Хоменко Н.В., Мірошник В.О. Історія України-конспект лекцій
Подождите немного. Документ загружается.
Валовий збір зерна зріс за 1954-1958 рр. на 20%, цукрових
буряків – удвічі, виробництво м’яса – у два рази, молока – втричі.
Підвищилась продуктивність праці та урожайність.
Однак, паралельно із зростанням економіки в Україні поглиблювалися
негативні тенденції:
помітне відставання від провідних капіталістичних країн у
якісних показниках;
диспропорційний розвиток економіки;
зниження темпів зростання продуктивності праці;
відставання в розвитку науково-технічного прогресу;
певна децентралізація командної системи не означало ні її
знищення, ні її усунення від управління господарством. Вона зберігала свої
позиції, що призводило до посилення адміністративного тиску на колгоспи;
надпрограми, які проводилися в сільському господарстві
(освоєння цілини, розширення посівів кукурудзи та гороху, надпрограма у
тваринництві, скорочення присадибних ділянок і господарства) поглинали
значну частину матеріальних та людських ресурсів.
Фактори
піднесення
сільського
господарства
Підвищення самостійності колгоспів і радгоспів
Посилення матеріальної зацікавленості
колгоспників у суспільному виробництві.
Закупівельні ціни зросли на зерно майже у 7
разів, на картоплю – у 8, на продукти
тваринництва – у 5,5 разів.
Зміцнення матеріально-технічної бази сільського
господарства.
Поліпшення якісного складу керівників
сільськогосподарського виробництва. В 1960 р.
65,5% керівників колгоспів мали вищу та
середню спеціальність.
Створення умов для розвитку особистого
господарства колгоспників (зниження податків,
тверді суми оподаткування)
130
У кінці 50-х – початок 60-х років почалося падіння темпів економічного
зростання.
Якщо за 1951 – 1958 рр. промислова продукція щорічно зростала на
12,3% то за 1950 – 1965 рр. – на 8,8%. з 1950 по 1958 рік обсяг валової
продукції сільського господарства республіки зріс на 65%, а з 1958 р.
по 1964 р. – на 3%.
Економічні реформи
Лютий 1957 р. – реформа системи управління.
Суть
Намагалися поєднати централізоване планове керівництво з підвищення
самостійності республік, країв, областей.
Механізм проведення
Введено територіальний принцип управління через ради народного
господарства (раднаргоспи), що створювалися в економічних адміністративних
районах. На території СРСР було створено 105 таких районів, а в УРСР – 11, які
управляли промисловістю на своїй території.
Наслідки
Розширення господарських прав союзних республік. Під контроль
раднаргоспів України було передано понад 10 тис. промислових підприємств
і наприкінці 1957 р. їм були підвладні 97% заводів республіки проти 34% в
1953 р.
Реформа сприяла поліпшенню розподілу праці та її кооперацій у межах
економічного регіону.
Повніше використовувалися місцеві ресурси.
Недоліки
Територіальний принцип управління, який базувався на децентралізації
вступив у протиріччя з принципом централізму. В 1962 р. створена Вища
Рада народного господарства СРСР, що свідчить про зміцнення централізму.
Неспроможність забезпечити єдність технічної політики.
Збереження централізованого планування.
Гальмування впровадження нової техніки.
Отже, як засвідчив подальший економічний розвиток, закріпити
економічне зростання не вдалося. Реформування, яке не змінило командно-
адміністративної системи, вело лише до тимчасового поліпшення справ. В
країні розпочався спад економіки, яка продовжувала розвиватися
екстенсивним шляхом.
131
У цілому ж рівень життя в Україні підвищувався повільно. Виробництво
споживчих товарів, сфера послуг, громадське харчування відставали від потреб
населення. Життєвий рівень радянських людей, як і раніше, суттєво відставав
від західного.
Реформи М.Хрущова мали багато позитивних моментів, але внаслідок
їх половинчатості і непослідовності кардинальних змін в економіці та інших
сферах суспільного життя не відбулося.
