Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



Рис.2.14.Стерняозимоїпшениціпіслязбиранняобчісуючоюжаткою



Рис.2.15.Насінняпшеницірозміщеневрослиннихрештках



131



132

Рис.2.16.Не

рівномірністьпоявисходівбур’янівзалежновіднаявності

рослиннихрешток



Рис.2.17.Рослиннірешткисконцентрованівміжряддях



Рис.2.18.Скупченнясоломи



Рис.2.19.Оптимальнийвиглядполяпіслязбираннязерновихколосових

культур



133



Рис.2.20.Накопиченнярослиннихрештокпіслятрьохроківзастосування

No‐till(Агро‐Союз,Дніпропетровськаобласть)



Рис.2.21.Незадовільнийрозподілрештокпоширинізахватужатки



134



135

На рисунках 2.22‐2.27 наведені приклади розподілу рослинних

решток за наступних умов (по John A. Smith,Scottsbluff and  Vernon L.

Hofman):

‐початковакількістьрослиннихрештокскладає734кг/га;

‐ширинажаткикомбайна–9,1м;

‐ 50% рослинних решток – це стерня,а50%проходитьчерез

комбайн;

‐зоб'ємурослиннихрешток,щопроходятьчерезкомбайн,одну

половину (50%) складає солома,другу– полова,якапроходить

черезрешетопершогоочищення.

Таким чином,причастковомурозкиданнісоломизалишається

скупчення рослинних решток,восновному, за рахунок нерозподіленої

полови, що створює проблеми під час проведення наступних польових

робіт, тому обов’язково потрібно,щобкомбайнрозкидавпополю

одночасноісоломуіполову.

Неможливо здійснити повністю ідеально рівномірний розподіл

рослиннихрештоккомбайномповсійшириніжниварки.Цеобумовлено

багатьма чинниками, наприклад, шириною жниварки.Чимширша

жниварка,тимгіршарівномірністьрозподілурослиннихрештокпоїї

ширині. Причиною цього є не однакові аеродинамічні характеристики

різних частин рослинних решток.Проте, навіть частковий розподіл

необробленого матеріалу і полови, особливо при збиранні високого

врожаю таких культур,якпшениця, за наявності широкої жниварки

комбайна забезпечує можливість проведення надалі сівби сівалками

прямогопосівубезпопередньогомеханічногообробіткуґрунту.

Рис.

Рис.2.22.Розподілнадземноїорганічноїмасинаполідозбирання

врожаюпшениці



Рис.2.23.Розподілрослиннихрештокпіслязбиранняврожаюі

використаннякомбайнабезрозподілусоломиіполови(50%загального

об'ємунадземноїрослинноїмасипройшлочерезкомбайні50%

залишилосяувиглядістерні)



136



Рис.2.24.Розподілрослиннихрештокпоширинізахватужаткипісля

збиранняврожаюкомбайном,якийрівномірнорозкидаєсоломуна

ширинубільше5,5м,аленерозподіляєполову(половаскладає50%

рослиннихрешток,щопроходятьчерезкомбайн)



Рис.2.25.Близькийдоідеальногорозподілсоломиіполовикомбайномз

розкидачемприширинізахватужниварки7,3‐9,1м



137



Рис.2.26.Прикладпоганогорозподілусолом'яноїсічкикомбайноміз

пристосуваннямдлярозподіленнясоломи



138



Ширинарозподілу,м

Рис.2.27.Прикладдужедоб

рогорозподілусолом'яноїсічкиза

допомогоюпристосуваннядлярозподіленнясоломи



139

Розділ3.Основніланкисистемиземлеробства



Кожна із систем землеробства, як правило,включаєкомплекс

ланок або окремих їх елементів,спрямованістьіінтенсивністьпрояву

якихзабезпечуютьхарактеріособливостісистеми.Основнимиланками

системиземлеробствавважаютьсятакі:

‐ науково обґрунтована організація земельної території,яка

передбачає порядок використання землі з запровадженням

сівозмінтаземельпозасівозмінами;

‐ система механічного обробітку ґрунту (основного,

передпосівного,післяпосівного);

