Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

В. Г. Грибан, О. В. Негодченко

ОХОРОНА ПРАЦІ

Навчальний посібник

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури»

2009

ББК 65.247я73

УДК 331.45 (075.8)

Г 82

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18-Г-1423 від 17.06.2008 р.)

Рецензенти:

Бєліков А. С. — доктор технічних наук, професор кафедри безпеки життєдіяльності

Придніпровської державної академії будівництва та архітектури;

Антонов К. В. — доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри організації

боротьби з контрабандою Академії Митної служби України;

Мінка П. Я. — кандидат юридичних наук, ректор Дніпропетровського гуманітарного

університету.

Грибан В. Г., Негодченко О. В. Охорона праці: навч. посібник. [для студ.

вищ. навч. закл.] / В. Г. Грибан, О. В. Негодченко — К.: Центр учбової

літератури, 2009. — 280 с. — ISBN 978-966-364-832-3.

Розкривається значення охорони праці як нормативної дисципліни при підготовці

фахівців у вищих навчальних закладах, її основні поняття, етапи розвитку, законодавче

забезпечення, методологічна база. Висвітлюється перевага економічних методів управління

охороною праці, економічне стимулювання заходів щодо створення безпечних умов праці,

методика розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, значення

гігієни, виробничої санітарії, технічної безпеки, у тому числі пожежної безпеки для

збереження життя і здоров’я працівників у процесі праці.

Описуються методи контролю гігієнічних параметрів у виробничих приміщеннях, на

робочому місці, вимоги щодо безпеки технічного устаткування й технологічних процесів,

заходи і засоби щодо попередження дії на людину небезпечних і шкідливих факторів.

Для студентів, викладачів, практичних працівників.

ББК 65.247я73

УДК 331.45 (075.8)

Г 82

ISBN 978-966-364-832-3

ВІД АВТОРІВ

Праця – це цілеспрямована діяльність, у процесі якої людина, вико-

ристовуючи спеціальні знаряддя: різноманітні інструменти, прилади,

устаткування, машини тощо, впливає на природу з метою виробництва

матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Праця має особливий характер і потребує певної організації. З фі-

зіологічної точки зору, це витрати фізичної і розумової енергії людсь-

кого організму. Праця є необхідним і корисним процесом, за якого,

проте, при певних умовах діяльності людина може піддаватися дії не-

безпечних і шкідливих факторів виробничого процесу, що негативно

відбивається на її здоров’ї. Проблеми створення безпечних і нешкідли-

вих умов праці мають таку ж давню історію, як й історія людства. Од-

нак сьогодні вони набувають особливого значення, адже ціна кожної

аварії істотно зростає. Статтею 3 Конституції України людина та її здо-

ров’я оголошені найбільшою цінністю держави.

Україна приділяє велику увагу питанням охорони життя і здоров’я

своїх громадян, створенню безпечних умов праці роботодавцями та кері-

вниками підприємств, установ і організацій, проте кількість нещасних

випадків, що трапляються на виробництві або у ході виконання службо-

вих обов’язків, залишається дуже великою. Так, на виробництві щоденно

травмуються у середньому 160 осіб, з них понад 20 стають інвалідами, а

4-5 – гинуть. Кожен мільйон тонн вугілля, видобутого в Україні, коштує

життя до п’яти шахтарів.

Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому у світі на

100 тис. працюючих щорічно припадає близько 6 нещасних випадків зі

смертельними наслідками. В Україні цей показник, на жаль, майже вдвічі

вищий. Серед основних причин нещасних випадків в Україні є такі: неза-

довільна підготовка робітників і роботодавців з питань охорони праці;

відсутність належного контролю за станом безпеки та виконанням вста-

новлених норм на робочих місцях; недостатнє забезпечення працюючих

засобами індивідуального захисту; повільне впровадження заходів та за-

собів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованість знарядь ви-

робництва.

Впровадженню у виробничий процес основного принципу політики

держави щодо охорони життя і здоров’я працюючих, створенню безпеч-

них умов праці на підприємствах перешкоджають такі фактори, як трива-

ла економічна криза, тіньова економіка, корумпованість чиновників і без-

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

відповідальність окремих роботодавців. Відсутність на багатьох підпри-

ємствах висококваліфікованих фахівців з охорони праці також не сприяє

позитивним зрушенням у справі охорони праці.

