Чемеркін С.Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньо-структурні процеси

Подождите немного. Документ загружается.

НаціоНальНа академія Наук україНи

іНститут україНської мови

Сергій Чемеркін

УКРАЇНСЬКА МОВА

В ІНТЕРНЕТІ:

ПОЗАМОВНІ

ТА ВНУТРІШНЬОСТРУКТУРНІ

ПРОЦЕСИ

київ

2009

удк 811.161.2: 81’38

ББк 81.2укр

Ч42

Затверджено до друку вченою радою

Інституту української мови НАН України

(протокол №4 від 19 травня 2005 року)

відповідальний редактор

член-кореспондент НаН україни, доктор філологічних наук,

професор с. я. Єрмоленко

рецензенти:

доктор філологічних наук, професор л. і. Шевченко;

кандидат філологічних наук о. м. демська-кульчицька

Ч42

ISBN 978-966-02-4773-4

у виданні досліджено процеси, характерні для української мови,

яка функціонує в інтернеті. екстралінгвальні чинники зумовлюють

формування нових ознак стильових різновидів української мови. у

монографії розглянуто явища семантичної деривації в сучасній українській

мові як наслідок взаємодії професійної і загальновживаної лексики.

УДК 811.161.2: 81’38

ББК 81.2УКР

ISBN 978-966-02-4773-4

українська мова в інтернеті: позамовні та внутрішньо-

структурні процеси. — к., 2009. — 240 с.

Чемеркін С. Г.

ЗМІСТ

вступ ................................................................................................................4

українська мова в інтернеті — неоднозначне явище ..................................7

Функціонально-стильові та жанрові різновиди української мови

в інтернеті ......................................................................................................21

розмовний стиль ............................................................................................21

Художній стиль ..............................................................................................47

інтернет-проза ...............................................................................................53

інтернет-поезія ..............................................................................................64

інтернет-драма ..............................................................................................74

Публіцистичний стиль ..................................................................................76

Науковий стиль ..............................................................................................97

офіційно-діловий стиль ............................................................................. 116

сакральний стиль ........................................................................................133

лексико-сематичні та словотвірні зміни і процеси кодифікації .............142

Група лексем вантажити ..........................................................................149

Група лексем ламати ..................................................................................176

Група лексем висіти ...................................................................................192

Група лексем качати ..................................................................................203

Професійні запозичення в сучасній українській мові .............................220

висновки ......................................................................................................228

індекс використовуваних термінів та понять ..........................................235

Українська мова в Інтернеті

ВСТУП

у кінці ХХ століття функціонування соціуму набуває нових рис,

не характерних для попередніх етапів розвитку цивілізації. На рівні

усіх соціально-культурних сфер почали нівелюватися межі, що раніше

були природними і відділяли одне соціально-культурне чи економічне

явище від іншого. таке розмивання меж отримало в сучасному світі на-

зву «глобалізація». Глобалізація — процес всесвітньої економічної,

політичної, культурної інтеграції та уніфікації. результатом глобалізації на

рівні економіки став світовий розподіл праці, міграція капіталу та людсь-

ких і виробничих ресурсів

. Формування єдиних нормативів та стандартів

у законодавчій сфері — це вияв глобалізаційних процесів на рівні

суспільно-політичного життя нації. ці зміни спричинили суттєві зрушен-

ня у сферах економіки та політики — лібералізацію економічних процесів,

приватизацію, дерегулювання різних видів діяльності

. водночас законо-

давча уніфікація спонукає до вироблення єдиних стандартів та інших рівнів

життєдіяльності соціуму, зокрема культурних. саме завдяки відкритому

доступу до іншої системи цінностей формується нова соціокультурна

ситуація у країнах, що зазнають впливу процесів глобалізації. Наприклад,

саме завдяки глобалізації актуалізувалося питання захисту індивідуальних

прав людини

кожна нова епоха чи етап розвитку людства вносять елемент но-

визни у соціально-економічні відносини соціуму. Наприклад, елемент но-

визни був у часи просвітництва, відродження, на етапі мануфактуризації

виробництва. тобто модель розвитку суспільства не набувала радикально

інших рис, а лише завдяки певним елементам зазнавала модифікації.

Лапшина І. А. міжнародна міграція робочої сили: український аспект (за матеріалами

західних областей україни): автореф. дис. ... канд. екон. наук. — тернопіль, 2002. —

20 с.

