Криковцева Н.О., Казакова О.Б., Саркісян Л.Г., Авдєєнко Л.Л., Дяченко Г.А., Курська Л.С., Сахарова О.Н. Комерційна діяльність

Подождите немного. Документ загружается.

191

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

Склад і види послуг, як було показано раніше, можуть бути

найрізноманітнішими, але за функціональним призначенням мож-

на виділити такі основні компоненти послуг:

— технологічні — по зберіганню, підсортуванню, фасуванню,

пакуванню, маркуванню, транспортно-експедиційні;

— комерційні — допомога в рекламуванні товарів, комісійні,

посередницькі по пошуку постачальників товарів і оптових

покупців і т.д.;

— організаційно-консультативні — консультації з питань асор-

тименту і якості товарів, експлуатації виробів, організації

роздрібного продажу, вивчення попиту, маркетингу та ін.;

— інформаційні — добір, накопичення, опрацювання комер-

ційної інформації і передачі її контрагентам;

— фінансові — по організації торговельно-розрахункових

операцій (кредитування угод на пільгових умовах, готівкові

і безготівкові розрахунки, аванс і т.п.).

Послуги, які надаються оптовою базою своїм клієнтам, як

правило, повинні бути платними і сприяти активізації оптової

діяльності.

Конкретні розміри оплати послуг необхідно вказувати в дого-

ворах з клієнтами. Вони повинні відображати витрати на ці по-

слуги з урахуванням їх трудомісткості і забезпечення нормаль-

ної рентабельності цих операцій, а також зацікавлювати оптові

бази в наданні послуг своїм клієнтам.

Таким чином, доходи оптового підприємства складаються з

продажу товарів — торговельних надбавок і оплати за оптові

послуги.

Товаропостачання роздрібної торговельної мережі

Процес доведення товарів від підприємств-виробників через

підприємства оптової і роздрібної торгівлі до споживачів нази-

вається товаропостачанням. Він включає не тільки фізичне пе-

реміщення товарів із місць виробництва в місця споживання, але

й операції, пов’язані з їх зберіганням, підсортуванням і підготов-

кою до продажу на торговельних підприємствах.

На підприємствах торгівлі завершується процес кругообігу

коштів, вкладених у вироблені предмети споживання, здійснюється

192

Комерційна діяльність

перетворення товарної форми вартості в грошову і створюється

економічна основа для відновлення виробництва товарів. Тому

раціональна організація процесу товаропостачання є однією з

важливих функцій торгівлі. З цією метою повинні визначатися

найбільш сприятливі потоки і напрямки руху товарів, більш еко-

номічні види транспорту для перевезень товарів із місць вироб-

ництва в місця споживання, а також створюється відповідна ме-

режа складів і баз. Від того, наскільки раціонально організовано

процес товаропостачання, значною мірою залежать рівень торго-

вельного обслуговування, а також час обертання товарно-матер-

іальних цінностей. Тому товаропостачання передбачає створення

технологічного ланцюга, який сприяє своєчасно і безперервно

доводити товари від виробника до споживачів в необхідній

кількості, широкому асортименті, високої якості, при мінімальних

затратах праці, матеріальних засобів і часу.

Основними ланками технологічного ланцюга товаропостачан-

ня є промислові і сільськогосподарські підприємства, що вироб-

ляють товари народного споживання, оптові бази, магазини і інші

пункти роздрібного продажу товарів.

Прямуючи із сфери виробництва в сферу споживання, това-

ри можуть проходити через одну або декілька складських лан-

цюгів. Раціональна організація процесу товаропостачання перед-

бачає проходження товару через мінімальну кількість ланок.

На організацію товаропостачання впливає ряд чинників, які

можна об’єднати в такі групи: виробничі, транспортні, соціальні

і торговельні.

В групу виробничих чинників входять: розміщення виробниц-

тва, спеціалізація виробничих підприємств, сезонність виробниц-

тва окремих товарів.

Суттєвий вплив на процес товаропостачання відіграє розмі-

щення виробництва товарів. Наближення виробничих підпри-

ємств до джерел сировини часто приводить до нерівномірного

розподілу їх на території держави, віддаленню від районів спо-

живання, а це, в свою чергу, затрудняє процес товаропоста-

чання, так як викликає необхідність перевезення товарів на ве-

ликі відстані, сповільнює доведення їх від виробника до

споживачів.

193

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

Не менший вплив на організацію товароруху має спеціаліза-

ція виробничих підприємств на виробництво порівняно вузького

асортименту товарів. Особливо це відноситься до товарів склад-

ного асортименту. Оскільки дрібні магазини не в змозі отриму-

вати їх без попереднього підсортування на підприємствах опто-

вої торгівлі, це приводить до того, що більшість товарів, перш

ніж потрапити на роздрібне підприємство, попередньо проходить

через одну або більше ланок оптової торгівлі.