Покращенню стану охорони праці на виробництві значною мірою

сприятиме впровадження у навчальний процес вищих закладів освіти, ко-

леджів і технікумів дисципліни «Охорона праці», яка має на меті форму-

вання у майбутніх фахівців необхідного рівня знань і вмінь з правових та

організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії,

техніки безпеки, пожежної безпеки, а також активної позиції щодо прак-

тичної реалізації принципу пріоритетності життя та здоров’я людини що-

до результатів виробничої діяльності.

Для більш ефективної реалізації навчальної програми з дисципліни

«Охорона праці» при підготовці висококваліфікованих фахівців у вищих

закладах освіти соціально-гуманітарної та правової спрямованості і ство-

рений даний посібник.

Навчальний посібник підготовлений відповідно до програми, затвер-

дженої Міністерством освіти і науки України. При його підготовці був

використаний досвід викладання курсу «Охорона праці. Охорона праці у

галузі» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх

справ.

Щиро дякуємо рецензентам – професорам А.С. Бєлікову та

К.В. Антонову, доценту П.Я. Мінці – за цінні поради та зауваження, а та-

кож висловлюємо глибоку вдячність усім, хто допомагав готувати руко-

пис і видавати посібник.

Автори будуть вдячні за висловлені зауваження і побажання щодо

покращення змісту посібника, послідовності викладення матеріалу та

якості його оформлення.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Розділ 1.

ВСТУП ДО ОХОРОНИ ПРАЦІ

ЯК НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛНИ

1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи

Охорона праці – як галузь людської діяльності – це система право-

вих, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-

гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямова-

них на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі її

трудової діяльності. Основною метою охорони праці є створення безпеч-

них умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої та ефекти-

вної працездатності.

Охорона праці як соціально-технічна дисципліна вивчає теоретичні

та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травмати-

зму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам),

пожежам і вибухам на виробництві. Вона вивчається з метою формуван-

ня у майбутніх фахівців необхідного рівня знань та умінь з правових й

організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії,

техніки безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації

головного принципу Конституції України – пріоритетності охорони

життя та здоров’я працівників відносно результатів виробничої діяльно-

сті.

Предметом охорони праці як галузі знання є умови праці, а

об’єктом її дослідження виступає виробнича система, яка включає лю-

дину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійсню-

ється виробничий процес.

Методологічною основою охорони праці є системний підхід до ви-

вчення організації праці з точки зору її безпеки, функціонування системи

«людина – машина – середовище», аналізу фізичних, хімічних, біологіч-

них, психологічних та соціальних факторів безпеки виробничого процесу

та її організаційного і правового забезпечення.

Структура охорони праці як навчальної дисципліни зображена на

рис. 1.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Навчальна дисципліна

«Охорона праці»

Правові та організа-

ційні питання охорони

праці

Основи фізіології, гігі-

єни праці та виробни-

чої санітарії

Техніч-

на

безпека

Пожеж-

на без-

пека

Рис. 1. Складові охорони праці як навчальної дисципліни

Міждисциплінарний характер охорони праці зумовлює використання

нею методів різних наук: статистики – для аналізу та прогнозування не-

щасних випадків, професійних захворювань й аварій; економіки – для об-

ґрунтування витрат на заходи щодо охорони праці; фізики, хімії, біології

– для вивчення параметрів мікроклімату, наявності шкідливих і небезпе-

чних факторів виробничого середовища, встановлення їх гранично допу-

стимого рівня та ін. Охорона праці не тільки застосовує законодавчу базу

з проблем галузі, але і творчо збагачує та адаптує її до новітніх техноло-

гій та устаткування у нових економічних умовах.

1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці

Поліпшення умов та охорони праці стає одним з важливих напрямків

підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, а це, у

свою чергу, сприяє зростанню якості та продуктивності праці, підвищен-

ню соціально-економічних показників виробництва, зменшенню коштів

на витрати від травматизму, професійних захворювань і аварій.

Але сьогодні близько 38% від загальних захворювань людей в Украї-

ні пов'язані з дією небезпечних і шкідливих факторів у процесі праці. Не-

задовільний стан охорони праці негативно відбивається на економіці

держави – щорічна загальна сума витрат на фінансування відшкодування

заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних

з незадовільними умовами праці, становить понад 1 млрд. грн.

Враховуючи зазначені обставини, 29 вересня1999 р. в Україні був

прийнятий Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страху-

вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю-

вання, які спричинили втрату працездатності». Цим Законом визначені

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

правові основи та економічний механізм загальнообов’язкового соціаль-

ного страхування громадян від нещасного випадку, зокрема в разі повної,

часткової або тимчасової втрати працездатності. Окрім того, він створює

правове поле, фінансові й організаційні механізми для успішного розв'я-

зання наступних завдань: запобігання нещасним випадкам і професійним

захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на

виробництві, компенсації збитків внаслідок ушкодження здоров'я в про-

цесі праці.

