Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Логвінова Н.С. (ред.) Світова економіка

Розділ 2. Типологічна структура світової економіки

ля, його частка впала досить сильно; в 1913 р. у Великій Британії

видобувалося 287 млн т цього палива, а в 1999 р. – тільки 36 млн

т. Нарощує потужності атомна енергетика, сьогодні вона виробляє

чверть всієї електроенергії країни; проте частка АЕС у британській

енергетиці значно нижча, ніж у французькій.

Сільське господарство Великої Британії – одне з найпродук-

тивніших у світі. Незважаючи на те, що його частка у ВВП стано-

вить тільки 1,0%, а серед зайнятих – 0,9%, воно забезпечує повністю

потреби британців у пшениці, ячменю, вівсу й свинині. Не повністю,

але значною мірою покриваються потреби в картоплі, яловичині, ба-

ранині, вовні, цукру та яйцях. В цілому сільське господарство задо-

вольняє на 80% потреби населення Великої Британії у продоволь-

стві. Темпи його зростання досить швидкі (пересічно на 3% в 90-х

роках). Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво

(70% усієї продукції). Сільське господарство користується дієвою

підтримкою з боку британського уряду.

Як і в інших розвинутих країнах, основна частка в структурі

ВВП належить сфері послуг.

Галузеву структуру економіки Великої Британії показано в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Галузева структура економіки Великої Британії (% до ВВП)

Галузь % до ВВП

Сільське господарство 0,9

Промисловість 22,9

Сфера послуг 76,2

У сфері послуг провідна роль належить кредитним закладам. Частка

лондонських банків становить 20% у міжнародному кредитуванні. Най-

могутнішими банками є: «Берклейз Бенк», «Ллойдз Бенк», «Мідленд

Бенк», «Нешнл Вестмінстер бенк». На цю «Велику четвірку» припадає

92% всіх вкладів у комерційні баки Великої Британії

. Ці банки стали

осередком утворення великих фінансових груп – «Ллойдз», «Барклейз»,

«Мідленд». Група «Ллойдз» контролює банківські, інвестиційні опера-

ції, торгівлю сировиною, виробництво чорних металів, важке машино-

будування, сільське господарство і лісову промисловість. У сферу «Бар-

клейз» входять банківські й страхові операції, судноплавство, зовнішня

www.cia.gov

Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. – С. 293.

Світова економіка

торгівля й перевезення, легка промисловість, гірнича промисловість у

деяких африканських країнах. Група «Мідленд» охоплює банківські й

кредитні операції, телебачення, електроніку, авіабудування, хімічну й

харчову промисловість. Крім того, утворена спільно з американським

капіталом група «Коудрей-Морган Гренфелл – Морган (США)», інтер-

еси якої лежать у сферах банківських, інвестиційних і страхових опе-

рацій, військово-промислового комплексу, електроніки, сталеливарної

промисловості, виробництва обладнання, атомної промисловості.

Контрольно-регулюючі функції в кредитно-фінансовій сфері здій-

снює Банк Англії. Центром ділової активності Великої Британії є Сіті –

квартал у Лондоні, де зосереджені англійські банки й філії зарубіжних

банків, товарні й фондові біржі, страхові компанії. Серед британських

страхових компаній найбільшою є «Пруденшл»; виокремлюються та-

кож корпорації «Ллойд», «Комершл юніон», «Ройял».

Банки Великої Британії широко відомі наданням висококваліфі-

кованих консультацій з питань юридичної й бухгалтерської справи, по-

слугами в галузі приватизації. Від такого роду послуг Велика Британія

отримує досить значний доход у зовнішньоекономічних операціях.

Динаміка розвитку економіки Великої Британії в повоєнні часи харак-

теризується темпами нижчими, ніж у її конкурентів – Франції, ФРН та

Японії (табл. 2.10). Це зумовило відносне відставання її, втрату позицій у

світовій економіці. Водночас динаміка англійської економіки стабільніша,

ніж в інших країнах. Падіння виробництва під час рецессій було на таким

глибоким, оскільки не спостерігалося пікових сплесків під час підйому

(як, наприклад, у Німеччині або Японії). Така «вирівненість» темпів по-

яснюється значною мірою політикою «стоп-уперед», яку намагався здій-

снювати уряд Великої Британії, щоб не допускати перегріву економіки.