Виробництво деяких товарів народного споживання має яск-

раво виражений сезонний характер, що, в свою чергу, пов’язано

з сезонністю виробництва сировини для їх виготовлення, а також

сезонністю придбання і споживання окремих товарів. У зв’язку з

цим асортимент товарів, що бере участь у процесі товаропоста-

чання, суттєво змінюється протягом року, що вимагає необхід-

ності внесення відповідних корективів в організацію технологіч-

ного процесу товароруху.

До транспортних чинників відносяться: стан транспортних

шляхів сполучення, види транспорту, що використовується для

перевезення товарів та ін.

На даний момент не всі регіони мають добре розвинену

транспортну мережу, тому доставка товарів в деякі з них пов’я-

зана з відповідними труднощами (носить сезонний характер,

вимагає використовувати нераціональні види транспорту і т.д.).

Структура парку транспортних засобів повинна також відповіда-

ти вимогам раціональної організації процесу товароруху, для чого

необхідна наявність відповідного спеціалізованого транспорту,

транспортних засобів різної вантажопідйомності.

Важливий вплив на процес товаропостачання мають соціальні

чинники, основними з яких є: розселення населення, рівень гро-

шових доходів і т.д. Так, при невисокій густоті населення органі-

зувати доставку товарів споживачам важче, ніж в райони з висо-

кою густотою населення. На інтенсивність процесу товароруху

має вплив і рівень грошових доходів населення.

На процес товаропостачання впливають такі торговельні чин-

ники: розмір, спеціалізація і розміщення підприємств торгівлі,

ступінь складності асортименту товарів і їх властивостей, рівень

організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

194

Комерційна діяльність

Значною мірою процес товароруху залежить від асортимен-

та і властивостей товарів.

По-різному протікає процес товароруху залежно від викори-

стовуваної форми товаропостачання роздрібної торговельної

мережі.

Принципи товаропостачання та основні вимоги

до його організації

В основу раціональної організації процесу товаропостачання

повинні бути покладені такі основні принципи:

— використання коротких шляхів товароруху;

— встановлення оптимальної форми і ланцюгів товароруху з

широким використанням централізованої доставки товарів

в роздрібну торговельну мережу;

— вибір раціональних транспортних засобів і ефективне їх

використання;

— широке застосування тари-обладнання і засобів механізації

навантажувально-розвантажувальних і складських робіт;

— постійне вдосконалення і оптимізація технологічного лан-

цюга товароруху.

В практиці організації товароруху знаходять використання дві

його форми: транзитна і складська.

Транзитна форма полягає в завезенні товарів в роздрібну

торговельну мережу безпосередньо з виробничих підприємств.

Вона використовується переважно по товарах простого асорти-

менту, які не потребують підсортування.

Складська форма товароруху знаходить використання в ос-

новному при доставці в роздрібну торговельну мережу товарів

складного асортименту. При цьому товари з метою їх підсорту-

вання прямують через складські ланцюги. Розрізняють однолан-

цюгову і багатоланцюгову складські форми товароруху. Для виз-

начення складської форми використовують коефіцієнт, який

розраховується шляхом відношення оптового складського това-

рообороту до роздрібного.

При організації товароруху важливе значення має правиль-

ний вибір транспортних засобів і їх ефективне використання;

195

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

враховуються також відстань перевезень, вид і фізико-хімічні

властивості товарів. Повинна бути забезпечена максимальна

завантаженість транспорту, скорочені його простої, виключені

порожні пробіги.

Широке використання тари-обладнання дозволяє не тільки

виключити важкі ручні процеси, суттєво підвищити продуктивність

праці і культуру торгівлі, але й добитися значного економічного

ефекту від її впровадження.

В усіх ланках технологічного ланцюга товароруху повинні

широко використовуватися засоби механізації навантажувально-

розвантажувальних робіт. Їх використання дозволить більш ефек-

тивно використовувати транспортні засоби і робітничу силу, сут-

тєво прискорити процес товароруху.

Організація технологічного ланцюга товароруху при дотри-

манні вище описаних принципів дозволить забезпечити високу

ефективність всього процесу товароруху.

Управління товаропостачанням торговельної мережі

У системі заходів, спрямованих на забезпечення раціональ-

ної організації товаропостачання торговельної мережі, важлива

роль належить управлінню товаропостачанням. З цією метою

розробляються технологічні схеми товаропостачання, засновані

на використанні взаємопов’язаних транспортних систем. Все

більш широке використання знаходять технологічні схеми про-

цесу товароруху з використанням тари-обладнання особливо при

доставці хліба і хлібобулочних виробів, плодоовочевої продукції,

бакалійних і інших товарів.

