, при чому додано, що

підсусідки «на куплених их землях поселены».

Карбовський N – значковий товариш Київського

полку (1787).

Кардашевський Григорій – козак, служив з 1762 р., з

1763 р. полковий канцелярист, значковий товариш

Переяславського полку (1773 – 1780 – ?). Мав у

с. Войтівці 4 підданих. Одружений з донькою козака,

потім священика, мали синів Івана та Михайла.

Каревський (?) Григорій – служив з 1739 р., писар со-

тенний, значковий товариш Стародубського полку

(1760 – 1781 – ?). Був в поході у 1757 р.

Карлицький Нестор Васильович (бл. 1692 – 1756 – ран.

1763) – компанієць (1738), абшитований значковий

товариш Переяславського полку (? – 1746 – 1756 –

?). Мав володіння у с. Слободці, двір житловий у сл.

Томарівці Бубнівської сотні. Д.: Уляна Денисівна

Деркач (бл. 1688 – 1746 – ?), донька сотника буб-

нівського.

Карлицький СамVйло Нестерович (1741 – ?) – син аб-

шитованого значкового товариша, значковий това-

риш (1763), возний бубнівський (1765–1766),

житель с. Слобідки Бубнівської.

Карловський Іван – військовий товариш Ніжинського

полку. Його донька Марфа була дружиною Гаврила

Денисовича Залеського (1747 – ?) і мешкала у с. Міт-

ченках.

Кармаз Захар (1759 – ?) – службу розпочав з 1776 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1782).

Кармаз Іван Григорович (1768 – 1788 – ?) – службу роз-

почав з 1776 р., значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1781).

Кармаз Онуфрій – значковий товариш Миргород-

ського полку (? – 1741 – 1752 – ?).

Кармаз Пилип Григорович (1766 – 1788 – ?) – службу

розпочав з 1779 р., значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1780).

Карнаух Костянтин Мартинович – отаман городовий

новгородський (? – 1679.07. – ?), сотник новгород-

ський (1680.26.05. – 1685.09. – ?), (1691.07., нак.), ота-

ман городовий новгородський (? – 1690.07. – 1694.08.

– ?). Значний військовий товариш (? – 1698 – ?).

Карнович Андрій Григорович – значковий товариш Ста-

родубського полку (1759–1784), військовийі товариш.

За ним у с. Мала Деременка 13 підданих. Д.: Софія

Іванівна Зубрицька, донька значкового товариша.

Карнович Андрій Лукич – службу розпочав з 1748 р.,

значковий товариш Стародубського полку (1749–

1769), у другій армії в поході. Абшитований значко-

вий товариш (1769.10.08. – 1772 – ?). Д.: Катерина

Іванівна Семека, донька возного земського старо-

дубського. Мали синів Тимофія і Максима, доньок

Марфу і Ганну.

Карнович Антін Петрович – нащадок шляхетьсої ро-

дини з угорського міста Карнова. Військовий това-

риш і мешканець почепський (1677), писар

сотенний почепський (1678–1696), значний вій-

ськовий товариш (? – 1690), отаман городовий по-

чепський (? – 1690.03. – 1691.07. – ?), (? – 1694.12. –

?), (1695.06. – ран. 1695.10.), наказний сотник по-

чепський (1693), значний військовий товариш (? –

1704 – ?). Отримав універсали Мазепи (1694) і Ско-

ропадського (1709) на сл. Мала Черешка. Отаман

городовий почепський. Військовий товариш.

161

Карнович Василь Леонович – значковий товариш Ста-

родубського полку.

Карнович Григорій Терентійови (? – ран. 1778) – син

отамана сотенного, значковий товариш. Д.: (1747)

NNN.

Карнович Григорій Юхимович – абшитований знач-

ковий товариш (1746 – 1753).

Карнович Данило Трохимович (? – 1723 – 1746 – ?) –

син значкового товариша, козак почепський (1733),

значковий товариш Стародубського полку (1746).

Карнович Іван Данилович – значковий товариш Ста-

родубського полку (1766 – 1778 – ?). Д.: Євдокія Ми-

колаївна Карнович, донька виборного козака. Мали

синів Павла, доньку Олену.

Карнович Йосип Карпович (1714 – ?) – значковий то-

вариш Стародубського полку (? – 1735 – 1737 – ?). У

1737 р. перебував вдома, але мав йти в похід в ко-

манді фельдмаршала фон Мініха.

Карнович Леон Антонович (? – ран. 1744) – бурмістр по-

чепський (1715), знатний товариш Почепської сотні

(1723), значковий товариш Стародубського полку.

Карнович Павло Трохимович (? – 1723 – ран. 1756) –

син значкового товариша, значковий товариш Ста-

родубського полку.

Карнович Степан Григорович – службу розпочав з 1765

р., значковий товариш Стародубського полку (1770

– 1787 – ?), був у турецькому поході у другій армії

(1771 – 1777 – ?). За ним у с. Мала Деременка 7 під-

даних. Д.: Ірина Іванівна Оршава-Ораговська,

донька значкового товариша.

Карнович Терентій – отаман сотенний, військовий то-

вариш.

Карнович Трохим – значковий товариш Стародуб-

ського полку (1769), був у другій армії в поході.

Карнович Юхим Антонович – військовий товариш

(1689), «зацний» в Почепі (1711), отаман городовий

почепський (? – 1723 – 1735.07. – ?).

Карпаткос N – значковий товариш Миргородського

полку (1781), володів хутором в Сорочинській сотні.

Карпаткос Андрій (1754 – ?) – службу розпочав з 1764 р.,

військовий товариш (з 1774), абшитований бунчуко-

вим товаришем Миргородського полку у 1785 р.

Карпека Данило Семенович (? – 1692 – 1729 – ?) –

значний товариш (1712), знатний військовий това-

риш (1722), бунчуковий товариш (1725–1729), брав

участь у гілянському поході. Мав чисельні майнові

суперечки. Д.: Параска Іванівна N, онука київського

полковника Григорія Карповича Коровки-Воль-

ського (1690).

Карпека Дмитро Степанович – син бунчукового това-

риша, службу розпочав з 1752 р., бунчуковий това-

риш (1768.2.01.), секретар при Малоросійській

Колегії (1769–1771), колезький асесор (з 1772).

Карпека Іван Данилович – син бунчукового товариша,

військовий товариш Ніжинського полку (1783).

Проживав у хуторі поблизу с. Ображіївці. Д.: NNN (?

– ран. 1783). Мали сина Якова, доньок Гафію,

Марію, Марину.

Карпека Максим Якович (1733 – ?) – син бунчукового

товариша, служив з 1746 р., звання отримав за

службу померлого батька. Військовий товариш в Ні-

жинському полку (1754 – 1781 – ?), мав 23 підданого

в Глухівському і Батуринському повітах. Д.: Ганна

Костянтинівна Острозька, донька бунчукового това-

риша. Діти у 1777 р.: Іван (1757 – ?) – військовий кан-

целярист, Катерина (1756 – ?), Євдокія (1758 – ?),

Мотря (1761 – ?). Жили у с. Уську Янпольської сотні.

Карпека Матвій Данилович – син бунчукового това-

риша, бунчуковий товариш (1741–1764). Склав при-

сягу імператриці Лизаветі в Ніжинському полку

(1741). 15 березня 1764 р. звільнений з служби.

Карпека Семен Данилович (? – 1783) – син бунчукового

товариша, бунчуковий товариш (1751), патент не

пред’явив, жив у Ніжинському полку.

Карпека Семен Семенович – син глухівського городо-

вого отамана, бунчуковий товариш (1725–1728),

осавул генеральної військової артилерії (1733), бун-

чуковий товариш (1744). Д.: (1732) Домна Опана-

сівна Єсимонтовська, донька стародубського

полкового обозного (1728 – 1736).

Карпека Степан Семенович – син глухівського городо-

вого отамана, бунчуковий товариш (1725–1755), був

в гілянському, іжорському, очаківському, дністрян-

ських походах та під Дербентом. Д.: Ганна NN (? –

1751 – ?).

