ПРАВОЗНАВСТВО
182
Êðèì ìîæå áóòè ïðèéíÿòòÿ, çìіíà àáî ñêàñóâàííÿ ðіøåíü ç
ïèòàíü, âіäíåñåíèõ çàêîíîäàâñòâîì Óêðàїíè äî âіäàííÿ ÀÐÊ.
Îðãàíіçàöіÿ ðåôåðåíäóìó òà ãîëîñóâàííÿ íà íüîìó ïîäіáíі
äî âèáîðіâ, çà âèíÿòêîì òîãî, ùî âèáîðåöü ãîëîñóє íå çà êàí-
äèäàòà àáî ñïèñîê êàíäèäàòіâ, à çà ïðîïîçèöіþ, ÿêà ìіñòèòü
ïðîåêò ðіøåííÿ ç ïåâíîãî ïèòàííÿ.
Ïèòàííÿ, ùî âèíîñÿòüñÿ íà ðåôåðåíäóì, ìîæóòü áóòè ïî-
ðіçíîìó ñôîðìóëüîâàíі. Âèäіëÿþòü äâà âèäè ôîðìóë:
ïåðøèé ÿâëÿє ñîáîþ çâåðíåíå äî âèáîðöÿ çàïèòàííÿ, íà
ÿêå âіí ïîâèíåí âіäïîâіñòè îäíîçíà÷íî – «òàê» àáî «íі»;
äðóãèé ïåðåäáà÷àє ïðîïîçèöіþ âèáîðöåâі äâîõ ÷è áіëüøå
âàðіàíòіâ âіäïîâіäі, îäèí ç ÿêèõ âіí ìîæå îáðàòè àáî âіä-
õèëèòè âñі.
3. Поняття і види виборів в Україні
Норма закону
Âèáîðè â êîíñòèòóöіéíîìó ïðàâі – öå ñïîñіá ôîðìó-
âàííÿ îðãàíó äåðæàâíîї âëàäè, îðãàíó ìіñöåâîãî ñàìîâðÿ-
äóâàííÿ àáî íàäіëåííÿ ïîâíîâàæåííÿìè їõíüîї ïîñàäîâîї
îñîáè øëÿõîì ãîëîñóâàííÿ і âèçíà÷åííÿ ðåçóëüòàòіâ
òàêîãî ãîëîñóâàííÿ âñòàíîâëåíîþ áіëüøіñòþ ãîëîñіâ.
Для допитливих (з історії поняття)
Вибори є одним з найдавніших інститутів людського суспіль-
ства. В стародавні часи влаштування публічної влади ґрунтувалося
на виборності кращих (старших за віком, мудрих, хоробрих та силь-
них) членів общини, делегуванні їм права на управління суспільним
життям.
Первісна форма народного волевиявлення полягала, зокрема, в
тому, що на племінній раді люди криком схвалювали або відхиляли
якусь пропозицію чи рішення ради старійшин. Виявлення спільної волі
через голосування на народних зборах, тобто вотування (від лат. votum –
спільна думка, бажання, воля), – це вияви прямої демократії. Посту-
пово епізодичні народні збори замінювалися радою старійшин, яка
перетворювалася на постійний орган управління. Розвивалася й ви-
борча практика, поширювалися представницькі форми управління дер-
жавою.
Представницьке народоправство виникло в Стародавніх Афінах у
VІІ ст. до н.е. В античному суспільстві починають обирати колегії «кра-
щих мужів» (дев’ять архонтів – вищих службових осіб), до відання яких
передавалися судові та військові справи. У V–ІV ст. до н.е. найвищим
органом влади в Афінах були збори повноправних громадян чоловічої
статі – еклесія. Найвищою постійно діючою установою була Рада
п’ятисот, яка мала широке коло функцій та повноважень. Членів Ради
обирали жеребкуванням на народних зборах. Кандидатів на обрання
перевіряли на політичну зрілість.