Кілієвич О.І., Тертичка В.В. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень

Подождите немного. Документ загружается.

Окремі нормативно-правові акти

141

в) заходи щодо впровадження рекомендованого варіанту

Аналіз державної політики в Україні

142

Таблиця 1. Порівняльний аналіз альтернатив політики

Оцінки варіантів (альтернатив) політики

Критерії

варіант 1

варіант 2

варіант 3

варіант 4

Результативність

Висока

низька

середня

Ефективність

Справедливість

Політична

здійсненність

Адміністративна

здійсненність

Рейтинг варіанту

Джерела для підготовки аналітичних записок:

1. Янґ Е., Куінн Л. Як написати дієвий аналітичний документ у галузі державної політики: Прак-

тичний посібник для радників з державної політики у Центральній і Східній Європі/ Пер. з

англ. С.Соколик. Наук. ред. пер. О.Кілієвич. – К.: “К.І.С.”. – 130 с

2. Кілієвич О. Методичні вказівки для написання контрольних робіт і рефератів з модулю “Еко-

номічний аналіз державної політики”. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 28 с.

3. Документи з аналізу політики. З книги: Polіtіcal Scіence Student Wrіter’s Manual, by Gregory M.

Scott, et al. – Upper Saddle Rіver, N.J., Prentіce Hall, 1998. – Chapt.13, pp.259-278– див. [6, с.215-233]

4. Вироблення державної політики. Аналітичні записки/ Укл. О.І.Кілієвич, В.Є.Романов. – К.:

Вид-во “К.І.С.”, 2003. – 346 с.

5. Розробка державної політики. Аналітичні записки/ Укл. О.І.Кілієвич, В.Є.Романов. – К.: Вид-

во “К.І.С.”, 2002. – 320 с.

6. Розробка державної політики. Аналітичні записки/ Укладач: О.І.Кілієвич. – К.: Вид-во УАДУ,

2002. – 240 с.

7. Аналітичні записки з розробки напрямків державної політики/ Укладачі: В. Романов, О. Кіліє-

вич. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 236 с.

Аналіз державної політики в Україні

143

Розділ 3

Окремі нормативно-правові акти, що розроблені

відповідно до процедур аналізу державної політики

Аналіз державної політики в Україні

144

В цьому розділі вміщено тексти окремих нормативно-правових актів, розроблених у період

2000-2004 рр., які мають супроводжувати процес аналізу державної політики в Україні:

(1) Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон Украї-

ни, чинна редакція від 11 вересня 2003 р. № 1160-15

(2) Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва: Указ

Президента України від 22 січня 2000 р. № 89 (Указ втратив чинність на підставі Указу Пре-

зидента від 24 квітня 2004 р. № 477)

(3) Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації

державної політики: Указ Президента України від 31 липня 2004 р. № 854

(4) Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки обґрунтування проектів регу-

ляторних актів: Постанова КМУ від 6 травня 2000 р. № 767 (Постанова втратила чинність на

підставі Постанови КМУ від 11 березня 2004 р. № 308)

(5) Порядок розроблення концептуальних засад реалізації урядової політики. Розділ V Тимчасо-

вого регламенту Кабінету Міністрів України// Про затвердження Тимчасового регламенту

Кабінету Міністрів України: Постанова КМУ від 5 червня 2000 р. № 915

(6) Про затвердження Положення про порядок підготовки проектів регуляторних актів: Поста-

нова КМУ від 31 липня 2000 р. № 1182 (Постанова втратила чинність на підставі Постанови

КМ від 14 квітня 2004 р. № 472)

(7) Про офіційне оприлюднення регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої

влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та їх посадовими

особами, і внесення змін до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяль-

ність органів виконавчої влади: Постанова КМУ від 11 лютого 2004 р. № 150

(8) Про затвердження Положення про апеляційну регуляторну комісію: Постанова КМУ від 3

березня 2004 р. № 226

(9) Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності ре-

гуляторного акта: Постанова КМУ від 11 березня 2004 р. № 308

(10) Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності ре-

гуляторного акта Національного банку України: Постанова КМУ і Національного Банку

