
Розділ 3. Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки
ТУБЕРКУЛЬОЗ
За даними МОЗ, в Україні в 1995 р. зареєстрована епідемія туберкульозу.
Нині хворих на туберкульоз нараховується понад 680 тис, що становить 1,3 %
всього населення України. Туберкульоз периферійних лімфатичних вузлів у
дітей складає до ЗО % усіх активних форм позалегеневого туберкульозу. Найча-
стіше уражаються лімфатичні вузли шиї (40%), надключичні (18%) і підщелепні
вузли (12%).
Туберкульоз щелепно-лицевої ділянки (tuberculosis regfonis faciei) у дітей
розвивається як вторинний проя в туберкульозу легень та супроводжується ура-
женням слизової оболонки ротової порожнини або лімфатичних вузлів.
Клінічні прояви туберкульозу слизової оболонки ротової порожнини у дітей
спостерігаються у разі гострого міліарного (дисемінованого) туберкульозу і вто-
ринної туберкульозної інфекції.
Гострий міліарний туберкульоз може виникнути у дітей раннього віку. За
наявності його уражаються слизові оболонки, шкіра, внутрішні органи, менін-
геальні оболони. У ротовій порожнині з'являється велика кількість горбків, які
в подальшому перетворюються на ерозії з наступним їх звиразкуванням. Ви-
разки у разі гострого міліарного туберкульозу слизової оболонки ротової по-
рожнини мають характерний вигляд. Вони поверхневі, вкриті жовтуватим на-
льотом, з м'якими краями, безболісні, на їх місці після епітелізації залишають-
ся гладенькі блискучі рубці.
Запідозрити туберкульозне ураження слизової оболонки ротової порож-
нини можна грунтуючись на несприятливому епідеміологічному анамнезі (хво-
роба у батьків або родичів, низький рівень життя — погане харчування і догляд
за дітьми), наявності виразок на слизовій оболонці, вкритих жовтуватим на-
льотом, безболісних та гладеньких блискучих рубців на місці епітелізації
виразок, позитивних нашкірних туберкулінових пробах, виявленні мікобактерій
туберкульозу під час мікроскопічного дослідження матеріалів зіскрібу із дна
виразки і гігантських епітеліоїдних клітин Пирогова—Лангханса, а також якщо
дитина не щеплена (не зроблено БЦЖ).
Туберкульоз лімфатичних вузлів у дітей — це завжди прояв загального за-
хворювання організму. Вхідними воротами можуть бути мигдалики, але частіше
ураження лімфатичних вузлів зумовлено лімфогенною або гематогенною ди-
семінацією процесу, первинне вогнище якого розташоване в легенях або внут-
рішньогрудних лімфатичних вузлах.
У разі туберкульозу збільшення й ураження лімфатичних вузлів у дитини
обов'язково супроводжується загальною слабкістю, ознобом, підвищенням тем-
ператури тіла, пітливістю вночі, зниженням апетиту, порушенням сну, підви-
щеною втомлюваністю, дратівливістю, неадекватним збудженням — ейфорією,
тахікардією, задишкою тощо.
Уражені лімфатичні вузли утворюють пакети, що сладаються з окремих
вузлів. Характерною ознакою туберкульозного лімфаденіту є періаденіт. Підчас
пальпації визначаються вузли, спаяні між собою, шкірою та підшкірною жи-
ровою клітковиною в єдиний конгломерат, у якому не вдається прощупати їх
196
окремо (мал. 73) Сам конгломерат без-
болісний, нерухомий. У подальшому
шкіра над ним червоніє, потім набуває
синюшного відтінку і поступово стон-
шується. На ній утворюються виразки
з нерівними краями, із яких ви-діляєть-
ся білувата сироподібна маса або вер-
шкоподібний гній без запаху. Виразки
можуть існувати протягом 2—3 років,
загоюються тривалий час. Часто мо-
жуть самовільно відкриватися чи закри-
ватися нориці. Після загоювання ос-
танніх лишаються грубі рубці. Іноді у
лімфатичних вузлах можуть визначати-
Мал. 73. У дитини, хворої на туберкульоз ся ділянки кам'янистої щільності через
лімфатичних вузлів правої прищелепної утворення у них кальцинатів. На рент-
ділянки та правої бічної поверхні шиї, прове
дено видалення лімфатичного вузла, під час
патогістологічного дослідження якого діаг-
ноз підтвердився
генівських знімках останні мають виг-
ляд густих щільних тіней у м'яких тка-
нинах підщелепної ділянки або по зов-
нішньому контуру шиї.
Розрізняють локалізований і генералізований туберкульоз периферійних
лімфатичних вузлів. Про генералізоване ураження говорять, коли у процес утя-
гується не менше ніж 3 групи лімфатичних вузлів. У 80—90 % хворих весною чи
осінню туберкульозний процес загострюється, що проявляється підсиленням
болісності у вогнищі ураження, спаяністю лімфатичних вузлів один з одним і з
прилеглими тканинами через явища періаденіту. Під час стихання запалення
лімфатичні вузли зменшуються, ущільнюються, нориці закриваються, утворю-
ючи грубі рубці.
Туберкульоз м'яких тканин може проявлятися так званими холодними аб-
сцесами, а ураження щелеп — періоститами. Останні розтинають паралельно
перехідній складці, одержуючи вершкоподібний гній, та тривало дренують.
Рання діагностика туберкульозу периферійних лімфатичних вузлів у дітей
являє значні труднощі. Це пов'язано з відсутністю виражених ознак даного за-
хворювання у щелепно-лицевій ділянці і низькою ефективністю стандартних
бактеріологічних методів діагностики.
Діагноз туберкульозу лімфатичних вузлів у дітей грунтується на даних епі-
деміологічного обстеження (проживання у вогнищі інфекції, хвороба батьків
або родичів, контакт із джерелом туберкульозу), анамнезі (віраж проби Манту,
прояв туберкульозу інших локалізацій), класичних клінічних ознаках (підви-
щення температури тіла, пакети болючих лімфатичних вузлів, наявність но-
риць і рубців на шкірі), даних флюорографії або рентгенографії органів грудної
клітки, які дозволяють з найбільшою вірогідністю виявити ознаки легеневого
туберкульозу, а також пункції периферійного лімфатичного вузла з наступним
цитологічним дослідженням пунктату (виявляються мікобактерії туберкульозу
та клітини Пирогова-Лангханса).
197