Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

МОДУЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

ОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

«Усна народна творчість» як філологічна та українознавча ди-

сципліна відіграє велику роль у підготовці вчителя-словесника

для роботи в національній школі. В системі філологічної освіти у

вищому педагогічному навчальному закладі цей курс посідає

особливе місце, знайомлячи студентів із дописемним етапом роз-

витку словесності. Український фольклор — це унікальне явище

народної культури

: він акумулював у собі народну мудрість бага-

тьох поколінь українців, свідчить про творчий геній народу, його

глибоко поетичне мислення, розкриває ідеали, прагнення, життє-

ві цінності українців, відбиває морально-етичний кодекс народу.

Отже, ця дисципліна має неабияке пізнавальне, розвивальне й

виховне значення.

Пропонована програма адаптована до кредитно-модульної си-

стеми навчання.

На неї виділено в першому семестрі першого ро-

ку навчання за програмою бакалаврату два кредити, відповід-

но — 72 години. Основний зміст програми включає чотири

змістові модулі, в які організовано 18 тем. Перший модуль «Фо-

льклор і фольклористика» охоплює три теми: «Специфіка фольк-

лору. Фольклористика як наука», «Розвиток української фольк-

лористики», «Походження та історичний

розвиток фольклору».

Другий — четвертий змістові модулі побудовано за жанровим

принципом. Другий модуль «Епічні та ліро-епічні фольклорні

жанри» включає шість тем: «Народні казки», «Легенди і перека-

зи», «Народні оповідання, бувальщини, небилиці, анекдоти, бай-

ки і притчі», «Прислів’я, приказки, загадки», «Героїчний епос:

билини, думи, історичні пісні, пісні-хроніки», «Народні балади».

Третій модуль «Ліричні фольклорні жанри. Календарна обрядо-

вість» охоплює п’ять тем: «Народна лірика. Родинно-побутові пі-

сні», «Соціально-побутові пісні», «Танцювальні пісні. Коломий-

ки», «Народні пісні літературного походження. Романси»,

«Календарно-обрядова поезія». Четвертий модуль «Народна дра-

ма. Родинна обрядовість. Дитячий фольклор» орієнтує на ви-

вчення чотирьох тем: «Драматизовані календарно-обрядові дійс-

тва. Вертеп» «Родинно-обрядова творчість», «Весільна драма»,

«Дитячий фольклор».

Матеріал курсу будується за двома тематичними рядами: огля-

довим і монографічним. Оглядові теми стосуються методологіч-

них і загальнотеоретичних питань, історії науки про фольклор та

історії самого фольклору. До програми включені й питання про-

блемно-

дискусійного характеру, передбачається ознайомлення

студентів із різними поглядами на одне й те ж явище чи процес

(наприклад, проблеми варіативності фольклору, фольклорного жа-

нру, природи фольклорної творчості тощо). У програмі врахову-

ються досягнення не лише української фольклористики, але й нау-

ки про фольклор інших країн, зокрема російської, особливо у

вивченні таких

проблем теоретичного характеру чи жанрів фольк-

лору, які є спільними для усної народної творчості різних народів

(казка, легенда, героїчний епос, балада тощо). Особлива увага зве-

рнена й на національну специфіку жанрів української усної народ-

ної творчості (зокрема, народних дум, коломийок, вертепної дра-

ми, весілля). Монографічні теми присвячені вивченню різних

фольклорних

жанрів. Усна народна творчість розглядається за

ідейно-тематичними циклами. Окрема монографічна тема включає

в себе характеристику даного жанру, його тематики, поетики, іс-

торію збирання і дослідження творів даного жанру фольклористи-

чною наукою. З огляду на специфіку даної дисципліни у вищому

навчальному закладі педагогічного профілю, до кожної моногра-

фічної теми включені питання

про вивчення чи ознайомлення

школярів з творами даного жанру. Окремо розглядаються в кожній

темі й фольклорно-літературні взаємозв’язки і взаємодії.

Вивчення даного курсу передбачає проведення міжпредмет-

них зв’язків з такими дисциплінами, як вступ до літературознавс-

тва, історія української літератури, історія зарубіжної літератури,

історія України, етнографія України (українознавство).

Навчальними

планами передбачено лекційний курс (20 го-

дин), практичні заняття (12 годин) і польову практику з усної на-

родної творчості. В умовах навчання за кредитно-модульною си-

стемою велике значення надається самостійній роботі студентів з

опрацювання програми даного курсу, на яку відведено 40 годин.

ЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення курсу — ознайомлення студентів з феноменом

усної народної творчості, специфікою фольклору, його жанровою

системою, історією і поетикою окремих жанрів, особливостями

усної народної творчості кожного історичного періоду, взаємоді-

єю фольклору і літератури.