Карпека Федір Семенович (? – ран. 1732) – син глухів-

ського городового отамана, військовий товариш

(1722), бунчуковий товариш (1725–1730), був в гі-

лянському поході. Д.: N Олександрівна Лефорович

(? – 1730), донька війта.

Карпека Яків Семенович – син глухівського городового

отамана, бунчуковий товариш (? – 1737 – 1748 – ?).

Мав у 1737 р. маєтність в Новгородській сотні в сл.

Боровичі 2 посполитих малоґрунтових, 3 убогих, 6

дуже убогих; у с. Кривоносівці 1 двір підсусідків,

всього за Карпекою 15 дворів. Жив у Ніжинському

полку, позика у військовий скарб – 60 коп., у 1748 р.

мав двір у с. Уска Янпольської сотні. Д.: N Луківна

Жоравка, донька полковника стародубського.

Карпенко Григорій (1738 – ?) – абшитований військо-

вий товариш Гадяцького полку (? – 1788 – 1790 –

?). Мав 11 підданих у 1 хуторі в Зіньківському повіті.

Д.: Марина NN, донька значкового товариша.

Карпенко Кіндрат – шляхтич, значковий товариш

(1772).

Карпенко Максим Семенович – військовий товариш

Чернігівського полку (1788). Житель с. Радичева.

Д.: Меланія NN, донька козака.

Карпенко Михайло – отаман сотенний (1781), володів

хутором в Хорольській сотні, значковий товариш

Миргородського полку, не отримав російського

чину (1788).

Карпенко Михайло – сотник старосанжарський (ран.

1713), козак кінний старосанжарський (1718). Про-

тягом 1725–1729 рр. мав суперечки із значковим то-

варишем Іваном Віблим. Козак старосанжарський,

мав ґрунт лісовий з рибними ловлями і пасікою

(1731), хутір біля великого болота на кучугурі (1732).

Наказний сотник старосанжарський, бунчуковий

товариш у Полтавському полку.

162

Карпенко Павло – значковий товариш Ніжинського

полку.

Карпенський Петро Іванович (1724 – ран. 1789) – син

священика ніжинського, студент КМА (1740 – ?),

військовий товариш Ніжинського полку, священик

с. Красного Конотопської сотні.

Карпенський Степан Степанович (1742 – ?) – син про-

топопа прилуцького, службу розпочав в червні

1760 р. в ГВК, секретар Канцелярії Малоросійського

скарбу (1769–1782). Полковий писар (1772.11.12.),

бунчуковий товариш (з 1779), колезький асесор (з

1781), надвірний радник (з 1785). Д.: Меланія Федо-

рівна Псьол (? – ран. 1809).

Карпич Іван (1753 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Прилуцького полку (? – 1788 – 1790 – ?). Мав

25 підданих у 1 селі. Рішенням Чернігівського на-

місницького дворянського зібрання визнаний дво-

рянином і внесений до ІІ частини родовідної книги.

Д.: Олександра N Минецька, донька військового

канцеляриста. Мали синів Павла, Федора, Івана.

Карпич Петро – син козака. Значковий товариш При-

луцького полку (1715 – 1740 – ?). Мав хутір під с. Ру-

дівкою (1732). Проживав у Прилуках.

Карпич Федір – козак, у 1727 р. ГВС розглядав справу

про захоплення у нього хутора у с. Турівці бунчуко-

вим товаришем Федором Маркевичем. Значковий

товариш Прилуцького полку (1732). Проживав у

Прилуках.

Карпов Прокіп (1741 – 1783 – ?) – служив з 1769 р., з

1770 р. сотенний хорунжий, значковий товариш Пе-

реяславського полку (10 травня 1782 – 1783 – ?).

Карпович Леон – значковий товариш Стародубського

полку. У 1735 р. жив у Почепській сотні.

Карповський Денис Іванович – військовий товариш

Ніжинського полку (1788). Д.: Пелагея Денисівна N,

донька шляхтича

Карташевський Захар Іванович – син священика, онук

шляхтича, який вийшов у Гетьманщину з Речі По-

сполитої. Депутат, абшитований військовий товариш

Ніжинського полку (? – 1782 – 1787 – ?), мав 34 під-

даних у м. Батурині, с. Мітченках, хуторі Ципкіні за

Сеймом. Д.: Ірина NN, донька священика. Мали синів

Івана, Григорія, Володимира, доньок Олену і Марфу.

Католей Василь (? – ран. 1784) – значковий товариш.

Д.: Уляна Євстафіївна Шрамченко (? – 1755 – 1790 –

?), донька значкового товариша, володіла у с. Плос-

кому підданими 26/33 (1783), 50 (1787), 59 (1790).

Католей Іван (1729 – ?) – військовий товариш. У 1759 р.

призначений комісаром Київського полку на місце

отамана бобровицького Рубана. Абшитований вій-

ськовий товариш (? – 1765 – 1788 – ?). Мав 39 під-

даних в Мрині. У 1765 р. наніс побої та заарештував

козака Мринської сотні грека Юрієва, якого лише

цього року записали в козаки. Володів у містечку

Мрині 39 підданими (1787).

Католей Михайло – закінчив КМА, службу розпочав з

1761 р., військовий товариш Київського полку

(1780). Д.: NNN, донька козака Козелецької сотні.

Католей Пантелеймон Юрійович (? – ран. 1784) – вий-

шов з Македонії, значковий товариш Ніжинського

полку (1763). У с. Плоскому на р. Остер купив 12 се-

лянських дворів. Д.: N Федорівна Тарасович (? –

1755 – 1787 – ?), донька сотника мринського.

Катрич Іван – військовий товариш Київського полку

(1772). Д.: N Яківна Шаула, донька бунчукового то-

вариша. Сини Іван, Павло, Федір.

Кахна Данило – значковий товариш Миргородського

полку (? – 1737 – ?).

Кахначевський Федір – військовий товариш (1790).

Мав 9 підданих в Роменському повіті. Д.: Марія Анд-

ріївна Петровська, донька значкового товариша.

Каценко N – козак м. Сорочинець, абшитований значко-

вим товаришем Миргородського полку (1777.01. – ?).

Качурев Герасим – військовий товариш (1790). Підда-

них не мав, мешкав у Роменському повіті.

Кашпуровський Семен (1747 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Лубенського полку (? – 1787 –

1790 – ?), мав 9 підданих у 1 місті в Роменському по-

віті. Внесений до ІІ частини родовідної книги Чер-

нігівського намісництва. Д.: Марфа Романівна

Калениченко, донька сотника.

Квасенко Михайло – осавул сотенний, значковий то-

вариш Чернігівського полку (1779).

Квачевський Федір (1739 – ?) – козак, значковий то-

вариш Прилуцького полку (1766.3.08. – 1775 – ?),

священик (1788). Д.: Марина NN, донька значко-

вого товариша.

Квітницький N – осавул сотенний лукомський Лубен-

ського полку (? – 1776), абшитований значковим то-

варишем (з 1776.31.10.).

Квітницький Гнат – військовий товариш, вийшов з

Правобережжя у Стародубський полк.

Квітницький Дмитро Гнатович – військовий товариш,

дяк. Його син Федір і онук Григорій (1742 – ?) були

військовими канцеляристами, останній мав 5 під-

даних у с. Шептаках (1787).

Кеба Іван – абшитований військовий товариш Ніжин-

ського полку (1781), житель с. Курень.

Кеда Іван Андрійович – абшитований значковий това-

риш (1777 – 1783 – ?). Мешкав у с. Камінь. Мав 11

підданних. Д.: Тетяна NN, донька козака. Мали до-

ньок Євдокія і Пелагея.

Кедрина Степан – службу розпочав у Київській полковій

канцелярії, у 1763–1768 рр. був у Бобровицькому со-

тенному правлінні, полковий канцелярист (з 1768),

старший полковий канцелярист (з 1771), військовий

товариш (1774 –1776 – ?). Д.: NNN, донька козака.

