Коржнев М.М. Економіка природокористування

Подождите немного. Документ загружается.

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

М.М.Коржнев

ЕКОНОМІКА

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Підручник

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів геологічних

спеціальностей вищих закладів освіти

Київ – 2005

УДК 502(075.8)

ББК 26.34я73

Рецензенти:

член-кореспондент НАН України Б.М.Данилишин

академік НАН України В.М.Шестопалов

Рекомендовано до друку Вченою радою геологічного

факультету Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

М.М.Коржнев

Економіка природокористування. – К.: Вид. КНУ. - 2005. – 99 с.

ISBN 966-594-558-0

У підручникові, який розраховано на студентів геологічних спе-

ціальності вищих закладів освіти, викладені основи економіки при-

родокористування, розглянуті особливості економіки використання

різних видів природних ресурсів, основні поняття економіки навко-

лишнього природного середовища та економічні проблеми викорис-

тання природних ресурсів та охорони довкілля в Україні.

Гриф надано Міністерством освіти і науки України

Лист №1/ІІ-2756 від 15.06.04

Зміст

Стор.

ВСТУП .......................................................................................... 5

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІКИ ПРИРОДНИХ

РЕСУРСІВ .....................................................................................

1.1. Рента ................................................................................. 6

1.1.1. Рента від використання природних ресурсів ....... 6

1.1.2. Формування рентних доходів .…………………… 9

1.1.3. Оцінка доходів споживача природних ресурсів .... 14

1.1.4. Як вимірювати диференціальну ренту ................. 15

1.2. Форми утворення диференціальної ренти

1.2.1. Диференціальні витрати ……………………....... 18

1.2.2. Диференціальна рента І і диференціальна

рента II ...............................................................................

1.2.3.

Монопольна рента ....................................................

1.3. Оцінка природних ресурсів ......................................... 36

1.3.1. Загальні підходи до оцінки природних ресурсів .....

1.3.

2. Врахування фактору часу при оцінці природних

ресурсів ................................................................................

1.3.3.

Ринкові методи оцінки природних ресурсів ..........

2. ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА .............................................

2.1. Якість навколишнього середовища як ресурсу,

що має економічну цінність

……………………………..........

2.2. Екстерн альні ефекти ....................................................

2.3. Теоретичні основи регулювання викидів

шкідливих речовин ...............................................................

2.4. „Асиміляційний потенціал” природного середови-

ща і його економічні оцінки .................................

2.5. Екстерн альні витрати і власність на

„асиміляційний потенціал” .................................................

3. ЕКОНОМІКА ВИКОРИСТАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ

ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ .........................................................

3.1. Мінерально-сировинні ресурси ..................................

3.1.1. Теорія виснаження мінерально-сировинних ре-

сурсів і динамічна рента …….......................................

3.1.2. Теоретичні умови виникнення динамічною

обмеженості .......................................................................

3.1.3. Фактори, що впливають на процеси виснаження

мінерально-сировинної бази ............................................

3.1.4. Формування стратегії використання ресурсів,

що виснажуються, в умовах невизначеності ..................

3.1.5. Співвідношення видобувних і переробних секто-

рів економіки з погляду теорії виснаження ..........

3.1.6. Проблеми використання мінерально-сировинних

ресурсів України і шляхи їх подолання ............................

3.2. Водні ресурси ...................................................................

103

3.2.1. Доходи від використання водних ресурсів ….....…

104

3.2.2. Економічна оцінка води і плата за її

використання

...........................................................................

106

3.2.3. Економічна оцінка води і плата за забруднення

водойм .................................................................................

109

3.2.4. Наслідки нераціонального використання водних

ресурсів ...............................................................................

111

3.3. Земельні ресурси ............................................................ 114

3.4. Рибні ресурси ................................................................... 119

4. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ .. 125

4.І. Права власності на природні ресурси ........................

126

4.2. Державна система регулювання природокористу-

вання ........................................................................................

