Денісова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

269

•

тизі. Існували значні проблеми науково-методичного та інформа-

ційного забезпечення експертної діяльності. Зміни ситуації обу-

мовлені

сучасними умовами:

сьогодні об’єктами експертного дослідження можуть бути

тисячі різновидів матеріалів, речовин і виробів, кожен з яких ха-

рактеризується багатьма властивостями й ознаками;

оперативне одержання інформації про конкретний об’єкт

дослідження та її аналіз стали можливими лише за умов викорис-

тання різних сучасних автоматизованих систем і комплексів, на

базі яких нині розроблено безліч методик вирішення широкого

кола експертних задач;

використання новітніх технічних засобів і технологій дає

змогу визначити шляхи розвитку нових методів, спрямованих на

об’єктивізацію досліджень і підвищення наукової обґрунтованос-

ті висновків експертів;

важливою сферою автоматизації стала організаційно-

управлінська діяльність у галузі судової експертизи.

Сьогодні виділяють кілька напрямів комп’ютеризації судово-

експертної діяльності. Їх можна класифікувати за такими

ознаками:

за характером математичного апарату, на якому базуються

комп’ютерні технології і конкретні методики судово-експертних

досліджень — методики, основані на даних метрології, теорії

ймовірностей і математичної статистики, проективної геометрії і

т. ін.;

за характером експертних задач, що вирішуються. У цьому

разі можна говорити про застосування математичного апарату

(будь-якого) та обчислювальної техніки для вирішення:

діагностичних задач (наприклад, установлення факту вико-

нання тексту навмисно зміненим почерком, скорописним спосо-

бом, установлення факту контактної взаємодії двох об’єктів);

класифікаційних задач (наприклад, установлення статі або

темпераменту за почерком, віднесення невідомої речовини до

групи наркотичних);

ідентифікаційних задач (стосовно людини, знаряддя, матері-

алу, речовини і т. ін.);

за характером задач, не пов’язаних з виробництвом конкрет-

ного експертного дослідження, але спрямованих на оптимізацію і

підвищення ефективності рішення експертних задач певного ви-

ду або експертної діяльності в цілому:

автоматизація вимірювань і первинного оброблення даних;

створення та експлуатація автоматизованих банків даних

про властивості різноманітних об’єктів;

270

•

розв’язування складних обчислювальних задач, що виника-

ють як у науково-дослідній роботі, так і в експертному вироб-

ництві;

створення та експлуатація програм для логічного аналізу да-

них;

використання автоматизації для вирішення задач управлін-

ня, обліку кадрів, збирання статистичних даних з судової експер-

тизи і т. ін.



Судові експертизи — приклад експертної системи

Працівниками прокуратури Полтавської області створено

програму «Судові експертизи». Проаналізувавши судово-слідчу

практику і відповідні наукові розробки, автори систематизували в

приблизний перелік запитання, які можуть бути поставлені перед

експертом під час проведення судових експертиз. У програмі роз-

роблено варіанти призначення більше сотні різноманітних експе-

ртиз. Це не вичерпний перелік досліджень, які можуть проводи-

тись в експертних закладах України. Для інших експертиз поки

недостатньо відпрацьована методика проведення або вони пе-

редбачають унікальні дослідження. Схему роботи програми пока-

зано на рис.

Постанова

Встановив

Постановив

Надати

Вихід

Інструкція

Запитання

Друк

Довідки

Користувач може залишати формулювання конкретних за-

питань в редакції авторів або створювати і записувати до бази

даних власні запитання.

У судовій експертизі застосовуються найрізноманітніші при-

строї. Наприклад, для дослідження рельєфних клейм і маркіру-

вань, нанесених на поверхні виробів з магнітного металу в Київ-

ському НДЦ судових експертиз (

http://www.expert.com.ua/)

використовується портативний магнітооптичний візуалізатор

«Подорожник» (рис. 8.8, а), а для дослідження фонограм (відео-

фонограм) з метою виявлення способу їх виготовлення (ознак

монтажу), визначення їх оригінальності та ідентифікації запису-

ючої апаратури —

«Магнитоскоп» (див. рис. 8.8, б).