Більшість істориків вважають, що перетворення хрущовського періоду
не торкнулися основ існуючої при Сталіні системи.
Запитання для самоперевірки
1. У чому суть процесу «десталінізації». Які позитивні наслідки
мав процес десталінізації?
2. Чи привів процес «десталінізації» до кардинальних змін у
суспільстві, до зміни політичної системи в СРСР в цілому?
3. Підтвердіть фактичним матеріалом про економічне зростання
в 50-х роках.
4. Охарактеризуйте причини, які сприяли піднесенню сільського
господарства в 50-х роках.
5. Чому в сільському господарстві України в період
хрущовського правління спочатку відбувалося різке
піднесення, а потім почався різкий спад? Які фактори не дали
досягти стабілізації?
Соціальні програми
М.С.Хрущова
Пенсійна реформа
1956 р. підвищила
середній розмір пенсій
за віком більше ніж у
два рази. Пенсії почали
виплачувати і
колгоспникам.
Збільшилося капіталовкладення в
житлове будівництво. За 1950-1960
рр. кількість збудованих квартир у
містах збільшилося у 17 разів, а в
сільській місцевості в 14 разів.
Одержали чи збудували собі житло
в 1956 – 1965 рр. 18 млн. осіб.
Зросли асигнування
на охорону здоров’я,
освіту, ліквідована
плата за навчання в
старших класах
середніх шкіл,
середніх спеціальних
і вищих навчальних
закладах.
Тривалість робочого дня
скоротилося до 7 год., а для
працюючих у вугільній і
гірничорудній промисловості –
до 6 годин.
У побуті багатьох сімей увійшла нова
техніка – телевізори, магнітофони, пральні
машини тощо.
132
6. Які заходи в сфері економіки в 50-х – першій половині 60-х
років були проведені урядом?
7. В якому році була проведена реформа управління
економікою, що передбачала створення раднаргоспів?
8. Які заходи по реформуванню сільського господарства намітив
вересневий 1953 р. Пленум ЦК КПРС?
9. Розкрийте суть реформи управління, запровадженої в лютому
1957 р.
10. Охарактеризуйте соціальні програми М.С.Хрущова.
Завдання
1. Висловіть власну точку зору.
В період хрущовського правління було проведено три надпрограми:
освоєння цілинних земель, форсований розвиток тваринництва, масштабне
розширення площ посівів кукурудзи. Чи сприяли ці програми розвитку
економіки і поліпшенню становища населення?
2. Охарактеризуйте переваги нової системи управління, запровадженої
реформою 1957 р., і вкажіть її недоліки.
3. Заповніть таблицю «Соціально-економічні реформи М.Хрущова»
Назва реформи Рік початку
реформи
Зміст реформи Наслідки реформи
для республіки
Тести
1. М.С.Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС:
а) 1953 р.;
б) 1954 р.;
в) 1955 р.
2. М.С.Хрущова усунуто з посади першого секретаря ЦК КПРС:
а) 1962 р.;
б) 1964 р.;
в) 1965 р.
3. Економічна дискусія початку 60-х років розпочалася з листа на адресу
М.С.Хрущова, автором якого був:
а) О.Лаціс;
б) Б.Патон;
в) О.Ліберман.
4. Реформа, яка передбачала управління економікою через раднаргоспи,
була проведена:
а) 1956 р.;
б) 1957 р.;
в) 1958 р.
133
5. Відповідно до нової системи управління на території СРСР було
утворено 105 раднаргоспів, з них в Україні:
а) 10;
б) 11;
в) 12.
6. Внаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль
України перейшло:
а) 95% заводів республіки;
б) 96% заводів республіки;
в) 97% заводів республіки.
7. У 1958 році орденом Леніна було нагороджено:
а) 14 областей;
б) 15 областей;
в) 16 областей.
8. З якого року розпочався спад у сільськогосподарському виробництві?
а) 1957 р.;
б) 1958 р.;
в) 1959 р.
9. Рішення про викуп колгоспами техніки було прийнято:
а) 1958 р.;
б) 1959 р.;
в) 1960 р.