139

4.3. Оподаткування у сфері природокористування

148

Література .................................................................................... 159

ВСТУП

Екстенсивний розвиток промисловості і сільського господарства

з надмірним використанням природних ресурсів був одним з основ-

них причин розпаду Радянського Союзу. Більшість країн пострадян-

ського простору продовжують перебувати в стані економічної і еко-

логічної криз. Неощадливе інтенсивне використання природних ре-

сурсів привели в Україні до чисельних екологічних надзвичайних

ситуацій і катастроф, ліквідація екологічних наслідків яких потребує

великих коштів. Економічні механізми регулювання в сфері викори-

стання природних ресурсів і охорони довкілля в нашій державі ще

не повністю опрацьовані, а деякі з них ще не закріплені на законода-

вчому рівні. Хоча треба відмітити, що теоретичні питання обґрунту-

вання таких механізмів і вибору самої системи державного регулю-

вання в цій сфері у перехідний період становлення ринкових відно-

син у нашій країні вирішуються українськими вченими досить успі-

шно. Прикладом можуть служити дослідження у цьому напрямку

вчених заснованої ще на початку минулого століття великим

В.І.Вернадським Ради по вивченню продуктивних сил України

(Б.М.Данилишина, С.І.Дорогунцова, В.С.Міщенка, Л.Б.Шостак та

багатьох інших) – інституту НАН України, де упоряднику підруч-

нику пощастило працювати протягом декількох років.

В галузі вищої освіти в Україні, нажаль, практично не ведеться

підготовка спеціалістів з економіки природних ресурсів і охорони

довкілля і не створена відповідна навчально-методична база. Відсу-

тні навіть таки спеціальності як економіка мінерально-сировинних

ресурсів і економічна геологія, хоча використання мінеральних ре-

сурсів являється основою економіки країни.

Даний підручник розраховано на геологічні спеціальності вищих

закладів освіти. В основу його теоретичної частини покладені мате-

ріали, які наведені у російському підручнику „Экономика природ-

ных ресурсов» (О.О.Голуб, О.Б.Струкова, 1998), спрощені до основ-

них понять і визначень та проілюстровані, де це можливе, на при-

кладі України. В описовій частині підручника використані матеріали

українських дослідників, в тому числі і його упорядника.

У підручникові, враховуючи його загальну орієнтацію на геологі-

чні спеціальності вищих закладів освіти, більше уваги приділено

мінерально-сировинним ресурсам і особливостям економічного роз-

витку, основаному на їх використанні. Хоча, слід підкреслити, що

він ніяк не може забезпечити підготовку спеціалістів з економіки

мінерально-сировинних ресурсів і економічної геології, що потребує

більш фундаментального і змістовного викладення матеріалу.

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІКИ

ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Поряд з трудом і капіталом природні ресурси являються основ-

ним фактором виробництва. Забезпеченість держави природними

ресурсами – важливий економічний показник, який багато у чому

визначає стан її економіки.

1.1. Рента

Спочатку треба визначитись з деякими поняттями, яки покладені

в основу сучасної теорії економіки природних ресурсів. Насамперед

це поняття ренти.

1.1.1. Рента від використання природних ресурсів

Рентою вважається прибуток, який отримує власник природного

ресурсу від здачі його в оренду або від його експлуатації [2]. Вели-

чина ренти визначається багатьма чинниками (природними власти-

востями ресурсу, технологічною схемою експлуатації, кон’юн-

ктурою ринку, тощо), головним з яких є природні властивості ресур-

су. Якщо власник або орендатор несе витрати на експлуатацію ре-

сурсу, але постійно має прибуток від реалізації продукції, то цей

прибуток є обумовлений природними властивостями природного

об’єкту. При викладанні курсу економіки природних ресурсів у яко-

сті прикладу у більшості випадків беруть земельні ресурси сільсько-

господарського призначення, родючість яких являється головним

чинником формування розмірів ренти. Але, не менш яскравим при-

кладом можуть бути і родовища корисних копалин, природні особ-

ливості яких (якість сировини, геологічні умови її залягання та ін.)

визначають прибутковість їх експлуатації і розміри ренти.

При формуванні рівноважної ціни на ринку формується і рент-

ний прибуток, який дорівнює різниці між витратами і виручкою

(рис.1.1).

Завдяки тому, що природні об’єкти мають різні властивості, ви-

трати на виробництво одиниці продукції на різних об’єктах будуть

різними, відповідно чому буде різним і рентний прибуток, якщо ціна

визначається ринком, на який окремі виробники вплинути не мо-

жуть (рис. 1.2).

D MC

Попит і

пропозиції

Об’єм продаж

Рис. 1.1. Формування рівноважної ціни на ринку

і рентного прибутку

Р – ціна; Q – об’єм виробництва; S

– виручка, яку отримав

власник земельної ділянки; S

– витрати власника ділянки; S

–

рентний прибуток.

Об’єм виробництва

Граничні

витрати

Рис. 1.2. Граничні витрати на природних об’єктах

и формування рент

Р – ціна продукції; MC

, MC

– граничні витрати для трьох

природних об’єктів; Q

, Q

, – оптимальні об’єми виробництва

на кожному з об’єктів.

