Криковцева Н.О., Казакова О.Б., Саркісян Л.Г., Авдєєнко Л.Л., Дяченко Г.А., Курська Л.С., Сахарова О.Н. Комерційна діяльність

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

оборот шляхом реалізації цієї продукції іншим підприєм-

ствам, організаціям, окремим особам;

— укладення комісійних угод із суб’єктами товарного ринку

по придбанню необхідних матеріально-технічних засобів,

предметів індивідуального користування і продажу їх спо-

живачам;

— приймання, збереження, продаж товарів, прийнятих до

реалізації від власників — підприємств, організацій, уста-

нов чи фізичних осіб;

— здійснення розрахунків, пов’язаних із прийманням і реалі-

зацією товарів.

Товари приймаються на комісію:

а) від підприємств, організацій, установ — якщо пред’являєть-

ся накладна, яка оформлена і видана у встановленому порядку

уповноваженій особі, і її паспорта чи іншого документа, що замі-

няє, або засвідчує особистість;

б) від громадян — при пред’явленні паспорта (чи іншого до-

кумента, що його заміняє), що засвідчує особистість.

Існуючі правила прийому товарів на комісію розроблені з ура-

хуванням особливостей окремих видів товарів. Наприклад, при

прийманні на комісію транспортних засобів (автомобілів, при-

чепів, мотоциклів, самохідних машин, тракторів) у характерис-

тиці обов’язково вказуються найменування (тип), модель, мар-

ка, ідентифікаційний номер, рік випуску, номер двигуна, шасі

(рами), кузова (причепа і кабіни), реєстраційного знака «тран-

зит», а також пробіг (за даними спідометра), серія і номер пас-

порта транспортного засобу.

Транспортні засоби повинні бути обов’язково зареєстрова-

ними.

Транспортні засоби, завезені на територію України через кор-

дон, приймаються на комісію за наявності документа митного

органу України, який підтверджує, що стосовно таких транспорт-

них засобів пільги щодо митних платежів не надавалися (або

відповідного документа-дозволу, якщо такі пільги надавалися).

Газові плити і балони до них приймаються на комісію за наяв-

ності документа, що підтверджує їхню придатність до подальшо-

го використання, виданого відповідними службами газового гос-

подарства.

Комерційна діяльність

При прийомі товарів на комісію складається їхній перелік, який

є додатком до договору комісії. На кожен товар прикріплюється

товарний ярлик, а на дрібні недорогі речі — цінник із вказівкою

номера договору комісії і продажної ціни. Також дається харак-

теристика стану товару (новий, був у вжитку, ступінь зносу, інші

ознаки).

Комісіонер може надавати комітентові додаткові платні послу-

ги (наприклад, по прийому й оцінці товару вдома, на території

підприємства, організації, установи, по доставці великогабарит-

ного товару в магазин, інші послуги).

Комісійним будинком (магазином) не приймаються на ко-

місію:

— бойова і службова зброя;

— армійське спорядження;

— товари побутової хімії;

— лікарські засоби.

Розмір і порядок відшкодування збитку, нанесеного комітен-

тові, визначаються угодою сторін (у разі недосягнення згоди

питання вирішується в судовому порядку).

Ціни на товари узгоджуються сторонами, при цьому комісіо-

нер повинен проінформувати комітента щодо попиту на даний

товар і діючих вільних роздрібних цін на нього.

Продажна ціна товару, погоджена комісіонером і комітентом,

вказується в прикладеному до договору комісії документі-цінни-

ку, товарному ярлику.

За послуги по прийманню, збереженню, реалізації товарів

комісійний будинок (магазин) одержує від власника відповідну

комісійну винагороду. Розмір такої винагороди встановлюється

у відсотках до ціни, за якою проданий товар. Він може бути ди-

ференційований по окремих товарах і товарних групах. Погод-

жений сторонами розмір комісійної винагороди фіксується в

договорі комісії. В даний час розмір цієї винагороди складає в

середньому 20–30%.

Товар, прийнятий на комісію, надходить у торговельний зал

чи спеціально обладнану площадку не пізніше наступного дня

після його прийому. При затримці надходження товару в продаж

з вини комісіонера останній сплачує комітентові визначену дого-

вором комісії неустойку.

