Цимбал Н.Ф. (упорядн.) Добрий вечір, дівчино: українські народні пісні
Подождите немного. Документ загружается.
Сім кіп хлопців чередою
В цимбалоньки тнуть, тнуть,
тнуть, тнуть,
В цимбалоньки тнуть.
Комарі гудуть,
Спати не дають. (2)
Ой утну ж я головоньку
У ячмінну соломоньку,
Нехай ніжки тнуть, тнуть,
тнуть, тнуть,
Нехай ніжки тнуть!
ЧЕРЕЗ САД-ВИНОГРАД
221
Через сад-виноград
По воду ходила,
Та не дав мені бог,
Кого я любила.
Та не дав мені бог,
Кого я кохала,
Та й за той перебір,
Що перебирала.
Посію я руту круту
Межи берегами.
Тяжко мені в світі жити
Поміж ворогами.
Ой брехали воріженьки,
Як настало літо,
Була правда і неправда,
Було розмаїто.
Ой брехали воріженьки,
Як настала зима,
222
Вже ся тепер довідали,
Що я нід не винна.
— Брешіть, брешіть, воріженьки,
Най вам буде трястя!
А ми, серце, кохаймося,
Дай нам, боже, щастя!
ЧИЯ Ж ТО ХАТИНА
224
Чия ж то хатина
Стоїть при долині,
Чия ж то дівчина —
Красная калина?
Лиш хатина бачить,
Як дівчина плаче:
— Вернися, вернися,
Мій любий козаче!
— Не верну, не верну,
Не маю до кого,
Полишив я тебе
Хлопцеві другому.
225
Як ми ся любили
--
Сухі верби цвіли,
А як перестали —
Зелені зів’яли.
ЧОГО Ж ВОДА КАЛАМУТНА
227
Чого ж вода каламутна,
Чи не хвиля збила?
Чого ж і я така смутна,
Чи не мати била?
Мене мати та й не била —
Самі сльози ллються:
Од милого людей нема,
Од нелюба шлються.
Прийди, милий, подивися,
Яку терплю муку!
Ти хоч в серці,
та од тебе
Беруть мою руку.
Спіши, милий, рятуй мене
Від лютой напасті!
За нелюбом коли буду,
То мушу пропасти!