Таблиця 2.10

Динаміка основних показників розвитку економіки

Великої Британії (в %)

Пересічно за рік

2000 2006 2008

1970–

1980

1980–

1990

1990–

1995

1995–

1999

ВВП 19, 3,2 1,4 2,6 3,0 2,8 0,7

Промисловість 1,5 ... ... 1,3 1,5 0,0 -0,1

Современный монополистический капитализм. Великобритания. – С. 25; МЭ

и МО. – 2001. – №8. – С. 104; www.cia.gov.

Розділ 2. Типологічна структура світової економіки

Звертає на себе увагу падіння темпів ВВП в 1970 – 1980 і в

1990 – 1995 рр. У першому випадку – це наслідок енергетичної кри-

зи 1973 – 1975 рр., а також болісного пристосування економіки Ве-

ликої Британії до структури ЄС через її пізній вступ до цієї організа-

ції. У другому випадку далася взнаки світова економічна криза 1991

р. З іншого боку, відносно високі темпи розвитку спостерігалися у

80-х роках і з другої половини 90-х років. Починаючи з кінця 70-х

років, позитивний вплив на економічні показники Великої Британії

справляло освоєння покладів нафти й газу в Північному морі.

З другої половини 90-х років в економіці Великої Британії розпо-

чалося піднесення, яке тривало, принаймні, до 2001 р. Основною ру-

шійною силою економічного розвитку в цей період стало підвищення

споживчого попиту з боку населення країни, що є наслідком зростан-

ня доходів. За 2001 р. споживчі витрати населення зросли на 3,5%.

Збільшилися витрати на товари тривалого користування й продукцію

галузей високих технологій. Швидко зростає продаж мобільних теле-

фонів, нині ними користується вже дві третини населення. Щороку

понад 20 млн англійців проводять відпустку за кордоном. Фактором,

що сприяє розширенню попиту, є зростання зайнятості населення. З

1995 р. до 2000 р. кількість робочих місць збільшилася на 1,6 млн чол.

Реальна заробітна плата за 2000 р. піднялася на 5%, безробіття скоро-

тилося до 5,3% від числа економічно активного населення.

Найбільш динамічно розвивалася сфера послуг, темпи якої пе-

ревищували 4%. Водночас промисловість розвивалася нерівномір-

но. В 90-х роках зростали капіталовкладення в економіку, переваж-

но в приватний сектор. Найвищі темпи зростання в промисловості

притаманні електроніці, фармацевтиці й інструментальному вироб-

ництву. Проте темпи приросту промисловості в цілому залишають-

ся досить низькими. Знизилися темпи розвитку сільського госпо-

дарства; значні збитки ця галузь понесла через захворювання скоту

енцефалітом («коров’ячий сказ»), а потім ящуром. ЄС заборонив

імпорт з Великої Британії усіх видів м’ясомолочної продукції та жи-

вих тварин.

Позитивний вплив на динаміку розвитку британської економі-

ки в 90-х роках спричинило розширення й зовнішнього попиту на

товари та послуги з Великої Британії. Сприятливо діяло в цьому на-

прямі підвищення світових цін на нафту, яку Британія експортує.

Незважаючи на економічне піднесення, рівень інфляції в краї-

ні залишався досить низьким, в середньому 2,5% в другій половині

Світова економіка

90-х років. З 2008 р. ситуація в економіці Великої Британії суттєво

погіршується. Світова криза, яка, зокрема, супроводжувалася зна-

чним падінням цін на нафту, призвела до скорочення промислового

виробництва, ускладнила британські позиції на світових товарних

ринках.

2.1.8. Економіка Франції

Франція – високорозвинута країна, яка має значний вплив і на

міжнародні економічні відносини, і на світову політику. Вона є чле-

ном Великої Сімки, входить до НАТО, ОЕСР, посідає за економіч-

ним потенціалом друге місце в Європейському Союзі. За розмірами

ВВП (за ПКС) Франція має восьму в світі позицію, після США,

Китаю, Японії, Індії, Німеччини, Великою Британії та Росії. Вона

є значним експортером капіталу, за обсягом банківської діяльності

перебуває на третьому місці в світі. В Європі Франція є третьою дер-

жавою за площею (після Росії та України) й за чисельністю населен-

ня (після Росії й Німеччини). Франція має розвинуту авіакосмічну

промисловість, атомну енергетику, хімічну промисловість та сферу

послуг. За виробництвом сільськогосподарської продукції Франція

посідає четверте місце в світі (після Китаю, Індії та США), а за її

експортом – друге (після США).

