ГКД 34.20.507-2003 Правила - Технічна експлуатація електричних станцій і мереж 2003р

Подождите немного. Документ загружается.

217

повинен перевірятися у терміни, вказані в інструкції з експлуатації.

Для підвищення оперативності і достовірності контролю відповідальні напірні

гідротехнічні споруди потрібно оснащувати автоматизованою системою

діагностичного контролю.

7.1.2.6 У терміни, встановлені інструкцією з експлуатації і в передбаченому

нею обсязі, на всіх гід ротехнічних спорудах повинні вестись спостереження за:

- осіданням і зміщенням споруд і їхніх основ;

- деформаціями споруд і облицю вань, тріщинами в них, станом деформаційних

і будівельних швів, кріпленням укосів ґрунтових гребель, дамб, каналів і

виямків, станом водоводів;

- режимом рівнів б'єфів гідро вузла, фільтраційним режимом в основі і тілі

ґрунтових, бетонних спор уд і берегових примиканнях, робото ю дренажних і

протифільтраційних пристроїв, режимом ґрунтових вод у зоні споруд;

- впливом потоку на споруду, зокрема , за розмивом водобою і рисберми, дна і

берегів; стиранням і корозією облицювань, просіданнями, зсувними я вища ми,

замуленням і заростанням канал ів і басе йнів, переробкою берегів водойм ищ.

- впливом льоду на споруди і їх обледенінням.

У разі необхідності повинні бути організовані спостереження за вібрацією

споруд, сейсм ічними навантаженнями на них, міцністю і водонепроникністю

бетону, напруженим с таном і температурним режимом конструкцій, корозією

металу і бетону, станом зварних швів металоконструкцій, виділенням газу на

окремих ділянках гідротехнічни х споруд тощо. У разі суттєвих змін умов

експлуатації гідро технічних споруд пов инні провод итися додаткові

спостереження за спеціальними програмами.

В інструкціях з експл уатації для кожної напірної гідротехнічної споруди

повинні бути вказані гранично д опустимі показники її стану, з якими повинні

порівню ватися результати спостережен ь за ЗВТ.

Початков і (проектні) гранично допустимі показ ники безпечного стану

гідротехнічних споруд повинні систематично уточнюватися в міру

нагромадження даних натурних спостережень.

218

7.1.2.7 На бе тонних гідротехнічних спорудах першого класу капітальнос ті

залежно від їхньої конструкції і умов експлуатації слід проводити спеціальні

натурні спостереження за:

- напруженим і термонапруженим станом греб лі та її основи;

- зменше нням щільності скельної основи в зоні контакту з підошвою греблі;

- напруженнями в арматурі бетону;

- зміною стану греблі у разі сейсмічних та інших динамічних впливів.

7.1.2.8 Під час експл уатації підземних будівель ГЕС повинен проводитися

контроль за:

- напруженим станом анкерного і склепінного кріплень вміщуючого масиву;

- деформаціями зміщення стін і склепіння камери;

- фільтраційним і температурним режимами масиву;

- протіканням и води в приміщення.

7.1.2.9 На гідротехнічних спорудах перш ого класу, розташованих у районах з

сейсмічністю 7 балів і вище, на спорудах другого класу - в районах з

сейсмічністю 8 балів і вище, повинні проводитися такі види с пеціальних

спостережень і випробувань:

- інженерно-сейсмом етричні спостереже ння за роботою споруд і берегови х

примикан ь (се йсмометричний моніторинг);

- інженерно-сейсмологічні спостереження в зоні ложа водосховища поблизу

створу споруд і на прилег лих територіях (се йсмологічний монітори нг).

7.1.2.10 Споруди, розташован і в сейсм онебезпечних районах, а також у

карстових зонах повинні підлягати тестовим випробуванням для визначення

їхніх динамічних характеристик (дина мічне тестування) із складанням

динамічних паспортів під час здачі в експлуатац ію, а опісля через кожні 5

років.

7.1.2.11 Для проведення інженерно-сейсмометричних спостережень

гідротехнічні споруди повинні бути обладнані автома тизованими приладами і

комплексами, які дозволяють реєструвати кінематичні характеристики в ря ді

точок споруд і берегових примикань під час землетрусів, у разі сильного руху

земної поверхні, а також оперативно оброб ляти одержану інформацію.

