ПРАВОЗНАВСТВО
72
Äåðæàâà õî÷à é íàéâàæëèâіøà, àëå íå єäèíà ïîëіòè÷íà îð-
ãàíіçàöіÿ â ñóñïіëüñòâі. Äî ñêëàäó ïîëіòè÷íîї ñèñòåìè ñóñïіëü-
ñòâà âõîäÿòü òàêі íåäåðæàâíі ãðîìàäñüêі îá’єäíàííÿ, ÿê ïàð-
òії, ïðîôåñіéíі ñïіëêè, ãðîìàäñüêі ðóõè òà іíøі.
Îñîáëèâå ìіñöå â ïîëіòè÷íіé ñèñòåìі ñóñïіëüñòâà íàëåæèòü
äåðæàâі, îñêіëüêè âîíà є ãîëîâíèì çàñîáîì äîñÿãíåííÿ öіëåé,
ùî ïîñòàþòü ïåðåä ñóñïіëüñòâîì.
2. Поняття і ознаки правової
держави
Для допитливих (з історії поняття)
Уявлення про державу як про організацію, що здійснює свою
діяльність на основі закону, почали формуватися вже на ранніх етапах
розвитку людської цивілізації. З ідеєю правової держави пов’язувалися
пошуки більш досконалих і справедливих форм життя. Мислителі
античності (Сократ, Демокрит, Платон, Арістотель, Цицерон) намага-
лися виявити такі зв’язки між правом і державною владою, що забез-
печували б гармонійне функціонування суспільства. Вчені давнини
вважали, що найбільш розумна і справедлива лише та політична
форма спільного життя людей, за якої закон обов’язковий як для гро-
мадян, так і для самої держави.
«Там, де відсутня влада закону, – писав Арістотель, – немає місця
і якійсь формі державного ладу». Цицерон говорив про державу як
про «справу народу», як про правове спілкування і «загальний право-
порядок». Державно-правові ідеї та інститути Давньої Греції і Риму
зробили помітний вплив на становлення і розвиток більш пізніх про-
гресивних учень про правову державу.
У період розпаду феодалізму ідеї правової державності виклали
прогресивні мислителі того часу Н. Макіавеллі і Ж. Боден. Макіавеллі
мету держави бачив у можливості вільного користування майном і
забезпечення безпеки для кожного. Ж. Боден визначав державу як
правове керування багатьма родинами.
У період ранніх буржуазних революцій значний внесок у розробку
концепції правової держави зробили прогресивні мислителі Г. Гроций,
Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, Д. Дідро, П. Гольбах,
Т. Джефферсон та інші.
Монтеск’є пояснював установлення правової державності необ-
хідністю свободи в цивільному товаристві. «Свобода є право робити
все, що дозволено законами. Якби громадянин міг робити те, що
забороняється законами, то в нього не було б свободи, тому що те ж
саме могли б робити й інші громадяни».
Філософське обґрунтування ідеї правової держави традицій-
но пов’язують з ім’ям І. Канта. Згідно з визначенням Канта, дер-
жава – це поєднання безлічі людей, підпорядкованих правовим
законам.