Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



121

досягаєтьсябільшвисокийінадійнийрівеньконтролюводноїерозіїпри

значноменшихвитратахматеріальнихілюдськихресурсів.



2.4.6.2.4 Дефляціяґрунту

Дефляція ґрунту спостерігається на будь‐яких типах рельєфу,у

томучислінарівнинах.Вонабуваєслабкоюповсякденною,щовиникає

за малих швидкостей вітру (5‐10м/с). Протікає непомітно,проте,єне

менш шкідливою,оскількиповільноіпостійноруйнуєівиснажуєґрунт.

Вона може спричиняти оголення насіння,висіяноговґрунт,

пошкодження молодих сходів рослин (засікання).Періодичнопотужна

(пилові бурі)ерозія,колисильнівітрипіднімаютьуповітрядрібні

частинкиверхнього шару ґрунту,інодіразомзрослинами, і переносять

навеликівідстані.Ценайбільшактивнийішкідливийвиддефляції,який

призводить до сильного руйнування ґрунтового покриву і виникає за

швидкостівітрупонад12‐15м/с.

Проявупиловихбурпередуєтривалаповсякденнадефляція.

Пиловібурінеможутьвиникатинадвітростійкоюповерхнею.Вонилише

засвідчують ступінь руйнування ґрунту за час, до її виникнення.Тобто,

пиловібурієнепричиною, а наслідком руйнування ґрунту. Кількість

ґрунту,щовидуваєтьсявокремихвипадках,можедосягати120–124т/га

і відбувається це переважно на територіях, за відсутності рослинного

покривуінедостатніматмосфернимзволоженням.

Переміщенн

ячасточокґрунтівлегкогогранулометричногоскладу

відбувається вже за швидкості вітру 3–4м/с. Важкосуглинкові ґрунти

піддаються впливу вітру,швидкістьякогоприблизно6м/с і більше.

Оструктуреніґрунтибільшстійкідодефляції.

Частинки ґрунту діаметром до 1 мм вважаються ерозійно

небезпечними,апонад1  мм – вітростійкими, ґрунтозахисними.Отже,

стійкістьґрунтупротивітровоїерозіїможнаоцінитизагрудочкуватістю

йогоповерхні,тобтозакількістювітростійкихагрегатів.Занаявностіїхдо

50%відмасиповітряно‐сухогоґрунтувідбуваєтьсяпроцесвидування.Це

є підставою вважати цей ступінь грудочкуватості критичним,тобто

ерозійнонебезпечним. Поріг стійкості ґрунту проти дефляції,за

відсутності на його поверхні післяжнивних решток,настаєприступені

грудочкуватості в межах 50‐55%. Співвідношення ґрунтозахисних і

ерозійнонебезпечнихагрегатівуверхньомушаріґрунтумаєбути1:1.



122

Дефляційнастійкістьґрунтовихчастинокзалежитьнелишевідїх

розміру,алейвідїхщільності. Остання встановлюється за

гранулометричним складом. Встановлено, що критичною швидкістю

вітрудлямінеральноїскладовоїґрунтує4м/с.

Наявність органічної речовини в ґрунті впливає на дефляційну

стійкість ґрунтових агрегатів, так як щільність гумусу значно менша, ніж

мінералів.Зцієїпричинишвидкістьдефляціїґрунтівзвисоким вмістом

гумусу може зростати. Особливо це стосується торф’яників,якіпісля

розорюванняінтенсивнорозвіюються.



2.5 Управліннярослиннимирештками

При виробництві продукції рослинництва землероб завжди має

основну та побічну продукцію.Завідношеннямдонеїіспособом

використання побічної продукції система землеробства No‐till

кардинально відрізняється від традиційного землеробства. Різниця

полягає не лише в заходах і засобах,аврізномурозумінніпроцесу

розкладуорганічноїречовинитайоговпливународючістьґрунту.

В системі землеробства Nо‐tillоднимзбазовихположеньє

обов’язковезалишеннявсіхрослиннихрешток наповерхніі рівномірне

їхрозміщеннянаполі.

Підрослиннимирешткамирозуміють:

1. відмерлічастинирослин,якіопадаютьнаповерхнюґрунтуще

дозбиранняврожаю;

2. висохлістебларослин,яківпроцесізбираннярозділяютьсяна

дві частини – стерня залишок стебла, заввишки від поверхні

ґрунту до зрізу і друга частина (солома),яказрізується

ріжучимапаратомкомбайна і проходить через молотарку та

подрібнюєтьсяабонеподрібнюєтьсякомбайном;

3. полова – структурні елементи колоса,якізалишаютьсяпісля

вимолочуваннязерен.