Кеза Максим (1749 – ?) – службу розпочав 1766 р. по-

лковим канцеляристом, писар сотенний полкової

сотні (1777 – 1779 – ?), абшитований військовий то-

вариш Чернігівського полку (? – 1788 – 1790 – ?).

Внесений до ІІ частини родовідної книги дворян

Чернігівського намісництва. Д.: Олена N Рознятов-

ська, донька священика.

Келеберда Григорій (? – 1779 – ?) – службу розпочав

значковим товаришем Полтавського полку з 1766 р.

Келеберда Іван – названий батьком Василя Висоць-

кого і дядьком Стефана. Міщанин полтавський, ку-

пець. Військовий товариш Полтавського полку (? –

1756 – ?). Війт полтавський.

163

Келеберда Іван Андрійович (1723 – 1763 – ?) – син ко-

зака можного кременчуцького, службу розпочав з

1736 р., значковий товариш (1741 – 1763 – ?). Стар-

ший над косарями, супроводжував турецького

посла, двічі знищував сарану у Хорольській сотні і

омельницькому степу, боровся з гайдамаками, роз -

слідував зловживання управителя маєтностей бун-

чукового товариша Оболонського, був командиром

над командою на фортифікаційних роботах у Новій

Сербії, організовував пошук садових дерев для садів

гетьмана. У 1774 р. був вдівцем і дітей не мав.

Келеберда Йосип Дем’янович (1700 – 1761 – ?) – слу-

жив з 1730 р. будучи в званні міщанському. Козак з

1740 р. У 1746 р. від ГВК отримав чин військового

товариша у Полтавському полку «за служби його в

різних нарадах отправление також за содержание

на от купе Полтавського полку зборов надлежащих

в скарб войсковой и за варение и постачание в кан-

целярію Главной Артилерии и фортификацій се-

літри». Мав двір у Полтаві.

Келеберда Стефан (Висоцький) (1716 – 1762 – ?) –

службу розпочав з 1730 р. Був при Полтавській по-

лковій канцелярії, виконував різні доручення. З по-

чатком турецької війни 1735 р. збирав провіант у

Царичанський магазин в сотнях Великобудиській

та Решетилівській. У 1746 р. жалуваний від ГВК вій-

ськовим канцеляристом. У 1751 р. пожалуваний

гетьманом в чин військового товариша Полтав-

ського полку. В універсалі на чин військового тов-

риша згадувався його прадід Карпо Висоцький,

шляхтич, який вийшов з Польщі, осів у Полтав-

ському полку і служив козацьку службу. З 1751 р. уп-

равитель Почеповської гетьманської волості.

Келеберда Федір – значковий товариш (1742).

Келембет Гаврило (? – 1690 – 1740 – ?) – значковий то-

вариш Лубенського полку (? – 1732 – 1740 – ?), мав

три підсусідки.

Келембет Іван Гаврилович – значковий товариш При-

луцького полку (1721 – 1751 – ?). Успадкував частину

маєтків судді Лубенського полку Андрія Яковлева.

Келембет Ілля Федорович – значковий товариш Га-

дяцького полку (1723 – 1751 – ?), у 1739 р. був у по-

ході на лінії.

Келембет Кирило Федорович – значковий товариш Га-

дяцького полку (1723 – 1751 – ?). У 1748 р. його

побив на українській лінії командир команди, га-

дяцький полковий хорунжий Петро Клецунов.

Келембет Леонтій Гаврилович (? – 1711 – 1779 – ?) –

значковий товариш Прилуцького полку (1721 –

1768). Через старість абшитований сотником (7

грудня 1768 – 1779 – ?). Д.: Параска Тимофіївна По-

мазан, донька козака.

Келембет Михайло Леонтійович (1751 – 1779 – ран. 1788)

– син сотника, значковий товариш Прилуцького

полку (1773.6.11. – 1774 – ?). Мав 18 підданних в м. Мо-

настирищі. Д.: Варвара NN (1756 – ?), донька козака.

Келембет Михайло Леонтійович (1751 – 1782 – бл.

1783) – син абшитованого сотника. Значковий то-

вариш (з 1773). Абшитований військовий товариш

(1782). Шляхтич (1782), мав у Ніжинському повіті

20 підданих (м. Монастирище). Д.: Варвара NN

(1756 – ?), донька козака.

Келембет Федір – військовий товариш Прилуцького

полку.

Келембет Федір – значковий товариш.

Келембовський Федір – значковий товариш Гадяць-

кого полку 1738 р., жив у м. Лютеньці. Мав синів

Іллю і Кирила.

Кидрицький Радко Михайлович – військовий това-

риш (1700).

Кидрицький Юрій Михайлович – військовий товариш

(1700).

Кизимович Стефан Герасимович – шляхтич, військо-

вий товариш Стародубського полку (? – 1687.19.04.

– 1689 – ?).

Кизя Григорій Антонович (? – 1720 – 1775 – ?) – службу

розпочав з 1730 р., хорунжий сотенний миргород-

ський (1735–1751). Значковий товариш (25 травня

1772 р. – 1775 – ?). Д.: Наталія Климівна Лобода,

донька козака миргородського.

Кизя Іван Григорович – син значкового товариша, службу

розпочав з 1757 р., значковий товариш Миргород-

ського полку (1772.25.05. – 1781 – ?), володів хутором

в 1-й полковій сотні. Д.: NNN, донька священика.

Килич Опанас – отаман сотенний, абшитований вій-

ськовий товариш Полтавського полку.

Кимбарович Марко Маркович (? – 1632 – ран. 1669) –

полковник наказний ніжинський (1662), посланець

В.Золотаренка до царя. Отаман городовий глухів-

ський (ран. 1663), товариш полку Ніжинського

(1663). 21 вересня 1663 р. у таборі під Лубнами геть-

ман Брюховецький взяв його під свою протекцію.

Військовий товариш (? – 1665 – 1666 – ?). 1 серпня

1665 р. отримав гетьманський універсал на звіль-

нення від податків його млина, побудованого за

власний кошт, на р. Березі в одне коло і одну ступу.

Стверджене ще одним гетьманським універсалом

від 13 січня 1666 р. с. Берези, надане російським

царем. Ігнатович підтвердив також йому с. Березу

на р. Березі. В 1667 р. спорудив Успенську церкву у

с. Березі. Д.: Гафія Юхимівна N, 9 березня 1669 р.

отримала універсал на с. Березу і млин побудова-

ний її чоловіком. В чернецтві Агафія, ігуменія Глу-

хівського монастиря (? – 1671 – ?). В поминальнику

її роду згадані Марко, Ганна, Фотинія, Євдокія,

Роман, Дем’ян, Максим.

Кирей Степан (1752 – ?) – службу розпочав з 1769 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з

1782.8.03.).

Кириєнко Максим (? – 1685 – 1706 – ?) – військовий то-

вариш Чернігівського полку, отаман сосницький. 7

липня 1706 р. купив у Василя Андрійовича Доро-

шенка млин, двір і землі між сс. Волинкою і Лавами.

Кириков Йосип – значковий товариш Миргородського

полку (1741–1752), жив у Омельницькій сотні в Ман-

желівці.

Кириленко Ілля – значковий товариш Київського

полку, житель с. Даничі Козелецької сотні (1740).

Кириленко Петро (1753 – ?) – абшитований військо-

вий товариш Ніжинського полку (? – 1787 – 1790 –

164

?). Внесений до ІІ частини дворянської родовідної

книги Чернігівського намісництва Ніжинського по-

віту. Д.: Наталія Матвіївна Зимницька, донька воз-

ного.

Кирилов Олександр – писар городовий білицький, то-

вариш Полтавського полку (? – 1740 – 1743 – ?).

Мав двір у Біликах.

Кирилович Григорій (1725 – 1782 – ран. 1790) – з

шляхтичів. Службу розпочав з 1 вересня 1747 р.,

значковий товариш Лубенського полку (з 4 жовтня

1749), військовий товариш (з 23 вересня 1779). Був

при Германландському і Борисоглібському драгун-

ських полках полковим комісаром. Мав 20 підда-

них в Глинському повіті. Д.: Євдокія NN.

