ГКД 34.20.507-2003 Правила - Технічна експлуатація електричних станцій і мереж 2003р

Подождите немного. Документ загружается.

267

Таблиця 8.2

Присмокти пов ітря в пилосистеми, %

Витрата

Пилосистеми з бункером пилу при сушінні

Пилосистеми

сушильного

агента,

тис.м

/год

повітряному і

газоповітряному у випадку

наявності перед млинами

димосмоків рециркуляції

газоповітряному з відбором

газів із газоходів за

рахунок розрідження, що

створюється м линовим

вентилятором

прямого

вдування з

млинами-

вентиляторами

при газоповітря-

з КБМ

з млинами

інших типів

з КБМ

з млинами

інших типів

ному сушінні

До 50

51 – 100

101 – 150

Пон ад 150

пилу до злежування і до самозаймання повинен бути встано влений рішенням

технічного керівництва енергооб'єкта граничний термін йог о зберігання в

бункерах.

У кожному випадку зупину пилосистеми у разі переведення котла на

спалювання газу або мазуту на термін, що перевищує граничний термін

зберігання пилу в бункерах, а також перед капітальним ремонтом котла,

виведенням його у тривалий резерв чи консервацію, пил повинен бути повністю

спрацьований в паливню працюючого котла, а бункери оглянуті та очищені.

Шнеки та інші пристрої для транспортування пилу пе ред зупином повинні бути

звільнені від пилу, що знаходиться в них, шляхом спуску його в бункери.

8.2.13 Паливо в бункерах сирого палива, схильне до зависання і самозаймання,

повинно пе ріодично, але не рідше одного разу на 10 діб, спрацьовуватися до

мінімально допустимого р івня. У випадку переходу на тривале с палювання газу

і мазуту бункери сирого па лива повинні бути повністю спорожнені.

8.2.14 Для підтримання оптимального завантаження кулями бара банних млинів,

повинно бути організоване регулярне поповнення кулями діам етром 40 мм з

твердістю не нижче 400 НВ, які пройшли відповідну термічну обробку.

Періодичність добавки куль повинна бути такою, щоб фактичне завантаження

кулями знижувалось не більше, ніж на 5 % оптимального. Сортування куль

268

повинно про водитись не рідше ніж через 2500-3000 годин роботи млина.

Завантаження к уль у ба рабани та їх сортування повинно бути механізованим.

Під час ремонту і сортування к улі діаметром менше 15 мм повинні бути усунені

з барабана млина.

8.2.15 Систематично за графіком, затвердженим технічним керівником

енергооб'єкта , повинн і оглядатись зношені елементи устатковання пилосистем

(била, билодержаки, броня, робочі колеса, валки, ущільнення тощо) і у разі

необхіднос ті замінятися або ремонтуватися. Повинні також підтримуватися в

справному стані захисні пристрої, встановлені на ділянках, що швидко

зношуються (колінах пилопроводів, протічках сепараторів тощо).

8.2.16 Зварювальні роботи в приміщеннях пилосистем допускаються тільки на

важких і громіздких деталях непрацюючих уста новок після звільнення їх від

пилу з дотриманням заходів, передбачених НАПБ В.05.018-85/1 11 "Инструкция

о мера х пожарной безопасности при выполнении сварочных работ и других

огневых раб от на энерг ообъектах Минэнерго Украины".

8.2.17 У приміщеннях пилосистем повинна підтримуватись чистота, регулярно

проводитись ретельне прибирання, усунення пилу зі стін, підвіконь,

перекриттів, сходів, повер хонь ус татковання та з інших місць відкладення пилу.

Особливу увагу необхідно звер тати на запобігання накопичення пилу на

гарячих поверхнях устатковання і трубо проводах. Прибирання приміщень

повинно бути механізоване, без завихрювання пилу. Ручне прибирання пил у

дозволяється виконувати лише після попереднього зволоження пилу шляхом

розбризкування води.

Графіки та обсяги прибирання повинні бути встановлені інструкцією з

експлуатації.

Змітати або гасити тл іюче вогнище в приміщенні чи всередині устатковання

струменем вод и, вогнега сником або іншим способом, що може викликати

завихрення пилу, забороняється.