а б

Рис. 8.8. Технічні засоби експертизи:

а — «Подорожник», б — «Магнитоскоп»

Існують і суто програмні розробки, наприклад, транскрайбер

RAT — програмний продукт, призначений для розшифрування фо-

нограм за допомогою комп’ютера, програмний пакет VIS для автома-

тичної текстонезалежної ідентифікації за голосом на основі довго-

часового усереднення параметрів мовлення. Але найбільший ефект

дають

комплекси, в які входять спеціальні пристрої і комп’ютер.

Одним із прикладів таких комплексів є вимірювально-обчис-

лювальний комплекс дослідження фонограм, до складу якого

входить студійний цифровий магнітофон, спектроаналізатор типу

сонограф (наприклад, DSP SONA-GRAPH моделі 4300 або його

апаратно-програмний аналог) і персональна ЕОМ з периферій-

ними пристроями. Наявність ЕОМ дає змогу не тільки автомати-

зувати процес порівняння фонограм, а й побудувати спеціальні

алгоритми оброблення інформації, входом в які є показники со-

нографа, представлені у цифровому виді, а виходом — акустичні

ознаки, що характеризують особу, яка говорить. Для експертизи

відеозаписів необхідні мультисистемний (PAL, SECAM, NTSC)

відеомагнітофон з можливістю роботи у режимах запису SP і LP;

два відеомагнітофона формату запису S-VNS з можливістю покад-

рового режиму роботи і з наявністю лічильника фреймів, шкали

регулювання трекінгу та аудіосигналу; два монітора з можливіс-

тю комутації по двох лініях; мікшерний пульт; відеопринтер; ос-

циллограф з можливістю виділення телевізійного рядка; ком-

п’ютер з можливістю введення та оброблення відеокадрів;

відеокамера.

271

272

•

Ще одним важливим напрямом використання подібних ком-

плексів є організація

спеціалізованих інформаційно-пошукових

систем

. Прикладом є автоматизована дактилоскопічна інформа-

ційно-пошукова система DEX

, перша версія якої («Дактоекс-

перт») встановлена в Печерському РУ ГУ МВС України м. Києва

та в м. Обухові.

На сьогодні в Україні проблему виявлення, вилучення та до-

слідження слідів дактилоскопічного походження загалом вирі-

шено. Накопичено великі масиви слідів і дактилокарт осіб, які

підлягають обліку. Їх обробка методом ручного візуального порів-

няння практично неможлива через необхідність значних затрат

людських і матеріальних ресурсів. Система DEX

призначена:

для встановлення особистості за відбитками пальців рук;

для розкриття злочинів — сліди дозволяють установити пі-

дозрюваного, а також об’єднати нерозкриті злочини, якщо вста-

новлено, що вони вчинені однією особою;

для виявлення дублікатів дактилокарт — виявлення осіб, за-

реєстрованих під різними прізвищами та виявлення надлишкових

карток реєстрації осіб.

DEX реалізується як сукупність апаратних підсистем, що вза-

ємодіють одна з одною на лініях різної пропускної спроможності.

Кожна підсистема будується на базі окремих спецпроцесорів від-

повідної потужності, які забезпечують незалежну паралельну ро-

боту над загальними полями пам’яті. Автономні повнофункціо-

нальні модулі DEX утворюють DEX-кластери, з яких формується

глобальна обчислювальна та інформаційна мережа DEXNET, в

якій здійснюється:

введення, коригування, вилучення, архівація, пересилка дак-

тилоскопічної інформації;

формування, коригування, вилучення, запуск, пересилка па-

кетів завдань;

автоматичне кодування зображення відбитка чи сліду паль-

ця руки;

автоматичне порівняння пари кодів відбитка чи сліду паль-

ців рук.

перегляд, варіація, коригування, вилучення, роздрукування,

пересилка пакетів результатів;

підготовка, коригування, вилучення, роздрукування, пересил-

ка пакетів електронних експертиз та іншої дактилоскопічної і

системної інформації.