Для впровадження передової технології транспортування,

зберігання і продажу товарів з використанням тари-обладнання

створюються опорні комплекси на базі підприємств-постачаль-

ників і роздрібних торговельних підприємств. Вони створюються

за схемами: «оптова торговельна база — торговельний зал ма-

газину», «хлібозавод — торговельний зал магазину», «промис-

лове підприємство — торговельний зал магазину».

Використання контейнерної доставки товарів в магазини

дозволяє суттєво скоротити чисельність робітників, зайнятих

196

Комерційна діяльність

переміщенням товарів на підприємствах оптової і роздрібної

торгівлі, спрощує організацію товаропостачання магазинів і знач-

ною мірою полегшує внутрішньомагазинне переміщення товарів,

створює умови для більш ефективної експлуатації автотранспорту

і торговельної площі магазинів.

Одночасно з тарою-обладнанням для доставки товарів вико-

ристовують спеціальну багатооборотну ящичну і текстильну тару.

При цьому технологічна схема процесу товаропостачання

відрізнятиметься від наведеної вище.

Для спрощення управління процесом товаропостачання мо-

жуть бути використані технологічні карти, які представляють со-

бою детальну розробку важливіших складових елементів цент-

ралізованої доставки товарів в роздрібну торговельну мережу.

В них вказується не тільки день і час доставки товарів в магазин,

але й номер автомобіля, що обслуговує маршрут, прізвище во-

дія, розмір партій товару та інші дані.

Успішне функціонування системи товаропостачання потребує

оперативного збору, узагальнення і передачі комерційним служ-

бам інформації про стан торгівлі окремими товарами на кожно-

му роздрібному торговельному підприємстві.

Оперативне управління товаропостачанням роздрібної тор-

говельної мережі покладається, на диспетчерську службу. Дис-

петчерська служба забезпечує постійний зв’язок з роздрібною

торговельною мережею і оптовими базами, що здійснюють то-

варопостачання. Вона займається збором і узагальненням інфор-

мації, що надходить від магазинів, і оперативно передається її

комерційним службам оптової бази для прийняття необхідного

рішення про завезення товарів.

Облік і контроль за виконанням договірних зобов’язань

Важливою складовою частиною комерційної роботи торго-

вельного підприємства є організація обліку і контролю за реаль-

ним виконанням договорів поставок. Повсякденний нагляд за

ходом виконання постачальниками договірних зобов’язань

сприяє своєчасності і безперебійності надходження товарів у

погодженому асортименті, належної якості і кількості.

197

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

Організація контролю за поставками товарів передбачає:

облік і контроль за термінами надходження товарів від постачаль-

ників в розгорненому асортименті по кожній товарній групі,

підставою для якого служить план завезення товарів до торго-

вельного підприємства. Дані про фактичне надходження товарів

фіксуються комерційними службами в спеціальних картках, жур-

налах, а в крупних торговельних підприємствах і фірмах для цього

використовується комп’ютерна техніка. Зіставляючи дані фактич-

ного надходження з планом завезення товарів до торговельного

підприємства, комерційна служба виявляє відхилення і у разі

потреби передає відомості юристу для оформлення і пред’яв-

лення претензій постачальникам.

Для контролю за якістю товарів, що надходять, використову-

ють специфікації, сертифікати, пакувальні ярлики і ін. Методи пе-

ревірки якості товарів можуть бути різними і пов’язані з місцем її

проведення, безпосередньо на підприємствах — виготівниках (при

самовивезенні продукції), в роздрібному торговельному під-

приємстві і в лабораторіях якості товарів крупних оптових ланок.

Визначення якості товару — це встановлення якісних харак-

теристик товару, який є предметом закупівлі. Основні способи

визначення якості товару такі:

— за стандартом (дається посилання на відповідний документ);

— за технічними умовами (в контрактах наводиться текст ТУ);

— за сертифікатами;

— за специфікаціями (наводиться специфікація);

— за зразком;

— за описом (дається докладний опис товару), який спи-

рається на добре відомі на ринку види товарів;

— за попереднім оглядом (покупець оглядає весь товар);

— за вмістом окремих речовин (указується допустимий вміст

окремих речовин);

— за виходом готового продукту (указується вихід готового

продукту з сировини);

— за справедливою середньою якістю — (припускає відпо-

відність звичайній середній якості зараз, у цій місце-

вості). Найчастіше використовують у торгівлі сільгосппро-

дуктами.