269

8.3 Парові і водогрійні котельні установки

8.3.1 Під час роботи котельних установок повинні забезпечуватися:

- надійність і безпечність роботи всього ос новного й допоміжного

устатковання;

- номінальна продуктивність котлів, розрахунко ві параметри і якість пари та

води;

- економічний режим роботи, встановлений на основі випробувань та

інструкцій заводу -виробника;

- регулювальний д іапазон навантажень, мінімально і максимально допустимі

навантаження, визначені для кожного типу котла і вид у спалюваного палива;

- безжужелевий режим;

- допустимі величини викидів шкідливих речовин в атмосферу.

8.3.2 Котли тиском 100 кгс/см2 (10 МПа)* і вище, що вперше вводяться в

експлуатацію, повинні після монтажу під лягати передпусковому очищенню

спільно з основними трубопроводами та іншими е лементами пароводяного

тракту згідно з чинними НД. Котли тиском нижче 100 кгс/см2 (10 МПа)* і

водогрійні котли перед введенням в е ксплуа тацію повинні підлягати луженню.

Безпосередньо після передпускового очищення чи луження котла повинні бути

вжит і заход и для захисту очищен их пове рхонь від стоянкової корозії.

Перед введенням котла в експлуатацію піс ля монтажу, а також після заміни

трубних елементів паропере грівного тракту в процесі капітального і серед нього

ремонту в обсязі більше 5%, повинно бути проведене продування

пароперегрівного тракту і паропроводів згідно з чинними НД.

8.3.3 Перед пуском котла піс ля ремонту або тривалого перебування у резерві

(більше 30 діб) повинні бути перевірені, згідно із затвердженою технічним

керівником програмою, справність і готовність до вкл ючення допоміжного

270

устатковання, ЗВТ, засобів дистанційного керування арма турою і механізмами,

авторегуляторів, захистів, блокувань і засобів оперативного зв'язку. Виявлені

несправності повинні бути усунені. У разі несправності захистів і блоківок, які

діють на зупин котла, пуск його забороняється.

8.3.4 Перед пуском котла піс ля пере бування в оперативному стані консервації

(далі -консервації) повинні проводитись заходи з перевірки роб отоздатності й

готовності до пуску у відповідності до вимог інструкції з експлуатації котла.

8.3.5 Пуск котла повинен бути організований під керівництвом начальника

зміни або старшого машиніста, а після капітального або середнього ремонту,

тривалого перебування у резерві або консервації (30 діб і більше), під

керівництвом начальника цеху або його заступника. До розпалювання

пальників повинен бути проведений керівником пуску інструктаж персоналу,

який бере участь у пускові котла, а також лаборантів хімічного цеху з правил

безпеки із записом в оперативному журналі машиніста котла.

8.3.6 Перед пуском барабанний котел повинен бути заповнений деаерованою

живильною водою. Прямотоковий котел повинен бути заповнений живильною

водою, якість якої повинна відповідати вказівкам інструкції з експлуатації в

залежності від с хеми обробки живильної води.

8.3.7 Заповнення неостиглого ба рабанного котла для проведення пуску

дозволяється при температурі металу верху спорожненого барабана не вище

160 оС і різниці температур між верхньою і нижньою твірними не вище 60 оС.

Якщо темпе ратура у будь-якій точці бар абана перевищує 140 оС, то заповнення

його водою для гідравлічного опресування за бороняється.

8.3.8 Заповнення водою прямотокового котла, відведення з нього пов ітря, а

також операції з промивання від забруднень повинні проводитись на ділянц і до

вмонтованих у тракт котла за сувок у разі сепараторного режиму пуску або по

всьому тракті для прямотокового режиму пуску.

271

Пускова ви трата води повинна становити 30 % номінальної. Інше значення

пускової витрати може бути визначене лише інструкцією завод у-виробника а бо

інструкцією з експлуатації, скоректованою на підставі результатів випробувань.

8.3.9 Витрата мережно ї води пере д розпалюванням пальників водогрійного

котла повинна бути встановлена і підтримуватися в подальшій роботі не

нижчою мінімально допустимої, визначеної заводом-виробником для кожного

типу котла.