Кирилович Іван – значковий товариш Миргород-

ського полку (1741–1744).

Кирилович Іван – значковий товариш Миргород-

ського полку (1767).

Кирилович Йосип – значковий товариш Миргород-

ського полку (1741).

Кирилович Опанас – значковий товариш (1741), вій-

ськовий товариш Миргородського полку (1775), не

отримав російського чину (1788).

Кирилович Семен Семенович – син сотника чигрин-

дубравського, значковий товариш Лубенського

полку (1725 – 1751 – ?). У 1735 р. був у кримському

поході, у 1736 р. – на форпостах при Києві, у 1737 р.

– на форпостах, у 1738 р. – при ГВК, був у поході

1739 р. Присягнув у 1741 р. Мав у Чигриндубрав-

ській сотні в с. Гусине в 1747 р. двір житловий та

шинок та підданих малоґрунтових 2 двори на 5 хат,

убогих 11 дворів на 15 хат та 4 бездвірних та 9 ра-

тушних служителів. 1751 р. працював у Чигриндуб-

равській сотенній канцелярії.

Кирилович Степан – значковий товариш Миргород-

ського полку, не отримав російського чину (1788).

Кирилюк Максим – військовий товариш Ніжинського

полку.

Киричевський Іван (1742 – ?) – службу розпочав писа-

рем сотенним (1766–1775), отаман сотенний курін-

ський Лубенського полку (1775–1781), військовий

товариш (1781.25.05. – ?), абшитований військовий

товариш (? – 1788 – 1790 – ?), мав 28 підданих у од-

ному селі. Рід внесений до І частини родовідної

книги дворян Чернігівського намісництва. Д.: (1780)

Марія NN, донька священика.

Кириченко Артем – значний військовий товариш. У

1663 р. продав свій дім у Новгороді-Сіверському мі-

щанинові Артему Осиповичу,

Кириченко Григорій (? – ран. 1790) – значковий това-

риш Гадяцького полку. Мав 12 підданих в Гадяць-

кому повіті. Д.: Марфа NN.

Кириченко Кирило – військовий товариш Ніжин-

ського полку.

Кириченко Кіндрат (? – 1740 – 1771 – ран. 1788) –

шляхтич, службу розпочав з 20 вересня 1751 р.,

значковий товариш (з 31 січня 1760). Рішенням

Чернігівського намісницького дворянського зіб-

рання визнаний дворянином і внесений до ІІ час-

тини родовідної книги. Д.: Марфа Василівна

Тимофієва (1727 – ?), донька військового товариша,

мала 12 підданних (1788).

Кириченко Козьма – абшитований значковий това-

риш Ніжинського полку (1781). Мав дім з 3 покоїв у

передмісті Глухіва Красній Горці.

Кириченко Самійло Кирилович – син військового то-

вариша, значковий товариш Ніжинського полку.

Кириченко Тимофій (1745 – ?) – служу розпочав з 1774

р., отаман сотенний (з 1775), значковий товариш

Київського полку (з 1779).

Кириченко Яків – службу розпочав козаком з 1768 р.,

значковий товариш Прилуцького полку (1773 – 1781

– ?), мешканець с. Олексинець 2-ї Варвинської сотні.

Д.: Параска NN, донька козака. Мали синів Федора,

Григорія, Йосипа, Вакулу, Євтуха, доньку Гафію.

Киричков Влас (1748 – ран. 1790) – абшитований вій-

ськовий товариш Лубенського полку (1787). Мав 44

підданих у 1 селі в Роменському повіті. Внесений до

ІІ частини родовідної книги Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Марія NN, донька козака. Мали сина

Михайла.

Кирияк Андроник Якович (1750 – ?) – абшитований

військовий товариш (? – 1788 – 1790 – ?). Мав 6 під-

даних в Зіньківському повіті. Д.: NNN (? – ран.

1790), дітей не мали.

Кирияк Василь – службу розпочав з 1763 р. у ГВС, вій-

ськовий канцелярист (з 1765), військовий товариш

(1779 – 1788 – ?), ратман глухівського магістрату (з

1782). Д.: Ксенія Григорівна Александрович, донька

грека.

Кирияк Дмитро – військовий товариш. Д.: (з 1763) Фео-

досія Андріївна Думитрашко-Райча (1738 – 1763 –

?), донька бунчукового товариша.

Кирияк Іван Петрович – значковий товариш (з 1768), в

Малоросійській колегії (1780). Сотник 2-ї Ковалів-

ської сотні (1781–1783).

Кирияк Микола Олексійович – військовий товариш

(1790). Мав 20 підданих в Зіньківському повіті.

Кирияк Михайло – службу розпочав з 1772 р. військо-

вим товаришем у Полтавському полку.

Кирияк Михайло Іванович (1738 – 1790 – ?) – службу

розпочав з травня 1750 р., військовий товариш Га-

дяцького полку (з 1758.31.12.) за універсалом геть-

мана Розумовського. З 1750 р. при утриманні

селітряного заводу. Прем’єр-майор (1790). Мав 91

підданого (1790). Д.: Гафія Григорівна Корсун,

донька бунчукового товариша. Мав синів Михайла,

Дмитра, Георгія, доньок Марію, Варвару, Марфу.

Кирияк Олексій Матвійович (1712 – 1771 – ?) – службу

розпочав з січня 1731 р., селітряний компанійщик,

військовий товариш Гадяцького полку (з 31 грудня

1758) за універсалом гетьмана К.Розумовського.

Мав 15 підданих. Д.: Ганна Андріївна Коростовець,

донька священика.

Кирияк Петро Іванович (бл. 1730 – 1784 – ?) – шлях-

тич, службу розпочав з 1753 р. військовим канцеля-

ристом ГВК, військовий товариш (з 31 грудня 1758),

сотник новоствореної 2-ї Ковалівської сотні Га-

дяцького полку (1760.12.12. – 1781). Бунчуковий то-

вариш (з серпня 1781). Д.: Ганна Іванівна

165

Пустовойтова, донька абшитованого полкового

судді Сумського полку. Син Іван при МК, Петро – в

Харківській академії, Олександр – в ландміліцій-

ному полку (1780).

Кирияк Степан Іванович (1727 – 1767 – ?) – службу роз-

почав з квітня 1739 р. на селітряних заводах, вій-

ськовий товариш Гадяцького полку (з 31 грудня

1758) за універсалом гетьмана, пошмейстер (з

1768.3.01). У 1739 р. вступив «у произвождение» се-

літряного заводу, з 1765 р. в комісії в повіті Гадяць-

кому по збору додаткових грошей з приватних

винокурень. Д.: NNN (? – ран. 1772).

Кирияк Степан Олексійович (1727/1729 – ?) – службу

розпочав з 1739 р., військовий товариш Гадяцького

полку (з 31 грудня 1758).

Кирияков Павло – військовий товариш Чернігівського

полку.

Кирнос Федір (1759 – ?) – службу розпочав з 1770 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з

1781.17.12.).

Кирпич Петро – значковий товариш Прилуцького

полку (1740)

Кирста Григорій – козак Комишненської сотні, знач-

ковий товариш Гадяцького полку (1731). Жив у

м. Комишна.

Кирста Іван – значковий товариш Гадяцького полку (?

– 1741), військовий товариш «за доброрадетельние

войсковие служби також держание в том Гадяц-

кому полку откупу с приращенной казенной при-

биле» (1741 – 1756 – ?). Не мав дворів підданих

(1744), мав двір і шинок в Комишній та 3 підсусідки.

Кирста Іван Степанович (?, Хорол – ?) – козак, знач-

ковий товариш Миргородського полку (1732 – 1751

– ?) в Омельницькій сотні. Звільнений значковий

товариш у 1752 р., мав підданних і двір у Хороль-

ській сотні.

Кирста Петро – значковий товариш Миргородського

полку, не отримав російського чину (1788).