Франція має п’ятий за обсягом товарообіг зовнішньої торгівлі

(після США, Німеччини, Китаю та Японії). Вона активно експортує

туристські послуги, залучаючи багато туристів з усього світу. Вели-

ке значення для французької економіки має розвиток наукових га-

лузей; за сукупними витратами на НДДКР Франція посідає четвер-

те місце в світі. Вона має досить розвинутий військовий комплекс.

Франція – одна з небагатьох країн, що здатні власними засобами ви-

вести на орбіту космічні супутники цивільного та військового при-

значення.

Проте Франція за рівнем наукових розробок і втіленням їхніх

результатів в економіку помітно відстає від США, Японії й Німеч-

чини. Цим же країнам, а також європейським країнам північного ре-

гіону вона поступається за душовим розміром ВВП.

Внаслідок тривалої орієнтації французької економіки на

фінансово-кредитну діяльність структура економіки Франції була

недостатньо збалансованою. Особливо це виявилося в період між

двома світовими війнами та по закінченню Другої світової війни.

Промисловість Франції відставала від американської, німецької та

Розділ 2. Типологічна структура світової економіки

англійської не тільки за обсягом виробництва, а й за технічною осна-

щеністю. В 50 – 60-х роках минулого століття державна політика

була спрямована на завершення індустріалізації економіки, модер-

нізацію промисловості та перетворення в сільському господарстві.

Наслідком активізації процесу індустріалізації став швидкий

розвиток промисловості. Пересічні темпи промислового виробни-

цтва становили в 60-х роках 7,6%, а частка промисловості в усьому

виробництві піднялася з 33% в 1960 р. до 38% в 1970 р. Частка сіль-

ського господарства, навпаки, знизилася за той же час з 12,5 до 8%,

незважаючи на підвищення продуктивності праці в цій сфері. В 70-х

роках ситуація зовні змінилася мало: частка промисловості стано-

вила в 1980 р. 37,6%, сільського господарства – 6%. Але в цей період

відбувалися важливі структурні зміни всередині промислового ви-

робництва. Випереджаючими темпами зростало виробництво ма-

шин і устаткування, точного машинобудування, суднобудівництво,

аерокосмічна і військова промисловість, автомобілебудування. В

структурі промисловості на перші місця вийшли електротехнічне

машинобудівництво і виробництво засобів транспорту, особливо

авіаційна й автомобільна промисловість, позиції Франції в яких

здавна були досить сильними.

У 80-х і особливо в 90-х роках ще збільшилася частка електро-

ніки і аерокосмічної техніки, зменшилася частка металургії й важ-

кого машинобудування. Але визначальною тенденцією було суттєве

зниження частки промисловості у ВВП і зростання сфери послуг.

Франція вступила до постіндустріальної стадії розвитку економіки.

У 2008 р. загальна структура економіки Франції була такою (в

% до ВВП):

промисловість 20,3;

сільське господарство 2,3;

послуги 77,4.

У структурі промисловості Франції провідна роль належить об-

робним галузям, особливо пов’язаним із ходою науково-технічного

прогресу. Франція – серед провідних країн світу за виробництвом

ракет, літаків, локомотивів, устаткування для атомної енергетики

(друге місце після США). Вона володіє передовими технологіями

в обробленні рідкісноземельних та деяких інших металів (германій,

радій, а також хром, титан). Франція має вагомі здобутки в робото-

техніці, засобах зв’язку, виробництві нових матеріалів, біотехноло-

Світова економіка

гії, мікроелектроніці. Серед галузей французької промисловості на

світовому ринку знаходять першочергове визнання такі:

•

аерокосмічна промисловість;

•

виробництво зброї;

•

загальне машинобудування;

•

автомобілебудування;

•

кольорова й чорна металургія;

•

електронна й електротехнічна промисловість;

•

атомна енергетика;

•

фармацевтика й парфумерія;

•

хімічна промисловість;

•

залізничне машинобудування.

