415
415
таті паразитемії й прогресуючого руйнування еритроцитів. Трипаносоми мо-
жуть проникати в серозні порожнини, серце, нирки, печінку, головний мозок
та інші органи, де спричинюють крововиливи, некрози та інші зміни.
Після видужання тварини набувають нестерильного імунітету до того виду
збудника, який зумовив первинне захворювання.
Клінічні ознаки. У собак і котів залежно від виду збудника перебіг хвороби
може бути гострий або хронічний. У тварин спостерігаються підвищення тем-
ператури тіла до 40 – 41°С, загальне пригнічення, слабкість, відмова від кор-
му, швидке схуднення, анемія, набряки морди й статевих органів, збільшен-
ня поверхневих лімфовузлів, нервові розлади (порушення координації рухів,
парези й паралічі), кон’юнктивіти, сльозотеча, помутніння рідини передньої
камери ока, сліпота. Загибель тварин настає через 1 – 3 тижні після появи
перших клінічних ознак.
Патологоанатомічні зміни. Трупи виснажені. Слизові оболонки анемічні.
На серозних оболонках, ендо- та епікарді, у легенях, слизових оболонках тра-
вного каналу відмічають крововиливи. Печінка, селезінка, нирки, лімфовуз-
ли збільшені. Можливі асцит і гідроторакс.
Діагностика комплексна. Враховують клінічні ознаки, епізоотологічні да-
ні, патологоанатомічні зміни, а також результати мікроскопічного дослі-
дження мазків крові та пунктатів поверхневих лімфовузлів. Встановлено ви-
соку ефективність серологічних методів (РЗК, РІФ, ELISA) та біопроби з ви-
користанням чутливих до збудників лабораторних тварин (білі миші, пацю-
ки, морські свинки).
Лікування. Для специфічного лікування хворих тварин застосовують:
препарати
диміназен ацетурату
в дозі 3,5 мг/кг, в 7%-му розчині внутрі-
шньом’язово, одноразово. Трипаносоми гинуть упродовж 12 год після введен-
ня лікарського засобу. У собак можливі ускладнення, що виявляються нерво-
вими розладами (збудження, явища менінгоенцефаліту);
ломідин (пентамідин)
високоефективний проти T. evansi. Вводять внут-
рішньовенно, внутрішньом’язово, а собакам і перитонеально в дозі 3 мг/кг
триразово з інтервалом 1 – 4 дні;
ізометамідіум (трипамідіум, саморин)
— один із найефективніших пре-
паратів для лікування тварин. Його застосовують внутрішньом’язово або вну-
трішньовенно у вигляді 1 – 4%-го водного розчину в дозі 0,5 – 1 мг/кг. Препа-
рат, введений собакам дворазово в зазначеній дозі з інтервалом 25 – 30 днів,
звільняє організм від трипаносом;
сурамін (наганін)
вводять внутрішньовенно у вигляді 10%-го водного
розчину в дозі для собак 0,3 г, дворазово з інтервалом 6 днів.
Застосовують також симптоматичне та патогенетичне лікування (антиок-
сиданти, гепатопротектори, імуностимулятори, серцево-легеневі аналептики).
Профілактика та заходи боротьби. Потрібно проводити ретельне клінічне
обстеження та лабораторну діагностику крові собак і котів, що надходять із ре-
гіонів, неблагополучних щодо трипаносомозів. З метою запобігання заражен-
ню тварин, завезених у стаціонарно ензоотичну зону, слід оберігати їх від на-
паду біологічних чи механічних переносників збудників трипаносомозу.
Облігатно-трансмісивна, природно-осередкова, зоо-
антропонозна хвороба собак, що характеризується
ураженням шкіри та внутрішніх органів.
Збудниками хвороби є два види найпростіших:
Leishmania tropica
(спри-
чинює шкірну форму і паразитує в клітинах шкіри та регіонарних лімфатич-
ЛЕЙШМАНІОЗ
(LEISHMANIOSIS)