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

Перед покупцем комісіонер несе відповідальність за

відповідність товару характеристиці його стану, яку дали при

прийомі товару на комісію.

Придбані в комісіонера товари, що були у вжитку (чи транс-

портні засоби, що знаходяться не на ходу), недоліки яких були

обговорені продавцем, назад не приймаються і не обмінюються.

Продаж товару з недоліками, не обговореними комісіонером,

надає право покупцю зажадати:

— розмірного зменшення покупної ціни прийнятого на комісію

товару чи заміни його на такий же товар іншої марки (мо-

делі, артикула) з відповідним перерахунком покупної ціни;

— розірвання договору купівлі-продажу і відшкодування

збитків;

— за згодою комісіонера — безоплатного усунення недоліків

товару чи відшкодування витрат на виправлення недоліків

покупцем або третьою особою;

— заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикула). Но-

вий товар зі схованими недоліками, не виявленими при

прийомі його на комісію і виявленими до продажу (пере-

дачі) покупцеві, знімається з реалізації і підлягає повернен-

ню комітентові (якщо не доведено, що недоліки виникли з

вини комісіонера) без оплати витрат комісіонера по збе-

реженню товару. Разом з тим за згодою сторін протягом

14 днів, не беручи до уваги дня покупки, покупцеві повер-

тається сплачена за товар грошова сума у разі неможли-

вості обміну.

Придбаваючи товар, що має гарантійний термін, який ще не

минув, покупець одержує надані комітентом гарантійний талон,

паспорт, сервісну книжку, інший документ, який підтверджує пра-

во покупця на використання терміну гарантії, що залишився.

При укладенні договору комісії сторони погоджують порядок

і розміри уцінки товару з дотриманням наступних умов:

— погоджені сторонами терміни реалізації товару до і після

його уцінки встановлюються з урахуванням середнього

обертання аналогічних товарів;

— розмір уцінки товару встановлюється з урахуванням попи-

ту і пропозиції на даний товар і повинен забезпечувати його

реалізацію за ціною, найбільш вигідною для комітента;

Комерційна діяльність

— продажна ціна товару, прийнятого на комісію, але не реа-

лізованого в передбачений договором комісії термін (у тому

числі і після попередньої уцінки), може бути знижена тільки

у разі згоди комітента (з викликом його і без виклику);

— уцінка того самого товару проводиться не більше трьох

разів (в окремих випадках при згоді комісіонера число уці-

нок товару може бути збільшене);

— при проведенні першої і другої уцінок товару виклик комі-

тента не обов’язковий (якщо договором комісії не перед-

бачене інше);

— уцінка товару втретє проводиться з обов’язковим викли-

ком комітента;

— при відмовленні комітента від третьої уцінки товар йому

може бути повернутий з відшкодуванням витрат комісіо-

нера по збереженню;

— якщо товар не реалізований і після третьої уцінки, то за

згодою комісіонера може бути проведена додаткова уцін-

ка для подальшої реалізації товару або він повертається

комітентові з відшкодуванням комісіонеру витрат по його

збереженню.

Слід зазначити, що комітент вправі в будь-який час зажадати

від комісіонера повернення прийнятого на комісію, але ще не

проданого товару по пред’явленні договору комісії, паспорта чи

іншого його документа, що заміняє або засвідчує особистість.

Деяким різновидом комісійної торгівлі є скупні підприємства,

що функціонують для регулювання російського ринку коштовно-

стей. Створюються такі підприємства в будь-якій організаційно-

правовій формі (незалежно від видів власності), реєструються у

відповідній державній територіальній інспекції пробірного нагля-

ду, мають ліцензії, які видані комітетом з дорогоцінних металів і

дорогоцінних каменів.

Скупні підприємства купують у населення цінності у вигляді

ювелірних, побутових, інших непромислових виробів і брухту, не

заборонених законодавством для продажу населенню, незалеж-

но від наявності на них відбитків імені виготовлювачів і відбитків

державних пробірних клейм. Крім того, скуповуються предмети

антикваріату, художні, історичні цінності. Здаючи цінності, клієнт

пред’являє паспорт чи документ, який його заміняє.