Пошук дактилоскопічної інформації відбувається за

схемами:

«карта—карта» — встановлення особи з певною дактилокартою;

273

•

«слід—карта» — для розкриття злочинів;

«карта—слід» — встановлення злочинів, вчинених певною

особою;

«слід—слід» — встановлення можливості об’єднання вчи-

нених нерозкритих злочинів.

Усі види пошуку можливі як у керованому оперативному, так

і в цілковито автоматичному режимі. У першому випадку експерт

сам ініціює процес обробки і перегляд результатів, у другому си-

стема визначає необхідність порівняння, проводить пошук і збе-

рігає результати для наступного негайного пред’явлення за запи-

том експерта.

Процес інформаційного пошуку в системі DEX та інших має

свою

специфіку. По-перше, якщо експерт має можливість аналі-

зувати і використовувати всю гамму ознак і властивостей об’єк-

та, виділених в інформаційному полі, то ІПС оперує тільки тими

ознаками, що їх було введено у систему. Наприклад, в основу ал-

горитму порівняння «слід—відбиток», що використовується у

значній кількості закордонних дактилоскопічних ІПС (японській

«NEC», американській «Принтрак», німецькій «Дермалог», ро-

сійських «Сонда» і «Папілон») покладено менуціальний принцип

порівняння (за індивідуальними особливостями), взятий фірма-

ми-розробниками з традиційної дактилоскопії. Застосування цьо-

го принципу в автоматичній дактилоскопії надто обмежене через

високий ступінь геометричних та інших викривлень дактилоско-

пічної інформації, що з’являються при слідоутворенні, а також

через значний вплив суб’єктивізму людини при візуальному ви-

значенні індивідуальних особливостей. Як показує практика, не-

можливо двічі отримати однакові відбитки певного пальця. Роз-

робники ж алгоритму порівняння системи DEX за основу

алгоритму взяли найбільш незмінну ознаку дактилоскопічного

відбитку (сліду) — інтегральну кривизну потоків папілярних лі-

ній. Менуціальний принцип, доданий в алгоритм, дає змогу роз-

кривати злочини за «важкими» слідами.

По-друге, потребують адекватного сприйняття результати

експертизи, одержані за допомогою комп’ютерної техніки на ос-

нові кількісних методів. Так, однією з особливостей судової відео-

фонографічної експертизи є застосування програм, які використо-

вують різні ймовірнісно-статистичні методи оцінки збігів і

відмінностей ідентифікаційних ознак (наприклад, ознак голосу і

мови). Можливості таких методів у даний час далеко не безмеж-

ні, тому експерт не завжди може зробити категоричний висновок

й іноді змушений удаватися до ймовірної форми висновків.

274

Водночас практична корисність ймовірних висновків не викликає

сумніву — вони можуть служити для побудови версій, визначен-

ня напрямку розслідування, виявлення інших доказів і тим самим

сприяти розкриттю злочину.

Ще одна важлива особливість пов’язана зі специфікою авто-

матизованого оброблення інформації. Більшість методів і резуль-

татів застосування ЕОМ під час дослідження, наприклад голосу,

не забезпечує ілюстративність у звичайному розумінні. Експерт

одержує інформацію про досліджуваний об’єкт після того, як за

допомогою ЕОМ програмно виділить і порівняє ознаки голосу.

Тому, оцінюючи такі висновки, слідчий і суд повинні перевірити

дані, що їх було введено до ЕОМ (такі дані експерт повинен пов-

но і доступно описати у висновку).