Убудь‐якомупосібникуізземлеробствадобревикладенівимоги

тазавданняосновногообробіткуґрунту.Відмовавідобробіткувсистемі

землеробства No‐tillнеозначає, що можна так само повністю

відмовитисявідтих завдань,яківінвиконує.Природно, щовтехнології

No‐till вони також вирішуються, але іншими методами.Однимз

інструментів вирішення цих завдань є рослинні рештки.Привирішенні

одних–вониосновнийінструмент,привирішенніінших–їхвпливносить



123

опосередкований характер і потребує доповнення додатковими

заходами. Це обумовлює необхідність системного комплексного

підходу,щооднієюзосновнихособливостейсистемиземлеробстваNo‐

till.

Щоб рослинні рештки виконували своє завдання із ними

необхідно цілеспрямовано працювати, тому в даній системі

землеробства існує спеціальний термін – управління рослинними

рештками. Управління рослинними рештками в системі землеробства

No‐tillвиконуєтьсямеханічнимитабіологічнимизаходами. Знаряддям

механічного впливу на рослинні рештки  є комбайн та спеціальні

подрібнювачі. Їх завдання – подрібнити і рівномірно розподілити

рослиннірешткипополю.Ступіньподрібненняінеобхідність

перерозподілу залежить від обраного положення (розміщення)

рослинних рештків.Вониможутьвсіаболежатинаповерхніґрунтуабо

залишатися стояти,наприклад, коли збираються лише колоски без

зрізуваннясоломи.

Збирання врожаю – перша технологічна операція керування

рослинними рештками. Основне завдання комбайна, який виконує

першийфізичнийвпливнарослиннірештки–подрібненняірівномірний

їх розподіл по площі (рис.2.14 – 2.21) .Оцінкаякостівиконанняцього

завданняпроводитьсярізнимиметодами.Вониподіляютьсянаточні,які

частішевикористовуютьсянауковцямивдослідах,іокомірні–найбільш

прості,якізастосовуютьсячастішенавиробництві.Дляперших

характернависокаточність,алевонивимагаютьзатратчасуівідповідної

підготовкивідвиконавця,другі–меншточні,аленевимагаютьнібагато

часу, ні високого рівня підготовки і тому дозволяють проводити оцінку

швидко на великій площі з достатньою для виробничих цілей точністю

(рис.2.12,2.13).

Допершихвідноситься, наприклад,метод пересічних ліній,адо

других – порівняння реального стану із стандартною шкалою (зазвичай

це фото або схематичні малюнки).Приплануваннівикористовується

розрахунковий метод імовірного рівня покриття рослинними рештками

поверхні ґрунту після різних культур і можливий вплив заходів

механічногообробіткуґрунту.

Дляодержаннярівномірногорозподілурослиннихрештокпри

роботікомбайнанеобхіднонеприпускатисянаступнихтиповихпомилок:



124

‐ Приподрібненнірослиннихрештоккомбайном,кращим

способомвивантаженнязернабудерозвантаженнянаходу,а

ненамісці,навітьякщовикористовуєтьсянакопичувачзерна.

Незупиняйтекомбайнвзагінці.Якщоєнеобхідність

зупинитися,проведітьочищеннякомбайнавідсоломи,

продовжуючирухвперед.Такимчином,виуникнете

скупченнярослиннихрештокнаполіводномумісці;

‐ Присильномувітрі–напрямрухукомбайнаповинен

співпадатизрухомповітрянихпотоків.Недозволяйтевітру

зноситиподрібненусоломувбік,особливопризбиранні

зерновихколосовихібобовихкультур,томущоцерізко

збільшуєнерівномірністьїїрозміщеннянаповерхніполя;

‐ Залишайтемаксимальноможливувисотустерні.Залежновід

висотизрізу,від50до85%всіхрослиннихрештокпроходить

черезкомбайн.

В принципі, найбільш рівномірно побічна продукція розподілена

поповерхніполядозбиранняітомунемаєнеобхідностівитрачати

кошти,часіресурсинаїїскошування,подрібненняірозкиданняпо

полю.Високастерня,щостоїть,добре,авчомусьікращевиконуєсвої

завдання,ніжподрібненаірівномірнорозкиданапополю.