7.1.2.12 Для проведення інженерно-сейсмологічних спостережень поблизу

219

гідротехнічних споруд і на берегах водосховищ за проектом, розробленим

спеціалізован ою організацією, повинн і бути розташ овані автономні сейсмічні

станції. Комплекси інженерно-сейсмом етричних і інженерно-сейсмологічни х

спостережень кожної споруди повинні бути пов'язані з єдиною с лужбою

сейсмологічних спостережень.

7.1.2.13 Після кожного сейсмічного поштов ху повинні оперативно

реєстр уватися покази всіх видів ЗВТ, встановлених у споруді, з оглядом

споруди та аналізом її міцності і стійкості.

7.1.2.14 На головному і станційному вузлах гідротехнічних споруд повинн і

бути встановлені базисні і робочі репери. Осі основних гідротехнічних споруд

повинні бути надійно позначені на міс цевості знаками з написами і пов'язані з

базисними реперами. Анкерні оп ори напірних трубопроводів повинні мати

марки, що визначають положення опор в плані і по висоті.

Водопідпірні та захисні греблі і дамби, канали, тунелі, дамби

золожужелевідвалів повинні мати знаки, які відзначають попікетно довжину

споруди, початок, кінець і радіуси заокруглень, а також місця розташування

прихованих під землею або водою пристроїв.

7.1.2.15 Засоби вимірювальної техніки повинні бути захищ ені від пошкоджень.

П'єзометри і контрольні сверд ловини повинні бути захищені від за смічення та

промерзань і мати чітке маркування. Відпом повування води з п'єзометрів без

достатнього обґрунтування забороняється. Позначка верху п'єзоме трів

періодично, але не менше одного разу в рік повинна перевірятись

нівелюванням.

7.1.2.16 Пульти аб о місця розміщення ЗВТ повинні бути обладнані з

врахуванням вимог охорони прац і, м ати вільні підходи і проїзди, освітлення, а в

окремих випадках і телефонний внутрішній зв'язок (за необхідності).

7.1.2.17 Щорічно, до настання весняного водопілля, а в окремих випадках

також і літньо-осінньої повені, на енергооб'єктах повинні призначатися

паводкові комісії. Коміс ія повинна провести огляд і перевірку підготовки до

водопілля (повені) всіх гідротехнічних споруд, їх механічного устатковання,

підйомних пристро їв, керувати пропуском водопілля (повені) і після його

проходження знову оглянути споруди.

220

7.1.2.18 Огляд підводних час тин споруд і тунелів повинен проводитися вперше

після 2 років експлуатації, потім через 5 років. Огляд пазів заслонів повинен

проводитися не менше, ніж через 2 роки. Ділянки бетонного кріплення в зонах

збійної течії і водовертей повинні оглядатися водолазами з періоди чністю не

меншою, ніж один раз на 2 роки.

7.1.2.19 На енергооб'єктах повинні вестись паспорти технічного стану будівель

і споруд.

7.1.2.20 Один раз у 5 років повинно проводитися обстеження технічного стану

гідротехнічних споруд спеціалізованою комісією у складі: генерального

проектувальника; Державної інспе кції з експлуатації електростанцій та мереж;

головної організації, яка здійснює координацію робіт галузевої системи нагляду

за безпекою гідротехнічних споруд електростанц ій та власника, який

експлуатує гідротехнічні споруди. Головою комісії призначається технічний

керівник енергокомпанії, заступником - технічний керівник енергооб'єкта.

Графік обстеження гідротехн ічних спор уд е нергооб`єктів, а також проекти

наказів про терміни обс теження і склад комісій щорічно готує організація, яка

здійснює координацію робіт галузевої системи на гляду за безпекою

гідротехнічних споруд енергооб`єктів, а затверджує їх по ТЕС та ГЕС

Департамент з питань електроенергетики Мінпаливенерго України, по АЕС -

НАЕК "Енергоатом".

7.1.3 Механічне устатковання гідротехнічних споруд

7.1.3.1 Механічне устатковання гідротехнічних споруд (заслони і захисні

загородження з їх механізмами), за соби його дистанційного чи автоматичного

керування і сигнал ізації, а також підйомні і транспортні пристрої загального

призначення повинні бути у справному стані і готов і до роботи. Безпосередньо

перед весняним водопіллям повинна бути забезпечена можлив ість

маневрування заслонами водоскидних споруд, які використовуються під час

пропуску водоп ілля, шляхом звільнення їх від намерзлого л ьоду.

7.1.3.2 Механічне устатковання гідротехнічних споруд по винно періодично

221

оглядатися і перевірятися у відповідності до затвердженого графіка. Заслони

водозливної греблі, які знаходяться у водопропускних отворах, повинні

оглядатися з вийманням їх з пазів не менше, ніж один раз на 2 роки.

Загальні огляди слід проводити два рази на рік: весною і восени. Ф арбувати

дерев'яні та металеві конструкції заслонів і ґра ток потрібно у міру необхідності,

але не менше одного разу на 3-4 роки, замінювати ґ умові ущільнення заслонів -

один раз в 4-5 років, а за необхідності і частіше. Експ луатацію механічного

устатковання потрібно вести у відповідності до РД 34.21.501 "Типовая

инструкция по эксплуатации механическ ого оборудования гидротехнических

сооружений".

7.1.3.3 Основні заслони повинні бути обладнані покажчиками висоти відкриття.

Індивідуальні підйомні механізми і закладні частини заслонів повинні мати

прив'язку до базисних реперів.

7.1.3.4 Під час маневр ування заслона ми їх рух повинен бути плавним, без

ривків і вібрації, з правильним положенням ходових і відсутності деформації

опорних частин. Повинні бути забезпечені водонепроникність заслонів,

правильна посадка їх на поріг і щільне прилягання до опорного контуру.

Заслони не повинні мати перекосів і недопустимих деформа цій у разі роботи

під напором. Тривале перебування заслонів у положеннях, при яких з'являється

підвищена вібрація заслонів чи інших конструкцій гідротехнічних споруд,

забороняється.

7.1.3.5 Повне закриття заслонів, установлених на напірних трубопров одах,

може проводитися лише при справному стані аераційних пристроїв.

7.1.3.6 У необхідних випадках повинно бути забезпечене утеплення або

обігрівання пазів, опорних пристроїв і прогонни х конструкцій, заслонів,

сміттєзатримувальних ґрат, які призначені для роботи в зимо вих умовах. У разі

різких знижень тем ператури повітря повинн і бути вжиті заходи, які захищають

заслони від статичного тиску льод у шляхом підтримування перед ними

ополонки (повітрообдування, прорубування прорізів з наступним утепленням

222

тощо). Заслони, які зазнають корозії, підлягають контролю несучої здатності

шляхом вимірювання прогину з пе ріодичністю один раз на 3 роки.

7.1.3.7 Сміттєзатримувальні конструкції (ґрати, сітки, заводі) повинні

регулярно очищатися від сміття. Для кожного енергооб'єкта повинні бути

встановлені граничні з умов міцності і економічності величини перепаду рівнів

на см іттєзатримувальних ґратах.

7.1.3.8 Механічне устатковання і металев і частин и гідротехнічних споруд

повинні бути захищені від корозії і обростання молюскам и (дрейсени, мідій).

7.2 Водне господарство, гідрологічне і метеорологічне забезпеченн

7.2.1 Керування водним режимом

7.2.1.1 Під час експл уатації ГЕС повинно бути забезпечене найбільш повне

використання вод них ресурсів і установленої потужності гідроагрегатів при

оптимальній для енергокомпанії участі ГЕС у покритті графіка навантаження.

Під час експлуатації водного господарства ТЕС і АЕС повинні б ути

забезпечені: безперебійна подача охолоджувал ьної води в необхідних

кількостях, регулювання температурного режиму, запобігання забруднень

конденсаторів турбін і циркуляційних трактів для підтримання економічного

вакууму.

Водночасно повинні бути вра ховані потреби неенергетичних гал узей народного

господарства (водного транспорту, зрошення, рибного господарства,

водопостачання) і вимоги охорони природи.

Для енергооб`єктів, які мають водосховища, що регулюють стік води, повинні

бути склад ені, узгоджені з зацікавленими організаціями і затверджені в

установленому порядку основні правила використання водних ресурсів

водосховища та пра вила експлуатації водосховища.

7.2.1.2 Для ГЕС з вод осховище м комплексного використання повинен бути

складений річний вод огосподарський план, який встановлює щомісячні об'єми

використання вод и різними водокористувачам и. Водогосподарський план

223

повинен уточнюватися на кожний квартал і місяць з врахуванням прогнозу

стоку води регіональними службами Держкомгідромету України. У разі

наявності в енергокомпанії декількох ГЕС (каскаду) регулювання стоку

повинно проводитися так, щоб одержати максимальний сумарний енергетичний

ефект з урахуванням задовільнення потреб інших водокористувачів.

7.2.1.3 Режим спрацьовування вод осхов ища перед водопіллям і його

подальшого наповнення повине н забезпечувати:

- наповнен ня водосховища в період водопілля до нормального підпірного рівня;

відхилення від цього правила допустиме лише у випадку особливих вимог

водогосподарського комплексу і для вод осховищ багаторічного регулювання;

- сприятливі умови для скиду через споруди надлишку води, пропуску наносів,

а також льоду, якщо це передбачено в проекті;

- необхідні узгоджені умови для нормального суд ноплавства, рибного

господарства, зрошення і водопостачання;

- найбільший е нергетичний ефект в енергосистемі у разі дотримання обмежень,

узгоджених з неене ргетичними водокорис тувачами;

- регулювання скидних витрат з врахуванням вимог безпеки і надійності роботи

гідротехнічних споруд і боротьби з повенями.

Взаємно узгоджені вим оги неенергетичних водокористувачів, що обмежують

режими спра цьовування і наповнення во досховища, повинні бути включені в

правила експлуатації водосховища.

7.2.1.4 Граничні величини рівнів вод и біля греблі ГЕС щомісячно задає

Міжвідомча комісія при Держводгоспі України. Для водосховищ добового

регулювання повинні бути розроблені режими добового спрацьовування і

коливання рівня води в верхніх б`єфах.

7.2.1.5 Під час введе ння в експлуатацію е нергооб'єкта проектною організацією

повинні бути передані власнику (замовн ику): узгоджені з зацікавленими

організаціями основні правила використання вод них ресурсів водосховища,

правила експлуатації водосховища; гідравлічні характеристики кожної з

224

водопропускних (водоскидних) споруд.

У міру нагромадження експлуа таційних даних ці правила і характеристики

повинні уточнюватися і доповнюватися.

7.2.1.6 Пропускання води через водоскидні споруди повинно здійснюватися у

відповідності до інструкції з експлуатації і не повинно призводити д о

пошкодження споруд, а також до розмиву дна за ними, що може вплинути на

стійкість споруд.

7.2.1.7 Зміна витрати вод и через вод оскидні споруди по винна провод итися

поступово, щоб уникнути утворення в б'єфах великих хвиль. Швидкість зміни

витрати води повинна визначатися місцевими умовами з врахуванням вимог

безпеки населення і господарства в нижньому б'єфі гідровузла. У разі

передбачення різких змін витра т води повинні бути завчасно попереджені

місцев і органи Держкомгідромету України і органи виконавчої влади.

Швидкість зм іни витрати води через гідротурбіни, як правило, не

регламентується і попередження про зміну витрати не робиться, якщо це не

передбачено умовами експлуатації ГЕС.

7.2.1.8 На ГЕС, де для пропуску розрахункових максимальних витрат води в

проекті передбачено використання водопроп ускної споруди, що належить

інш ому відомству (наприклад, судноплавного шлюзу), повинна бути склад ена

узгоджена з цим в ідомством інструкція, яка визначає умови і порядок введення

в роботу цієї спор уди.

7.2.2 Експлуатація гідротехнічних споруд в морозний період

7.2.2.1 До настання мінусової температ ури зовнішн ього повітря і появи льоду

повинні бути перевірені і відремонтовані шугоскиди і шуговідстійники,

очищені від сміття і топляків водоприймальн і пристрої і водопідвідні канали,

ґрати і пази заслонів, а також підготовлені до роботи пристрої для обігрів у ґрат

і пазів заслонів, перевірені шугосигналізатори і мікротермометри.

7.2.2.2 Вздовж споруд, не розрахованих на тиск суцільної криги, повинна бути

влаштована ополонка, яка підтримується у вільному від льод у стані протягом

зими, або застосовані інші надійні способи д ля зменшення навантаження від

льоду.

7.2.2.3 Для боротьби з ш угою в підпірних б'єфах і водосховища х на річках зі

стійкою кригою повинні вживатися заходи, які сприяють швидкому утво ренню

льоду: підтримування постійного рівня води на можливо більш високих

225

позначках і постійного забору води при можливо меншій витра ті через

гідроагрегати і помпи. У ра зі необхідності, допускається повний зупин ГЕС.

7.2.2.4 На річках, де не утворюється льодяний покрив, шуга повинна

пропускатися через турбіни ГЕС (за винятком ковшових), а у разі неможливості

цього - повз т урбіни через шугоскиди з мінімальною в тратою води. Порядок

скидання шуги повинен бути визначений інструкцією з експлуатації. У великих

водосховищах шуга повинна наг ромаджуватися у верхньому б'єфі.

7.2.2.5 Режим роботи каналів ГЕС у період шугоходу повинен забезпечувати

безперервну течію води без утворення заторів, які б перекривали повністю

живий переріз каналу. У залежності від місце вих умов режим каналу повине н

або забезпечувати транзит шуги вздовж усієї траси, або одночасно допускати її

часткове а кум улювання. Допускається нагромадження шуги у відстійниках (з

подальшим промиванням) і у басейнах добового регулювання. Під час

підготовки каналів до експлуатації в шуготранзитному режимі повинні бути

вилучені прис трої, які стискують течію (ґрати, заводі тощо).

7.2.2.6 Перед льодоставом і в період льодоставу повинні бути організовані

систематичні (не менше од ного разу на добу) заміри температ ури води на

ділянках водозаборів для виявлення ознак її переохолодження. Порядок

включення системи обігріву і пристроїв для розчищення ґрат від льоду повинен

бути визначений інструкцією з експлуатації.

7.2.2.7 Якщ о вжиті заходи (об ігрів, розчищення) не запобігають заб иванню ґрат

шугою і появі небезпечних перепадів рівнів на них, повинен проводитись

позачерговий зупин турбін (або помп) для розчищення ґрат. Допускається

пропускання шуги через гідротурбіни з частковим або повним вилученням ґрат

у разі технічного обґрунтування в кожному випадку. У цьому випадку повинні

бути вжиті заходи, які забезпечують безперебійну р оботу системи технічного

водопостачання.

7.2.2.8 Пропуск льоду через ст вор гідротехнічних споруд повинен проводит ися

з максимальним використанням льодопроп ускного фронту з забе зпеченням

достатнього шару води над порогом льодоскидних отворів.

226

У період льодоходу у разі загрози утворення заторів льоду і небезпечних для

споруд ударів великих крижаних мас, повинні бути організовані тимчасов і

пости спостережень і вжиті заходи для ліквідац ії зат орів і подрібнення криги

шляхом проведення вибухових робіт і розколювання льоду.

7.2.3 Експлуатація водосховищ

7.2.3.1 Для водосховища, я ке інтенсивно замулюється, б асейну або кана лу

повинна бути складена інструкція щод о боротьби з наносами. У разі

необхіднос ті для складання інструкції повинні бути залучені спеціалізован і

організації.

7.2.3.2 На водосховищах, які інтенсивно зам улюються, під час пропусків

повеней повинні підтримуватися найнижчі можливі рівні в межа х проект ної

призми регулювання, якщо це не завдає збитків іншим водоспоживачам.

Наповнення таких водосховищ повинно здійснюватися в можливо більш пізній

терм ін на спаді повені.

7.2.3.3 Для зменшення замулювання водос ховищ, б 'єфів, бас ейнів, каналів

необхідно:

- підтримувати такі режими їхньої роботи, які створю ють можливість

максимального транзиту поступаючого твердого с току; канали в період

надходження в них води підвищеної каламутності повинні працювати в режимі

близькому до пост ійного, з можливо більшою витратою води;

- промивати б'єфи, вод осховища, пороги водоприймачів, освітлювати воду у

відстійниках, застосов увати берегоукріп лювальні і наносозатримувальні

пристрої або усувати наноси механічними зас обами;

- щоде нно спрацьовувати б'єфи до мінімально можливої позначки (для

водосховищ добового регулювання).

7.2.3.4 У періоди, коли природна витрата вод и в річці не використовується

повністю для виробництва електроенергії ГЕС, надлишок води повинен бути

використаний для змивання наносів у нижній б 'єф греблі і промивання порогів

водоприймальних пристроїв.

7.2.3.5 У випадку потрапляння у водопр иймальні споруди наносів, що