198

Комерційна діяльність

00–09 США і Канада 73 Швеція

20–29 Резерв ЕАN 740–745 Гватемала

30–37 Франція Гондурас, Нікарагуа,

380 Болгарія Коста-Ріка, Панама

383 Словенія 750 Мексика

385 Хорватія 759 Венесуела

400–440 Німеччина 76 Швейцарія

460–462 Російська Федерація 770 Колумбія

471 Тайвань 773 Уругвай

474 Естонія 775 Перу

475 Латвія 777 Болівія

477 Литва 779 Аргентина

480 Філіппіни 780 Чилі

482 Україна 784 Парагвай

498 Гонконг 786 Еквадор

45, 49 Японія 789 Бразилія

50 Великобританія 80–83 Італія

520 Греція 84 Іспанія

529 Кіпр 850 Куба

531 Македонія 858 Словаччина

538 Мальта 859 Чехія

539 Ірландія 860 Югославія

54 Бельгія і Люксембург 869 Туреччина

560 Португалія 87 Голландія

569 Ісландія 880 Південна Корея

57 Данія 885 Таїланд

590 Польща 888 Сінгапур

594 Румунія 899 Індонезія

599 Угорщина 90–91 Австрія

600–601 Південна Африка 93 Австралія

611 Марокко 94 Нова Зеландія

619 Туніс 955 Малайзія

64 Фінляндія 977 Періодичні видання

690–691 Китай 978–979 Книги

70 Норвегія 980 Квитанції

729 Ізраїль 99 Купони

Міжнародна система нумерації товарів ЕАN

199

Розділ ІІ. Комерційна діяльность на оптовому ринку товарів та послуг

З метою контролю якості товарів, їх відповідності еталонному

зразку використовується штрих-код. У світовій практиці товаро-

виробництва відомо декілька видів кодування, але найбільшого

поширення набула американська і європейська системи кодуван-

ня ЕА1Ч. Нею сьогодні кодується до 90% усіх товарів у США, що

випускаються, 80% — в Німеччині, близько 70% — у Франції і

Італії.

Що ж позначають цифри коду? Найчастіше номер, який при-

власнюється кожному виду виробу, складається з 10–13 цифр.

Найзначущіші з них — перші дві (країна виробництва даного то-

вару); наступні п’ять — підприємство-виробник; ще п’ять прихо-

вують характеристику товару (розмір, маса); остання цифра —

контрольна. Код країни привласнюється Міжнародною Асоціацією

ЕА1Ч. Можливий варіант, коли для коду країни-виготівника відво-

диться три знаки, а для коду підприємства — чотири. Наводимо

штрих-коди, встановлені міжнародною Асоціацією ЕАТЧ.

Комерційні спори і порядок їх розв’язання

Однією з необхідних умов успішного функціонування всіх еле-

ментів створюваного в Україні ринкового механізму є законність

і дисципліна в діяльності суб’єктів господарювання.

Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може

розвиватися без зіткнень і конфліктів, що приводять до супереч-

ностей між суб’єктами комерційної діяльності.

Такі суперечності між торговельними підприємствами, орган-

ізаціями, державними та іншими органами стосовно їхніх прав

та обов’язків в комерційних відносинах називаються комерцій-

ними спорами. Саме ці комерційні спори і є предметом розгля-

ду та вирішення арбітражного суду.

Арбітражний суд є однією з гілок судової влади, на яку зако-

ном покладено здійснення правосуддя у господарських відноси-

нах і вирішенні всіх комерційних спорів, що виникають між юри-

дичними особами, державними та іншими органами.

Комерційні спори виникають при укладенні, зміні і розірванні

господарських договорів. Ці спори умовно іменуються переддо-

говірними. Спори, що виникають при виконанні договорів з

приводу неналежного виконання зобов’язань та застосування

200

Комерційна діяльність

до порушника передбачених законом чи договором майнових

санкцій (штрафів та відшкодування збитків), умовно називають-

ся майновими.

Чинне законодавство вимагає від підприємств та організацій,

щоб вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання

господарських спорів з іншою стороною.

Доарбітражне врегулювання комерційних спорів поклика-

не забезпечити якомога швидше відновлення порушених прав

підприємств та організацій; сприяє виявленню і усуненню при-

чин та умов виникнення господарських правопорушень та під-

вищенню рівня укладання та виконання господарських дого-

ворів.

Діяльність арбітражного суду з розгляду комерційних справ і

вирішення комерційних спорів розвивається у певній послідов-

ності і складається з окремих стадій:

— порушення справи за письмовою заявою (позовом);

— вирішення комерційного спору;

— прийняття рішення;

— виконання рішення;

— виконавче провадження;

— перевірка рішень, ухвал та постанов у порядку нагляду.