Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

371

ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Олександр Кониський. «Молитва». Народна легенда про ді-

вчину-Україну, яку Господь обдарував піснею. Зв’язок її з піснею

О. Кониського.

Павло Чубинський, Михайло Вербицький. «Ще не вмерла

Україна». Національний Гімн нашої держави. Історія його ство-

рення.

Ідея вірності батьківщині в піснях Михайла Ткача «Сину,

качки летять» та Богдана Лепкого «Журавлі

». Символи в цих

творах.

Теорія літератури. Гімн як різновид пісні.

ТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ

Патріотичні мотиви, героїчний пафос пісень Степана Черне-

цького та Григорія Труха («ой у лузі червона калина похилила-

ся», Левка Лепкого («Гей, видно село»).

МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД. ЯКИЙ Я?

(13 год.)

КОЛИСКОВІ ПІСНІ

«Ой ти. коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать»

Роздуми про тепло рідного дому, про мамину

колискову. Роль

колискової у вихованні дитини. Вияв у цих піснях щирих мате-

ринських почуттів і побажань. Особливості пісенної лексики.

Теорія літератури. Колискова як різновид пісні.

КЛАС

ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ УКРАЇНИ

(15 год.)

СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ

ПІСНІ

Висловлювання відомих людей про українські народні пісні.

Їхнє ідейно-художнє багатство.

372

Козацькі пісні: «Гомін, гомін по діброві», «Ой на горі та же-

нці жнуть», «Стоїть явір над водою» та інші. Драматизм змісту,

емоційне розмаїття. Головний герой — улюбленець народу ко-

зак-воїн, захисник України.

Чумацькі пісні: «Ой у степу криниченька», «Ой горе тій чай-

ці» та інші. Зображення непростого мандрівного життя чумаків

Кріпацькі пісні: «А в неділю пораненько», «Ой летіла зозу-

лечка», «Із-за гори вітер віє» та інші. Їхній викривальний пафос,

емоційність.

Рекрутські та солдатські пісні: «Ой зачула моя доля», «Ой

не шуми, луже, ти, зелений гаю» та інші. Настрої туги, розпачу в

них, антивоєнне спрямування.

Бурлацькі, наймитські, заробітчанські пісні:

«Забіліли сні-

ги», «Та немає в світі гріш нікому», «Ой піду я лугом» та інші.

Вираження в них трагічної долі пісенних героїв, їхніх тяжких пе-

реживань.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про народну піс-

ню, її художні засоби.

КЛАС

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

(6 год.)

Колективність творення, усність побутування, варіативність,

традиційність усної народної творчості. Загальні відомості про

фольклорний процес. Збирачі фольклору (М. Максимович,

А. Метлинський, О. Маркович, П. Чубинський) та його дослідни-

ки (М. Костомаров, П. Куліш, О. Потебня, М.Драгоманов). Від-

мінність між фольклором та літературою. Фольклор у записах

письменників. Письменники про фольклор (М. Гоголь, Т. Шев-

ченко, І. Франко). Жанри усної народної творчості: легенди, пе-

рекази, казки, загадки, прислів’я, приказки, пісні (повторення ма-

теріалу 5—7класів), думи.

УКРАЇНСЬКІ

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

Мотиви патріотизму в історичних піснях. Пісні про звитяжну

боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками («Зажу-

373

рилась Україна»). Образи лицарів-оборонців рідної землі, їхня

сміливість фізична й духовна сила, вірність, здатність до само-

зречення («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»). Пісні про

боротьбу проти соціального та національного гніту, про хороб-

рість і мужність козаків у змаганні за волю України («Ой Моро-

зе, Морозенку

», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то

хміль», «За Сибіром сонце сходить»). Образи історичних осіб,

змальованих народною уявою.

Пісні легендарної поетеси з Полтави Марусі Чурай «Засвіт

встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи,

Грицю», що вважаються народними.

УКРАЇНСЬКІ НІРОДНІ ДУМИ

«Самійло Кішка», «Маруся Богуславка» (на вибір),

«Буря на Чорному морі»

Жанрова своєрідність дум, їхня історична основа. Прослав-

лення боротьби українського народу проти зовнішніх і внутрі-

шніх ворогів. Возвеличення героїв, оповідь про їхні подвиги та

самопожертву заради рідної землі. Морально-етична проблема-

тика народних дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Іс-

торико-героїчні думи: про боротьбу з турецько

-татарськими на-

падниками («Самійло Кішка», «Маруся Богуславка», «Дума про

козака Голоту», «Втеча трьох братів із города Азова», про боро-

тьбу з польсько-шляхетськими поневолювачами («Перемога

Корсунська», «Хмельницький та Барабаш»). Соціально-побутові

думи: «Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер», «Буря на Чорно-

му морі». Кобзарі та лірники — виконавці народних дум: О. Ве-

ресай, Г. Гончаренко, А. Гребінь, М. Кравченко, Є. Адамцевич,

Т. Пархоменко, Г. Ткаченко, Є. Мовчан. Сучасні виконавці: В.