Киселівський Григорій Федорович – син сотника 3-ї

полкової сотні та Параски Яківни Дуніної, яка ус-

падкувала ґрунти Дуніних і Томар. Учень грама-

тики в Переяславській колегії (1765). З 1765 р.

полковий канцелярист, з 1769 р. значковий това-

риш, з 1775 р. військовий товариш. Мав 47 підданих

в с. Каратуль 3-ї полкової сотні при хут. Сомкова До-

лина та в Переяславі. Д.: Катерина Костянтинівна

Леон тович, їх діти: Аполон (1772 – 1790 – ?), Василь

(1776 – 1790 – ?). Костянтин (1781 – 1790 – ?), Павло

(1782 – 1790 – ?), Григорій (1785 – 1790 – ?), Олек-

сандра (1779 – 1790 – ?).

Киселівський Іван – службу розпочав значковим то-

варишем Полтавського полку (1768 – 1779 – ?).

Кисельов N – значковий товариш, абшитований вій-

ськовий товариш Миргородського полку (1776 – ?).

Кисіль Андрій Якович (1758 – ?) – син обозного полко-

вого прилуцького, військовий товариш у Прилуць-

кому полку (1774), сотник срібрянський (? – 1779 –

1781), бунчуковий товариш. (? – 1790 – ?). Мав 125 під-

даних (1788). Д.: Марія N Голенковська, донька по-

лкового обозного. Мали сина Петра і доньку Варвару.

Кисіль Дмитро Іванович – військовий товариш При-

луцького полку (? – 1722 – 1740 – ?), проживав у

Прилуках. 26 вересня 1722 р. призначений полко-

вим комісаром.

Кисіль Дмитро Якович (1763 – ?) – син полкового оса-

вула, військовий товариш Прилуцького полку (? –

1788 – 1790 – ?).

Кисіль Іван Петрович (1743 – ?) – значковий товариш.

Коморник Прилуцького земського суду (з 1764).

Кисіль Тимофій – військовий товариш (1790). Мешкав

у Городницькому повіті, підданих не мав. Д.: Мотря

N Павловська, донька сотенного отамана.

Кисіль Тимофій – службу розпочав з 1764, осавул сотен-

ний городницький (1769–1777), значковий товариш

Чернігівського полку (1777 – 1780 – ?). Був у походах

1769, 1770, 1771, 1772, 1776, 1777 рр. Мав 4 підсусідків

в д. Обтуничах Городницької сотні. Д.: NNN, донька

козака. Мали двох синів: Михайла 14 р. навчався ру-

ській грамоті, та Якова малолітнього (1779).

Кисіль Федір – полковник прилуцький. Товариш полку

Чигиринського (1649).

Кисіль Федір Якович (1760 – ?) – службу розпочав по-

лковим канцеляристом, в закордонному поході

(1774), військовий товариш у Прилуцькому полку

(1782), бунчуковий товариш (1790). Мав 70 підда-

них в Прилуцькому і 40 в Ніжинському повітах

(1782), 250 підданих (1790). Д.: Ганна Іванівна

Яворська, донька священика с. Мокієвки.

Кислий Василь – військовий товариш (1790). Мав 9 під-

даних в Роменському повіті.

Кислий Іван (1759 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Чернігівського полку (? – 1788 – 1790 – ?).

Мешканець Березненського повіту, підданих не

мав. Д.: Уляна NN, донька священика.

Кислий Степан (? – ран. 1790) – військовий товариш. Мав

9 підданих в Роменському повіті. Д.: Параска NN.

Кислий Стефан – значковий товариш ГВА Лубенського

полку (? – 1762 – 1767 – ?). Внесений до ІІ частини

родовідної книги Чернігівського намісництва.

Кислович Кузьма – військовий товариш (1790). Разом

з братами і племінниками тримав 121 підданого в

Прилуцькому повіті.

Кислович Сидір – військовий товариш (1790). Разом з

братами і племінниками тримав 121 підданого в

Прилуцькому повіті.

Кишенко Григорій – значковий товариш Ніжинського

полку. У 1738 р. був у кримському поході при волах.

Кияниця Федір – значковий товариш (1723).

Кияшка Іван – значковий товариш (1790). Мешканець

Глинського повіту, підданих не мав. Д.: Параска

NN, донька козака.

Кияшко-Левандовський Василь Михайлович – син

полковника миргородського, військовий товариш

Миргородського полку.

Кияшко-Левандовський Іван Герасимович – сотник

коропський (? – 1687.10. – ?), значковий товариш.

19 січня 1698 р. уступив ґрунти і млин з пасікою і

житнецею Пустинно-Рихлівському монастирю.

Кияшко-Левандовський Трохим (1732 – 1767 – ?) –

мав двір в Полтаві. Службу розпочав з 1 березня

166

1755 р., сотенний хорунжий (1756.5.03. – 1762),

значковий товариш (з 6 травня 1762 р.).

Кіндратов Клим – значковий товариш Ніжинського

полку (1781), власник хутора.

Кладинога Гаврило Іванович – у 1780 р. отримав

звання значкового товариша Київського полку. Мав

8 підданних (1782). Дворянин, житель м. Кобижчі.

Д.: Марія Денисівна Мантак, донька значкового то-

вариша.

Кладинога Іван Якимович – син значкового товариша

(1741), службу розпочав з 1766 р., підканцелярист (з

1767), полковий канцелярист (з 1769), значковий

товариш Київського полку (з 1771.21.10.), військо-

вий товариш (з 1781). Абшитований військовий то-

вариш (? – 1782 – ?). У відставку вийшов 1786 р.

поручиком. Мав 10 підданих чоловічої статті (1779)

в Кобищі. Д.: 1) (1772) Гафія NN, донька козака. 2)

(1776) Марія Петрівна Ротмістрова, донька військо-

вого товариша.

Кладинога Яким – у «сказці» 1756 р., яку за його не-

письменного підписав син – військовий канцеля-

рист Роман Кладинога, вказується, що служив

козаком з 13 років, рік не згадав, бо неосвітчений і

був малолітнім. Спочатку був при будівництві Пе-

черської фортеці з полковником Коробкою, в поході

під Кам’яний Затон, в першому і другому дербент-

ських походах, а після того які походи в універсалі

на звання військового товариша все значиться.

27.08.1729 пожалуваний поковником київским Тан-

ським значковим товаришем Київського полку. Аб-

шитований значковий товариш (? – 1737 – 1743),

зборщик Київського полку (1740), військовий това-

риш (1743.23.12. – 1757 – ?). У 1750 р. закуповував

порох для полкової артилерії. Мав шинок у Кобижчі

(1737). 1757 р. Київська полкова канцелярію розгля-

дала справу про захоплення ним коней і саней у дру-

жини значкового товариша Гафії Горошевської,

вирубку гаю у козаків Бобровицької сотні Ященків.

Кладкевич Іван Семенович – військовий товариш Чер-

нігівського полку (1790). Мав 18 підданих в Берез-

ненському повіті. Д.: NNN (? – ран. 1790).

Кладкевич Іван Семенович (1722 – 1788 – ?) – службу

розпочав з 6 квітня 1745 р. виборним козаком, знач-

ковий товариш Чернігівського полку (6 квітня 1750

– 1779 – ?). В походах не був, був у різних відряд-

женнях. Абшитований полковий осавул (1788). Мав

2 підсусідків (1779), 18 підданних у м. Березному

(1788). Внесений до ІІ частини родовідної книги

дворян Чернігівського намісництва, мав родовий

герб. Д.: NNN (? – ран. 1778).

Кладкевич Федір Іванович (бл. 1758 – ?) – військовий

товариш Чернігівського полку (1790).

Кленус Антін Петрович (1721 – 1763 – ?) – син значкового

товариша, військовий канцелярист ГВК, військовий

товариш Ніжинського полку ( 1757 – 1764 – ?). У с. Оле-

нівці мав спадок від батька землі на 63 дні (1767).

Кленус Григорій Петрович (бл. 1718 – 1790 – ?) – син

значкового товариша, значковий товариш Ніжин-

ського полку (? – 1756 – ?), військовий товариш (?

– 1763 – ?), полковий осавул в абшиті (? – 1767 –

1790 – ?). Мав спадковий від батька двір з підсусід-

ками у с. Красилівці. Мав 62 спадкові підданих у

двох селах в Борзнянському повіті (1790). Д.: NNN

(? – ран. 1790).

Кленус Іван Григорович – військовий товариш (? –

1790 – ?).

Кленус Петро – міщанин борзнянський (1736). Козак (?

– 1741 – 1749). Значковий товариш Ніжинського

полку (1749 – 1751 – ?). У с. Красилівці мав 6 підсу-

сідків, «має купецький промисел» (1736–1737).

Клименко N – значковий товариш, абшитований через

старість військовим товаришем Миргородського

полку (1776.16.05.).

Клименко Андрій Гаврилович – син військового това-

риша, військовий товариш Ніжинського полку.

Клименко Гаврило – отаман городовий шаповалів-

ський (раніше 1695), військовий товариш Ніжин-

ського полку.

Клименко Іван – військовий товариш (1790). Мав 33

підданих в Зіньківському повіті. Д.: Марія NN,

донька священика.

Клименко Іван – значковий товариш, військовий това-

риш Миргородського полку (1778.7.04. – 1782 – ?).

Мав 10 хат підданих у Голтв’янському повіті (1782).

Клименко Іван Андрійович – син військового това-

риша, значковий товариш Ніжинського полку.

Клименко Макар (1727 – ?) – абшитований військовий

товариш Чернігівського полку (? – 1788 – 1790 – ?),

мав 7 підданих в Березненскому повіті. Д.: Уляна

NN, донька священика.

Клименко Павло Макарович – син абшитованого вій-

ськового товариша, значковий товариш Чернігів-

ського полку (1785). Д.: Ірина Степанівна N.

Клименко Петро – значковий товариш Стародубського

полку (? – 1735 – 1737 – ?), у 1735 р. за нього в похід

ходив його наймит. У 1735 р. жив у Новоміській

сотні, 1737 р. перебував вдома, але мав йти в похід в

команді фельдмаршала фон Мініха.

Клименко Тимофій – значний військовий товариш.

Клименко Трохим – служив з 1759 р. козаком, з 1772 р.

призначений в сотню Березненську сотенним хо-

рунжим, з 1779 р. значковий товариш Чернігів-

ського полку, був у походах в турецьку війну, у

1772 р. знаходився на форпостах, був у командах.

Д.: NN Подольська, донька померлого протопопа

березненського, дітей не мали.

Клименко Федір – посланець гетьманський до Москви

(1693), військовий товариш Чернігівського полку.

Клименко Федір (1743 – ?) – службу розпочав з 10 січня

1759 р. в полковій судовій канцелярії, полковий кан-

целярист (з 5 грудня 1761 р.), значковий товариш

Миргородського полку (з 5 липня 1768 р.), сотник

шишацький (1772.27.03. – 1783), одночасно – бунчу-

ковий товариш (з 1781 р.). Брав участь в кримському

поході 1772 р. Мав 20 хат (186 чоловічої статті) під-

даних у Голтв’янському повіті (1782). Д.: (1775) Ірина

Семенівна Богаєвська, донька керуючого справами

рублянської сотні Охтирського полку.

Климов Василь Маркович (1748 – ?) – військовий то-

вариш Прилуцького полку (1779).

167

Климов Марко – вихрещений єврей, абшитований вій-

ськовий товариш Прилуцького полку (1779). Про-

живав у с. Новій Греблі, де мав 30 підданих. Д.:

NNN, вихрещена єврейка.

Климович Андрій (? – ран. 1766) – двоюрідний брат

Якова, значковий товариш Чернігівського полку

(1743). Разом з Йосипом у с. Рутки Роїської сотні

мали два шинки (1743). Один з братів – значковий

товариш Чернігівського полку (? – 1739 – 1750 – ?),

мав у сл. Олсоховой 7 дворів (1739), 5 дворів поспо-

литих (1741), дім у Чернігові, де жив підсусідок (? –

1739 – 1750 – ?).

Климович Григорій – старшинський син, значковий то-

вариш Переяславського полку (1733 – 1751 – ?). Мав

у Басані приїжджий двір, житловий двір у с. Осівці.

Климович Іван (? – ран. 1747) – значковий товариш

Чернігівського полку (? – 1732 – 1742 – ?). У 1737 р.

при капітані Булгакову, був у поході. Протягом

1734–1751 рр. мав суперечки із значковим товари-

шем Пантелеймоном Мокрієвичем про заволо-

діння ґрунтами Олесовськими, Реп’янськими і

двором Суличівським. Мав з братами млин в два

кола мучні при с. Листвен на р. Білоус. Д.: Зіновія

NN, вдова значкового товариша 1747 р., мала жит-

ловий двір у с. Листвен Білоусівської сотні.

Климович Іван Григорович (? – 1729 – 1774 – ?) – син

значкового товариша, службу розпочав з 14 березня

1764 р., значковий товариш (з 1770.10.03.). Разом з

братом Юхимом у с. Осовці, хут. Гришковому Гає-

вому і Шаповалівському мали 17 дворів підданних

(1774). Д.: N Іванівна Новицька, донька абшитова-

ного військового товариша. Син Пилип.

Климович Йосип – значковий товариш Чернігівського

полку. Разом з Андрієм Климовичем мав маєтність

у с. Ріпках (1743), володіли у сотні у с. Ріпках 2 шин-

камт, 11 посполитими та 9 підсусідками.

Климович Пантелеймон – служив з 1769 р. сотенним

хорунжим, значковий товариш Чернігівського

полку (1774 – 1780 – ?), був у поході 1776 р. Д.: NN

Лисенко, донька сотника киселівського.

Климович Пилип Іванович (1742 – ?) – службу розпо-

чав з 1750 р., військовий товариш (з 1781)

Климович Сидір – військовий товариш Стародуб-

ського полку (1686). 1 листопада 1686 р. продав двір

у Стародубі лавнику Федору Івановичу.

Климович Юхим Григорович (1753 – 1783 – ?) – син

значкового товариша, службу розпочав з 10 березня

1770 р., значковий товариш (з 1770.10.03.), корнет у

відставці. Проживав у с. Старій Басані. Д.: Олена

Іванівна Афендик (1746 – 1763 –?), донька капітана

у відставці.

Климович Яків (? – 1725 – 1767 – ?) – двоюрідний брат

Андрія Климовича. Значковий товариш Чернігів-

ського полку (? – 1739 – 1743 – ?), мав житлові

двори у с. Листвені (1739), д. Пузики Любецької

сотні (? – 1741 – 1743 – ?), с. Суличівці Білоусівської

сотні (1747). 1766 р. захопив спадкові землі у с. Су-

личівці та інше майно у вдови брата Андрія.

Климченко Григорій Васильович – син отамана со-

тенного янпольського, значковий товариш Ніжин-

ського полку (1772) Д.: Параска Іванівна Слабєй,

донька значкового товариша.

Климченко Михайло Васильович (? – 1800) – син ота-

мана сотенного ямпольського, був усиновлений

рідним дядьком. Осавул сотенний янпольський

(1769–1773), отаман сотенний янпольський, вій-

ськовий товариш Ніжинського полку (з 1782). Д.:

Ірина Федорівна Соколикова.

Клокоценський Данило – значковий товариш Старо-

дубського полку (? – 1734 – 1736 – ?). У 1734 р. про-

дав комору крамну у крамному ряду в Стародубі

Биковському за 20 карбованців. У 1735 р. його син

Матвій Клокоценський в полковій канцелярії при

канцелярських справах. У 1736 р. Тетяна Андріївна

Войникова купила у нього двір.

Клокоценський Петро Данилович – син значкового

товариша. Значковий товариш Стародубського

полку (1733 – 1751 – ?). 23 вересня 1748 р. продав

дворове місце за 25 карбованців обозному полко-

вому Павлу Скорупі.