Аерокосмічна промисловість Франції є однією з найдина-

мічніших у світі. Вона тісно пов’язана з розвитком військово-

промислового комплексу. Свого часу Франція створила один з

найкращих цивільних літаків середнього радіусу дії «Каравела»,

надзвуковий літак «Конкорд» (разом з Великою Британією), паса-

жирський лайнер «Аеробус». В аерокосмічній промисловості про-

відні позиції належать фірмам «Аероспасіаль», «Снекма», «Дассо».

Позиції Франції в автомобільній промисловості знизилися по-

рівняно з початком ХХ ст.: вона поступається за обсягом виробництва

автомобілів Японії, США, Німеччині, Китаю. Проте французькі ав-

томобілі традиційно відзначаються своєю якістю й знаходять доволі

широкий ринок збуту. Автомобільна промисловість Франції відзнача-

ється великим ступенем концентрації; переважна більшість машин ви-

пускається фірмами «Рено» і «Пежо-Сітроен». Їхня частка у світовому

виробництві автомобілів становить відповідно 4 і 5%; вони випускають

майже всі автомобілі в країні й забезпечують 100% їхнього експорту.

У галузі металургійної промисловості Франція особливо виді-

ляється виробництвом алюмінію. В кольоровій металургії найсиль-

ніші позиції мають промислова група «Пешіне-Южін-Кюльман»

та фірма «Іметаль». Фірма «Пешіне» є також однією з провідних у

хімічній промисловості. За експортом хімічних товарів Франція по-

сідає третє місце в світі, після США та Німеччини.

В електротехнічній промисловості відзначається концерн «Том-

сон», який посідає перше місце в світі за випуском навігаційного об-

ладнання для літаків, а в Європі – за виробництвом електроніки.

Енергетика Франції ґрунтується на атомних електростанціях.

Країна немає своїх скільки-небудь значних запасів нафти або газу, а

Розділ 2. Типологічна структура світової економіки

використання вугілля для виробництва електроенергії недостатньо

ефективне. Тому частка електроенергії, виробленої на АЕС, досягає

у Франції 76% – це один з найвищих показників у світі.

Франція має розвинуту харчову промисловість, яка за обсягом

виробництва поступається в Європі тільки німецькій. У структурі

галузі особливо відзначається цукрова, виноробна, олійна, борош-

номельна, м’ясо-молочне виробництво.

Легка промисловість, яка ще в ХІХ ст. прославляла Францію

своїми шовковими тканинами, трикотажем, мереживом, швейними

виробами, має невелику частку в загальному обсязі виробництва.

Проте легка промисловість Франції спеціалізується на виробництві

дорогого одягу, вишуканих парфум, ювелірних прикрас. Париж є

визнаним світовим центром високої моди.

Для французької промисловості притаманний високий рівень

концентрації виробництва. Концентрація супроводжується форму-

ванням великих промислових груп. Близько сотні таких груп зосе-

реджують понад половину зайнятих у промисловості. Найбільші й

найважливіші з них: «Компані франсез де петроль», «Пежо-Сітроен»,

«Рено», «Томсон-Брандт», «Сен-Гобен-Понт-а-Муссон», «Пешіне-

Южін-Кюльман», «Компані женераль д’електрисіте», «Рон-Пуленк»,

«Денен-Норд-Ест-Лонгві», «Мішлен», «БСН-Жерве-Данон». Біль-

шість цих груп сформувалася після злиття двох-трьох великих фірм

або поглинання однією фірмою інших. Так, «Пежо» поглинула фір-

му «Сітроен», а потім також європейські філії американської компа-

нії «Крайслер». Група «Пешіне-Южін-Кульман» утворилася після

злиття фірм «Пешіне» та «Южін-Кульман».

Сільське господарство Франції – одне з найрозвинутіших у світі.