та М. Литвини, В. Нечепа. Національна капела бандуристів

України.

«Самійло Кішка», «Маруся Богуславка» (на вибір). Істори-

ко-героїчні думи про боротьбу українського народу проти туре-

цько-татарських нападників. Пафос визволення, ідея волі

, захис-

ту, непримиренності до будь-якого насильства. Поетичні засоби

змалювання образу Самійла Кішки — керівника повстання укра-

їнських невільників проти поневолювачів. Образ української по-

лонянки Марусі. Її душевна роздвоєність між любов’ю до рідної

землі та становищем дружини турецького вельможі. Сміливий,

374

героїчний вчинок Марусі Богуславки. особливості композиції

думи, її ритму.

«Буря на Чорному морі» — зразок соціально-побутової ду-

ми. Проблема морально-етичної поведінки людини, відповідності

її життя загальнолюдським, християнським цінностям. Напруже-

на, випробувальна ситуація, зображена в думі. Буря на морі —

узагальнений образ потоптання в гріхах і порятунок через усві-

домлене покаяння

. Переоцінка героями своєї поведінки, стосун-

ків з іншими людьми. Повчальний характер думи, її художні осо-

бливості.

Теорія літератури. Поняття про думу, інтонаційний ритм

твору, художнє узагальнення у фольклорі.

КЛАС

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

(5 год.)

ВЕСІЛЛЯ

Весілля — один із провідних жанрів родинно-обрядової твор-

чості. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення. Весіл-

ля як драма. Основні етапи весілля — сватання, заручини, обряд

випікання короваю, завивання гільця тощо — та їхній народнопі-

сенний супровід. Ознайомлення з текстами пісень: «Тройця по

церкві ходила», «До

бору, дружечки, до бору», «А брат сест-

рицю та й розплітає», «Розвий, сосно, сімсот квіток», «Летять

галочки у три рядочки», «Ой матінко, та не гай мене» (на ви-

бір), їхній аналіз. Зв’язок жанрів родинно-обрядової творчості

(весільні пісні) з художньою літературою. Використання елемен-

тів родинної обрядовості у творах І

. Котляревського, Г. Квітки-

Основ’яненка, Т. Шевченка, П. Куліша та ін.

РОДИННО-ПОБУТОВІ

ПІСНІ

Родинно-побутові пісні: про кохання (дошлюбні взаємини),

пісні про сімейне життя (родинні стосунки), пісні про трагічні сі-

мейні обставини. Центральне місце пісень про кохання в ліричній

375

поезії народу, їхні мотиви та тематика. Культ романтизованих

почуттів, сентиментальний пафос. Ознайомлення з піснями: «Те-

че річка невеличка», «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цві-

те терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько», «В

кінці греблі шумлять верби», «за городом качки пливуть»,

«світи, світи місяченьку», «лугом іду, коня веду» (на

вибір).

Використання в ліричних піснях художньо-поетичних засобів

(епітета, порівняння, метафори, метонімії, синекдохи, гіперболи,

літоти). Традиційна символіка пісень про кохання. Спорідненість

родинно-побутових пісень із народними баладами.

Теорія літератури. Поетика народної пісні.

УКРАЇНСЬКІ

НАРОДНІ БАЛАДИ

Тематико-стильові особливості, практичне значення балад та

їхнє естетико-емоційне спрямування. Особливості сюжету. Герої

української балади, драматизм колізії в ній. Оптимістичне закін-

чення. Реалізм та фантастика в українській народній баладі. Кла-

сифікація балад: легендарні, історичні, сімейні, любовні та ін-

ші.Вивчення та аналіз балад «Бондарівна», «Ой летіла стріла»,

«Ой

на горі вогонь горить», «Козака несуть». Розвиток балади

як літературного жанру в добу романтизму (П. Гулак-

Артемовський, М. Костомаров, Т. Шевченко та інші).

Теорія літератури. Поняття про баладу.

Для вивчення напам’ять

Одну пісню про кохання (на вибір).

376

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. 5—12 КЛАСИ. ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ

НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДІВ З НАВЧАННЯМ МОВАМИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН /

ІВАСЮК

О. М. ТА ІН.

КЛАС

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ

МУДРОСТІ.

НАРОДНІ КАЗКИ. «Назва-

ний батько», «Мудра дів-

чина», «Королеве золото».

Теорія літератури:

Поняття про фольклор (усну

народну творчість). Народна

казка.

НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА

ЛЕГЕНДИ. «Запорожці в

урочищі Сагайдачному»,

«Шандровський соляний

колодязь». Легенда Вашого

краю.

