Кравченко М.С., Царенко О.М., Міщенко Ю.Г. та ін. Практикум із землеробства

Подождите немного. Документ загружается.

230

Слід також враховувати господарське значення культур. Зок-

рема, продуктивність сівозміни, де значні площі зайняті зерно-

вими культурами, оцінюють не тільки в кормових одиницях, а й

за виходом зерна ярих і зернобобових культур на одиницю пло-

щі. Продуктивність сівозмін, в яких вирощують технічні культу-

ри, оцінюють переважно за вартістю продукції з одиниці площі в

існуючих на рослинницьку продукцію загальних закупівельних

цінах. Вартість продукції культур, на які ціни не встановлено,

визначають шляхом розрахунку за вмістом кормових одиниць і

прирівнюючи їх до ціни вівса.

6.7

КНИГА ІСТОРІЇ ПОЛІВ

ТА ПОРЯДОК ЇЇ ВЕДЕННЯ

Книгу історії полів веде агроном господарства під безпосеред-

нім контролем головного агронома районного управління АПК.

На титульній сторінці її записують, у якому році запроваджено

сівозміни, тобто нарізано в натурі межі їх полів. На звороті титу-

льної сторінки вміщується копія (ксерокопія) з нанесеним схема-

тичним розміщенням культур, внесення органічних та мінера-

льних добрив, вапнування з визначеними контурами й нормами.

Книга складається з восьми таблиць. У

першій таблиці

запи-

суються спостереження за метеорологічними явищами, початком

і закінченням польових робіт, особливостями перезимівлі озимих

культур. У

другій

— дані про опади і температуру повітря. Опа-

ди (в мм) записують щодекадно і по місяцях. Зокрема, з квітня

по вересень зазначають кількість опадів, що випали за декаду,

та кількість днів з опадами; за січень, лютий, березень, жовтень,

листопад, грудень — всього за місяць і за рік. Проставляють дані

про мінімальну, максимальну і середню температуру за кожний

місяць. У місцях, де не організовано метеорологічних спостере-

жень, користуються даними найближчого метеорологічного пун-

кту.

третій таблиці

записують передбачене чергування культур

у прийнятих сівозмінах. Зазначають назву кожної сівозміни:

польова, кормова (прифермська, притабірна, лукопасовищна,

ґрунтозахисна), спеціальна (овочева, конопляна, рисова тощо),

сівозміни на зрошуваних і осушених землях. Проставляють

площу, зайняту даною сівозміною, та середній розмір одного по-

ля. Кожну сівозміну записують під певним номером (№ 1, 2, 3 і

231

т.д.), який зберігається за нею в усіх наступних таблицях книги.

Спочатку (1, 2 і т. д.) записують польові, польові ґрунтозахисні,

кормові, кормові ґрунтозахисні, сівозміни на осушених і зрошу-

ваних землях, овочеві і різні спеціалізовані сівозміни; наприкін-

ці таблиці зазначають загальну площу під усіма сівозмінами,

площу земельних ділянок, не включених у сівозміну, що викори-

стовуються під посіви (поза сівозмінами), включаючи міжряддя

багаторічних насаджень, що використовуються під посіви, і землі

вільного присадибного фонду. Далі підводять підсумок — разом

земель під посівами і парами і в тому числі площа полів, зали-

шена під залуження, і лукопасовищних та ґрунтозахисних (ор-

ганізованих на вигінних землях та на схилах балок) сівозмінах.

четвертій таблиці

записують загальну площу кожного поля

й полезахисних лісових насаджень, у т. ч. проектну та фактичну

площу захисних лісових насаджень, культури, пари, залуження

та ін., якими планувалося і було зайняте кожне поле цієї сіво-

зміни в кожному році, на які розраховані записи в книзі. Такі

таблиці заповнюються на кожну сівозміну окремо, тобто скільки

сівозмін, стільки й таблиць треба складати. Загальна площа всіх

посівів, парів та площ, призначених під залуження, що записані

по кожному року у рядку “разом, га”, має дорівнювати загальній

площі даної сівозміни, зазначеній в третій і зверху — у четвертій

таблицях.