Клопот Іван Павлович – військовий товариш Старо-

дубського полку (1700).

Клопотовський Артем Леонтійович (1718 – 1788 – ?)

– син писаря сотенного бакланського, комісар со-

тенний бакланський (1748–1761), писар сотенний

бакланський (1762.22.06. – 1768.12.11.), атестований

значковий товариш Стародубського полку (1768 –

1772 – ?). Абшитований сотенний писар (1783), кор-

нет у відставці (1788). Мав підданних у с. Лапине

Стародубського повіту. Мешкав у м. Погар. Д.: Пе-

лагея Петрівна Гутнова, донька курінного отамана

кожем’яцького. Мали синів Василя, Петра, Родіона,

доньок Ганну, Пелагею, Уляну, Марфу, Гафію.

Клоченко Іван Григорович – військовий товариш Ні-

жинського полку (1787). Д.: Мавра NN, донька сот-

ника.

Клоченко Степан Григорович – військовий товариш

Ніжинського полку. Д.: Ірина N Дурова, донька

бригадира.

Клюка Іван – походив з козацьої родини, службу роз-

почав з 14 лютого 1745 р., значковий товариш

(1762.23.09. – 1780 – ?). Мав 2 підданних. Д.: N Ми-

хайлівна N, донька козака Кропивненської сотні.

Клюка Павло – значковий товариш Лубенського полку

(1767).

Клюков Павло – військовий товариш (1790). Мав 4 під-

даних в Роменському повіті. Д.: Параска Федорівна

Набивайло, донька сотенного отамана.

Клюшник N – військовий товариш Ніжинського

полку, його син – хорунжий сотенний в Кролевець-

кій сотні, онук Іван та його діти (1752 – 1787 – ?)

мешкали в с. Андріївці.

Книша Роман – військовий товариш (1676).

Княгницький Гнат – значковий товариш Чернігів-

ського полку (1730). Д.: (1730) Софія N Максимович

(? – бл. 1755), вдова сотника полкового чернігів-

ського Тимофія Михайловича Булавки.

Княгницький Іван Прокопович (? – 1660 – 1717 – ?) –

покозачений шляхтич. Сотник синявський (? –

1690), значний товариш полку Чернігівського (1690

168

– 1709 – ?). Отримав гетьманський універсал 20

червня 1690 р. на с. Низківку. 22 лютого 1709 р. от-

римав гетьманський універсал на маєтності, бунчу-

ковий товариш у Чернігівському полку, володів хут.

Волосковським Синявської сотні.

Княжиковський Андрій – значковий товариш Черні-

гівського полку.

Княжиковський-Базилевич Василь Федорович –

син наказного сотника седнівського, у службі з 1707

до 1733 рр. сотенним писарем волинським. Кілька

років «держал сотенное правление в небитность

сотника». Був у низовому (1724–1725), сулацькому

(1733), польському (1734–1735), азовському (1738), хо-

тинському (1739) походах. 1748 р. служив в лоївській

дистанії при форпостах. В кримських походах був ко-

мандиром полкової команди. 14 жовтня 1748 р. за

службу призначений значковим товаришем Черні-

гівського полку (указ 1749 р.). 1748 р. збирав кошти

для служителів, полковий зборщик (1749–1750), у

1749–1752 рр. – індуктар, а у 1755–1759 рр. – полко-

вий вівчарних заводів комісар. За старістю отримав

абшит у 1761 р. Тоді ж на його прохання значковим

товаришем призначили його сина Григорія. Про-

живав у с. Чорнотичах, мав шинок у с. Волинці.

Княжиковський-Базилевич Григорій Васильович

(1726 – 1780 – ?) – син значкового товариша, вивчав

латинську і слов’янську мови. Службу розпочав з

1752 р. в 3-му компанійському полку Часника. Со-

тенний комісар. У 1761 р. – значковий товариш Чер-

нігівського полку на місце батька. Жив на

батьківських «добрах» дружини у с. Кириївці. Д.: N

Йосипівна Харченко, донька козака сосницького.

Княжиковський-Базилевич Данило Григорович –

син значкового товариша, абшитований значковий

товариш Чернігівського полку (1787), мешкав у

с. Карпатичі. Д.: NNN, донька сотенного осавула.

Мали синів Лева і Івана.

Княжиковський-Базилевич Сидір Васильович – ще

у 1752 р. став сотенним комісаром, а пізніше знач-

ковим товаришем Чернігівського полку (1761 – 1787

– ?). У 1767 р. володів двором в Сосниці. У 1779 р.

мав у Кириївці 6 підданих. Д.: NNN, донька козака

Княжицький Іван Васильович (бл. 1697 – 1739 – ?) – у

1717 р. був у поході з полковником у Лубенському

полку всю зиму за покійного вітчима свого Івана

Княжницького слабкого здоров’ям. У 1719 р. на

форпостах при Дніпрі під м. Лоєвом. У 1720 р.,

йдучи в похід на канальні роботи, захворів і повер-

нувся назад з Калуги. У 1721 р. в поході з полковни-

ком Полуботком. У 1722–1723 рр. полковий

комісар. У 1724 р. посланий в Охтирку для купівлі

на заводі баранів, 1725–1726 рр. посланий до Шлен-

ська для купівлі баранів на заводі у збірні кошари

на власних конях і свій кошт. 1733–1734 рр. в по-

льському поході. Значковий товариш у Чернігів-

ському полку (1720–1735). Полковий комісар (1724,

1731). 14 травня 1731 р. його тесть генеральний оса-

вул Федір Лисенко суплікував про звільнення його

від посади комісара Мекленбургського корпусу.

Став бунчуковим товаришем (1735.24.11. – 1747 – ?).

У 1736 р. постачав провіант в українські магазини,

провіант з Лубенського полку, потім того ж року в

полку Ніжинському купував провіант. 1738 р. вис-

тупив в похід за Мишурин Ріг біля Дністра, 1739 р.

– у хотинський похід, з якого повернувся в грудні

1739 р. Абшитований бунчуковий товариш (1756).

Проживав у с. Куковичах. Д.: (1731) Ганна Федо-

рівна Лисенко (бл. 1707 – 1768 – ?), донька гене-

рального осавула. Володіла с. Бондарівкою.

Княжицький Тимофій (1745 – 1782 – ?) – служив з

1762 р., був у походах турецькому, кримському і за-

дніпровському. Бунчуковий товариш (1782–1783).

Жив у Ніжинському полку.

Кобеляцький Корнилій Іванович (1721, Охтирка – 1764

– ?) – син сотника рублевського Охтирського полку,

проживав у с. Писарівці Рублевської сотні. Розпочав

службу з 1742 р. в тому ж полку і посаду підпрапор-

ного отримав за заслуги діда і батька. Підпрапорний

Охтирського полку (1742–1747), бунчуковий това-

риш у Полтавському полку (з 1747.22.03.) і поселився

у Великих Будищах. З 1745 р. жив у с. Спаському Ве-

ликобудиської сотні. У 1746 – 1747 рр. здійснював ре-

візію Полтавського полку. У 1748 р. в Полтавському

полковому суді присутній при розгляді справи бун-

чукового товариша Богдановича і сотника перево-

лочанського Вовка. У 1749–1750 рр. проводив

слідство в справі бунчукового товариша Петра Па-

вловського за ґрунти, у 1751 р. – над бунчуковим то-

варишем Павловським за скаргами козаків. У

1751–1753 рр. у прикордонній комісії Брацлавського

воєводства. Намагався звільнити свій дім у Лубнах

від постою польової аптеки. У 1754 р. проводив слід-

ство над Полтавським магістратом стосовно пожежі

в місті, 1755–1756 рр. в слідстві за спірні землі між

Миргородським і Полтавським полками. У лютому

1760 р. вів тяжби за землі у передмістях Полтави з

полковою канцелярією, магістратом, військовим

канцеляристом Лоринцем, а в березні того року – з

ними ж за Тагамлицькі сіножаті. 1764 р. мешкав у

с. Лазорки. Йому перейшла частина маєтків Троць-

ких: у с. Лазорках 18 дворів, 32 хати, 24 бездворні

хати, 206 підданих чоловічої статті. Д.: (1746) Наста-

сія Іванівна Троцька (1734 – 1767.5.04.).