8.3.10 Під час пусків прям отокових котлів блочних установок тиск перед

вмонтованими в тракт котла засувками повинен підтримуватись на рівні 120 -

130 кгс/см2 (12 - 13 МПа) для котлів з робочим тиском 140 кгс/см2 (14 МПа) і

240 - 250 кгс/см2 (24-25 МПа) для котлів з надкритичним тиском. Зміна цих

значень або пуск на ковзному тиску допускається після узгодження з заводом-

виробником на підставі спеціальних випробувань.

8.3.11 Перед пуском і після зупину котла паливня і газоходи, у тому числі

рециркуляційні, повинні бути провентильован і димосмоками, дуттьовими

вентиляторами і димосмоками рециркуляції з відкритими ш иберами

газоповітряного тракту і закритими шиб ерами газоповітропроводів сушильного

агента до млинів протягом 10 - 15 хв з витратою повітря не менше 25 %

номінальної. Умови, як і заб езпечують необхідний об'єм повітря під час

вентиляції, повинні вказуватись в інс трукції з експлуатації. Заново проектовані

котли повинні бути оснащені витратомірами повітря. Одночасно з вентиляцією

котла повинен бути провентильований "теплий ящик". Вентиляція котлів, які

працюють під наддувом і водогрійних котлів у разі відсутності димосмоків,

повинна проводитись дуттьовими вентиляторами і димосмоками рециркуляції.

Перед пуском котлів з неостиглого стану зі збереженням надлишкового тиску в

пароводяному тракті вентиляція повинна починатися не раніше, ніж через 15 хв

до розпалювання пальників.

Допускається скорочення часу вентиляції паливної камери і газо ходів для

котлів, ос нащених автоматичною системою пуску за наявності гарант ії заводу-

виробника котла з розрахунком кратності обміну повітря.

Вентиляція системи пилоприготування здійснюється під час пуску котла

витратою сушильного агента, яка перевищує на 25 % розрахункове значен ня.

Скидання сушильного аг ента в паливню проводи ться тільки з працюючими

розпалювальними пристроями у відповідності з вказівками інструкції.

Забороняється скидання запиленого сушильного агента пилосистем у

недостатньо прогріту паливню котла, що пускається, а також у паливню

272

зупиненого котла.

8.3.12 Перед пуском котла на г азі повинно бути проведене контрольне

опресування газопроводів котла повітрям і перев ірена ге рметичність закриття

запірно ї арматури пере д пальниками згідно з ДНАОП 0.00-1.20 і ТИ 34-70-062.

8.3.13 У разі розпалювання пальників котл ів з урівноваженою тягою повинні

бути включені димосмок і дуттьовий вентилятор, а котлів, я кі працюють під

наддувом (без димосмоків), - дуттьовий вентилятор.

8.3.14 З моменту початку розпалювання пальників повинен бути організований

контроль за рівнем води у барабані.

Продування верхніх водовказівних пристроїв повинно виконуватись:

- для котлів тиском 40 кгс/см2 (4 МПа) і нижче - при над лишковому тиску в

котлі близько 1 кгс/см2 (0,1 МПа) і перед підключенням до загального

паропроводу;

- для котлів тиском більше 40 кгс/см2 (4 МПа) - при надлишковом у т иску в

котлі 3 кгс/см2 (0,3 МПа) і при тиску 15 - 30 кгс/см2 (1,5 - 3 МПа).

Знижені вказівники рівня води повинні бути звірені з водовказівними

приладами в процесі пуску (з урахуванням поправок).

8.3.15 Пуск котла з різних теплових станів повинен виконуватись у

відповідності до графіків пуску, затверджених технічним керівником

енергооб'єкта , складених на підставі інструкції заводу-виробника і результатів

випробувань котла в пускових режима х.

8.3.16 У процесі пуску котла з холодного стану після капітальног о і середнього

ремонту, але не рідше одного разу на рік, повинно перевірятись за реперами

теплове переміщення екранів, б арабанів і колекторів.

8.3.17 Якщо до пуску котла на ньому проводились роботи, пов 'язані з

розбиранням фланцевих з'єднань і лючків, то при надлишковому тиску 3 - 5

кгс/см2 (0,3 - 0,5 МПа) на них повинні бути підтягнуті болтові з'єднання.

Підтягування болтових з'єднань у разі більшого тиску забороняється.

8.3.18 Під час пусків і зупинів барабанних котлів повинен бути орган ізований

контроль за температ урним режимом бара бана. Швидкість прогрівання, яка

273

контролюється по верхній твірній барабана, швидкіст ь охолодження, яка

контролюється по нижній твірній бара бана і різниця тем ператур між верхньою і

нижньою твірними бараба на не повинні перевищувати допустимих значень:

швидкість прогрівання під час пуску котла…………………...…..30 оС/10хв ;

швидкість остигання під час зупину котла……………………..….20 оС/10хв ;

різниця температур під час пуску котла……………………….…..60 оС;

різниця температур під час зупину котла………………………….80 оС.

8.3.19 Підключення котла до загального паропроводу повинно проводитис ь

після д ренування і прогрівання з'єдн увального паропроводу; тиск пари у цьому

випадку повинен бути рівним тиску в за гальном у паропроводі, або відрізнятися

від нього не більше ніж на 0,5 кгс/см2 (0,05 МПа).

8.3.20 Перехід на спалювання твердого па лива (початок подач і в паливн ю пилу)

на котлах, які працюють на паливі з виходом летких речовин менше 15 %,

дозволяється при тепловому навантаженні паливні на розпалювальному паливі

не нижче 30 % номінального. У разі роботи на паливі з виходом летких речовин

більше 15 % дозволяється подавати пил при меншому навантаженні, яке

повинно бути встановлене інструкцією з експлуатації, виходячи із забезпечення

стійкого займання і горіння пилу. У випадку оснащення котлів спеціальними

розпалювальними пальниками, що працюють на твердому паливі, перехід на

спалювання твердого палива повинен виконуватись згідно з інструкцією з

експлуатації, склад еною на основі випро бувань.

8.3.21 У випадку п уску котла після короткочасного простою (до 30 хв)

дозволяється перехід на спалювання твердого палива з виходом летких речовин

менше 15 % при тепловому навантажен ні паливні не нижче 15 % номінального.

8.3.22 Робота котла в усталеному режимі повинна строго відповідати режимній

карті і забезпечувати:

- високу надійність з максимальною економічністю;

- розрахункові парам етри пари;

- мінімальні викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище;

274

8.3.23 Режимна карта котла повинна розроблятись і коректуватись на основ і

результатів режимно-налагоджувальних випробувань.

8.3.24 Режимно-налагоджувальні випробов ування котла і коректування

режимної карти повинні провод итись спеціалізованою організацією, яка має

ліцензію на ви конання вказаних робіт, не рідше одного разу на 3 роки, а також

у таких випадках:

- після введення котла в експлуа тацію з монтажу;

- після модернізації котла;

- зміни спос обу спал ювання палива;

- зміни марки і виду палива;

- сумісного спалювання різних марок і видів палива;

- зміни технічного стану котла і якості палива, а також в ідхилення основних

параметрів від розрахункових (проектних), яке призводить до зниження

економічності більше ніж на 2 % та збільшення викидів шкідливих речовин в

атмосферу більше ніж на 10 %. Після середнього та капітального ремонту

проводяться експрес-випробування для оцінки ефективності виконання

ремонтів. Котли повинні бути оснащені відповідними пристроями для

проведення режимно-налагодж увальних випробувань.

8.3.25 Граничні значен ня концентрац ій викидів NОх і СО визначаються

чинними нормативно-правовими актами. У разі викид ів шкідливих речовин в

атмосферу більше 75 кг/год (для нових котлів) повинен проводитис ь

автоматичний беперервний контроль їх концентрації в димових газах.

8.3.26 Під час роботи котла повинні витримуватись теплові режими, які

забезпечують підтримання допустимих температур пари в кожній ступені і

кожному потоці первинного і проміжного пароперегрівників.

8.3.27 Верхній граничний рівень води в барабані під час роботи котла повинен

бути не вищим , а нижній граничний не нижчим значень рівнів, встановлених на

підставі даних завод у-виробника чи випробувань котла.