Теорія літератури:

Поняття про

народні перека-

зи та легенди.

Учень:

Дає визначення фольклору та основних видів фольклорних творів, зокрема

народної казки, знає зміст казок «Названий батько», «Мудра дівчина» та

«Королеве золото», дійових осіб (персонажів).

Виразно читає та переказує тексти казок, визначає головних та другоряд-

них дійових осіб (героїв, персонажів), характеризує їх, оцінює їх вчинки,

розпізнає композиційну специфіку казки як фольклорного жанру.

Сприймає фольклор як колективну творчість народу, розпізнає фантастич-

не і реальне, усвідомлює перемогу добра над злом, використовує знання

про народну мудрість на практиці; узагальнює такі народні риси, як мило-

сердя, кмітливість, винахідливість, гумор, відображені в усній народній

творчості.

Аналізує назви та зміст народних переказів

і легенд «Запорожці в урочищі

Сагайдачному», «Шандровський соляний колодязь».

Виразно, осмислено читає й переказує тексти переказів, легенд; визначає

тему та головну думку, розпізнає жанрову специфіку народних переказів та

легенд; знаходить у текстах переказів слова й вирази, які підтверджують

головну думку творів.

Робить висновок про зв’язок історії народу з її

відображенням у фольклор-

них жанрах (народних переказах, думах і піснях), про самовіддане служін-

ня козацтва Україні, його роль у відродженні української державності, про

заснування давніх міст і сіл, походження їх назв.

Дає визначення народних переказів і легенд як фольклорних жанрів, порів-

нює спільне та відмінне між переказами і легендами.

376

377

2 ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗ-

КИ. ЗАГАДКИ. СКОРО-

МОВКИ.

Теорія літератури:

Поняття про прислів’я та

приказки, загадки, скоромо-

вки.

Виразно, вдумливо читає тексти прислів’їв, приказок, загадок, скоромовок.

Визначає тематику прислів’їв та приказок, наводить паралелі (відповідни-

ки) з рідної мови.

Знаходить відгадки до загадок.

Узагальнює зміст прислів’їв

і приказок, загадок та скоромовок, оцінює їх

як скарбницю народної мудрості. Підкреслює відображення національної

ментальності у фольклорних жанрах, спостережливості, народного розуму

та творчої фантазії.

Дає визначення прислів’їв, приказок, загадок і скоромовок. Пояснює спе-

цифіку їх як окремих фольклорних жанрів (будова, способи творення, осо-

бливості мови). Порівнює спільне й відмінне між

прислів’ями, приказками

і загадками.

6 КЛАС

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

КАЛЕНДАРНО-

ОБРЯДОВІ ПІСНІ

(відповідно до пори року).

«Весняночка-паняночка»,

«Пісенька житнього віноч-

ка», «Ой хто, хто Миколая

любить», «Добрий вечір то-

бі, пане господарю», «Щед-

рик, щедрик, щедрівочка».

Теорія літератури:

Народні пісні, їх види. Кале-

ндарно-обрядові пісні, коля-

дки та щедрівки.

Учень:

Характеризує народну пісню

як жанр фольклору, визначає види народних

пісень. Знає про народних співців — лірників та кобзарів (бандуристів).

Розповідає про пісні літературного походження, про зв’язок літературних

пісень з народними. Класифікує календарно-обрядові пісні (веснянки, ку-

пальські, жниварські, колядки та щедрівки), визначає їх ознаки. Пояснює,

чому більшість обрядів та обрядових пісень пов’язані із

землеробською

працею.

Виразно читає й аналізує тексти календарно-обрядових пісень.

Висловлює судження про головні календарні обряди українців, про святку-

вання Різдва, Нового року, Святого Миколая, про підготовку до Велико-

дніх свят. Називає свої улюблені народні пісні.

377

378

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Павло Чубинський, Ми-

хайло Вербицький. «Ще не

вмерла України і слава, і

воля…»

КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА…

Богдан Лепкий. «Журавлі»

(«Видиш, брате мій…»).

Теорія літератури:

Гімн як різновид пісні.

Розповідає про пісні літературного походження, їх авторів. З’ясовує, що

таке гімн, знає історію створення національного гімну України. Декламує

гімн. Порівнює гімн з іншими видами пісень.

Висловлює судження про значення національного гімну в житті людини.

Пояснює зміст пісні «журавлі», визначає її головну думку — тему віддано-

сті рідній землі, характеризує ставлення автора до загальнолюдських цін-

ностей. Висловлює власні судження про значення Батьківщини у житті

людини.

7 КЛАС

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

МИНУВШИНА УКРАЇНИ

У ФОЛЬКЛОРІ.

НАРОДНІ ДУМИ. «Дума

про Марусю Богуславку».