Кобеляцький Яків – значковий товариш Ніжинського

полку (1747), мав двір житловий у Ніжині.

Кобизький N – значковий товариш Ніжинського

полку (1781). Мешканець кролевецький, де мав дім

в 4 покої.

Ковалевський Антін – значковий товариш Переяс-

лавського полку (? – 1741), військовий товариш

(1741 – 1767 – ?). У жовтні 1753 р. був заарештований

козак м. Києва Григорій Чесноков, звинувачений у

купівлі речей, украдених козаками с. Андрушівки

Переяславського полку Іваном Музиченком, Трохи-

мом Бондарем і Григорієм Омельченкем у військо-

вого товариша Ковалевського. Мав у Переяславі

власний житловий двір та 1 тяглого підсусідка, в

першій полковій сотні в с. Войтівці 1 пішого підсу-

сідка, та в д. Мазюнках 1, 3 в с. Пристромах. У його

дружини купив плец в селі Войтівці козак Гнат Па-

169

намаренко. Д.: Анастасія Михайлівна Васютинська,

донька померлого писаря Переяс лавської консис-

торії, походила зі старовинного шляхетського роду.

Її прадід польський шляхтич Пилип Константієв

Васютинський, дід – Сава.

Ковалевський Василь Іванович (1719 – ?) – користу-

вався гербом «Долега», службу розпочав з 30 січня

1734 р., полковий канцелярист (з 1735), полковий

хорунжий (з 1741.25.03.). Управитель Гадяцького

замку поручик Маслов захопив у нього 300 коп сіна.

Осавул (з 1763), писар полковий (1764–1773). Зем-

ський комісар Гадяцького округу (з 1767). У 1767 р.

підписав наказ шляхти Гадяцького повіту Катерин-

ській комісії. Бунчуковий товариш у Гадяцькому

полку (з 1773.30.06.), підкоморний в абшиті (з

1779.2.08.). Мав підданих: в Гадячі – 30 і при хуто-

рах 32 (1771). Надвірний радник у відставці (? – 1788

– 1790 – ?). Рішенням Чернігівського намісниць-

кого дворянського зібрання визнаний дворянином

і внесений до І частини родовідної книги. Д.: Тетяна

Андріївна Терентенко, донька значкового товариша

Полтавського полку.

Ковалевський Григорій – службу розпочав з 1750 р.

писарем сотенним лукомським, з 1758 р. працював

в ГВК і Малоросійській Колегії, писар полковий лу-

бенський (з 1768), суддя полковий лубенський (з

1773), бунчуковий товариш (з 1779). В Лукомській

сотні в хут. Іржавському і Степному мав 20 підда-

них. У 1780 р. ще не був одружений.

Ковалевський Іван – згідно «сказки» 1763 р. служив

козаком Пирятинської сотні Лубенського полку з

1734 р. У 1735 і 1736 рр. при бунчуковому товаришу

Стефану Бутовичу, купував на армію провіант, був

на придніпровських форпостах, набирав на армію

волів, писар сотенний яблонівський (1740 –

1743.06.), присутній в Полтавській і Лубенській по-

лкових рахункових комісіях, полковий комісар,

писар полкової Лубенської рахункової комісії (? –

1749), військовий товариш Лубенського полку

(1749.4.03. – 1767 – ?), полковий комісар лубен-

ський (1759 – 1760). Д.: Феодосія NN.

Ковалевський Іван (1743 с. Западинці – ?) – службу

розпочав з 3 грудня 1755 р., полковий канцелярист

лубенський (з 1761.8.10.), возний Роменської сотні

(з 1770.10.11.), військовий товариш (з 1778.8.11.), по-

лковий хорунжий (з 1782.29.06), титулярний рад-

ник (1788). Мав 72 підданих в лохвицькому повіті

(1790). Д.: Ганна Корнилівна Кривецька, донька

протопопа лохвицького. У 1787 р. дітей не мала.

Ковалевський Іван Павлович – значковий товариш,

його онуки були козаками с. Зноб.

Ковалевський Максим – військовий товариш Лубен-

ського полку, мешкав у Лохвицькому повіті.

Ковалевський Матвій (1747 – 1783 – ?) – служив з 1764 р.,

значковий товариш (1780 – 1783 – ?), був на старій

лінії і в кримському поході.

Ковалевський Микола – в Стародубський полк ви-

йшли Ковалевські «шляхетского происхождения»,

з яких військовий товариш Микола у 1699 р. отри-

мав універсального листа полковника стародуб-

ського Миклашевського з дозволом йому зайняти

греблю і побудувати на ній млин на р. Пухарівці.

Його правнуки проживали в Новоміському повіті.

Ковалевський Мойсей (1737 – ?) – абшитований знач-

ковий товариш Ніжинського полку (1787). Д.: Ганна

NN, донька священика.

Ковалевський Ничипір – полковий канцелярист мир-

городський (1741), значковий товариш.

Ковалевський Ничипір (1727 – ?) – абшитований

значковий товариш Ніжинського полку (? – 1787 –

1790 – ?). З братом Мойсеєм мали 81 підданого у од-

ному містечку Ніжинського повіту. Внесений до ІІ

частини дворянської родовідної книги Чернігів-

ського намісництва Ніжинського повіту. Д.: Хрис-

тина N Пивовар, донька козака.

Ковалевський Павло – військовий товариш в Старо-

дубському полку.

Ковалевський Павло Якович (1717 – ?) – значковий то-

вариш Ніжинського полку (? – 1787 – 1790 – ?), Мав

31 підданого у 1 містечку в Ніжинському повіті. Д.:

Олена NN, донька козака.

Ковалевський Яків Васильович (1761 – ?) – військовий

товариш (? – 1782 – 1790 – ?). Д.: Марфа N Косте-

нецька, донька сотника. Мали доньку Василису.

Ковалевський Яків Павлович – значковий товариш,

його онуки козаки с. Зноб.

Коваленко (Ковалевський) Іван – хорунжий Гого-

лівської сотні, абшитований значковим товаришем

Київського полку (1780.27.02. – ?)

Коваленко Василь Герасимович – значковий товариш

Ніжинського полку (1704).

Коваленко Петро – значковий товариш Прилуцького

полку (1732).

Коваловнич (?) Матвій – служив з 1764 р., сотенний

хорунжий (з 1775), з у 1779 р. отримав звання знач-

кового товариша. Д.: Параска NN, донька козака.

Мали 2 синів.

Коваль Кіндрат Петрович – значковий товариш При-

луцького полку (1721 – 1767 – ?), мав двір у с. Дро-

бівці. Неписьменний.

Коваль Опанас – значковий товариш Прилуцького

полку (1740).

Ковальковський Іван (1744 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Чернігівського полку (? – 1788 –

1790 – ?). Внесений до ІІ частини родовідної книги

дворян Березненського повіту Чернігівського на-

місництва. Д.: Горпина NN, донька козака.

Ковальов-Шляхтич Давид – значний військовий то-

вариш. Його онук Дмитро Леонтійович (1738 – ?)

був козаком м. Буди (1787).

Ковальчук Іван – значковий товариш Полтавського

полку (1732–1736). Сотник цибулівський.

Кованька Герасим Петрович (? – 1707 – 1735 – ран.

1744) – бунчуковий товариш у Полтавському полку.

У 1724 р. захопив ґрунти козака с. Рибці Олексія Ку-

риленка. Сотник 2-ї полкової сотні (1727–1735). Д.:

Феодосія NN (? – 1732 – 1752 – ?). Мала 33 двори

(1744). Вдова (1752).

Кованька Григорій Герасимович (1739 – 1779 – ?) –

мешканець с. Рибці. Службу розпочав значковим

170