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

Забороняється скуповувати цінності в дітей і підлітків, які не

досягли вісімнадцятирічного віку, а також у підприємств, органі-

зацій, установ.

На видному місці в приміщенні скупного підприємства повинні

бути вивішені:

— копія ліцензії;

— правила прийому цінностей;

— інформація про діючі скупні ціни на цінності, на вироби з

дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів;

— витяг з нормативних документів про порядок їх клейму-

вання;

— найменування й адреси контролюючих органів;

— інша інформація.

Скупне підприємство і його працівники (скупники), здійсню-

ють прийом цінностей, несуть відповідальність за правильність

їхньої оцінки відповідно до чинного законодавства.

Робота скупного підприємства підлягає контролю з боку

органів Комітету з торгівлі (через Державну інспекцію по торгівлі,

якості товарів і захисту прав споживачів і її територіальні орга-

ни), а також інших органів виконавчої влади в межах їхньої ком-

петенції.

У процесі контролю скупні підприємства повинні робити всіля-

ке сприяння і вживати діючих заходів щодо усунення порушень і

недоліків.

Різновидом комісійної торгівлі є також діяльність торговель-

них підприємств системи «секонд хенд» (від англ, словосполу-

чення «другі руки»).

Товар, що надходить у магазини «секонд хенд», готується на

так званих фабриках, що переробляють закуплені спеціальними

пунктами в населення текстиль і ношений одяг. На таких фабри-

ках одяг ретельним способом сортується, тобто чоловічий відок-

ремлюється від жіночого, дорослий — від дитячого, штани,

спідниці — від курток і т.д. Працюють на фабриках висококвалі-

фіковані експерти, здатні навіть на дотик точно визначити відсо-

ток вмісту вовни у виробі. Приблизно 70% текстильної сировини

відправляється на переробку (з неї виготовляються, наприклад,

поліграфічний картон, набивання для меблів, шумоізоляція для

автомобіля, туалетний папір і ін.).

Комерційна діяльність

30%, які залишилися (власне кажучи, кращі зі скуплених ре-

чей), після відповідної високоякісної хімічної обробки і вільного

упакування, надходять у роздрібну мережу. Поставляються то-

вари, виготовлені (зшиті) у Голландії, Німеччині, Данії, Італії, США,

Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції і в інших країнах.

Характерні риси магазинів «секонд хенд» дешевизна товарів,

розмаїтість фасонів, забарвлення, розмірів, добротна якість.

Існуючі в нашій країні магазини «секонд хенд» можна підроз-

ділити на три види — «люкс», перша категорія, друга категорія.

У магазинах «люкс» продаються товари високої якості, найбільш

модні, що надходять у вільному упакуванні. Ціни на товари вищі,

ніж у магазинах нижчих категорій. У магазинах першої категорії

продаються товари, поставлені в країну, як у вільному упакуванні,

так і в пресованому вигляді і мають невеликі дефекти, що легко

усуваються. Магазини другої категорії реалізують товари з не-

великим браком, поставлені в пресованому вигляді. У магазинах

першої і другої категорій одяг продається поштучно чи на вагу.

Послугами магазинів «люкс» користаються, головним чином,

покупці з відносно високим і середнім статком, що люблять час-

то змінювати вбрання.

Відвідувачами магазинів першої і другої категорій є в основ-

ному учні старших класів, студенти, робітники, службовці, бага-

тодітні матері, пенсіонери й інші покупці із середнім і низьким

статком.

7. Фірми консигнаційної торгівлі

Консигнація — форма комісійного продажу товарів, при якій

їхній власник (консигнант) передає комісіонеру (консигнаторові)

товар для продажу зі складу останнього, тобто надає товар у

розпорядження комісіонера на визначений час для реалізації.

У консигнаційній торгівлі взаємодія сторін складається таким

чином:

— вивчення кон’юнктури зовнішнього ринку;

— набір товарів для консигнації;

— підписання договору консигнації.

Консигнатор, по суті, є комісіонером по зовнішньоторговель-

них операціях, з тією лише різницею, що здійснює продаж това-

ру за ціною, установленою консигнантом. Право власності на

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

товар, що надійшов на склад посередника, залишається за влас-

ником (експортером) до того моменту, поки цей товар не буде

ким-небудь куплений.