Massey A. Globalization and Marketization of Government Services: Comparing Contem-

porary Public Sector Developments. — London, 1997. — 176 р.

Глобализация культуры (www.univer.omsk.su/omsk/socstuds/glob/culture.html).

Позамовні та внутрішньоструктурні процеси

Незважаючи на те, глобалізація — нове явище, все ж її певні ознаки

відомі людству здавна. На переконання багатьох учених, релігійних діячів,

витоки глобалізаційних процесів можна помітити в релігійних рухах: вар-

то лише звернути увагу на поширення світових релігій — християнства та

ісламу

Новизна сучасних процесів полягає в тому, що рівень науково-

технічного прогресу вивів людство на певний етап, коли розв’язання

проблем можливе лише у планетарному масштабі, інакший підхід може

призвести до зникнення цивілізації. це стосується, зокрема, збільшення

кількості озброєння, вичерпності сировинних запасів, змін природного на-

вколишнього середовища.

відповідно в сучасному світі виокремилися дві мегапроблеми,

розв’язання яких може бути здійснене саме засобами глобалізаційного

характеру: перша проблема — уникнення чинників, які загрожують

існуванню цивілізації, друга — забезпечення шляхів прогресивного роз-

витку людства. кожна із мегапроблем має різнопланову природу й потребує

розв’язання цілого ряду часткових проблем, але не меншої ваги. як при-

клад можна навести явища, пов’язані з негативною дією глобалізаційних

процесів на розвиток національних культур, які нівелюються, зникають,

втрачають свої характерні ознаки.

Глобалізація торкнулася усіх рівнів життя українців, що просте-

жено в сфері економіки, політики, культури соціуму, тобто на всіх сфе-

рах життєдіяльності людини позначилися зміни в світовій цивілізації. в

україні ці зміни збіглися в часі з процесом державотворення. Проблеми,

що постали перед молодою державою у кінці ХХ ст., перегукувалися із

глобалізаційними проблемами, що позначилося на соціокультурних аспек-

тах життя українців. так, процес утвердження української держави по-

требував не тільки формального окреслення, визначення завдань мовної

політики, зокрема, обґрунтування статусу української мови, а й створення

реальних умов для утвердження її державного статусу. Незважаючи на за-

декларований статус української мови як державної у ст. 10 конституції

україни, позиції української мови й надалі залишаються слабкими. це

простежено у всіх сферах використання української мови. Навіть беручи

до уваги те, що відповідно до статусу державна мова — це мова державно-

го управління, освіти, науки, засобів масової інформації тощо, українська

мова ще не зайняла належного місця в українському суспільстві.

Глобализация стара как мир (www.islam.ru/pressclub/analitika/global).

Українська мова в Інтернеті

обмежене функціонування української мови у сферах ужит-

ку пояснюється екстралінгвальними чинниками, серед яких, зокрема,

існування в україні двомовності, яка виховувалася упродовж кількох

століть завдяки суспільним стереотипам

, неефективною мовною

політикою

тощо.

водночас у такій складній ситуації українська мова завдяки

глобалізації зазнає змін усередині структури. Найбільшою мірою це по-

значилося на мові, якою послуговуються за допомогою такого сучасно-

го засобу масової комунікації, як інтернет. ця проблема актуалізувала

дослідження української мови у всесвітній мережі, адже постала нагальна

потреба вивчення таких особливостей мови, які раніше були нерелевантні,

з метою подальшої стратифікації цих явищ і визначення нових механізмів,

що впливають на структуру мови. такі дослідження дадуть змогу надалі

визначити перспективи розвитку мови.

Кононенко П., Кононенко Т. Феномен української мови. Генеза, проблеми, перспективи.

історична місія. — к., 1999. — с. 11.

Нагорна Л. П. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної

лінгвістики. — к., 2005. — 315 с.

Позамовні та внутрішньоструктурні процеси

УКРАЇНСЬКА МОВА В ІНТЕРНЕТІ —

НЕОДНОЗНАЧНЕ ЯВИЩЕ

статус української мови значною мірою залежить від

глобалізаційних процесів, які відбуваються у суспільстві, зокрема, че-

рез активне впровадження в сучасний побут українців комп’ютерних

технологій, а особливо — інтернету. всесвітня мережа позитивно вплину-

ла на соціум, давши змогу вийти на інший рівень комунікації, однак водно-

час було відкрито доступ для проникнення в українськомовне спілкування

різних негативних явищ.