Чимменшеорганічноїмасипроходитьчерезкомбайн,тимвище

його швидкість і природно продуктивність без втрати якості.Томупри

збираннізерновихколосовихдоцільновикористовуватинетрадиційну,а

обчісувальнужатку.Цедозволитьзнизитизагальнупотребувкомбайнах

ізменшитиїхзношеннязарахунокзбільшенняшвидкостіроботи.

Неякісну роботу комбайна з розподілу рослинних решток

складно,ачастопрактичнонеможливовиправитивтехнологіїNo‐till.

Цепризводитьдо:

1. Зниженняякостіпосівуможебутиобумовлено:

‐ поганим контактом насіння з ґрунтом,колисошнику

сформовану насіннєву борозенку затягує рослинні рештки і

укладаєнасіннянанихабопорядізними;

‐ збільшеннямнерівномірностізакладеннянасінняпоглибині,

черезте,щосошникнезмігпрорізатитовстийшаррослинних

рештокінасінняопинилисянаїхповерхні.Ціявищанайбільш

характернідлядисковихсошників.



125

2. Нерівномірназачасомпоявасходівможебути

обумовлено тим, що температура і вологість ґрунту під рослинними

решткаминаділянкахізрізноюїхтовщиноюістотновідрізняється,

особливоцеспостерігаєтьсяувеснянийперіод.

3. Сошники сівалки можуть забиватися рослинними

рештками,щовпливатименаякістьйшвидкістьпосівнихробіт.

4. Нерівномірний розподіл рослинних решток може бути

причиною наявності великої кількості насіння бур'янівпідвалками

соломиіякнаслідок– зниження ефективності дії гербіцидів через

підвищенняїхстійкості(ефектгрупи–чимвищачисельністьбур’янівтим

більш вони стійкі до гербіцидів,азначить,тимнижчаефективність

останніх).

5. Нерівномірний розподіл рослинних решток призводить

також до різниці в часі появи сходів бур’янів.Спочаткуз’являються

сходиумісцяхдерослиннірешткивідсутні,апотім–вонипробиваються

з під рослинних решток. Це суттєво ускладнює проведення заходів

контролю.

6. Занаявності скупчення рослинних решток на полі складно

якіснопровестибудь‐якийповерхневийобробітокґрунту,якщовньому

виникнепотреба.

7. Збільшення вірогідності ураженнянасінняісходів

збудниками хвороб і шкідниками,  які можуть концентруватися в

скупченняхрослиннихрешток.

Таким чином,всіпроблеми, які можуть виникнути при

нерівномірномурозподілірослиннихрештокпополюможназвестидо:

‐зниження

якостіроботисівалки;

‐зниженнярівняконтролюнадбур'янами;

‐проведеннядодатковихзаходівнаполі.

Зусієїкількостіорганічноїмаси,щопройшлачерезкомбайн,40‐

70%–дрібнафракція.Воназазвичайпадаєізкомбайнаназемлю.Часто

полова не попадає на розподілювач або подрібнювачі соломи.За

відсутностінакомбайніподрібнювачаірозподілювачауполіформуються

валкиздовгоїсоломиіполова. Утакомувипадкудляїхрівномірного

розподілу по поверхні ґрунту потрібна додаткова технологічна

операція та відповідне обладнання.Нажаль, наявний парк

подрібнювачівнездатенякісноподрібнитиірозкидатистворений

комбайномвалоксоломи.

При збиранні кукурудзи і соняшника,якщокомбайнне

обладнаний відповідними жатками не може виконати всі завдання,то

для подрібнення стоячих стебел цих культур необхідно застосовувати

окремий агрегат. Його основне завдання подрібнити стоячі стебла і

рівномірно розмітити по полю подрібнену масу. Робота подрібнювача

наведенанарис.2.11.



Рис.2.11.Роботаподрібнювачарослиннихрешток



Сутьбіологічногометодууправліннярослиннимирештками

полягає в регулюванні швидкості їх біологічного розкладу.Прицьому

досягається одночасно і контроль рівня присутності на них шкідливих

мікроорганізмів – збудників хвороб сільськогосподарських культур.

Прискорити процес розкладання соломи можна за допомогою

різноманітних мікроорганізмів, що входять до складу біологічних

препаратів.