10. Суть реформи управління 1957 р. полягала:
а) в демократизації управління;
б) в централізації управління;
в) в розширенні господарських прав союзних республік;
г) в скороченні управлінського апарату;
д) в збільшенні управлінського апарату;
е) в створенні раднаргоспів.
Рекомендована література
1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія» 1999,
с. 444 – 452.
2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий світ -
2000, 2002, с. 219 – 220.
3. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина друга. – К.: Генеза,
2002, с. 64 – 70.
134
ТЕМА 18: Україна в умовах десталінізації
((1953 – 1964 рр.)
ТЕМА 19: Україна у період стабілізації
радянської системи та загострення її соціально-
економічної та політичної кризи (1965 – 1985 рр.)
Зародження дисидентського руху і наростання його в
70-х роках
План
1. Причини і передумови виникнення дисидентського руху.
2. Три течії дисидентського руху.
3. Форми діяльності дисидентів.
4. Боротьба проти дисидентства.
Дисидент – особа, що не погоджується з панівною ідеологією.
Причини
Тоталітарний режим в СРСР.
Чого вони добивалися?
Критикували розходження між словом і ділом, між деклараціями і
соціальною практикою влади.
Боролися проти порушення підписаних СРСР міжнародних угод і
декларацій, а також власних законів.
Виступали проти порушення прав свободи слова і друку, свободу совісті.
Дисидентський рух в Україні виникає в середині 50-х – на початку 60-х рр.
Передумови
Хрущовська «відлига», пом’якшення
цензури, реабілітація відомих діячів
культури сприяли пробудженню
громадської активності й національного
відродження
Поява плеяди творчої молоді,
названих за часом розквіту
їхнього таланту
«шестидесятниками»
135
Вимагали відновлення діяльності греко-католицької та української
автокефальної церкви.
Виступали за самовизначення націй, суверенітет республік.
За розвиток української мови і культури.
Правдивого відтворення історичного процесу.
За верховенства права.
Дисидентський рух складався з трьох течій
Правозахисне дисиденство
Репрезентоване у Росії
А.Сахаровим, О.Солженіциним і їх
прихильниками, в Україні –
Українською Гельсінською Групою,
групою сприяння виконанню
Хельсінкських угод, яка виникла в
1976 р. у Києві. Очолив її
М.Руденко. До складу входили
О.Бердник, П.Григоренко,
П.Лук’яненко та інші, всього 37
осіб.
Національно-орієнтоване
дисиденство
До цього напрямку належали
І.Дзюба, С.Караванський,
В.Мороз, В.Чорновіл та інші.
Критикували імперську політику
центру, форсовану русифікацію,
виступали за розвиток
української мови, культури, за
самовизначення націй,
суверенітет республік.
Релігійне дисиденство
Найяскравішими представниками цієї течії були Г.Вінс,
І.Гель, В.Романюк, Й.Тереля. Виступали за свободу совісті.
136
Форми діяльності дисиденства
Розповсюдження книг,
статей, брошур (їх
називали самвидав).
Найбільш відомі твори
«самвидаву»:
«Репортаж із
заповідника ім. Берія»
В.Мороза,
«Інтернаціоналізм чи
русифікація» І.Дзюби,
«Приєднання чи
возз’єднання»
М.Брайчевського,
«Собор у риштування»
Є.Сверстюка, видання
впродовж 1970-1974 рр.
у Львові
самвидавничого
журналу «Український
вісник» головним
редактором якого був
В.Чорновіл.
Мирні демонстрації,
мітинги, акції:
шевченківські свята (22
травня 1962 р. у день
перевезення останків
Кобзаря з Петербургу
до Києва;
вечори, присвячені
творчості І.Франка,
походи із
смолоскипами до
пам’ятника;
міжвузівський
студентський
фольклорно-
етнографічний хор
двічі на тиждень співав
на березі Дніпра,
відроджуючи колядки,
щедрівки, купальські
свята тощо;
проведення поетичних
вечорів (з 22 грудня
1963 р. започатковані
симоненківські
вечори);
маніфестація проти
репресій у Київському
кінотеатрі «Україна» 4
вересня 1965 р.