Воно постачає четверту частину аграрної продукції ЄС; за виробни-

цтвом і експортом сільськогосподарської продукції Франція посідає

перше місце в Західній Європі. Франція має досить широкий спектр

спеціалізації в сільському господарстві; вона виробляє у великих об-

сягах пшеницю, ячмінь, цукрові буряки, вино, молоко, масло, м’ясо,

яйця, фрукти та овочі. Особливістю структури сільськогосподарсько-

го виробництва Франції є підвищена, порівняно з іншими західно-

європейськими країнами, частка землеробства. Ще в 1980 р. на зем-

леробство припадало 46% усієї аграрної продукції; зараз його частка

становить третину, а провідною галуззю стало скотарство.

У сільському господарстві Франції за кількістю переважають середні

(10–50 га) та дрібні (менше 10 га) господарства; концентрація виробни-

Світова економіка

цтва тут не така висока, як у інших країнах ЄС. Проте великі господар-

ства, на які припадає всього 17% від усієї чисельності, виробляють 52%

усієї продукції. Для французького села характерна значна різниця між

двома типами господарств: сімейними та товарними. Сімейні господар-

ства мають напівнатуральний характер; товарні дають основну масу про-

дукції. Великі підприємства володіють кращими землями, застосовують

сучасну техніку та найману працю, нерідко мають власні підприємства

по переробці та збуту сільськогосподарської продукції.

Характерною рисою французького сільського господарства ста-

ло об’єднання селян у кооперативи в різних формах. В аграрних

кооперативах об’єднано близько 30% селян. Кооперативи збирають

70% зернових, виробляють майже половину молока і 40% молочних

продуктів. Усього в країні існує близько 4 тис. кооперативів, які

об’єднані у Французьку конфедерацію сільськогосподарської коо-

перації. На них припадає також основний обсяг виробництва м’яса,

вина, тютюну, цукрових буряків.

Аграрний сектор Франції найбільше виграв від європейської ін-

теграції. Захищене зовнішніми протекціоністськими бар’єрами від

конкуренції США, Канади та деяких країн, що розвиваються, фран-

цузьке сільське господарство одержало вільний, безмитний доступ

до ринків партнерів по ЄС, де його конкурентоспроможність вища,

ніж у інших країнах об’єднання. До того ж французький уряд надає

своєму сільському господарству субсидії та інші пільги.

У сфері послуг Франції найбільше значення має фінансово-

кредитна система. Хоч роль позичкового капіталу в економіці кра-

їни знизилася, проте зросло значення підприємницького капіталу.

Франція вже не є головним експортером капіталу, проте її роль на

міжнародних ринках капіталу досить велика. Банки завжди мали

міцні позиції в економіці Франції; найбільші з них утворилися ще в

середині ХІХ ст. За рівнем концентрації банківської сфери Франція

випереджає США, Японію та Німеччину. Серед 50-ти найбільших

банків світу є шість французьких.

Усі кредитні заклади Франції (банки, спілки взаємного кредиту,

фінансові товариства й т.п.) поєднані в єдину професійну організа-

цію – Французьку асоціацію кредитних закладів. Провідне місце в

сучасній структурі кредитної системи посідає банківський сектор, на

який припадає близько 70% сукупного балансу кредитних закладів

Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. В.П. Колесова и

М.Н. Осьмовой. – С.265.

Розділ 2. Типологічна структура світової економіки

Основна частина банківських операцій припадає на три банки:

«Банк насьональ де Пари», «Креді Ліонне» і «Сосьете жене раль».

Крім цих велетнів, великими банками також є «Індосюез», «Парі-

ба», «Креді коммерсіаль де Франс», «Креді ендюстріель е коммерсі-

аль». Особливе значення має кооперативний банк «Креді агріколь»,

який обслуговує переважно аграрний сектор економіки; він входить

(як і «Креді Ліонне») до десятки провідних банків світу. Наприкінці

90-х років відбулося злиття банків «Сосьєте женераль» і «Паріба»,

таким чином, утворилася найбільша у Франції банківська група.

Французькі банки є осередками, навколо яких формуються

фінансово-промислові групи. Так, банк «Паріба» контролює і об-

слуговує діяльність таких фірм, як «Компані франсез де петроль»,

«Томсон-Брандт», «Пешине-Южін-Кюльман», «Рон-Пуленк»,

«БСН-Жерве-Данон», «Денен-Норд-Лонгві» та деякі інші. До гру-

пи «Сюез» входять «Сен-Гобен-Понт-а-Муссон», «Ер лікід», «Ком-

пані женераль д’електрисіте»; до цієї групи належать банки «Креді

індюстріель е коммерсіаль» та «Індосюез».

