423
мінімального струму ротора, повинні б ути постійно увімкнені в роботу.
Вимкнення АРЗ або окремих їх елементів допускають лише для ре монту
або перевірки. Системи збудження під час роботи без АРЗ повинні мати
засоби, які б забезпечували збудження з ручним дистанційним
керуванням, знезбудження та автоматичне га сіння поля генератора.
Настроювання та дія АРЗ повинні бути пов‘язан і з допустимими
режимами роботи г енераторів (синхронних компенсаторів),
загальностанційними і системними пристроями автоматики.
На електростанціях і в ЕЕС повинні бути дані про основні параметри
настроювання АРЗ.
На резервних збудниках можна не встановлювати АРЗ, а ле повинно бути
забезпечено форсування збудження кратністю не нижчою. ніж 1,3 від
номінальної напр уги ротора.
Автоматичні регулятори збудження та пристрої форсування роб очого
збудження повинні бути настроєні так, щоб для заданого зниження
напруги в мережі були забезпечені:
- гранична усталена напруга збудження не нижча ніж двократна в
робочому режим і, якщо це значення не обмежене НД або технічними
умовами на постачання для окремих типів м ашин;
- номінальна швидкість наростання напруги збудження;
- автоматичне обмеження заданої тривалості форсування та тривалост і
перевантаження в залежності від його величини.
Генератори повинні бути введені в експлуатацію на основному
збудженні.
Під час роботи генератора переведення з основного зб удження на
резервне і навпаки для турбогенераторів необхідно ви конувати без
вимкнення генераторів в ід мережі, а для гідрогенераторів – допустимо
виконувати з вимкненням від мережі.
На всіх генераторах і синхронних компенсаторах, що не ма ють обмоток
від‘ємного збудження, повинен бути встановлений і постійно бути в
роботі захист обмотки ротора від перенапруг (розряд ник, гасильний опір
тощо).
На всіх генераторах повинні бути встановлені пристрої для контролю
опору ізоляції кіл збудження під час роботи генераторів.
Резервні джерела олив опостачання ущільнень генераторів з водневим