Посилала мене мати:
—Іди, доню, килим ткати.
Як пішла я ткати килим,
Та й зустрілася із милим. (2)
Постояла коло млина —
Зупинилась на хвилину.
Постояти я не вспіла,
Як година пролетіла. (2)
Нема ладу говорити,
Треба, мабуть, щось робити.
То я йому посміхнулась
Та й додому повернулась. (2)
Вдома мати насварила:
— Де ти, доню, забарилась?
186