Договір консигнації дає консигнаторові можливість активно-

го впливу на рівень цін реалізації товару на ринку. При досить

активному збуті товарів консигнант може бути зацікавлений у

тому, щоб підняти рівень цін реалізації товару і підвищити екс-

портні ціни, у тому числі і на товари, що вже знаходяться на складі

консигнатора. Право активного впливу на ціни слід обумовлюва-

ти в консигнаційній угоді. Крім того, це право може бути реалі-

зоване консигнантом, якщо угода передбачає виплату винаго-

роди у вигляді відсотка із суми продажу, а не як різницю цін.

Будь-яке підвищення консигнантом цін реалізації анулює зобо-

в’язання і гарантії консигнатора щодо безповоротності товару.

Не продані до встановленого терміну товари консигнатор має

право повернути консигнантові на умовах консигнації. Власне

кажучи, при консигнації експортер кредитує посередника на се-

редній термін реалізації товару.

Неодмінною умовою консигнаційної угоди є збереження за

консигнантом права власності на товари до їхньої реалізації по-

купцям. Однак це право не гарантує одержання платежів за про-

дані товари. Оскільки платежі за товари, які продаються з консиг-

наційного складу, повинні переводитися консигнантові згідно з

мірою реалізації товарів покупцям, найбільш зручними є кален-

дарні платежі по відкритому рахунку з наданням консигнатором

банківської гарантії на середню суму реалізації товару за 2–3 уста-

новлених для розрахунків календарних днів періоду. У разі простро-

чення платежу понад установлений календарний термін консигнант

має можливість з’ясувати причину затримки і за необхідності ви-

лучити товар у консигнатора, а також покрити за рахунок залишку

гарантії заборгованість щодо прострочених платежів.

Консигнатор зобов’язаний у погоджений з експортером

термін вчасно поставити на консигнаційний склад конкретний

товар. Витрати щодо збереження товарів на закордонному складі

консигнатора несуть експортери. За всі послуги (доставка, прий-

мання, зміст, передпродажна підготовка, інформаційне забезпе-

чення, реклама й ін.) фірма консигнаційної торгівлі одержує ко-

місійну винагороду.

Комерційна діяльність

У консигнаційній торгівлі важливе значення має повернення

непроданого товару — це додаткова відповідальність консигна-

тора, погоджена обома сторонами. Консигнація може бути:

а) поворотною (непроданий товар цілком повертається влас-

нику);

б) частково поворотною (власнику повертається визначена

частина непроданого товару);

в) безповоротної (консигнатор закуповує весь непроданий

товар).

Однак завжди варто мати на увазі, що ні частково поворотна,

ні цілком безповоротна консигнація не вирішує проблем гаран-

тованого збуту товару на ринку. При вирішенні питання про по-

вернення товару, що знаходиться на консигнації, варто орієнту-

ватися на те, що доцільність повернення може бути виправдана,

якщо знижка, необхідна для реалізації товару, перевищує под-

війну суму витрат на його повернення і митне оподаткування.

На практиці до послуг фірм консигнаційної торгівлі вдаються

при експорті товарів широкого вжитку (автомобілів, холодиль-

ників, меблів і ін.), а також машин, устаткування, запасних час-

тин, вузлів, коли хочуть використовувати сприятливу кон’юнкту-

ру міжнародного ринку, фактор часу (з погляду ефективності

комерційної справи) чи постачання обумовлюється обставина-

ми, що склалися в комерційно-господарській діяльності суб’єкта

товарного ринку.

8. Ярмарки

Ярмарок — періодичний захід (рідше — постійно діючий),

тобто товарний ринок, який діє регулярно у відведеному місці, у

визначений період, з одночасною масовою участю працівників

промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі,

інших галузей, а також посередницьких підприємств, організацій.

Ярмарки дають можливість широкому колу виготовлювачів,

споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні

контакти, які сприяють регулюванню попиту та пропозиції, акти-

візації господарської ініціативи сторін.

За результатами ярмарку приймаються відповідні рішення про

випуск продукції, відновленні її асортименту, підвищенні якості і

поліпшенні дизайну.