‐системазастосуваннярізнихвидівдобрив;

‐ комплекс заходів захисту рослин від шкодочинних організмів

(бур’янів,шкідників,збудниківхвороб);

‐системанасінництватавикористаннявисокопродуктивнихсортів,

гібридів і культур у відповідності з ґрунтово‐кліматичними

умовами;

‐системапротиерозійнихзаходів;

‐ система меліоративних та культуртехнічних заходів (зрошення,

осушення,хімічнамеліорація,насадженнялісосмуг);

‐ система заходів захисту навколишнього середовища (ґрунтового

середовищавідзабруднення,збереженняжиттєздатностіґрунтової

біоти);

‐ комплекс спеціальних агротехнічних заходів ( строки та способи

сівби,нормивисіву,змішанітаущільненіпосіви, вирощування

проміжнихпосівів.

Окремі автори вважають за доцільне включати до перелічених

ланоктакож систему технічногозабезпечення (ґрунтообробні знаряддя,

посівнімашини,машинидлявнесеннязасобівзахистутадобрив

).

Значення

кожноїзпереліченихланокдляокремовзятоїсистеми

землеробства у різних природно сільськогосподарських зонах будене

однаковим.Вумовахзрошуваногоземлеробства,порівнянозбогарним,

рольсівозмінногофакторабудедещоменшою,азростатимероль

меліоративнихзаходів.

За умов переходу від полицевого на безполицевий обробіток

ґрунтупідвищуватиметьсяролькомплексу заходівпозахиступосівіввід



140

бур’янів,шкідниківтахвороб.Аврайонахможливогопроявуерозії

превалюючоюбуделанкапротиерозійнихзаходів.

Проте, будь‐яка система землеробства буде успішно

функціонуватизаоптимальногопоєднаннявсіхїїланокзурахуванням

природнокліматичнихумовконкретноїзони.



3.1 Науково обґрунтована організація території

землекористування

Науковообґрунтованаорганізаціятериторіїгосподарства,якодна

ізланоксистемиземлеробства,повиннапередбачитивключеннявсіх

земельних угідь (ріллі, багаторічних плодових насаджень, природних

сіножатей і пасовищ, лісових масивів, дорожньої мережі,водних

басейнів)таїхраціональневикористання. Екстенсивний розвиток

землеробськоїгалузівУкраїні призвівдо того, щорозораністьтериторії

сягнула 57%  за екологічної допустимості 40%. Порушення екологічної

рівновагиприроднихландшафтівпризвелодотого,щоерозійніпроцеси,

заоцінкамиспеціалістів,досяглинайвищогорівнявсвіті.

Критично оцінивши ситуацію, науковцями України була

розробленаконцепціярозвиткуземлеробськоїгалузі.Восновуконцепції

булопокладенорозробкусистемземлеробствавнапрямуїхекологізації,

самовідновлюваностітаузгодженостіззаконамиприроди.

Однією з таких систем землеробства на сьогодні визнається

ґрунтозахисна з контурно‐меліоративною організацією території.Вона

передбачає диференціацію у використанні земель,асаме, вилучення з

обробітку схилових земель,засоленихізаболоченихвобсязіблизько

1,96млн.га. За таких заходів частка ріллі складатиме 76,4%площі

сільськогосподарськихугідьабо54%відвсієїтериторії.

Заекологічноюспрямованістю,здатністюдосамовідновлювання

таузгодженістюззаконамиприродиційконцепціївідповідаєтакож

система землеробства No‐till.  Вона не передбачає якихось особливих,

кардинально відмінних від інших систем землеробства,вимогдо

організації території.

Разомзтимслідвідзначитиокремімоментив

організаціїт

ериторіїприпереходідотакоїсистемиземлеробства.

СистемаземлеробстваNo‐till,зарахуноквластивоїдлянеївисокої

протиерозійної ефективності запроваджуваних технологій,дозволяє

вирощувати просапні культури (кукурудза,соняшник) на схилах більшої

крутизни,ніжзатрадиційнихсистемземлеробства. Щодо оптимізації