Функціонуванню української мови в інтернеті сьогодні приділяється

мало уваги. Не достатньо досліджена сама система мови в інтернеті, неак-

тивно вивчаються її соціальні різновиди, практично немає наукових праць

з вивчення комунікативного аспекту. Ймовірно, причиною цього є те, що

інтернет — явище з новою, інакшою природою. адже для нового явища

варто визначити параметри, у яких потрібно здійснювати опис, знати його

природу, та й сам дослідник має знати нове явище зсередини. схожість

лінгвальних процесів, які відбуваються в українській та російській мо-

вах (остання — як один із найбільш представлених мовних континуумів

світу)

в інтернеті, часто створює ефект надлишковості щодо дослідження

процесів, які відбуваються в українському лінгвальному середовищі в

мережі. варто додати, що розвідок про російську мову в інтернеті значно

більше — дослідники намагаються структурувати проблеми за напрямками,

функціональними особливостями тощо. крім того, неабияку роль відіграє

такий фактор, як інфантильність українського науково-дослідницького се-

редовища, а також невисока активність українського співтовариства щодо

нашої мови, яка стрімко увійшла в сучасне нове комунікативне середовище

— інтернет.

російська мова входить до десятки найпопулярніших мов, які використовуються в

інтернеті; див. «русский язык — один из самых распространенных в интернете» (it-

news.com.ua/25283.html).

Українська мова в Інтернеті

Що ж таке інтернет?

За даними сучасних джерел, інтернет — явище багатоаспектне і

різнопланове, на що вказує цілий ряд визначень.

інтернет — феномен культури, який конституювався в останню

третину ХХ ст. на технологічній основі комп’ютерних мереж і певною

мірою становить модельну об’єктивацію змісту і функціонування ноо-

сфери

інтернет — глобальна комп’ютерна мережа, яка надає доступ до

спеціалізованих інформаційних серверів і забезпечує електронне листу-

вання

інтернет — глобальна інформаційна мережа, частини якої логічно

взаємопов’язані одна з одною за допомогою єдиного адресного простору,

що базується на протоколі тср/ір

цей термін зафіксовано українською лексикографічною практикою,

де показано такі основні ознаки цього явища: «всесвітня інформаційна

комп’ютерна мережа для обміну інформацією»

; «всесвітня асоціація

комп’ютерних мереж, інтегрована мережна павутина, яка складається з

різних фізично неоднорідних комунікаційних мереж, об’єднаних в єдину

логічну архітектуру»

; «Назва міжнародної інформаційної структури,

утвореної на основі об’єднання локальних і регіональних комп’ютерних

мереж для обміну інформацією»

; «всесвітня комп’ютерна мережа, яка

об’єднує десятки тисяч мереж усього світу, призначення якої забезпечити

користувачеві постійний доступ до будь-якої інформації»

всесвітня мережа умовно поділена на сектори, кожен із яких нале-

жить певній країні. сектор — це сума усіх ресурсів, які так чи так пов’язані

Можейко М. А., Можейко В. А. интернет / история философии: Энциклопедия. —

минск, 2002. — 1376 с.

Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. интернет / современный

экономический словарь. 5-е изд., перераб. и доп. — м., 2007. — 495 с.

интернет / Cловарь по естественным наукам. Глоссарий.ру (slovari.yandex.ru/dict/

gl_natural).

Бибик С. П., Сюта Г. М. словник іншомовних слів. — Х., 2006. — с. 256.

великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. в. т. Бусел. — к.—

ірпінь, 2001. — с. 402.

тлумачний словник української мови / За ред. в. с. калашника. — Х., 2004. —

с. 406.

Дербенцев В. Д., Семьонов Д. Є., Шарапов О. Д. словник термінів інформаційних

систем і технологій. — к., 2008. — с. 71.