Поставлена мета зумовлює наступні завдання:

• Сформувати у студентів систему знань про українську усну

народну творчість, її специфіку, закономірності розвитку, спосіб

побутування фольклору.

• Ознайомити студентів з жанровою системою українського

фольклору, історією і

поетикою провідних жанрів.

• Дати студентам уявлення про фольклористику як науку, її

методи. завдання, проблематику, ознайомити їх із найвідоміши-

ми фольклористичними працями про усну народну творчість вза-

галі і про окремі жанри зокрема.

• Виробити у студентів вміння аналізу наукової літератури з

проблем фольклористики, навички аналізу фольклорного твору.

• Ознайомити

студентів з методикою збирання фольклорних

творів.

ЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЗАСВОЄННЯ

ЯКИХ СТУДЕНТАМИ НЕОБХІДНО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ:

• Українознавство (народні вірування, звичаї, обряди, народ-

ний календар, слов’янська міфологія).

• Історія України (походження українського народу, первіс-

ний лад на території України, національно-визвольні війни проти

турків і татар, проти польської шляхти, Гайдамаччина, історія

українського козацтва, історія українських січових стрільців).

• Вступ до літературознавства (роди, види і жанри

літератури,

специфіка літератури як виду мистецтва, зображально-виражаль-

ні засоби), основи віршування).

• Історія давньої української літератури (вертепна драма, ле-

генди, перекази, паремії та інші жанри фольклору в пам’ятках

давньої літератури).

ИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Студенти повинні знати:

• значення терміна «фольклор», його обсяг у різних наукових

традиціях, співвідношення з синонімічними термінами (усна народ-

на творчість, усна народна поетична творчість, словесність тощо);

• специфічні риси фольклору в порівняні з художньою літера-

турою,

• основні теорії походження фольклору;

• періодизацію історії українського фольклору;

• предмет і завдання фольклористики, її зв’язок з іншими нау-

ками, провідні методи;

• основні етапи розвитку української фольклористики, наукові

школи української і світової фольклористики, актуальні пробле-

ми фольклористики на

сучасному етапі;

• значення наступних понять: фольклорний жанр, фольклор-

ний цикл, синкретичність, міф, міфологія, міфологема, анімізм,

антропоморфізм, магія, тотемізм, фетишизм, культ, демонологія,

двовір’я, вірування, автентичний фольклор, міський фольклор,

дитячий фольклор, псевдофольклор, постфольклор, обряд (риту-

ал), звичай, обрядовість, свято, обрядовий фольклор, мандрівний

сюжет, кумулятивність, формульність, фольклоризм, фольклори-

зація та ін.;

• складники фольклорного жанру, основні принципи класифіка-

ції фольклорних жанрів, жанрову систему українського фольклору;

• визначення, історію назви-терміна, жанрові ознаки, риси по-

етики, історію, класифікації, спосіб побутування, форму вико-

нання, історію збирання, видання і дослідження, зв’язок з худож-

ньою літературою фольклорних жанрів, що вивчаються за даною

програмою.

Студенти повинні

вміти:

• самостійно опрацьовувати наукові першоджерела, збірники

фольклорних текстів, періодичні видання з фольклористики, сло-

вники, довідники, енциклопедії;

• працювати з бібліотечним каталогом, бібліографічними по-

кажчиками, пошуковими системами Інтернету з метою отриман-

ня інформації з дисципліни, укладати і правильно оформляти бі-

бліографію з певного розділу фольклористики;

• виконувати фольклорні твори різних

жанрів (зважаючи на

наявність вокальних, драматичних і хореографічних здібностей);

• аналізувати фольклорний твір, характеризувати його ідейно-

тематичні особливості, визначати його приналежність до певного

жанру;

• поірвнювати варіанти одного й того ж фольклорного твору;

фольклорний і літературний твори, що мають типологічні зв’язки

(сюжет, мотив, образи тощо); фольклорні жанри в усній

народній

творчості різних народів;

• записувати фольклорні твори, складати їх паспорти;

• аналізувати і порівнювати провідні концепції, підходи до рі-

зних фольклористичних питань, визначаючи і аргументуючи вла-

сну позицію щодо тої чи іншої проблеми;

• доводити власні думки в ході дискусії, підтверджувати їх

переконливими прикладами;

• самостійно узагальнювати і систематизувати знання з певно-

го розділу

дисципліни, укладаючи схеми, таблиці, опорні конспе-

кти, розробляючи презентації в електронному вигляді.

ПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет: Усна народна творчість

Курс: Підготовка

(бакалаврів, магістрів,

підвищення кваліфікація)

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчальної

дисципліни

Кількість кредитів,

відповідних ECTS:

2 кредити

модулів: 2 модулі +

(навчальний проект:

ІНДЗ)

Змістових модулів:

4 змістові модулі

загальна кількість

годин:

72 години

Шифр та назва напряму

6.030500 Українська

мова та література

шифр та назва спеціа-

льності

6.030500 Українська

мова та література

освітньо-

кваліфікаційний рівень

бакалавр

Обов’язкова

Рік підготовки: 1

Семестр

: 1

Лекції (теоретична пі-

дготовка): 20 годин

Практичні: 12 годин

Самостійна робота:

40 годин

Індивідуальна робота:

навчальний проект

(ІНДЗ),

О.1 година

Вид контролю:

тестування

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Заліковий кредит 1

Вступ

МІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ФОЛЬКЛОР І ФОЛЬКЛОРИСТИКА

Тема 1. Специфіка фольклору. Фольклористика як наука

Походження терміна «фольклор», «широке» і «вузьке» розу-

міння терміна. Синкретичність, народність фольклору, його наці-

ональна специфіка. Обсяг понять «фольклор України» і «україн-

ський фольклор». Український фольклор як система регіональних

традицій. Сільське середовище побутування фольклору. Фольк-

лор автентичний і вторинний. Особливості побутування фольк-

лору в міському середовищі. Специфіка фольклору (в порівнянні

з художньою літературою): усність, колективність, анонімність,

традиційність, варіативність, стереотипність, імпровізаційність.

Фольклористика як наука, її предмет

, завдання, методи, пробле-

матика. Теорія фольклору та історія фольклору. Польова (збира-

льницька) і теоретична (інтерпретаційна) фольклористика. Фоль-

клорний жанр, його визначення, ознаки. Класифікація

фольклорних жанрів: провідні підходи. Система жанрів українсь-

кого фольклору. Фольклорні жанри та їх класифікація. Поетика і

художній метод фольклору. Мова фольклору.

Тема 2. Розвиток української фольклористики

Початковий етап

української фольклористики. Відомості про

український фольклор до ХІХ ст. Залишки фольклорних творів у

писемних пам’ятках давньоруської літератури. Український фо-

льклор у слов’янських літературних збірниках та граматиках.

Етап становлення української фольклористики як науки. Фо-

льклористична діяльність українських романтиків. Перші збірни-

ки українських народних пісень. Фольклористична діяльність

«Руської трійці» (М

. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький).

Наукові школи фольклористики ХІХ століття: міфологічна, міг-

раційна, історична; основні теоретичні положення та їх застосу-

вання в наукових працях. Фольклористичні дослідження М. Кос-

томарова, П. Куліша, М. Драгоманова, В. Антоновича, П. Чу-

бинського, М. Сумцова, П. Житецького, О. Потебні, І. Франка,

В. Гнатюка та ін.

Публікації усної народної творчості в періодич-

них виданнях і фахових часописах. Організація фольклористич-

ної діяльності Південно-Західним відділенням Російського гео-

графічного товариства, Науковим товариством ім. Т. Шевченка

(Львів). Фольклористична діяльність М. Грушевського.

Українська фольклористика ХХ століття: етапи розвитку. За-

хідноєвропейські наукові школи ХХ століття: («фінська» (гео-

графічно-історична), соціологічна, психоаналітична,

структурна,

ритуально-міфологічна (неоміфологічна), семіотична) і українсь-

ка фольклористика. Збирання, видання, дослідження українсько-

го фольклору у ХХ ст. Проблеми розвитку радянської фолькло-

ристики, її школи. Роль Інституту мистецтвознавства, фолькло-

ристики та етнології ім. М.Рильського в організації фольклорис-

тичної діяльності. Основні фольклористичні видання. Тенденції

розвитку і проблеми сучасної української фольклористики.

Тема 3. Походження та історичний розвиток фольклору

Проблема періодизації історії українського фольклору. Теорії

походження народної творчості: біологічна, утилітарна, естетич-

на, трудова, ігрова тощо

. Поняття про первісне синкретичне мис-

тецтво, його зв’язок з ранніми формами фольклору. Антропомо-

рфізм, анімізм, тотемізм, магія і розвиток фольклору. Утилітарна

та естетична функція ранніх форм фольклору. Фольклор і міфо-

логія. Міфологеми, відбиті в різних жанрах усної народної твор-

чості (колядках, легендах і переказах, казках, замовляннях, весі-

льному обряді

тощо). Давні обряди, їх відбиття у фольклорі,

словесний супровід. Замовляння, їх тематичні і жанрові різнови-

ди (заклинання, закляття, клятви-присяги). Ворожіння, їх різно-

види.