п’ятій таблиці

записують планову і фактично засіяну площі,

фактичну врожайність культур по господарству в цілому і за ко-

жний рік окремо. У графах 6 – 17 показують ці дані по типах сі-

возмін; у графі 18 — про площу посіву за межами сівозмін; у

графі 19 — структуру посівних площ у відсотках. У групу кормо-

вих сівозмін включають прифермські, притабірні, лукопасовищ-

ні, ґрунтозахисні кормового напрямку.

шостій таблиці

показують прийняту у господарстві науково

обґрунтовану систему обробітку та удобрення ґрунту по типах

сівозмін на п’ять років і на кожний рік окремо з урахуванням

особливостей їх здійснення.

сьомій таблиці

записують завдання на п’ять років по роках

та їх виконання.

восьмій таблиці

записують по кожному полю сівозміни

площу орних земель, полезахисних лісосмуг, дані про наявність

протиерозійних гідротехнічних споруд, назви агровиробничих

груп земель, зазначаючи ступінь їх еродованості (слабко, серед-

ньо, сильно), кислотність, солонцюватість, глибину орного шару

232

(в см), забезпеченість рухомими формами поживних речовин

NPK (в міліграмах на 100 г ґрунту), характеристику рельєфу (рі-

внинний, схиловий, градус схилу, ступінь дефляції). Зазначають

усі агротехнічні протиерозійні та меліоративні заходи, які щоро-

ку проводяться в кожному полі всіх сівозмін по культурах і на

площі.

Таку таблицю складають на кожне поле кожної сівозміни.

Отже, в книзі їх має бути стільки, скільки полів в усіх сівозмінах

господарства. Щодо полів, зайнятих багаторічними травами, за-

значають їх площу, з якої зібрано насіння, сіно і зелений корм,

вказують врожаї сіна, зелених кормів, насіння трав. По ущіль-

нених посівах записують назву ущільненої культури, площу її

посіву і врожайність, по післяжнивних і післяукісних — назву

культур, висіяних на зерно, на силос, на зелений корм або на

зелені добрива із зазначенням їх врожайності.

У разі пересівання озимих культур через несприятливі умови

зимівлі чи з інших причин зазначають, чим пересіяно і на якій

площі, зазначаючи показники агротехніки, збирання тих куль-

тур, якими здійснено пересівання.

Записи в книзі історії полів вносять за даними документів пе-

рвинного обліку про проведення робіт та здійснювані заходи в

кожному полі. Дані за кожний рік підписує агрономом господар-

ства, який веде книгу історії полів сівозмін.

У графі “Додаткові відомості” записують дані за кожний рік,

не передбачені попередніми таблицями.

Записи в книзі перевіряє головний агроном районного управ-

ління АПК під час весняної та осінньої перевірок стану освоєння

сівозмін, а також агрономи обласного управління та Міністерства

аграрної політики України. Свої зауваження та рекомендації во-

ни записують у розділі “Зауваження та вказівки агронома”.

Відомості таблиць книги слугують для керівництва господар-

ства та його спеціалістів матеріалом для складання плану агро-

технічних заходів щодо підвищення родючості ґрунтів і врожай-

ності культур наступного року.

Книга історії полів сівозмін обов’язково має бути в кожному

господарстві. Зберігається вона нарівні із земельно-обліковими

документами (шнурова земельна книга та ін.) і в архів не зда-

ється.

233

Розділ 7

РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ

ОБРОБІТКУ ¥РУНТУ В СІВОЗМІНІ

Систему обробітку ґрунту в сівозміні розробляють у рік її осво-

єння з урахуванням вимог культур, ґрунтово-кліматичних умов

зони, типу і ступеня забур’яненості полів, продуктивності техні-

ки, досягнень науки і передового досвіду та ін. При цьому нама-

гаються зменшити кількість обробітків і проходів по полю сіль-

ськогосподарських машин та знарядь, передбачити застосову-

вання комбінованих агрегатів, які виконують кілька операцій за

один прохід.