України від 14 квітня 2004 р. № 471

(11) Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації громадсь-

кої політики: Постанова КМУ від 15 жовтня 2004 р. № 1378

(12) Про забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України: Розпоря-

дження КМУ від 11 червня 2003 р. № 327-р

(13) Про підготовку та оприлюднення щорічної інформації Кабінету Міністрів України про здій-

снення державної регуляторної політики органами виконавчої влади: Розпорядження КМУ

від 19 березня 2004 р. № 152-р

(14) Форма подання аналітичного документа для підготовки до розгляду на засіданнях Кабінету

Міністрів та урядових комітетів найважливіших питань соціально-економічної політики, за-

твердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 червня 2003 р. № 327

(15) Концепція нової редакції Регламенту Кабінету Міністрів України// Державна політика: ана-

літичні документи: підготовлені в межах проекту “Створення груп аналізу політики та

Центру інформаційних ресурсів в уряді України”. – К., 2002. – с. 14-17.

Серед цих документів варто наголосити на (5) – Тимчасовому регламенті КМУ – першому із

урядових документів, де чітко прописані етапи аналізу політики, а також на (1) – Законі України

“Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської політики”, для реалізації по-

ложень якого було ухвалено також документи (7) – (10), (13). Цими нормативно-правовими актами

для сфери регуляторної політики в Україні впроваджуються практично всі основні процедури, які

передбачає методологія АДП.

Окремі нормативно-правові акти

145

Документ

1160-15

, чинна редакція від

11.09.2003

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про засади державної регуляторної політики у

сфері господарської діяльності

Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політи-

ки у сфері господарської діяльності.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі – державна регуляторна

політика) – напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання

господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або ін-

шими органами державної влади та суб’єктами господарювання, недопущення прийняття еконо-

мічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяль-

ність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що

здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України;

регуляторний акт – це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі

положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністра-

тивних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єкта-

ми господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ,

який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизна-

ченого кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господар-

ських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими ор-

ганами державної влади та суб’єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей до-

кумент відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган – Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України,

Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, ін-

ший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республі-

ки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган

місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відпо-

відно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До

регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади,

державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійс-

нюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціально-

го страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень прийма-

ють регуляторні акти;

регуляторна діяльність – діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження ре-

зультативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізич-

ними та юридичними особами, їх об’єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку

та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-

правовими актами;

відстеження результативності регуляторного акта – заходи, спрямовані на оцінку стану впро-

вадження регуляторного акта та досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті;

Аналіз державної політики в Україні

146

перегляд регуляторного акта – заходи, спрямовані на приведення регуляторним органом при-

йнятого ним регуляторного акта у відповідність з принципами державної регуляторної політики;

показники результативності регуляторного акта – показники, на підставі яких при проведенні

відстеження результативності регуляторного акта здійснюється оцінка стану впровадження цього

регуляторного акта та досягнення ним цілей, задекларованих при його прийнятті;

аналіз регуляторного впливу – документ, який містить обґрунтування необхідності державно-

го регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуля-

торний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, гро-

мадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам

державної регуляторної політики;

звіт про відстеження результативності регуляторного акта – документ, який містить дані про

результати відстеження результативності регуляторного акта та про методи, за допомогою яких

було здійснено таке відстеження;

розробник проекту регуляторного акта – регуляторний орган або інший орган, установа, орга-

нізація, особа чи група осіб, що уповноважені розроблювати або організовувати, спрямовувати та

координувати діяльність з розроблення проекту регуляторного акта.

Стаття 2. Законодавство України про державну регуляторну політику

Законодавство України про державну регуляторну політику складається із цього Закону, а та-

кож законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері дер-

жавної регуляторної політики.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Ра-

дою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються

правила міжнародного договору України.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної полі-

тики та регуляторної діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов’язаної з прийняттям:

