Гимнастика Стрельниковой
Подождите немного. Документ загружается.
План
Вступ
Література
1. Як ми дихаємо?
а) Органи дихання;
б) Газообмін;
в) Вдих і видих;
г) Клітинне дихання;
д) Правильне та не правильне дихпння.
2. Дихальна гімнастика Стрельникової
а) З чого починається дихальна гімнастика Стрельникової
б) Особливості дихальної гімнастики Стрельникової
в) Чому гімнастика Стрельникової отримала назву парадоксальної?
г) Вдих і видих в гімнастиці Стрельникової
д) Чому гімнастика Стрельникової така ефективна? Показання та
протипоказання для виконання дихальних вправ Стрельникової.
3.Комплекс вправ дихальної гімнастики Стрельникової
а) Розминка
б) Вправа «Долоні»
в) Вправа «Погони»
г) Вправа «Насос»
д) Вправа «Кішка»Вправа «Повороти голови»
е) Вправа «Вушка»Вправа «маятник головою»
є) Вправа «Перекати»
ж) Вправа «Обніми плечі»Вправа «Великий маятник»
з) Вправа «Кроки»
Висновок
Література
1. Пєвцов А., «Дихальна гімнастика Олександри Стрельникової»,
Володимир, видавництво ВКТ Москва 2009 р., 187с.
2. Сучасний довідник школяра: 5-11 класи. — Харків, ВД «Школа»,
2003р., 720с.
3. Скороход В.М., Скороход Т.В., «Вікова фізіологія та валеологія»,
Кіровоград, РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2008р., 340с.
Вступ
Дихання — це те, з чого починається наше життя в цьому світі. Тільки
з’явившись на світ, дитина робить свій перший подих і з першим видихом
вперше кричить. Саме це — головний показник життєздатності
новонародженого в першу хвилину його життя.
Перший подих людини — це його прихід в земний світ, останній подих
— перехід в інший.
Скільки доросла людина може прожити без води? Близько тижня. А без
їжі — декілька тижнів. А без повітря? Життя обривається через кілька
хвилин. Світовим рекордом вважається затримка дихання американським
ілюзіоністом Девідом Блейном на 17 хвилин і 4 секунди.
Людина може навчитися жити без зору і слуху, навіть без ативного
руху, однак їй не вижити без дихання.
Дихання на стільки визначає наше життя, що будь-які переживання, дії
так чи інакше виявляються пов’язані з ним. Не дарма навіть мова відображає
цей тісний взаємозв’язок — як часто ми говоримо про наш фізичний та
емоційний стан: «перевести дух», «ледве дихаючи», «видихнути з
полегшенням», «затримати дихання».
І саме слово «дихання» тісно пов’язане з словами дух та душа і це не
тільки в українській мові. Так «спірітус» по-латині, «пневмо» по-грецьки та
«прана» індійських йогів — все це одночасно і дух і дихання, тобто — суть
людського життя. Дихання являється тією складовою, яка пов’язує
матеріальне — тіло і нематеріальне — душу.
Протягом століть люди, які займалися цілительською практикою,
випробовували дихання в якості лікування: намагалися знайти такий спосіб
дихання, який міг би виліковувати ті чи інші хвороби. З часом знайдені
цілющі способи дихання оформлювалися в дихальні практики.
До сучасного часу відомо досить не мало дуже ефективних цілющих
дихальних технік: дихальні практики йоги, метод вольової ліквідації
глибокого дихання Бутейко, дихальна гімнастика Стрельникової, ридаюче
дихання Вілунаса і т.д. Всі ці практики мають багато прихильників та
наслідувачів, кожен з яких вибрав свій шлях оздоровлення. В цьому рефераті,
в першу чергу, розповідається про надзвичайну дихальну гімнастику
Олександри Миколаївни Стрельникової, про історію її створення, і про те, як
і кому вона допомагає, про її ефективність і простоту. І про те, що цю
оздоровчу методику кожен з нас може практикувати скільки завгодно,
підтримуючи свій організм на потрібному рівні.
Як ми дихаємо
Дихання людини — це складний процес, в якому беруть участь ціла
система органів. Головна їхня функція — підтримка в організмі правильного
співвідношення кисню та вуглекислого газу, при цьому кисень надходить до
тканини ззовні, а диоксид вуглецю виводиться із організму.
Органи дихання
Центральною частиною дихальної системи людини вважаються легені.
Через дихальні шляхи до них надходить атмосферне повітря. Потрапляючи в
організм людини через ротову та носова порожнини, повітря проходить через
горло та гортань, потім — в трахею та бронхи, і далі — в альвеоли. Саме тут і
проходить процес газообміну між легенями та кров’ю.
Роботу легень під час вдихів і видихів модна зрівняти з роботою
кузничних міхів. Спеціальні міжреберні м’язи та діафрагма допомагають
грудній клітці то стискатися, то розширятися.
Командує роботою всієї цієї тяжкої системи головний мозок, накази від
якого передаються по периферійним нервам.
Не забуваючи про те, що всі органи дихання пов’язані в одне ціле, слід
звернути увагу що кожна частина цієї системи має свої особливості.
Отже, початком дихальних шляхів вважаються носові порожнини, які
з’єднуються з глоткою. Стінки носа утворюються кістками та хрящами, а
внутрішню поверхність цих порожнин вистеляє слизова оболонка. Саме
дихання через ніс вважається фізіологічно правильним. Адже атмосферне
повітря, проходячи через носові порожнини, встигає зігрітися і очиститися
від мікроскопічих частинок пилу.
В кістках черепа з обох сторін від носа розташовані порожнини —
біляносові або придаткові пазухи. Всього цих пазух, з’єднаних з носовими
порожнинами за допомогою отворів, вісім. По дві лобові, клиноподібні,
верхньощелепні (гайморові) та пазухи решітчастої кістки.
Через ніс очищене та зігріте повітря надходить до верхньої частини
горла — глотки. М’яке піднебіння (маленький язичок) розділяє її на
носоглотку та ротоглотку.
За глоткою слідує гортань, в якій розташовані голосові зв’язки.
Наступний етап — це трахея, яка має вид міцної трубки утвореної
незамкненими хрящовими кільцями.
В порожнині грудної клітки відбувається розподіл трахеї на дві трубки
— головні бронхи. По ним атмосферне повітря проникає до легень.
Легені — це парні органи, які мають конусоподібну форму. В грудній
клітці вони розташовані по дві сторони від серця. При цьому права легеня
має дещо більший розмір і ділиться на три долі. Ліва легеня менша за праву і
розділена на дві долі. Легені складають так називаєме бронхіальне дерево —
сітку бронхів та бронхіол. Невеликі випуклості в вигляді пузирьків на стінках
бронхеол називаються альвеолами. Їх пронизує сітка капылярів та саме через
їхні сітки і відбувається газообмін в організмі людини. Повітря в альвеоли
потрапляє по бронхіальному дереву. Зсередени легені укриває тонка
оболонка — плевра.
Газообмін
По великим артеріям бронхів та легень в них потрапляє велика
кількість крові. Легенева артерія з’єднується з правим шлуночком серця, і по
ній проходить венозна кров. Досягнувши капілярів альвеол, вона отримує
кисень. Насичена киснем кров проходить по легеневим венам в ліве
передсердя.
По бронхіальним артеріям кров із аорти потрапляє до бронхів,
бронхіол та плеври.
Венозна кров відтікає по бронхіальним венам в вени грудної кітки.
Вдих та видих
Зміна об’єму грудної клітки дозволяє людині вдихати та видихат
повітря. Рух грудної кліки забезпечує послідовне скорочення та розслабленя
спеціальних міжреберних м’яз та діафрагми.
Розширення грудної клітки викликає пасивне збільшення об’єму
легень. При цьому їх дихальна поверхність стає значно більшою, а
внутрішній тиск зменшується нижче атмосферного. Цей механізм допомагає
легкому проникненню атмосферного повітря до легень, який заповнює
розширенні альвеоли.
Скорочення дихальних м’язів викликає стиснення грудної клітки.
Об’єм легень зменшується, тиск в них підвищується, а повітря виходить на
зовню.
Цікаво, що цей орган має величезні резерви — в звичайному стані,
коли дихання людини спокійне, в процесі газообміну задіяні не більш ніж 5
% поверхні легень.
Клітинне дихання
Ні для кого не секрет, що для горіння полум’я потрібен кисень. Так як і
кожній клітині людського організму для життя необхідне це «пальне». Тільки
при допомозі кисню всередині клітин проходить процес реформування
поживних речовин, потрапляючих з їжею, в енергію, без якої неможливе
життя всього організму.
Внутрішньоклітинні процеси подібні тим, які проходять всередині
легень. Поміж альвеол та капілярів проходить газообмін, гемоглобін
еретроцитів (червоних кров’яних клітин) захоплює кисень і несе його по
артеріям до кожної клітини організму. В них відбувається свій газообмін —
клітина отримує кисень з еретроцитів, і віддає накопичений в ній
вуглекислий газ. Еретроцити відправляються в зворотній шлях, відносять
діоксид вуглецю по капілярам в легеневі альвеоли. Так здійснюється цей
цикл.
Правильне та неправильне дихання
Вже в сиву давнину було відомо, що занадто глибоке, або ж навпаки
уривчасте та поверхневе дихання протягом довгого часу, можуть привести до
того, що людина починає страждати від дисбалансованого змісту в організмі
кисню та вуглекислого газу.
Для того, щоб зберегти здоров’я людині потрібно дихати правильно,
підтримуючи необхідне йому співвідношення цих газів. Порушуючи цей
закон природи, ми самі штовхаємо себе на зустріч хворобам.
При цьому неправильне дихання викликає збої в роботі не тільки
органів дихальної системи. Порушується правильна діяльність і інших
систем людського організму, що призводить до розвитку різних хвороб
нервової системи, серцево-судинної, а також статевої сфери. До хвороб,
викликаних неправильним диханням, відносяться кардіосклероз, ішемія,
хронічний бронхіт, гайморит, цукровий діабет та інші.
Однак сама природа дала нам прекрасний інструмент для відновлення
власного здоров’я — наше дихання. Навчившись дихати правильно, кожна
людина може не тільки позбутися від багатьох хвороб, але і відновити свій
організм і продовжити роки свого активного життя.
Саме це і ставили своєю ціллю всі ті, хто розробляв, випробовував і
практикував оздоровчі дихальні техніки.
Дихальна гімнастика Стрельникової
З чого починається дихальна гімнастика Стрельникової
Зародилася ця дивовижна методика доволі давно — на зламі 30-40-хх
рр. ХХ століття. Дивовижно, що — розроблюючи її, автори навіть не думали
про її можливому цілющому впливі на людину. Адже Олександра
Миколаївна Стрельникова не була лікарем — вона була оперною співачкою, і
до розробки особливих дихальних вправ ї змусила звернутися втрата голосу,
яка трапилася неочікувано і вважалась незворотною.
Мати Олександри Миколаївни — педагог-вокаліст, уже давно
задумувалася про розробку спеціального комплексу вправ, які допомагали б
співакам знаходити «правильне» дихання. Коли ж її донька-співачка втратила
голос, Олександра Северівна і взялася всерйоз за працю.
Результат винайденої гімнастики виявився надзвичайним: Олександра
Миколаївна знову змогла співати, але це було тільки перше диво. Через
деякий час ця гімнастика врятувала Олександру Миколаївну від приступу
задухи.
Після цього випадку мати і донька зрозуміли, що цю ж саму гімнастику
можна і потрібно використовувати для лікування і здоров’я людини.
Коли Олександра Стрельникова та її мати, Олександра Северівна,
шукали спосіб для відтворення співочого голосу, перед ними повстало
завдання виробити таки вдих, щоб об’єм повітря був доволі невеликий, але
при цьому сам вдих не був би поверхневим. Саме такий вдих, який було б
легко затримати. Про видих на тому етапі вони ще не думали.
Мати Олександри Миколаївни була досвідченим педагогом-вокалістом,
в пам’яті якої на завжди відклалися слова відомої співачки, Поліни Віардо:
«Якщо ти приготувалась співати, взяла дихання і не дійшла до екстазу, ти
його не вірно взяла. Шукай!»
Спочатку мати та донька намагалися вдихати так, як це роблять люди в
різних емоційних станах — наприклад, при відчутті захоплення, переляку чи
сильного здивування. Таким чином вони знаходили той рухи, які допомагали
їм досягти належного результату.
Після відновлення голосу Олександра Миколаївна вирішила стати
педагогом-вокалістом, як і її мати. Протягом десятиріч вона працювала в
московських театрах і ставила голоси дикторам, акторам, співакам,
педагогам. Серед її учнів — відомі люди, такі як Людмила Косаткіна, Армен
Джигархон’ян, Максим Штраух, Маргарита Терехова, Лариса Голубкіна.
Використовували вправи гімнастики Стрельникової Алла Пугачова, Софія
Ротару, Ольга Воронець.
Коли ж віднайшлось, що «побічним ефектом» цих дихальних вправ
являється оздоровлення всього організму, гімнастика стала дуже
популярною.
Особливості дихальної гімнастики Стрельникової
Головною особливістю вправ гімнастики Стрельникової, відрізняючою
її від інших дихальних технік, вважається те, що вона вчить робити так
називаємий «вдих в сину». Повітря при цьому проникає на найбільшу
глибину в легені, заповнюючи їх повністю — з самого низу до верху.
Якщо інші дихальні практики вчать виконувати вправи в стані спокою і
розслаблення то гімнастика Стрельникової, напроти, включає в себе вдихи-
видихи та фізичні вправи. Вдих може виконуватися під час присідання,
нахилу та повороту тулуба. Такий підхід допомагає включити в активну
роботу діафрагму.
Діафрагма є найсильнішою із всі м’яз, які беруть участь в процесі
дихання та звукоутворенню у людини. Багато в чому від неї залежить
правильна робота голосових зв’язок.
Опираючись на те, лікарі можуть за допомогою вправ Стрельникової
лікувати тяжкі випадки заікання, які не підлягають корекції іншими
шляхами. З одного боку, ця дихальна гімнастика допомагає змінити
стереотип дихання, випрацювавши так називаєме «дихання в спину» —
більш глибокий вдих при якому заповнюється повітрям весь об’єм легень.
До цього додаються ще спеціальні звукові вправи для постановки
голосу. Людина, оволодівши диханням по-стрельниковій, може виконувати
їх на «опорі» — підключивши діафрагму. Так пацієнт отримує можливість
позбутись від ларингоспазма будь-якого ступеня.