Динаміка зростання економіки Франції в післявоєнний пері-

од характеризувалася нерівністю. Майже чверть віку по закінченні

війни темпи економічного зростання були досить високими. Пере-

січний щорічний приріст ВВП за 1950–1973 рр. становив 5,1%, що

майже втричі збільшило обсяг валової внутрішньої продукції. Ви-

сокі темпи розвитку зумовлювалися і відбудовою зруйнованого ві-

йною господарства, й іноземними капіталовкладеннями за «Планом

Маршалла», й перебудовою структури народного господарства від-

повідно науково-технічного прогресу, а також економічною політи-

кою держави.

Саме в цей період Франція здобула найбільших досягнень в

економіці. Було здійснено широкий приток ресурсів у промисло-

вість, збільшення випуску її продукції. У структурі промисловості

була підвищена частка новітніх галузей, форсовано експорт їхньої

продукції. Частка промисловості в структурі ВВП суттєво підвищи-

лася. Зросла продуктивність праці в промисловості. Якщо в 1950 р.

розрив у продуктивності праці між США і Францією був двократ-

ний, то в 1973 р. він становив усього 37%

. Темпи зростання ВВП в

цей час перевищували пересічні показники для країн Західної Єв-

ропи (4,6%). За темпами розвитку в групі розвинутих країн Франції

поступалася тільки Німеччині та Японії. Частка Франції в сукуп-

МЭ и МО. – 2000. – №8. – С. 90.

Світова економіка

ному світовому ВВП підвищилася (на 1%), і вона посіла, четверте

місце серед несоціалістичних країн. Проте наприкінці періоду роз-

квіту виявилися і хибні сторони французької економіки. Франція

мала нижчий рівень концентрації промислового виробництва, ніж

її основні конкуренти; частка аграрного сектора в економіці була за-

вищеною; матеріаломісткість і енергоємність промислового вироб-

ництва була надто високою. До того ж країна переживала хронічну

інфляцію, що знецінювало національну валюту – франк. Ці недо-

ліки поступово накопичувалися і виявилися особливо бурхливо в

часи світової економічної кризи 1973–1975 рр. (табл. 2.11).

1973 р. став поворотним пунктом, з якого темпи економічного

розвитку Франції різко загальмувалися.

Таблиця 2.11

Динаміка ВВП і промислового виробництва Франції, в %.

Пересічно

2000 2006 2008

1971–1980 1981–1990 1991–1996

ВВП 2,3 3,3 1,1 3,3 2,3 0,7

Промисловість 3,2 1,2 0,9 13,1 1,5 -8,0

Економічна криза початку 70-х років буквально струсонула

Францію. Безробіття зросло втричі, і втричі знизилася прибутковість

компаній. Наступні 80-ті роки для Франції також були непростими.

Її економіка дуже страждала від «кризи заборгованості» країн, що

розвиваються. Франція вкладала значні капітали в цю групу країн,

але вони поверталися невчасно або зовсім втрачалися через неспро-

можність слаборозвинутих країн повернути борг. Швидко зростав і

державний борг Франції. Скорочувалися інвестиції в національну

промисловість; зростало від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі. З дру-

гої половини 80-х років економіка дещо пожвавішала. Світові ціни

на традиційні французькі товари підвищилися, а на енергоносії –

знизилися. Баланс зовнішньої торгівлі став позитивним. Проте ди-

наміка внутрішніх інвестицій залишалася досить кволою.

Пожвавлення економіки було нетривалим, і на початку 90-х ро-

ків Франція зіткнулася з новою рецесією. Скоротилися обсяги про-

мислового виробництва, зросло безробіття, знизився обсяг інвести-

цій.

Складено за: Современный монополистический капитализм. Франция. – С. 26;

МЭ и МО. – 2001. – №8. – С. 95; www.cia.gov

Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Логвінова Н.С. (ред.) Світова економіка

Подождите немного. Документ загружается.