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

На ярмарку предметом торгівлі можуть бути товари й інші

матеріальні цінності, попередньо замовлені, заплановані до ви-

робництва і постачання в найближчий період або виготовлені і

раніше поставлені в деякі регіони, але накопичувані там, у над-

лишку, які потребують повторного переміщення в інші райони,

де вони користуються попитом.

Ярмарки функціонують з метою:

— демонополізації в сферах виробництва і обігу товарів;

— підвищення надійності товарного забезпечення споживачів;

— зниження товарного дефіциту;

— самостійного встановлення сторонами ділових і раціональ-

них комерційно-господарських зв’язків;

— формування виготовлювачами виробничої програми, роз-

ширення і відновлення її асортименту;

— збільшення випуску високоякісної, конкурентоздатної то-

варної продукції з урахуванням попиту споживачів;

— залучення в господарський оборот невикористовуваної,

зайвої продукції і вторинних ресурсів, некондиційних ма-

теріалів і виробів;

— активізації міжрегіональних товарообмінних операцій;

— пропаганди новітніх досягнень науки і техніки;

— популяризації нових високоякісних товарів;

— виявлення реального попиту ринку на конкретну товарну

продукцію;

— надання суб’єктам товарного ринку послуг інформаційно-

комерційного і посередницького характеру;

— пропаганди надійності виготовлювача, його іміджу.

Більшість товарів на ярмарку не реалізується, а представ-

ляється в зразках, буклетах, проспектах, плакатах, кресленнях,

фотознімках, слайдах, кіно- і відеороликах. Виставляються також

науково-технічні розробки у вигляді натуральних експонатів, ма-

кетів, конструкторсько-технологічної, патентно-ліцензійної доку-

ментації і т.п.

Виробники товарів можуть не бути присутніми на ярмарку.

У такому разі ярмарок може взяти на себе обов’язки по надан-

ню додаткових послуг щодо реалізації товарів. Розвиток товар-

ного ринку показує, що сучасному покупцеві недостатньо тільки

закуповувати для себе товари на ярмарку. Він зацікавлений у

Комерційна діяльність

спільному з виготовлювачами, посередниками пошуку рішень для

достатнього задоволення ринку, визначення напрямків виробниц-

тва товарної продукції й оптимального використання матеріаль-

них, фінансових, трудових ресурсів.

Проводяться ярмарки в спеціальних чи орендованих при-

міщеннях (площах). При бажанні реалізувати товар чи успішно

прорекламувати його суб’єкт товарного ринку повинен поперед-

ньо замовити й оплатити місце (площа по метражу), яке відпові-

дає технічному та іншому забезпеченню.

Ярмарки організуються за рахунок надходжень від учасників

заходу у вигляді — грошових внесків, які використовуються для

оренди площ, оплати транспортних витрат, оформлення стендів,

рекламно-інформаційного обслуговування, роботи персоналу.

Ярмарки можна класифікувати за кількома ознаками:

1. Щодо напрямку діяльності:

— продаж товарів народного споживання;

— продаж товарів виробничо-технічного призначення;

— змішані (представлені обидва види товарної продукції).

2. Щодо товарного асортименту:

— універсальні (різні групи і види товарної продукції);

— спеціалізовані (визначені групи промислових і сільськогос-

подарських товарів).

3. Щодо характеру товарних операцій:

— продаж товарів, що надійшли в первинний оборот;

— продаж не використовуваної і зайвої продукції.

4. Щодо територіального масштабу:

— міжнародні (обслуговують міжнародну торгівлю, представ-

лені зразки різних товарів, вироблених у різних країнах);

— всеукраїнські (зосереджують товари широкого профілю,

асортименту, ярмарки сприяють динаміці товарообігу в

країні, раціоналізації комерційно-господарських зв’язків,

розширенню інформаційного обміну);

— зональні (залучають до участі в них значну кількість суб’єктів

товарного ринку найближчих регіонів, схожих за соціаль-

ними, географічними, кліматичними умовами;

— районні (міські, окружні, муніципальні, сільські, районні), що

привертають увагу широкого кола суб’єктів товарного

ринку в особі підприємців середнього і дрібного бізнесу і