ТЕМА 14: Українська РСР в умовах
модернізації (1928 – 1939 рр.).
Колективізація сільського господарства
План
1. Поняття «модернізація».
2. Розвиток сільського господарства до 1927 р.
3. Перехід до суцільної колективізації.
4. «Ліквідація куркульства як класу».
5. Голодомор 1932-1933 рр.
6. Наслідки колективізації.
1. Поняття «модернізації»
Поняття «модернізації» означає оновлення, зміни у відповідності з
новітніми, сучасними вимогами.
Напрямки, принципи і засоби здійснення політики модернізації СРСР і
України були визначені і розроблені партійними з’їздами, пленумами ЦК
ВКП(б).
Три реформи радянської модернізації
індустріалізація – забезпечення країни засобами виробництва,
створення передової промисловості;
колективізація – створення колгоспів і радгоспів;
культурна революція – підвищення культурного рівня, освіченості
населення, поширення соціалістичної ідеології.
2. Розвиток сільського господарства до 1927 р
Колективізація сільського господарства проводилася ще в 1917 – 1920
рр. У колгоспи, комуни вступали бідні селяни добровільно. Значна частина
селян вели своє господарство індивідуально.
Індивідуальні селянські господарства були головними виробниками
товарного хліба. Наприклад, у Катеринославській губернії традиційно 50%
зібраного врожаю йшло на ринок, у Таврійській – 65%, а в Херсонській – 65%.
Несхвально ставилося селянство до занижених цін на
сільськогосподарську продукцію. Таку політику проводили більшовики з
метою перекачки кошти з аграрного сектора у промисловість. Селянство
відмовилось продавати хліб по занижених цінах. Вихід із цієї ситуації Ленін
побачив у кооперації, яка була традиційною формою селянської співпраці ще з
дореволюційних часів і давала змогу поєднувати приватні та державні інтереси.
Ленін бачив процес кооперації повільним, поступовим, добровільним.
Курс на колективізацію взяв XV з’їзд ВКП(б) в 1927 р. Рішення XV
з’їзду ВКП(б) передбачали повільний, поступовий, добровільний процес