У даному прикладі (рис. 1.2) виручка від продажу продукту на

першому об’єкті буде PQ

, на другому – PQ

, на третьому – PQ

Віднімімо з цієї виручки витрати і отримуємо рентний прибуток S

, S

відповідно. Якщо заміст граничних витрат, ми відобразимо

середні витрати у точці оптимального випуску, то отримуємо рис.

1.3, на якому можна побачити, що різні об’єкти, що експлуатуються

дають різні прибутки. Останнє визначається їх природними власти-

востями.

Зрозуміло, що експлуатувати природний об’єкт не має ніякого

сенсу, якщо експлуатаційні витрати на ньому дорівнюють або пере-

вищують виручку від продажу продукції.

Середні

витрати

Об’єм

виробництва

)

Рис. 1.3. Залежність прибутків від природних властивостей об’єкту.

До цього моменту ми не торкалися питання, як формується по-

пит на продукцію, яка отримана при експлуатації природних

об’єктів (сільськогосподарських земель, природних водоймищ, ро-

довищ корисних копалин, тощо). Споживач завжди порівнює ефект

від купівлі продукції з витратами на здійснення цієї купівлі. Якщо за

продукцію треба платити занадто дорого, то потенційний споживач

замінятиме її чим-то іншим. Попит стає меншим, ціни на ринку зні-

жуються. При збільшенні об’ємів виробництва знижуються ціни на

продукцію, і виробник вимушений їх зменшувати. Все відбувається

у відповідності з кривою D на рис. 1.1. Але все це вірно, якщо немає

природних факторів, які обмежують виробництво.

1.1.2. Формування рентних доходів

Найбільше зручно з методичної точки зору розглядати і якості

природного об'єкта земельні ресурси [2]. Припустимо, мається сім

ділянок землі, на яких виробляється якась сільгосппродукція (напри-

клад, кукурудза). На кожній ділянці виробляється по 10 одиниць (на-

приклад, по 10 ц) даній продукції. Різниця полягає у величині експлу-

атаційних витрат на кожній ділянці середніх витрат у точці оптиму-

му. Нижче приведені витрати на вирощування кукурудзи.

Номер ділянки 1 2 3 4 5 6 7

Витрати (тис. руб)

на виробництво

10 ц кукурудзи 5 7 10 15 20 22 25

Ділянки, розташовані в порядку зростання витрат по їхній експлуа-

тації. Витрати на виробництво 1 ц кукурудзи на першій ділянці скла-

дають 5 тис. руб., на другій — 7, на третій — 10 і т.д.; на останній,

сьомій — 25 тис. руб., тобто витрати на ній в 5 разів вище, ніж на пер-

шій.

Припустимо, що виробники не можуть вплинути на ринок куку-

рудзи. У цілому на ньому склалася ціна 21 тис. руб. за 1 ц кукурудзи, і

виробники сприймають її як щось дане. Попит є заданим заздалегідь, і

виробники не можуть вплинути на нього. Які ділянки будуть експлуа-

туватися, якщо врахувати, що власники повинні одержувати більше, ніж

витрачають. Тобто повинно дотримуватися нерівність Z

≤210 тис. руб.,

де Z — витрати на і-ій ділянці, а 210 — це виторг за 10 ц кукурудзи

при ціні 21 тис. руб. за 1 ц?

Виходячи з цього, має сенс вирощувати кукурудзу на 1, 2, 3, 4, 5-

ій ділянках, а от на 6, 7-ій виробляти її безглуздо, оскільки збитково.

Власники ділянок 1—5 одержать доход, якій має назву рентний. На пе-

ршій ділянці він складе 16 тис. руб., на другій — 14, на третій — 11,

на четвертій — 6, на п'ятій — 1 тис. руб.

Дотепер ми не ставили питання про те, як же, власне кажучи, фо-

рмується потреба в сільгосппродукції. Насправді споживач порівнює

свої потреби з можливостями і зіставляє ефект від покупки з витрата-

ми на її здійснення. Якщо за кукурудзу прийдеться платити занадто

дорого, то потенційний споживач швидше за все замінить її чимось

іншим (наприклад, хлібом чи рисом). Приведемо дані про цінність ко-

жної додаткової порції продукції (у розрахунку на одиницю), що здо-

бувається споживачем дискретними порціями — по 10 одиниць кож-

на (під цінністю продукції мається на увазі та гранична сума, що спо-

живач готовий сплатити за споживання сільгосппродукції). Ці дані од-

ночасно показують доходи споживача кукурудзи.