Коваленко Д.І. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

101

Тема 4. Грошові системи

Чек — це документ суворої звітності і бланки чеків (а вони звичай-

но брошуруються в чекові книжки по 10, 20 і 25 аркушів) виготовля-

ються за зразками, затвердженими Національним банком України.

Чек має ряд обов’язкових реквізитів, наприклад зазначення суми

платежу за чеком, найменування одержувача платежу, дату і місце

укладання чека тощо.

Порядок здійснення платежу за допомогою чеків включає такі

операції:

1. Замовлення в банку чекової книжки.

2. Видача покупцеві чекової книжки з депонуванням зазначеної

в книжці суми.

3. Постачання товару (виконання робіт, надання послуг) поста-

чальником.

4. Передавання чека покупцем постачальникові в оплату товару

або послуг.

5. Передавання банку чека для його оплати банком платника.

6. Передавання документів банку покупця.

7. Зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

8. Витяг з рахунка депонованих сум.

9. Витяг про зарахування відповідної суми на рахунок постачаль-

ника.

Розрахунки за чеками мають певні переваги. Вони, передусім,

у тому, що досягається досить висока швидкість розрахунків, а це

означає прискорення обігу й скорочення дебіторської заборгованос-

ті. Чек дає переваги не тільки постачальникові, а й замовнику, бо

він гарантує надходження товару, виконання робіт, надання послуг

і т. ін., оскільки чек виписується після отримання товарів чи надання

послуг.

Акредитив — це розрахунковий документ, який містить доручен-

ня банку платника банку одержувача оплатити товар (послуги) лише

при виконанні одержувачем умов, указаних в акредитиві. Акредитив

вигідно використовувати у відносинах з неакуратними платниками

(рис. 2.6).

Акредитив являє собою форму організації розрахунків, за якої

банк платника (банк емітент) за дорученням свого клієнта зобо-

в’язаний перерахувати гроші в банк замовника (виконуючий банк),

який здійснить платіж відповідно до складеної акредитивної угоди.

102

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

Банк-емітент

(банк покупця)

Банк-виконавець

(банк

постачальника)

Постачальник

(одержувач)

Покупець

(платник)

5 9

10 3 2

Рис. 2.6. Організація розрахунків за допомогою акредитива

У процесі здійснення платежу виконуються такі операції:

1. Укладання угоди про поставку товарів з розрахунком у вигляді

акредитива.

2. Завдання банку на розроблення акредитива із зазначенням

суми платежу, термінів і умов його розкриття.

3. Повідомлення банку платника про розроблення акредитива.

4. Повідомлення банку постачальника про відкриття акредитива

і про його умови.

5. Ознайомлення постачальника з умовами акредитива.

6. Відвантаження товару, надання послуг, виконання робіт.

7. Передача банку всього комплексу підписаних покупцем доку-

ментів, передбачених акредитивною угодою.

8. Повідомлення банку-емітента про використання акредитива.

9. Витяг з розрахункового рахунка про зарахування коштів на ра-

хунок постачальника.

10. Надання витягу покупцеві про використання акредитива.

Акредитиви можуть мати різну форму. Найпоширеніші з них:

відкличний і безвідкличний, а також покритий та непокритий.

У результаті розвитку комерційних зв’язків виник спосіб розра-

хунків на умовах відстрочки платежу з використанням векселів.

Вексель являє собою цінний папір, який містить зобо в’я зання —

нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити певну суму

грошових коштів (розрізняють простий — «соло-вексель» та переказ-

ний –«тратта»).

103

Тема 4. Грошові системи

Вексель є формою оформлення комерційного кредиту, який на-

дається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки

сплати боргу за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

При видачі простого векселя векселедавець зобов’язаний спла-

тити безпосередньо векселедержателю певну суму. При цьому вексе-

ледержатель приймає на себе зобов’язання перед іншою стороною-

векселедержателем виплатити певну суму грошей після настання

певного строку (рис. 2.7).

Постачальник,

кредитор

(векселедержатель,

трасант)

Покупець

(боржник

векселедавець)

Рис. 2.7. Розрахунок за простим векселем

Переказний вексель являє собою письмову пропозицію векселе-

давця, звернену до платника, сплатити певну суму векселедержателю.

Переказний вексель може бути проданий за допомогою індосамента

(передавального напису). Строк платежу визначається або датою ак-

цепту, або ж датою протесту.

Правову основу використання векселя в господарському обороті

визначає Положення «Про переказаний і простий векселі», прийняте

відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного

банку України від 10.09.199 2 р., та Закон України «Про обіг векселів

в Україні» (2001).