8.3.2. Судові комп’ютерно-технічні експертизи

Прогрес у сфері інформаційних технологій, впровадження но-

вих засобів обчислювальної техніки і телекомунікаційних систем,

широке використання ІС в економіці, зокрема у фінансовій і бан-

ківській діяльності, мають за наслідок не тільки зростання

комп’ютерної злочинності, а й застосування новітніх технологій

при вчиненні інших видів злочинів. Сьогодні є всі підстави про-

гнозувати подальше зростання рівня правопорушень у сфері

комп’ютерної інформації, оскільки інформація нині є найдорож-

чим товаром, який дає високі прибутки, а отже, стає предметом

злочинних зазіхань. Водночас правоохоронні органи поступово

нагромаджують досвід боротьби з цими злочинами і розробляють

способи їх виявлення і доведення, в тому числі з застосуванням

сучасних інформаційних технологій

Під час розслідування високотехнологічних злочинів все час-

тіше виникає необхідність виявлення і вилучення слідів і речо-

винних доказів, представлених у вигляді інформації в обчислю-

вальній чи телекомунікаційній системі, а також на магнітних

носіях. У таких випадках з’являється потреба у спеціальних

знаннях і навичках, основною процесуальною формою залучення

яких є експертиза. Однак на сьогодні у спеціальній літературі та

методології традиційних експертиз відсутнє єдине розуміння не

Ще в 1982 році Верховний Суд СРСР визнав правомірним використання як доказів

документів і висновків експертів, підготовлених засобами електронно-обчислювальної

техніки, а Державний Арбітраж СРСР у 1979 році видав Інструктивні вказівки щодо ви-

користання як доказів з арбітражних справ документів, підготовлених за допомогою

електронно-обчислювальної техніки.

275

•

тільки об’єктів і методів проведення експертиз такого роду, а й

самої їхньої сутності

. В одних випадках це призводить до необ-

ґрунтованого розширення кола об’єктів і вирішуваних задач у

рамках традиційних криміналістичних експертиз, а в інших —

суттєво звужує можливості застосування спеціальних пізнань при

виробництві даного виду експертних досліджень.

У цьому контексті фахівці вводять поняття

комп’ютерно-

технічної експертизи

, покликаної на основі спеціальних пізнань

обізнаної особи-експерта вирішувати експертні питання відносно

діянь, спрямованих проти інформаційної безпеки.

На даному етапі розглядаються такі різновиди

об’єктів

комп’ютерно-технічних експертиз

текстові і графічні документи (стандартні й електронні), ви-

готовлені з використанням засобів автоматизації (обчислюваль-

них систем, засобів передавання даних і копіювання інформації);

програми для ЕОМ і допоміжна комп’ютерна інформація,

необхідна для їхнього функціонування;

відео- і звукозаписи, візуальна та аудіоінформація, представ-

лена у форматі мультимедіа;

комп’ютерні дані і відомості, представлені у форматах, що

забезпечують їх автоматизоване збереження, пошук, оброблення

і передавання (бази даних);

фізичні носії інформації різної природи (магнітні, магніто-

оптичні, оптичні та ін.).

Виходячи з цього, передбачається, що за допомогою ком-

п’ютерно-технічних експертиз можуть виконуватись наступні

за-

вдання

відтворення і роздрукування всієї або частини інформації, яка

міститься на фізичних носіях, у тому числі в нетекстовій формі;

відновлення інформації, що раніше містилась на фізичних

носіях і згодом стертої чи зміненої з різних причин;

встановлення часу введення, зміни, знищення або копію-

вання інформації;

розшифрування закодованої інформації, підбір паролів і

розкриття систем захисту інформації;

встановлення авторства, місця, засобу підготовки і способу

виготовлення документів (файлів, програм);

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвер-

дженої Міністерством юстиції України 8.10.1998 р., технічна експертиза документів, фо-

тотехнічна експертиза, технічна експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису є під-

видами криміналістичної експертизи, а експертиза комп’ютерної техніки і програмних

продуктів розглядається як окремий вид.

276

•

з’ясування технічного стану, справності програмно-апа-

ратних комплексів автоматизованих інформаційних систем, мож-

ливості їхньої адаптації під конкретного користувача.

У рамках дослідження комп’ютерної техніки, носіїв інформа-

ції, периферійного обладнання і програмного забезпечення мо-

жуть бути знайдені відповіді на такі за

питання:

які технічні несправності має даний комп’ютер (його окремі

блоки та пристрої) і як ці несправності впливають на його роботу;

чи використовуються представлені технічні пристрої в ре-

жимах, передбачених керівництвом з експлуатації, або вони підімк-

нені в режимах, які забезпечують додаткові, непередбачені

стандартним варіантом можливості (наприклад, чи правильно пі-

дімкений блок фіскальної пам’яті в контрольно-касовому апараті,

побудованому на основі персонального комп’ютера);