Фольклор Київської Русі, його провідні жанри. Відбиття в

ньому «двовір’я». Вплив християнства на фольклор. Відбиття

монголо-татарського нашестя у фольклорі. Український фольк-

лор ХІV—XVII століть, його

жанрова система. Виникнення і роз-

виток героїчного епосу (народних дум та історичних пісень). Фо-

льклор XVIII—XIX століть. Поява нових жанрів соціально-

побутової лірики. Робітничий фольклор. Фольклор ХХ століття.

Проблема новотворчості у фольклорі. Відображення трагічних

сторінок української історії ХХ століття у фольклорі (національ-

но-визвольні змагання, громадянська війна, колективізація, голо-

домори, друга

світова війна тощо). «Псевдофольклор» радянської

доби як проблема фольклористики. Сучасний стан українського

фольклору. Поняття про «постфольклор».

МІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЕПІЧНІ ТА ЛІРО-ЕПІЧНІ ФОЛЬКЛОРНІ ЖАНРИ

Тема 4. Народні казки

Жанрова система фольклорної прози (казкової і неказкової).

Проблема визначення казки, її жанрової домінанти. Свідома на-

станова на вигадку в казці. Своєрідність казкового сюжету, при-

годницький характер дії. Казкова «обрядовість» (зачини, кінців-

ки, сталі казкові формули), вставні елементи в казці: загадки, пі-

сні тощо. Проблема класифікації казок. Покажчики казкових сю-

жетів (А. Аарне, М. Андрєєва). Жанрова специфіка фантастичної

(чарівної) казки, проблема її походження в тлумаченні різних

шкіл фольклористики. Вплив міфології на сюжет чарівної казки,

відмінності казки й міфу. Еволюція жанру чарівної казки.

Струк-

тура сюжету чарівної казки в дослідженнях О. Веселовського,

В. Проппа. Функції і типологія казкових персонажів. Казковий

герой, його характерні риси. Чарівні помічники і чарівні предме-

ти. Негативні персонажі (злотворці, кривдники). Основні мотиви

чарівних казок, особливості їх хронотопу, символіки. Магічні чи-

сла в казці. Національне та інтернаціональне в чарівних казках.

Проблема

їх порівняльного вивчення. Збирання, видання і дослі-

дження українських чарівних казок. Вивчення жанру чарівної ка-

зки в середній школі. Анімалістичні казки, їх походження,

зв’язок з тотемістичними міфами, мисливською магією. Своєрід-

ність тваринного образу, алегоричності. Прийоми типізації та ін-

дивідуалізації персонажів. Композиція анімалістичних казок.

Жанрова диференціація тваринних казок. Збирання, видання,

до-

слідження українських казок про тварин. Кумулятивні казки,

проблема їх походження, особливості побудови. Вивчення казок

про тварин та кумулятивних казок у середній школі, їх виховний

та пізнавальний потенціал. Жанрова специфіка побутових (нове-

лістичних) казок, природа їх умовності. Традиційні образи пози-

тивних і негативних персонажів. Алегоричні образи. Прийом

протиставлення в казках і

його функції. Соціальний зміст і сатира

побутових казок. Особливості поетики побутових казок. Збиран-

ня, видання і дослідження українських побутових казок. Вивчен-

ня побутових казок у середній школі. Зв’язок народної і літера-

турної казки. Казкові мотиви в художній літературі.

Тема 5. Легенди і перекази

Легенди і перекази як жанри неказкової (історичної)

фолькло-

рної прози, відмінність від казки. Походження і розвиток термі-

нів «легенда», «переказ». Жанрові ознаки легенд і переказів, від-

сутність абсолютної межі між ними. Походження легенд і

переказів, їх зв’язок з міфологією, релігією та національною істо-

рією. Класифікації легенд і переказів. Мотиви і образи антропо-

морфічних, зооморфічних, тератоморфічних, етіологічних, демо

нологічних, космогонічних, антропогенічних, антропологічних,

етногонічних, агіографічних, топонімічних, гідронімічних, топо-

графічних, ономатологічних, геортологічних, есхатологічних ле-

генд. Історико-хронологічні цикли переказів (періоди старорусь-

ких часів та княжої доби, половецьких та турецько-татарських

нападів, козаччини та національно-визвольної війни 1648—

1654 рр., Руїни та національно-визвольних рухів 18 століття, но-

вітньої доби), провідні мотиви й образи. Поетика історичної про-

зи. Збирання, видання й дослідження українських

легенд і пере-

казів. Їх вивчення на уроках української літератури,

народознавства, історії України в середній школі.