8.3.28 Поверхн і нагріву котлів з газової сторони повинні утрим уватись в

275

експлуатаційно чистому стані шляхом ведення оптимальних паливних режимів

і застосування м еханізованих систем комплексного очищення (парові або

водяні апарати, пристрої імпульсного очищення , віброочищення,

дробоочище ння тощо). Призначені для цього пристрої, а також засоби

дистанційного й автоматичного керування ними, повинні бути в постійній

готовності до роботи. Пер іодичність і технологія очищення по верхонь нагріву

повинна бути регламентована графіком та інструкцією з експлуатації.

8.3.29 Під час роботи котлів, як правило, повинні бути включені всі

тягодуттьові машини. Тривала робота у разі відключення частини

тягодуттьових машин допускається за умови забезпечення рівномірного

газоповітряного і теплового режимів по сторонах котла. У цьому випадку

повинна бути заб езпечена рівномірність розподілу повітря між па льниками і

недопустимість перет ікання повітря (газів) через зупинений вентилятор

(димосмок).

8.3.30 На котлах, які спалюють мазут як основне паливо з вмістом сірки більше

0,5 %, його спалювання в регулювальному діапазоні навантажень повинно

здійснюва тись, як правило, з коеф іцієнтом надлишку повітря на виході з

паливні не більше 1,03. У цьому випадку є обов'язковим виконан ня

установленог о комплексу заходів щодо переведення котлів на цей режим

(підготовка палива, застосування відповідних конструкцій пальникових

пристроїв і форсунок, ущільнення паливні, оснащення котла додатковими

приладами контролю і засобами автомат изац ії процесу горіння).

8.3.31 Мазутні форсунки перед установленням в пальники повинні бути

випробувані на водяному стенді для визначення їхньої продуктивності, якості

розпилювання і кута розкриття факела. Різниця в продуктивності окремих

форсунок у комплекті, який установлюється на котел, що працює на мазуті, газі

і мазуті або в угільному пилу, повинна бути не більше 1,5 %. Кожен котел

повинен бути заб езпечений запасним комплектом перевірених на водяному

стенді (тарованих) основних і розпалювальних форсунок при тиску, рівному

робочому тиску мазуту. Застосування не перевірених на стенді (нетарованих)

276

форсунок за бороняється.

8.3.32 Робота мазутних форсунок, у тому числі розпалювальних, без

організованого підведення до них повітря, забороняється. Під час експлуатації

форсунок і паромазутопровод ів у межах котлів повинні бути забезпечені умови,

що не допускають потрапляння ма зуту в па ропроводи.

8.3.33 Під час експлуатації котлів температ ура повітря, яке надходить у

повітропідігрівник, повинна бути не нижче значень, наведених у таблиці 8.3.

Таблиця 8.3

Температура повітря,

Вид палива

тр убчастий

повітропідігрівник

регенеративний

повітропідігрівник

Буре вугілля (S

пр 

0,4 %), торф, сланці

Буре вугілля (S

пр

 0,4 %)

Кам‘яне вугілля (S

пр 

0,4 %)

Кам‘яне вугілля (S

пр 

0,4 %)

Ан трацити

Мазут з вмістом сірки більше 0,5 %

110

Мазут з вмістом сірки 0, 5 % і менше

У залежності від вмісту сірки в мазуті, розрахункові значення температури

відхідни х газів для номінального навантаження котла рекомендується

підтримувати у відповідності до вимог РД 34.26.105 "Методические указания

по предупреждению низкотемпературной коррозии поверхностей нагре ва и

газоходов котлов", наведених у таблиці 8.4.

Таблиця 8.4

Найменування параметра

Значення

Вміст сірки, %

 1,0

 1,1 - 2,0

 2,1 - 3,0

 3,0

Температура відхідних газів,

140

150

160

165

У робочому діапазоні навантажень температура відхідних газів не повинна

знижуватись більше ніж на 10 оС від температури для номінальн ого

навантаження.

У випадку спалювання мазуту з граничн о малими коефіцієнтами на длишку

повітря на виході з паливні (не більше 1,03) або застосування ефективних