Документообіг і операції при розрахунку за допомогою простого

векселя мають такий вигляд:

1. Укладання угоди між продавцем і покупцем з установленням

форми розрахунку у вигляді розрахунку за допомогою простого век-

селя.

2. Поставка товару (надання послуг, виконання робіт) покупцеві

(замовнику).

3. Виставлення боржником векселя.

104

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

4. Пред’явлення кредитором векселя для оплати в момент, визна-

чений як термін розрахунку за векселем.

5. Переказ грошей боржником на користь кредитора (продавця).

6. Повернення погашеного векселя.

Дещо складніша схема руху документів за умови розрахунків

переказаним векселем. Послідовність цих операцій зображено на

рис. 2.8.

Постачальник,

Кредитор

(векселедавець,

трасант)

Перший

отримувач векселя

(ремітент)

Покупець

(боржник,

трасат)

1 2

Рис. 2.8. Розрахунок за переказним векселем

Рух документів і операції в цьому випадку мають такий вигляд:

1. Угода між постачальником і покупцем про поставку товару (на-

дання послуг, виконання робіт і т. ін.) з розрахунком через виставлен-

ня переказного векселя.

2. Поставка товару покупцеві (боржнику).

3. Виставлення векселя кредитором (трасантом) третій особі, яка

й отримує вексель (ремітент).

4. Пред’явлення ремітентом векселя боржнику для акцепту.

5. Акцепт векселя боржником (трасатом).

6. Пред’явлення векселя боржникові для оплати.

7. Оплата векселя.

8. Погашення векселя.

У даному випадку розглянуто рух векселя за умови, що він ні-

кому (крім ремітента) більше не передається. Якщо ж така передача

105

Тема 4. Грошові системи

має місце, то схема доповнюється тільки актом передачі векселя іншій

особі за допомогою індосаменту, а далі останній векселедержатель (ін-

досат) здійснює ті самі операції, що й ремітент у наведеному випадку.

4.4. Створення грошової системи України

Грошова система України є регульованою системою ринкового

зразка. Цьому сприяли істотні ринкові перетворення в економічній

системі України: демонополізація економіки, приватизація яка від-

бувалася в усіх галузях економіки, тощо. Активно розвивається гро-

шовий ринок в усіх його складових: ринок грошей, валютний ринок,

ринок цінних паперів, а також його інфраструктура (дворівнева бан-

ківська система, мережа небанківських фінансово-кредитних уста-

нов, валютна та фондова біржі).

Щоб досягти ринкового зразка, грошова система України про-

йшла багато етапів свого розвитку. Після отримання в 1991 р. неза-

лежності перед Україною постало завдання створити власну грошову

систему.

Становлення грошової системи почалося з рішення уряду про

випуск купоно-карбованців багаторазового використання в грудні

1991 р. за умов його паралельного обігу з рублем.

Наступним етапом став Указ Президента про введення купоно-

карбованців у безготівковий обіг і вилучення з обігу рубля в листо-

паді 1992 р., а з 2 вересня 1996 р. — введення постійної діючої націо-

нальної грошової одиниці — гривні. До того часу її введення декілька

разів відкладалося через загальну економічну нестабільність у країні

й потужні інфляційні процеси, що досягли піку в 1993 р.

Стаття 99 Конституції України вказує:

Грошовою одиницею України є гривня.

Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функці-

єю центрального банку держави — Національного банку України.

Назву наша національна валюта отримала від гривні — грошової

одиниці Київської Русі, а щодо розмінної монети, то її назву залиши-

ли за звичною копійкою. Ескізи гривні виконав український худож-

ник В. І. Лопата.

106

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

Основними складовими елементами грошової системи України

стали:

види грошових знаків — , що мають законну платіжну силу:

банкноти — гривні номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200,

500;

розмінна монета (копійка), що випускається в обіг номіна-

лами 1 грн, 50, 25, 10, 5, 2, 1;

офіційний валютний курс — гривні до інших валют світу (дол.

США, євро, руб. та ін.) встановлюється НБУ на підставі торгів

валютними цінностями на Українській міжбанківській валют-

ній біржі;

порядок організації готівкового й безготівкового обігу — (розро-

блення правил і форм здійснення безготівкового та готівково-

го способів і порядку платежів, контроль касових операцій);

орган грошово кредитного і валютного регулювання — Націо- —

нальний банк України (НБУ). Він є незалежним фінансово-

економічним органом для здійснення самостійної грошово-

кредитної політики в Україні та координації діяльності

комерційних банків.

107

Тема 4. Грошові системи

ПРАКТИКУМ

Питання для самоконтролю

1. Що таке грошова система?

2. Елементи грошової системи та їхня характеристика.

3. Особливості сучасних грошових систем.