чи можливе вирішення певної задачі за допомогою даного

програмного продукту;

чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізу-

вати функції, передбачені технічним завданням на його розробку;

які основні функції представленого програмного забезпе-

чення, які його споживчі властивості, чи є воно небезпечним;

чи перебуває представлене програмне забезпечення у стані,

який забезпечує можливість його застосування на заданому ком-

плексі технічних засобів або з певним іншим програмним забез-

печенням;

чи відповідає стиль програмування досліджуваного програм-

ного продукту стилю програмування певної особи;

за допомогою яких обчислювальних і програмних засобів

створено програмне забезпечення;

чи відповідають прийоми і засоби програмування, що вико-

ристовувалися під час створення досліджуваного програмного

продукту, прийомам і засобам, властивим даному програмісту;

яка вартість програмного забезпечення або його окремих

модулів (на час його придбання, вилучення, проведення експер-

тизи);

яка вартість комп’ютерної техніки (окремих комплектую-

чих) на час придбання (вилучення, проведення експертизи);

яка орієнтовна дата створення обчислювального комплексу

із заданими можливостями і дати виготовлення його окремих

блоків;

яка орієнтовна дата створення програмного забезпечення;

яке призначення мають представлені бази даних, які їх спо-

живчі властивості;

277

•

чи існує на даному носії яка-небудь інформація, і якщо так,

то яка;

чи розміщено на представленому магнітному носії або у

складі технічних засобів обчислювальної техніки інформаційне

забезпечення, необхідне для вирішення певної функціональної

задачі;

чи існують на представленому магнітному носії файли з до-

кументами, які відносяться до тієї чи іншої сфери діяльності (на-

приклад, файли із зображеннями грошових знаків, кресленнями

вибухових пристроїв, схемами електропроводки у будинку, блан-

ками юридичних осіб і відбитками печаток, початковими текста-

ми шкідливих програм мовою високого рівня і т. ін.);

чи існує на даному носії інформація, яка свідчить про інфор-

маційний обмін у якій-небудь мережі (зокрема, Інтернет) у зада-

ний інтервал часу;

чи існує на носії інформація, що її було знищено, і чи можна

її відновити;

чи можливе здійснення заданого виду діяльності з викорис-

танням представлених технічних засобів і розміщеного на них

інформаційного і прикладного програмного забезпечення (на-

приклад, перехоплення електронної кореспонденції, підготовка і

виготовлення підроблених грошових знаків);

які наслідки (збитки) можуть бути від застосування комплек-

су технічних засобів, шкідливих програм у даній інформаційній

системі, мережі.

Контрольні запитання і завдання

Які основні напрями автоматизації судових органів?

Схарактеризуйте інформаційні системи Верховного Суду

України.

Які типові автоматизовані робочі місця працівників судів

різного рівня?

Назвіть основні функції, що виконуються на АРМ судового

виконавця.

Визначте основні типові функціональні підсистеми ІС

державної судової адміністрації.

Визначте інформаційні зв’язки усередині КІС органів про-

куратури і між нею та інформаційними системами інших ор-

ганів і установ.

Яку структуру повинна мати КІС органів прокуратури?

10.

11.

12.

Назвіть завдання, що розв’язуються в КІС органів проку-

ратури.

Схарактеризуйте систему Lotus Notes та її можливості

для автоматизації документообігу.

Прокласифікуйте напрями комп’ютеризації судово-

експертної діяльності.

Назвіть переваги, що їх надає використання комп’ютерних

технологій у судовій експертизі.

Які завдання та об’єкти дослідження має комп’ютерно-

технічна експертиза?

278

Література

Компьютерные технологии в юридической деятельности: Учеб.

Пособие. / Под ред. проф. Н. Полевого, канд. юрид. наук В. Крылова. —

М.: Изд-во БЕК, 1994. — 304 с.

Матеріали сайтів http://www.expert.com.ua/, http://www.naiau.kiev.

ua/visnik/

, http://www.nicagora.euro.ru/, http://www.scourt.gov.ua/, http://

www.supcourt.ru/it/

, http://www.ural-chel.ru/gubern/obl_sud/.