Основними принципами соціального страхування від нещасного ви-

падку Закон проголошує:

− обов'язковий порядок страхування всіх працівників, а також учнів

та студентів навчальних закладів, коли вони набувають професійних на-

вичок;

− сплату страхованих внесків тільки роботодавцями;

− своєчасне та повне відшкодування шкоди потерпілим;

− надання державних гарантій застрахованим у реалізації їх прав;

− диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану

безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності

на кожному підприємстві;

− економічну зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні

умов і безпеки праці.

До працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які за-

охочення за активну участь та ініціативу у здійснені заходів щодо підви-

щення безпеки та поліпшення умов праці.

У статті 7 Закону «Про охорону праці» закріплено, що працівники,

зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безоплатно

забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або

рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають

право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скоро-

чення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільго-

ву пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенса-

ції, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору робото-

давець повинен, не пізніше як за два місяці, письмово інформувати пра-

цівника про зміни виробничих умов та розміри пільг і компенсацій, з

урахуванням тих, що надаються йому додатково.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці.

Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці

з іншими дисциплінами

Інтенсивний розвиток вчення про охорону праці збігається з почат-

ком розвитку машинного виробництва, яке разом із підвищенням продук-

тивності праці, її полегшенням несло небезпеку для життя і здоров’я пра-

цюючих.

Протягом усієї історії людство прагне зробити життя зручним, обле-

гшити працю та одночасно підвищити її ефективність і безпечність. Про-

те в людському прагненні до пізнання дуже часто засоби витісняють ме-

ту, людина стає додатком до створеного нею, а її власні творіння

становлять загрозу для неї самої.

Завдяки набутим знанням з розвитком цивілізації рівень безпеки лю-

дей поступово зростає. Людство подолало епідемії тифу, холери, віспи,

чуми, поліомієліту. Середня тривалість життя у розвинутих країнах світу

вже наближається до 80-ти років, і це не межа. Цих результатів досягнуто

завдяки зростанню економіки, культури, медицини. Остання сягає своїми

коренями часів Гіппократа (460-370 рр. до н.е.), який здійснив реформу

античної медицини, та Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), який вже в ті да-

лекі часи вивчав фізіологію, психологію та умови праці.

Однією з найнебезпечніших галузей людської діяльності була і, на

жаль, залишається в багатьох країнах, у тому числі й в Україні, гірнича

справа (останнє трагічне свідчення цьому – загибель і травмування гірни-

ків на шахті ім. Засятька в Донецькій області у 2007 р.) Тому вже з часів

Середньовіччя вчені надавали великого значення дослідженню умов пра-

ці у гірничій галузі. Георгій Агрикола (1494-1555 рр.) першим зробив за-

пис у 1545 р. про випадок виділення та вибуху рудникового газу. Значний

внесок у справу розвитку безпеки праці зробив М.В. Ломоносов (1711-

1764 рр.), який у 1742 р. у своїй науковій праці з основ металургії та руд-

них справ проаналізував умови праці гірників, розглянув різні питання

гігієни, безпеки та організації їх праці, відпочинку, обґрунтував режими і

принципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріплень гірничих виробок,

видалення води з шахт та ін.

З початку ХІХ ст., внаслідок зростання на виробництві травматизму,

професійних захворювань, кількості аварій, з’явились публікації вчених з

різних питань охорони праці. Так, у 1847 р. О.М. Нікітін (1793-1858) ви-

дав книгу «Хвороби робітників із зазначенням попереджувальних захо-

дів», в якій вперше було описано близько 120 професійних захворювань і

запропоновано заходи, що мали попереджувати професійні захворюван-

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ня, травматизм та аварії.

Проблемі безпеки промислового обладнання присвятив свої праці

перший ректор Харківського технологічного та Київського політехнічно-

го інститутів В.Л. Кірпичов (1845-1913). Академік А.А. Скочинський

(1874-1960) зробив значний внесок у розвиток техніки безпеки на вугіль-

них шахтах, сконструювавши прилад для контролю вмісту шкідливих ре-

човин у повітрі.

Значних здобутків у розвитку охорони праці досягла група вчених

Московського університету під керівництвом Ф.Ф. Ерисмана (1842-1915),

вивчаючи умови праці і побуту робітників. Класичним твором у галузі гі-

гієни праці стала книга Ф.Ф. Ерисмана «Професійна гігієна, або гігієна

фізичної та розумової праці», видана у 1887 р.