На лабораторних заняттях з питань розроблення системи об-

робітку ґрунту в сівозміні студенти повинні послідовно ознайо-

митися з основними заходами обробітку ґрунту, навчитися само-

стійно складати та обґрунтовувати системи обробітку ґрунту під

різні культури в різних ланках сівозмін різних ґрунтово-

кліматичних зон країни. В підсумку вони повинні розробити си-

стему обробітку ґрунту і заходи боротьби з бур’янами для конк-

ретної сівозміни даної зони, приділивши при цьому увагу обґру-

нтуванню запланованих заходів обробітку ґрунту.

Види обробітку ґрунту в розроблювальній системі зазначаються

у послідовності їх виконання під кожну культуру. При цьому вка-

зують агротехнічні строки виконання, використовувані знаряддя,

глибину обробітку ґрунту, спрямування того чи іншого заходу.

7.1

СИСТЕМА ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ

¥РУНТУ В СІВОЗМІНІ

Система зяблевого обробітку ґрунту складається з двох взає-

мозв’язаних ланок — лущення стерні і наступної оранки. За-

вдяки

лущенню

поверхня ґрунту розпушується, знищуються

вегетуючі бур’яни, шкідники і пожнивні рештки з осередками

збудників хвороб, провокується проростання насіння бур’янів.

Запізнення з лущенням стерні на 10 – 15 днів призводить до

збільшення забур’яненості посівів ярих культур на 50 – 60 %.

За даними досліджень кафедри землеробства Львівського ДАУ,

від повторного лущення стерні плугами-лущильниками на гли-

бину 10 – 12 см забур’яненість ґрунтів знижувалася у 2 – 3 ра-

зи.

Виробничий досвід господарств Бродівського та Буського ра-

йонів Львівської області, Підволочиського району Тернопільської

області та ін. показує, що вирощувати високі врожаї цукрових

буряків, картоплі, кукурудзи можна тільки при застосуванні зя-

блевого обробітку ґрунту за типом напівпару.

Основним заходом зяблевого обробітку ґрунту є

культурна

оранка

плугами ПЛН-3-3,5, ПЛН-4-35, ПН-4-35, ПЯ-3-35, ПТК-9-

35. Глибину її треба встановлювати залежно від товщини гуму-

сового шару, типу ґрунту та його окультуреності, враховуючи та-

кож біологічні особливості культур в сівозміні так, щоб забезпе-

чити їм оптимальні умови розвитку, досягти економії пального і

скоротити строки проведення робіт.

На території України запроваджено диференційовану систему

обробітку ґрунту на різну глибину. Вона поєднує в сівозміні

гли-

бокий

(25 – 30 – 32 см) — під просапні культури;

звичайний

(18 –

20 – 22 см) — під інші культури (овес, ячмінь, озимі зернові, по

пласту багаторічних трав 23 – 25 см) і

мілкий

(до 16 см) — під

ярі та озимі зернові по чистих попередниках, а також під після-

укісні та післяжнивні культури.

В Лісостепу на чорноземах і темно-сірих опідзолених ґрунтах

під цукрові і кормові буряки орють на глибину 30 – 32 см, під

картоплю і кукурудзу — на 25 – 27 см, під зернові колосові і зер-

нобобові — на 20 – 22 см. Високоякісна підготовка ґрунту під

просапні культури, особливо під цукрові буряки при заорюванні

органічних добрив і значної кількості післяжнивних решток, за-

безпечується ярусними плугами ПЯ-3-3,5. Так, за дворічними

даними кафедри землеробства Львівського ДАУ, при проведенні

двоярусної оранки під цукрові буряки плугами ПЯ-3-3,5 на гли-

бину 30 – 32 см урожайність їх становила 560 – 572 ц/га, тоді як

за традиційного обробітку плугами ПЛН-5-35 — 532 – 541 ц/га.