Позамовні та внутрішньоструктурні процеси

з державою. серед цих секторів важливе місце займає український сег-

мент інтернету (інакше — уанет). сюди належать сайти, що мають

доменні імена

, виділені за географічним принципом (наприклад, влас-

ники доменів .ua, .kiev.com, .lviv.net та ін.), а також сайти, які за певними

ознаками можна визначити як такі, що належать українському секторові

(наприклад, наповнення сайту пов’язане із подіями, реаліями, що мають

зв’язок із україною, в тому числі й коли спілкування на сайті відбувається

українською мовою), однак такі електронні сторінки не прив’язані до

географічних доменів (скажімо, комерційні сайти .com, сайти навчальних

організацій .edu). тому під українським сегментом інтернету розуміють не

лише сайти в межах географічного розподілу, а й просто українськомовні

чи українозорієнтовані сторінки.

Що ж є «постачальником» українського слова в інтернеті?

визнання української мови державною зобов’язує держструктури

подавати інформацію у віртуальному просторі українською мовою. тому

на більшості сайтів різних органів влади мова спілкування з користувачем

— українська. однак значна частина електронних сторінок має російську

та англійську версії.

великі комерційні структури (як вітчизняні, так і зарубіжні), зважа-

ючи на власну маркетингову політику, основним правилом якої є донесення

інформації до кожного споживача (в тому числі й українськомовного), по-

дають інформацію на сайтах українською мовою. Принагідно варто зазна-

чити, що в умовах такої економічної політики продажу товару електронні

сторінки цих компаній поряд із українськомовною мають і російськомовну

версію.

велика кількість ресурсів українського сегменту інтернету при-

свячена висвітленню тем соціально-культурного спрямування. Названі

сайти теж є «постачальниками» українського слова у всесвітній мережі,

зокрема, коли предметом розгляду є власнеукраїнська реалія (українська

література, музика, кіно тощо).

Значне місце у активному функціонуванні української мови в

інтернеті займають сайти, де відбувається спілкування між користувачами

доменне ім’я — унікальна назва, яка визначає комп’ютер, організацію та ієрархію

доменів у мережі інтернет (наприклад, www.bigmir.net). Поняття домен використовується

для визначення групи комп’ютерів, що мають спільну частину в інтернет-адресі

(наприклад, .org, .net).

Українська мова в Інтернеті

(форуми, чати, гостьові та ін.

). цей сегмент інтернету показовий щодо

поділу користувачів за використанням певної мови. так, якщо на сайтах,

де не представлена комунікація між користувачами, використання тієї чи

тієї мови сайту пов’язано меншою мірою із регіональною належністю сай-

ту, то на електронних сторінках, де відбувається онлай-комунікація, чітко

простежується використання мови відповідно до регіону. Наприклад, на

більшості західноукраїнських форумів, чатів, конференцій користувачі

спілкуються українською мовою, у чатах, зареєстрованих, наприклад, у

одесі, Харкові, донецьку, — спілкування відбувається російською мовою.

це пояснюємо тим, що регіональні сайти відвідують, як правило, пред-

ставники регіонів. онлайнові ж гостьові, які популярні на території всієї

україни (наприклад, сайт футбольного клубу «динамо» київ»), не показові

щодо цього поділу. однак саме на таких сторінках можна простежити

співвідношення кількості українсько- та російськомовних користувачів

взагалі. як свідчить статистика зазначеного сайту, помітне звуження

функціонування української мови в комунікації. кількість користувачів,

які спілкуються українською мовою в інтернеті, зменшується. Про це

свідчить статистика повідомлень, зафіксованих на електронних сторінках

футбольного клубу

Усього повідомлень

730 800 860

Із них українських

123 97 28

Час початку фіксації

повідомлень

19.12.1998

(00:06)

09.11.2001

(20:31)

09.12.2004

(09:12)

Час закінчення фіксації

повідомлень

24.12.1998

(23:50)

10.11.2001

(21:33)

14.12.2004

(15:02)

Помітно, що кількість українськомовних користувачів у 2004 році

суттєво зменшилася порівняно з 1998 і 2001 роками. цю зміну можна

пояснити кількома причинами, головною з яких є збільшення кількості

Форум — форма спілкування в інтернеті, повідомлення в форумі схоже на поштове

— кожне з них має автора, тему і власне зміст; для відправлення повідомлення у форум

додаткова програма не потрібна. Чат — спілкування, коли розмова ведеться у реальному

часі. Гостьова книга — спілкування здійснюється за допомогою повідомлень, які після

заповнення користувачем відповідної форми у гостьовій книзі розміщуються на сайті.

Dynamo’s GuestBook (http://old.dynamo.kiev.ua/gb/arch/archives.htm).