4. Етапи розвитку грошової системи.

5. Сутність грошової реформи і методи її проведення.

6. Виділіть і охарактеризуйте структурні елементи національної

грошової системи України.

7. Яке місце в національній грошовій системі займає процес гро-

шового обороту?

8. Розкрийте сутність грошової системи біметалізму і мономета-

лізму.

9. У чому полягають відмінності грошових систем при адміністра-

тивній та ринковій моделях економіки?

10. Які принципи притаманні грошовій системі будь-якого типу?

Питання для обговорення на семінарських заняттях

1. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній

системі країни. Елементи грошової системи.

2. Основні типи грошових систем та їхня еволюція.

3. Системи металевого обігу (біметалізм та монометалізм).

4. Системи обігу нерозмінних грошових знаків.

5. Створення і розвиток грошової системи в Україні.

6. Форми організації безготівкових розрахунків.

7. Організація розрахунків за допомогою платіжних вимог та ви-

мог-доручень.

8. Організація розрахунків за допомогою чеків.

9. Акредитив як форма організації розрахунків.

10. Вексель як спосіб розрахунків на умовах відстрочки платежу.

Теми для рефератів

1. Грошова система Київської Русі.

108

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

2. Грошова система Російської імперії.

3. Грошова система СРСР.

4. Грошова система України та її розвиток.

5. Грошова реформа в Україні.

Тестові завдання

1. На чому ґрунтується сучасна грошова система:

a) на золотому монометалізмі й паперових грошах;

б) на паперових грошах;

в) на паперово-кредитних грошах?

2. Які із зазначених економічних інститутів не є обов’язковими

елементами грошової системи сучасної ринкової економіки:

а) порядок обміну національної валюти на іноземну;

б) умови безготівкового грошового обігу;

в) форми грошей;

г) умови обміну грошей на золото?

3. Грошова система — форма організації грошового обігу, яка

встановлена законом країни. Грошова система має забезпечити:

a) стійкість грошової одиниці;

б) еластичність грошового обігу;

в) оптимальну структуру виробництва;

г) оперативне і ефективне регулювання грошової маси в країні

відповідно до потреб грошового обігу;

д) демонополізацію економіки країни.

4. Законодавча фіксація вагової кількості монетарного мета-

лу, що закріплюється за певною грошовою одиницею, — це:

а) монометалізм;

б) масштаб цін;

в) біметалізм;

г) валюта;

д) монета.

109

Тема 4. Грошові системи

5. Грошова система, за якої національна грошова одиниця об-

мінюється на іноземну валюту, розмінна на золото:

а) система паралельної валюти;

б) система подвійної валюти;

в) система «кульгаючої» валюти;

г) золотомонетний стандарт;

д) золотозливковий стандарт;

е) золотодевізний стандарт.

6. Які елементи не належать до грошової системи:

a) грошова одиниця країни;

б) масштаб цін;

в) регламентація безготівкового обігу;

г) немає правильної відповіді?

7. Інструменти впливу ЦБ на грошову масу:

а) операції на відкритому ринку;

б) готівкова емісія;

в) норма банківських резервів;

г) облікова ставка;

д) усі відповіді правильні;

е) немає правильної відповіді.

8. Елементи грошової системи України — це:

а) комерційні банки;

б) держава;

в) види грошових знаків;

г) офіційний валютний курс;

д) НБУ;

е) МВФ;

ж) організація готівкового й безготівкового обігу.

9. Форми безготівкових розрахунків, — це:

а) акредитив;

б) платіжне доручення;

в) спот;

г) платіжна вимога доручення;

д) ф’ючерси.

110

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

10. Основні функції фіскально-бюджетної політики:

а) забезпечення сталості грошового обігу;

б) забезпечення грошима сфери обігу;

в) перерозподіл національного доходу;

г) стримування інфляції;

д) нагромадження ресурсів для фінансування соціальних прог-

рам;

е) боротьба з інфляцією.

11. Біметалева грошова система — це система, за якої:

a) за золотом і сріблом закріплена роль загального еквівалента;

б) тільки за золотом закріплена роль загального еквівалента;

в) тільки повноцінні гроші виконують роль загального еквіва-

лента.

12. Монометалізм — це:

a) грошова система, за якої тільки один вид металу виконує роль

грошей;

б) еластичність грошового обігу;

в) оптимальна структура виробництва;

г) оперативне і ефективне регулювання грошової маси в країні

відповідно до потреб грошового обігу.

13. До саморегулювальних грошових систем належать сис-

теми металевого обігу. Серед них виділяються такі стандарти:

a) золотомонетний;

б) золотозливковий;

в) золотодевізний.