235

У зоні Полісся за сучасного рівня внесення органічних та мі-

неральних добрив оптимальна глибина оранки під зернові коло-

сові й зернобобові 18 – 20 см, під просапні культури 22 – 25 см.

На дерново-підзолистих і змитих ґрунтах Передкарпаття з не-

глибоким гумусовим горизонтом та низькою родючістю підорного

шару оранку проводять на глибину гумусового горизонту з одно-

часним його окультуренням — поглибленням орного шару про-

орюванням на 2 – 3 см підзолистого шару (табл. 61). Однак на ва-

жких за механічним складом ґрунтах навіть після кількаразової

оранки з ґрунтопоглибленням не слід захоплюватися глибокою

оранкою. Глибина основного обробітку має відповідати товщині

орного шару. При цьому ґрунтопоглиблювач у підорному шарі

ґрунту виконує функції мікромеліорації. Глибоке заорювання

(25 – 27 см) пласта багаторічних трав на дерново-підзолистих ґру-

нтах менш ефективне, ніж мілке (20 – 22 см) через слабку біологі-

чну активність ґрунту внаслідок його надмірного зволоження,

яке, у свою чергу, призводить до сповільнення процесу мінералі-

зації органічної маси заорюваних решток.

Таблиця 61.

Диференційована система обробітку ґрунту в льоно-

картоплярській сівозміні Полісся

№

поля

Культура Основний обробіток Передпосівний обробіток

1 Багаторічні

трави

— Весняне боронування важ-

кими боронами в 1 – 2

сліди

2 Озимі зер-

нові

Дискування пласта у два

сліди на 8 – 10 см. Полице-

ва оранка в агрегаті з кі-

льчасто-шпоровими котка-

ми і боронами

Культивація з боронуван-

ням і вирівнюванням ґру-

нту, при потребі коткуван-

ня, в суху погоду — обробі-

ток РВК-3,6

3 Льон Лущення стерні на глиби-

ну 8 – 10 см. Оранка на

18 – 20 см. Напівпаровий

обробіток на глибину

5 – 7 см

Ранньовесняне боронуван-

ня зубовими боронами з

одночасним вирівнюван-

ням, культивація, борону-

вання на глибину 6 – 8 см.

Передпосівна культивація

з боронами ЗОР-0,7 на 3 – 4

см, коткування кільчасто-

шпоровими котками або

обробіток РВК-3,6

4 Озимі зер-

нові

Дискове лущення на 6 –

8 см, оранка на 18 – 20 см,

а на чистих площах повер-

хневий обробіток дискови-

ми знаряддями на 10 – 12

см в агрегаті із зубовими

боронами

У міру потреби проводять

1 – 2 культивації з борону-

ванням на 6 – 8 см, перед-

посівну культивацію на

глибину 5 – 6 см або обро-

біток РВК-3,6

236

Продовження табл. 61

№

поля

Культура Основний обробіток Передпосівний обробіток

5 Картопля Лущення стерні дискови-

ми знаряддями на 6 – 8 см,

на забур’янених полях

повторне лущення леміш-

ними лущильниками на

12 – 14 см. Полицева оран-

ка на 23 – 25 см з поглиб-

ленням на 5 – 7 см

Боронування зябу важки-

ми боронами. Культивація

із боронуванням і вирів-

нюванням на 10 – 12 см,

передпосівна культивація

на глибину садіння

6 Ярі зернові

з підсівом

багаторіч-

них трав

Полицева оранка слідом

за збиранням попередника

на 18 – 20 см. Поверхне-

вий обробіток дисковими

знаряддями на 10 – 12 см

Боронування зябу. Куль-

тивація з боронуванням і

вирівнюванням: перша —

на глибину 8 – 10 см і дру-

га на 5 – 6 см

В інших ґрунтово-кліматичних зонах заорюють рослинні реш-

тки однорічних та багаторічних трав на глибину 28 – 30 см, од-

ночасно ущільнюючи розпушений ґрунт кільчасто-шпоровими

котками (табл. 62).