Тема 6. Народні оповідання, бувальщини,

небилиці, анекдоти, байки і притчі

Жанрова своєрідність народних оповідань. Спільне і відмінне

з жанрами казки, легенди й переказу. Класифікація народних

оповідань: історичні, суспільно-побутові, родинно-побутові. По-

ширені мотиви народних

оповідань. Особливості зображення іс-

торичних та особистісних подій у народних оповіданнях, про-

блема їх історизму. Жанрові ознаки бувальщин, їх мотиви,

відмінності від народних оповідань. Поетика народних оповідань

і бувальщин. Їх відображення в художній літературі. Жанрова

своєрідність небилиці, прийоми створення абсурдного світу.

Анекдот: жанрові ознаки, побутування, тематичні групи. Спосо-

би вираження

комічного в анекдотах. Художні особливості анек-

дотів. Народна мораль та ідейна спрямованість анекдотів. Визна-

чення жанрів притчі і байки, спільне й відмінне між ними.

Тематика українських байок і притч, особливості їх поетики.

Сюжети анекдотів, байок і притч і художня література. Збирання,

видання, дослідження жанрів народного оповідання, бувальщини,

небилиці, анекдоту, притчі і

байки в українській фольклористиці.

Ознайомлення школярів із цими жанрами.

Тема 7. Прислів’я, приказки, загадки

Місце паремій в українському фольклорі, їх традиційні озна-

ки: стислість, лаконічність, образність, ритмізованість, народ-

ність змісту, узагальнене значення, повчальність. Вживання па-

ремій у живому мовленні. Жанрові різновиди паремій: прислів’я,

приказки, загадки, народні побажання, народні

порівняння, при-

кмети, тости, стягнені анекдоти, каламбури, прокльони, етикетні

формули тощо. Походження та історичний розвиток паремій. На-

ціональне та інтернаціональне у прислів’ях та приказках. Класи-

фікація прислів’їв і приказок, їх художні особливості, структура

й ритміка. Сатира й гумор у прислів’ях і приказках. Походження

загадок, їх зв’язок з первісними ритуалами (ініціація, весілля то-

що). Функції загадок в архаїчних культурах. Визначення жанру

загадки в порівнянні з прислів’ями і приказками. Розмаїття тема-

тики загадок. Принципи

побудови загадок, двочастинна структу-

ра. Поетика загадок, функції метафори. Звукова інструментовка

загадок. Здатність включатися до інших фольклорних жанрів (ба-

лади, русальні пісні, казки). Використання паремій у художній

літературі. Пізнавальне, розважальне, розвиваюче й естетичне

значення паремій. Збирання, видання і дослідження українських

паремій. Становлення і розвиток пареміології і пареміографії.

Принципи укладання збірників

паремій (алфавітний, тематичний,

опорно-гасловий, історико-тематичний, комбінований). Найвідо-

міші українські збірники паремій. Вивчення паремійних жанрів у

середній школі на уроках української літератури, мови, народо-

знавства.

Тема 8. Героїчний епос: билини,

думи, історичні пісні, хроніки

Героїчний епос як явище світової культури, етапи його роз-

витку. Епос усний та книжний. Проблема віднесення

билин до

українського героїчного епосу. Визначення, поетика билин. їх

цикли. Походження українського героїчного епосу: народних

дум та історичних пісень. Зв’язок народних дум з билинами,

голосіннями. Історія записування, видання і дослідження на-

родних дум. Проблема фальсифікатів. Походження терміна

«дума». Визначення жанру думи. Співвідношення епічного й

ліричного первнів у думах, їх

реалістичність, гіперболізм. Ре-

читативний спосіб виконання дум, імпровізаційність тексту та

мелодії. Традиційна тричастинна композиція думи. Поділ текс-

ту думи на тиради (уступи, періоди). Функції ретардацій у ду-

мах. Форми оповіді (монолог, діалог, розповідь). Стилістика

народних дум (домінування епітетів, повторів, дієслівної рими,

архаїчної лексики). Кобзарі, бандуристи, лірники як творці та

виконавці

дум. Кобзарське мистецтво на Україні: його націо-

нальна та соціальна місія. Кобзарські братства та школи. Типи

виконавців (носії, імпровізатори, творці). Найвідоміші україн-

ські кобзарі: О. Вересай, А. Шут, М. Кравченко та інші. Трагі-

чна доля українського кобзарства у ХХ столітті. Кобзарство в

сучасній Україні. Історико-хронологічні цикли дум. Відобра-