Препарати наносяться на рослинні рештки – солому,стерню

зерновихкультур,післязбиральнізалишкикукурудзи,соняшника,іінших



126



127

сільськогосподарських культур після їх збирання.Всвоємускладі

зазвичай вони містять живильне середовище, що активізує діяльність

мікроорганізмів, самі мікроорганізми з різноманітних груп (целюлозо‐ і

лігнінразкладаючі, азотфіксуючі, фосформобілізуючі та ін.

мікроорганізми).Такимчином, ці мікроорганізми прискорюють

біотрансформаціюрослиннихзалишківворганікуігумус.

До таким препаратів, наприклад, належать –байкалЄМ1,

гуміфікатор,ризобакттаін.Рівеньїхефективностівзначніймірізалежить

від видового складу мікроорганізмів,яківньомуприсутні,якості

виготовлення препарату та дотримання технології його застосування.

Наприклад,привнесенні3л/габайкалуЄМ1нарешткиозимоїпшениці,

3тонисоломиз6,якізалишалинаполідопочаткувегетаційногосезону,

трансформувалисявгумусоподібніречовиниаборозклалисядокінцевих

продуктів розпаду –СО

іН

О. Внесення на рослинні залишки

гуміфікатора сприяє не лише прискоренню їх розкладу,айзнищуєна

нихзимуючуфітопатогеннумікрофлору.

Результатроботигуміфікатора:

- повне розкладання 1,5‐2,0т/га соломи зернових злакових

культур;

- руйнування структури стерні і соломи,щозабезпечуєкращу

якістьроботисівалки;

- підвищенняврожайностінаступнихкультурна10‐15%за

рахунокдодатковоїкількостідоступнихпоживнихречовин;

- зниження загальногоураженнярослинзбудникамихворобу

2рази;

- збільшення змісту гумусу в ґрунті, розмноження хробаків і

корисних мікроорганізмів,коректуванняоднобічноговиносу

елементівживленняізґрунтупримонокультурі;

- економія азотних добрив,якінеобхіднобулобвнестияк

азоткомпенсацію для розкладання соломи (10кг/т д.р.при

типовійтехнології).

Найбільшінтенсивногумусутворюєтьсявперші4місяці,уперіод

розкладання целюлози і геміцелюлози.Причомугумуснакопичуєтьсяв

максимальнійкількостівперіоднайвищоїчисельностімікроорганізмів,

щовказуєнапричетністьїхдоутвореннягумусу.

При розкладі соломи з однієї тони в ґрунт повертається 4,2кг

азоту, 1,7

кгфосфору, 8,

3кгкалію, 4,2кгкальцію, 0,7 кг магнію,іряд



128

мікроелементів,якібільшенакопичуютьсявсоломі,ніжузерні.При

розкладісоломипідвищуєтьсятакождоступністьфосфоруікаліювґрунті,

зарахунокрозчинноїдіїкислот,щоутворюютьсяприїїмінералізації.

Добрийефектспостерігаєтьсяприкомбінаціїсоломиіпроміжної

покривної культури на зелене добриво.Прицьомуможутьбути

використані різні види проміжних культур: самостійні посіви,пожнивні

або підсівні культури.Кращадіявідзначаєтьсяпривикористанніна

зелене добриво бобових культур, тому що солома злакових культур

виявляє позитивну дію на ріст бобових і фіксацію ними азоту з

атмосфери.

При підсіві під злакову культуру конюшини і припиненні її

вегетації у пізній осінній період, відпадає необхідність у внесенні

мінерального азоту для азоткомпенсації,томущойогодосить

накопичуєтьсяконюшиною.Якщовякостіпожнивногозеленогодобрива

використовується не бобова культура, то необхідно внесити мінеральні

азотні добрива. У комбінації з відповідним мінеральним добривом,

рідкимгноєм,абозвикористаннямбобовихкультурвякостіпроміжних.

Соломазадієюназмістгумусувґрунтінеуступаєеквівалентнійкількості

гною.



ПшеницяСоя



Рис.2.12.Типовашкаладляокомірноїоцінкирівняпокриття

поверхніґрунтурослиннимирешткамипшениціісої



129



КукурудзаСорго



Рис.2.13.Типовашкаладляокомірноїоцінкирівняпокриття

поверхніґрунтурослиннимирешткамикукурудзиісорго



130