Таблиця 62.

Система обробітку темно-сірого опідзоленого ґрунту

в зерно-трав’янопросапній сівозміні Лісостепу

Види обробітку

Глиби-

на обро-

бітку,

см

Агротехнічні

строки вико-

нання робіт

Призначення

обробітку

Примітка

Багаторічні трави

Весняне боро-

нування важ-

кими боронами

БЗТС-1

4 – 6 Навесні,

коли верх-

ній шар

ґрунту на-

буває фі-

зичної

стиглості,

та після

1-го укосу

Розпушування

верхнього шару

ґрунту, згрібання і

видалення стерні

та пожнивних реш-

ток як джерел по-

ширення хвороб і

шкідників; загор-

тання мінеральних

добрив, знищення

сходів бур’янів

—

Озима пшениця

Дискування

пласта трав у

два сліди

8 – 10 Зразу піс-

ля остан-

нього укосу

трав

Припинення веге-

тації багаторічних

трав і знищення

бур’янів, провоку-

вання проростання

насіння бур’янів,

поліпшення аерації

ґрунту та його про-

никності

Ефективне за

наявності

щільної

зв’язної дерни-

ни

237

Продовження табл. 62

Види обробітку

Глиби-

на обро-

бітку,

см

Агротехнічні

строки вико-

нання робіт

Призначення

обробітку

Примітка

Культурна

оранка в агре-

гаті з кільчас-

то-шпоровими

котками і бо-

ронами

23 – 25 Після ма-

сового про-

ростання

бур’янів

Загортання дер-

нини і добрив,

розпушування

орного шару ґрун-

ту, знищення

бур’янів

—

Культивація з

боронуванням і

вирівнюван-

ням або обробі-

ток РВК-3,6

5 – 7 При появі

сходів

бур’янів та

перед сів-

бою

Знищення

бур’янів, створен-

ня умов для якіс-

ної сівби

—

Боронування

посівів рано

навесні

2 – 4 У міру

настання

фізичної

стиглості

ґрунту

Руйнування ґрун-

тової кірки, загор-

тання добрив,

збереження воло-

ги, знищення

бур’янів

При утворенні

ґрунтової кірки

боронування

можна проводи-

ти і до сходів

Цукрові буряки

Лущення стер-

ні дисковими

знаряддями

6 – 8 Зразу піс-

ля збиран-

ня врожаю

попере-

дника

Розпушування

верхнього шару

ґрунту, збережен-

ня вологи у ґрунті,

знищення вегету-

ючих бур’янів,

провокування

проростання

бур’янів

За наявності

пирію повзучого

лущення прово-

дять у двох

напрямках на

глибину заляга-

ння основної

маси корене-

вищ

Зяблева оран-

ка ярусними

плугами ПНЯ-

4-40

30 – 32 Після ма-

сової появи

проростків

і сходів

бур’янів

Кришіння і роз-

пушування орного

шару ґрунту, заго-

ртання органічних

добрив, знищення

бур’янів

Залежно від

типу і ступеня

забур’яненості

систему зяб-

левого обробіт-

ку ґрунту мо-

жна здійснюва-

ти за схемою

напівпарового

або комбінова-

ного обробітку

Боронування зі

шлейфуван-

ням

4 – 6 На час

настання

фізичної

стиглості

верхнього

шару ґрун-

ту

Розпушування

верхнього шару,

збереження воло-

ги, вирівнювання

поверхні ґрунту,

знищення сходів

бур’янів і провоку-

вання сходів нових

порцій насіння

—

Продовження табл. 62

Види обробітку

Глиби-

на обро-

бітку,

см

Агротехнічні

строки вико-

нання робіт

Призначення

обробітку

Примітка

Культивація з

боронуванням

6 – 8 У міру

проростан-

ня бур’янів

і настання

фізичної

стиглості

нижніх

шарів ґру-

нту

Знищення проро-

слих бур’янів,

вирівнювання