Листи-протести на адресу
влади.
у грудні 1965 р. І.Дзюба
надіслав листа на ім’я
першого секретаря ЦК
КПУ П.Шелеста та
Голови Ради Міністрів
УРСР В.Щербицького з
протестом проти арештів;
1968 р. 139 українських
діячів науки, літератури
та мистецтва звернулися з
листом до Л.Брежнєва,
О.Косигіна і
М.Підгорного з
протестом проти арештів;
78 діячів української
культури звернулися до
прокурора УРСР Ф.Глуха
та голови КДБ
В.Нікітченка з протестом
закритих судів та
брутального поводження
з підсудними.
Голодовки,
акції
мовчання в
таборах
137
Дисидентські організації України
Українська робітничо-селянська
спілка (1959-1961 рр.)
Боротьба за незалежність України
Український національний комітет
Критика політики русифікації
Український національний фронт
(1964-1967 рр.)
Критика радянської системи,
методів керівництва країною,
боротьба за самостійну українську
державу
Управлінська Гельсінська Спілка
Правозахисна організація
республіки
Боротьба влади з дисиденством
Звільнення з роботи, виключення з лав КПРС, виклики в Комітет Державної
Безпеки.
Підступність слідства, ізоляція від світу, приниження з боку наглядачів,
цілодобове освітлення камер, багатоденні допити.
Позбавлення права писати і малювати, оголошення всіляких доган, заборона
публікацій.
Переслідування не лише дисидентів, а й їхніх батьків, дітей, близьких
родичів.
Влаштування в антисанітарні заклади.
Арешти і засудження на тривалі строки позбавлення волі в таборах
суворого режиму або особливого режиму на Уралі чи в Мордовії.
За що їх переслідували?
Особливості дисидентського руху в Україні
Дисидентський рух
охоплював різні
верстви суспільства
Дисидентський рух був
масовим,
організованим (гуртки,
спілки, об’єднання)
Дисиденство стало
загальноукраїнським
явищем і проявлялося в
усіх регіонах України
Дисиденство – це мирна,
ненасильницька форма боротьби,
боротьба за розум і душу людей
138
Дисиденти не виступали проти радянської влади. Вони були реформістами, але
проти них були спрямовані репресії
* Антирадянська агітація і пропаганда (62 стаття КК УРСР) з
метою підриву чи ослаблення радянської влади.
* Зрада Батьківщини (стаття 58 КК УРСР).
* За націоналістичну ідеологію, за незалежну Україну.
Значення дисидентського руху
* Дисидентський рух формував і зберігав певні суспільні
ідеали, формував ідею про необхідність боротьби за
незалежну державу, про необхідність демократизації
суспільства;
* Дисиденти доносили правду про справжнє становище
народу в Україні;
* Вони відкрили Україну світові.
Запитання для самоконтролю
1. Назвіть основні причини і передумови дисидентського руху.
2. Охарактеризуйте основні вимоги українського дисиденства.
3. Дайте характеристику основним формам діяльності дисидентського
руху.
4. Назвіть основні «самвидавські» видання і їх авторів-дисидентів.
5. Якими методами боролася держава з дисидентами?
6. Охарактеризуйте діяльність Української Гельсінської Спілки, її
склад, програмні цілі. Як влада боролася з УГС?
7. Що таке релігійне дисиденство? Які цілі воно переслідувало? Назвіть
головних його представників.
8. Розкрийте значення дисидентського руху.
Завдання
1. Заповніть таблицю «Основні напрямки українського дисидентського руху».
Назва Мета боротьби Діячі дисидентського руху
2. Складіть опорний конспект «Діяльність Української Гельсінської
Спілки».
3. Доповніть речення. Арсенал переслідувань дисидентів був
надзвичайно багатим і винахідливим: підступність слідства, ізоляція від світу,
приниження з боку наглядачів, …….
139