Теорія літератури:

Дума як вид усної народної

творчості.

Учень:

Знає назви українських дум, роль історичних дум у духовному житті украї-

нців. Аналізує зміст думи «Про Марусю Богуславку» та її зв’язок з істори-

чним контекстом, подає визначення

думи, пояснює її жанрову специфіку.

Виразно та осмислено читає текст думи, виділяє головну думку, вирізняє

композиційні елементи.

Висловлює судження про відображення уславленого образу Марусі

Богуславки, її героїчних вчинків, засудження рабства, несправедливо-

сті та зла. Називає кобзарів, розповідає про сучасне кобзарське мисте-

цтво України.

378

379

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ. «Ой на

горі да женці жнуть».

Теорія літератури:

Поняття про історичну пісню.

НАРОДНІ БАЛАДИ. «Ой

був у січі старий козак…».

Теорія літератури:

Народна балада як жанр фо-

льклору.

Аналізує зміст пісні, пояснює її зв’язок з історичним контекстом, з’ясовує

визначення історичної

пісні, спостерігає її жанрову специфіку. Декламує

відповідно до народної ритміки, формулює головну думку твору.

Висловлює судження про історичні пісні, їх особливості й тематику, про

силу любові й шани запорожців до своєї Батьківщини.

Знає класифікацію балад (народна, літературна), про європейські корені

нової балади, формулює визначення балади; аналізує зміст балади, його

зв’

язок з історичним контекстом; обґрунтовує жанрову специфіку балади.

Називає балади про кохання, про родинно-побутові стосунки.

Читає, коротко переказує зміст балади, визначає головну думку та особли-

вості композиції твору, пояснює символи народної творчості, використані

у баладі. Висловлює судження про баладу, її особливості у порівнянні з

іншими пісенними жанрами, про моральне значення

вірності своєму наро-

дові, засуджує зрадництво. Коментує використання жанру балади в україн-

ській романтичній літературі.

8 КЛАС

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

3 УСНА НАРОДНА ТВОР-

ЧІСТЬ. НАРОДНА ЛІРИКА.

«Дунаю, Дунаю, чого смутен

течеш?», «Віє вітер на доли-

ну», «Розлилися круті бере-

жечки», «Ой ясне сонечко

високо ходить», «Ой та за-

журились стрільці січовії».

Теорія літератури:

Поглиблення поняття про

народну лірику та її основні

твори.Стаття Олександра

Кошиця «Про українську піс-

ню

й музику».

Учень:

Називає особливості і основні роди усної народної творчості (народна лі-

рика, народна драма, народний епос). Знає визначення народної лірики як

окремого роду усної словесної народної творчості, характеризує жанри

(види) та під жанри (підвиди). Називає першу фіксацію української народ-

ної пісні. Аналізує ліричну пісню як жанр родинно-

побутової лірики, роз-

повідає про родинно-побутову пісню «Віє вітер на долину». Характеризує

соціально-побутову пісню «Розлилися круті бережечки» та її художні осо-

бливості (порівняння, повтори). З’ясовує особливості чумацької лірики

(«Ой ясне сонечко високо ходить») та стрілецької пісні «Ой та зажурились

стрільці січовії». Зіставляє та узагальнює характерні риси та

відмінності

кожного підвиду народної лірики.

З’ясовує, як народна лірика служить для характеристики етносу. Характе-

ризує зміст статті О. Кошиця «Про українську пісню й музику».

379

380

9 КЛАС

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2 УСНА НАРОДНА ТВОР-

ЧІСТЬ. НАРОДНА ДРА-

МА. «Просо». «Коза». «Ве-

сілля».

Теорія літератури:

Поняття про народну драма-

тургію та її основні жанри.

Учень:

Знає про українську усну народну творчість як складову і невід’ємну части-

ну великої культури народу. Називає основні роди українського фольклору:

народний епос, народну лірику і

народну драму. Характеризує народну дра-

матургію та її основні жанри: пісню-гру з драматичними діалогами («Про-

со»), драматичну сценку-гру жартівливого характеру («Коза»), родинно-

обрядову драму («Весілля»). Аналізує одну з прадавніх трудових пісень-ігор

«Просо», що є мікро драмою жартівливого характеру. Характеризує мовні

особливості діалогу, магічний характер пісні. Аналізує елементи

драматич-

ного твору (ремарки, діалоги) у п’єсі-грі «Коза». Пояснює виділення з обря-

дів різдвяного циклу окремих складників і перетворення їх на самостійні

сцени, розкриває варіантність пісні про козу-дерезу, що дійшла до наших

днів. Аналізує народну драму «Весілля» та її варіанти у різних народів. Роз-

криває зв’язок української

народної драматургії зі світоглядом. ментальніс-

тю українців.

380