площі, розпушу-

вання ґрунту

—

Коткування

важкими кот-

ками

Слідом за

культива-

цією

Вирівнювання

поверхні, подріб-

нення крупних

грудочок, ущіль-

нення верхнього

шару ґрунту

Передпосівна

культивація з

боронуванням

УСМК-5,4

3 – 4 Одночасно

із сівбою,

коли ґрунт

на глибині

8 – 10 см

прогріва-

ється на

5 – 6 °С

Знищення сходів

бур’янів, розпу-

шування ґрунту

на точно задану

глибину

Рано навесні піс-

ля боронування

за шлейфуван-

ням здійснюють

тільки один пе-

редпосівний об-

робіток на глиби-

ну загортання

насіння культи-

ваторами УСМК-

5,4 або іншими

комбінованими

агрегатами

Боронування 1 – 2 За 3 – 4 дні

до появи

сходів

Знищення сходів

бур’янів, знищен-

ня кірки

Розпушування

ґрунту в між-

ряддях (шару-

вання)

2 – 4 Після по-

яви сходів

бур’янів

Розпушування

верхнього шару

ґрунту, знищення

бур’янів

—

Розпушування

ґрунту в між-

ряддях з під-

живленням

посівів (2 – 3

рази)

8 – 10,

12–14,

6 – 8

Після фор-

мування

густоти

посівів та

через кож-

ні 10 – 12

днів після

попере-

днього

розпушу-

вання

Розпушування

ґрунту, знищення

кірки, бур’янів,

поліпшення вод-

ного, повітряного

й поживного ре-

жимів

На важких за-

пливаючих ґрун-

тах глибину

обробітків збі-

льшують. Перед

збиранням уро-

жаю ґрунт роз-

пушують доло-

топодібними

лапами на 14 –

16 см

239

Продовження табл. 62

Види обробітку

Глиби-

на обро-

бітку,

см

Агротехнічні

строки вико-

нання робіт

Призначення

обробітку

Примітка

Кукурудза на силос і зелений корм

Полицева ора-

нка

25 – 27 Після зби-

рання ко-

ренів бур’-

янів і вне-

сення гною

Кришіння і роз-

пушування орного

шару, загортання

добрив і органіч-

них решток

—

Боронування

зябу (БЗТС-

1,0)

4 – 6 Настання

фізичної

стиглості

верхнього

шару ґрун-

ту

Розпушування

верхнього шару

ґрунту, закриття

вологи, вирівню-

вання поверхні

—

Культивація з

боронуванням

8 – 10,

10–12,

6 – 8

Через ко-

жні 10 – 12

днів, у міру

проростан-

ня бур’янів

Знищення

бур’янів, провоку-

вання сходів

бур’янів, розпушу-

вання ґрунту

Для ефективної

боротьби з коре-

непаростковими

бур’янами треба

суворо дотриму-

ватися рекомен-

дованих строків

проведення

обробітків

Досходове бо-

ронування

1 – 2 За 4 дні до

появи схо-

дів

Знищення ґрунто-

вої кірки, розпу-

шування ґрунту,

знищення сходів

бур’янів, загортан-

ня гербіцидів

Якщо гербіциди

не вносяться,

додатково про-

водять післясхо-

дове борону-

вання та між-

рядні культи-

вації

Озимі зернові

Дискування 6 – 8 Зразу піс-

ля збиран-

ня попере-

дника

Розпушування

верхнього шару

ґрунту, знищення

вегетуючих бур’янів

і провокування

проростання сходів

бур’янів, збережен-

ня вологи в ґрунті,

загортання в ґрунт

стерні і післяжнив-

них решток

Оранка плу-

гами з перед-

плужниками

23 – 24 Після про-

ростання

бур’янів за

25 – 30

днів до

сівби ози-

мих

Кришіння і розпу-

шування ґрунту,

знищення бур’янів,

загортання в ґрунт

післяжнивних

решток, добрив

Якщо збирання

попередника

затримується,

то орють, не

очікуючи про-

ростання

бур’янів