Видатний вчений-фізіолог І.М. Сєченов у своїй книзі «Нариси рухів

людини під час роботи» (1901) теоретично обґрунтував необхідність 8-

годинного робочого дня, запропонував метод активного відпочинку.

Витрати енергії в процесі роботи і дію на організм людини промис-

лових отрут дослідив учений-гігієніст Г.В. Хлопін (1863-1929); витрати

енергії на скорочення м’язів визначив фізіолог В.Я. Данилевський (1852-

1939); вивченню виробничого травматизму та характеристиці заходів з

профілактики професійних захворювань присвятив свою діяльність лікар

Д.П. Нікольський (1855-1918).

У 1915 р. академіком М.Д. Зелінським (1861-1953) був створений

протигаз, що став одним з найбільш відомих засобів індивідуального за-

хисту, котрим належить суттєва роль у забезпеченні безпеки праці.

Бурхливий розвиток промисловості у XX ст. сприяв ще більшому

підвищенню уваги до питань охорони праці. Значну увагу цій проблемі

приділили такі вчені, як С.І. Вавілов, Б.О. Патон, Л.І. Медвідь,

В.О. Левицький, С.В. Бєлов, К.Н. Ткачук, Г.М. Гряник, Г.М. Крикунов,

Г.Г. Гогіташвілі, А.С. Беліков, В.Ц. Жидецький, В.В. Зацарний та ін.

Багато вчених своїми розробками у різних галузях науки сприяли

розвитку охорони праці: зокрема, академік С.І. Вавілов (1891-1951) від-

крив люмінесцентне освітлення, яке, будучи за своїм спектром близьким

до природного, дало можливість краще, з меншими затратами енергії но-

рмувати освітленість виробничих приміщень; вченим-гігієністом Л.І. Ме-

дведєм розроблені методи зниження небезпечної дії пестицидів та інших

хімічних речовин на людей і тварин; вчені інституту електрозварювання

ім. Патона НАН України розробили і впровадили у виробництво різні

способи електрозварювання з використанням промислових роботів та ав-

томатизованих пристроїв. Створенню роботів на виробництві надається

велике значення, оскільки вони замінюють людей в особливо небезпеч-

них умовах праці: космосі, під водою тощо.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

На сьогодні у виробництві з метою запобігання травматизму, профе-

сійних захворювань, аварій широко використовують технічні засоби без-

пеки праці, розроблені як вітчизняними, так і зарубіжними вченими.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з охорони праці

проводяться у Національному науково-дослідному інституті охорони

праці Національної академії наук України, галузевих науково-дослідних

інститутах та навчальних закладах.

В Україні створений навчальний та науково-інформаційний центр з

охорони праці. Видавництво «Основа» започаткувало тиражування нор-

мативних актів, посібників, навчальної та іншої літератури з охорони

праці. Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та

інші програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого

середовища. Створюються комп’ютерні мережі, опрацьовуються та впро-

ваджуються автоматизовані інформаційні системи з ряду найважливіших

питань охорони праці з перспективою їх подальшого об’єднання в єдину

автоматизовану інформаційну систему Державного департаменту проми-

слової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду МНС України(який

став правонаступником Державного комітету з нагляду за охороною пра-

ці).

Охорона праці має тісний зв’язок з такими науками, як безпека жит-

тєдіяльності, гігієна і фізіологія праці, психологія, ергономіка, інженерна

психологія, соціологія, екологія, технічна естетика та ін. Вона використо-

вує досягнення цих наук для обґрунтування і створення оптимальних

умов праці, технічної та пожежної безпеки.

1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизму

і професійної захворюваності в Україні

та інших державах. Невиробничий травматизм

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охорону пра-

ці» основним принципом державної політики є пріоритет життя і здо-

ров’я робітників відносно будь-яких результатів виробничої діяльності.

Для розвитку і швидкого втілення в життя цього принципу керівництво

держави вживає ряд організаційних заходів. Так, згідно з наказом Прези-

дента України було розроблено державну програму підвищення рівня

знань населення України з питань охорони праці.

Але, незважаючи на це, в Україні має місце ціла низка негативних

явищ на виробництві (аварії на шахтах, травматизм на транспорті, профе-

сійні захворювання у промисловості). Щоденно на виробництві отриму-

ють травми у середньому 160 чоловік, з низ 20 стають інвалідами, а 4-5 –

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com